ИММУННЫЕ И МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ У ДЕТЕЙ 2-5 ЛЕТ, БОЛЬНЫХ ПНЕВМОНИЕЙ, И ИХ КОРРЕКЦИЯ АНТИОКСИДАНТОМ



title:
ИММУННЫЕ И МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ НАРУШЕНИЯ У ДЕТЕЙ 2-5 ЛЕТ, БОЛЬНЫХ ПНЕВМОНИЕЙ, И ИХ КОРРЕКЦИЯ АНТИОКСИДАНТОМ
Альтернативное Название: Імунні і метаболічні порушення у дітей 2-5 років, хворих на пневмонію, та їх корекція анти-оксидантом
Тип: synopsis
summary:

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження. Висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Наведені дані про особистий внесок, апробацію, впровадження результатів дослідження, структуру дисертації.


В першому розділі поданий аналітичний огляд наявних сучасних літературних даних щодо уявлень про етіологію, патогенез та лікування пневмонії у дітей.


Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням находилось 186 дітей 2-5 років (97 хлопчиків та 89 дівчаток), хворих на гостру сегментарну односторонню позалікарняну пневмонію, які перебували на стаціонарному лікуванні в Луганській міській багатопрофільній дитячій лікарні № 3 в 2005-2008 рр. Легкий перебіг пневмонії був діагностований у 73 дітей, середньотяжкий – у 73, тяжкий – у 40. Для постановки діагнозу використовували клініко-рентгенологічні дані, згідно з протоколом Міністерства охорони здоров’я України від 13 січня 2005 р. З метою виробки власних нормативних цитогенетичних, імунних та метаболічних показників було обстежено 35 практично здорових дітей. Роботу виконували з дотриманням всіх положень біоетики. Діти, хворі на пневмонію, були розподілені у 2 групи: контрольну (95 осіб) та основну (91 дитина). Всі пацієнти отримували базисну терапію, яка включала призначення антибіотиків, бронходилататора та муколітика. Діти основної групи додатково до базисної терапії отримували препарат «Три-Ві-Плюс» по 0,5 таблетки вранці та ввечері під час їжі протягом 10 днів.


Лімфоцити, нейтрофіли та моноцитів з периферійної крові дітей виділяли на градієнті густини фікол-верографін. У дітей вивчали наступні показники: (1) частоту аберантних метафаз лімфоцитів та середню кількість аберацій на 1 лімфоцит (кількісні аномалії каріотипу аналізували за критеріями, запропонованими Н.П. Бочковим та співавт. (1972); (2) популяційний та субпопуляційний склад лімфоцитів методом непрямої імунної флуоресценції з використанням панелі моноклональних антитіл CD3, CD4, CD8, CD16 та CD22 виробництва науково-виробничого центру «Медбіоспектр» (Російська Федерація); (3) фагоцитарну активність нейтрофілів та моноцитів периферійної крові чашковим методом; (4) рівні Ig M, Ig G, Ig А методом радіальної імунодифузії в гелі за Mancini, (5) вміст та фракційний склад ЦІК спектрофотометрично за методом Digeon та співавт., (6) вміст ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α, ІФН-α імуноферментним методом з використанням тест-систем виробництва фірми R&D Systems (США), (7) концентрації ДК за методом Стальної І.Д. та МДА – за методом Стальної І.Д. та Гарішвілі Т.Г., (8) вміст ПЦН, ТхВ2, ПГЕ2 та ПГF2α радіоімунним методом з використанням тест-систем виробництва фірми Amersham (Велика Британія), (9) активність каталази за Королюк М.А. та співавт. та активність СОД спектрофотометричним методом в сироватці крові. Отримані цифрові результати обробляли методами варіаційної статистики.


Цитогенетичні порушення та їх корекція. У дітей 2-5 років, хворих на пневмонію, мали місце цитогенетичні порушення, які мали прояв у наявності поломок хромосомного апарату лімфоцитів периферійної крові. У 176 дітей зареєстровані хроматидні аберації, у 10 – хромосомні. Хроматидні аберації були подані поодинокими фрагментами та обмінами, а хромосомні аберації – парними фрагментами, дицентриками, центричними та ацентричними кільцями. Ступінь виразності цитогенетичних порушень у дітей, хворих на пневмонію, залежав як від періоду захворювання, так і від ступеня тяжкості патологічного процесу. Найбільшу кількість поломок хромосомного апарату реєстрували в гострому періоді при всіх ступенях тяжкості захворювання, а також у пацієнтів з тяжкім перебігом. В фазі реконвалесценції кількість цитогенетичних порушень в хромосомному апараті лімфоцитів периферійної крові знижувалась, при цьому найменші залишкові зміни спостерігали у дітей, які перенесли легкий перебіг пневмонії.


У дітей основної групи частота аберантних метафаз в періоді реконвалесценції виявилась в 1,95-2,2 разу нижчою, ніж у дітей контрольної групи, а середня кількість аберацій на клітину виявилась нижчою, ніж в групі порівняння, в 1,63-1,9 разів залежно від ступеня тяжкості перенесеної пневмонії. При цьому повну нормалізацію цитогенетичних показників спостерігали у реконвалесцентів основної групи, які перенесли пневмонію в легкій та середньотяжкій формі. У дітей, які перенесли тяжкий перебіг пневмонії, цитогенетичні показники залишались вірогідно вищими таких в здорових дітей.


Порушення показників клітинної ланки імунітету та їх корекція. В загальній популяції дітей, хворих на пневмонію, загальний вміст Т-клітин в периферійній крові у гострому періоді захворювання знизився у 1,5 рази порівняно з показником здорових дітей. Це зниження відповідало Т-лімфопенії середнього ступеня та відбувалось, переважно, за рахунок зниження субпопуляцій Т-хелперів/індукторів. Крім цього, у дітей спостерігали зниження вмісту в периферійній крові В-клітин та природних кілерів (відповідно, в 1,15 та в 1,4 разів, р<0,05 в обох випадках).


Зміни значень показників клітинної ланки імунітету дітей, хворих на пневмонію, прямо корелювали зі ступенем тяжкості захворювання. В фазі реконвалесценції імунні порушення, виявлені в гострому періоді, мали зворотну динаміку розвитку: відбувалось збільшення кількості Т- та В-клітин, природних кілерів в периферійній крові, зменшувався дисбаланс в системі імунорегуляторних субпопуляцій Т-клітин. Однак виразність позитивних змін у дітей, які перенесли пневмонію, була неоднаковою в залежності від ступеня тяжкості захворювання. Найбільш повне відновлення імунних показників спостерігали у реконвалесцентів, які перенесли пневмонію у легкій формі.


Використання препарату «Три-Ві-Плюс» додатково до базисної терапії дітей, хворих на пневмонію, позитивно впливало на показники клітинної ланки імунітету. Повну нормалізацію всіх досліджуваних показників реєстрували у реконвалесцентів основної групи, які перенесли легкий та середньотяжкий перебіг захворювання.


Порушення фагоцитозу та їх корекція. В гострому періоді пневмонії ФІ нейтрофілів в загальній популяції дітей виявився зниженим в 1,59 разу проти показника здорових дітей, ФЧ нейтрофілів – зниженим в 1,55 разу, ФІ моноцитів – в 1,5 разу, ФЧ моноцитів – в 1,54 разу (р<0,001 в усіх випадках). В фазі реконвалесценції показники фагоцитозу в загальній популяції дітей, хворих на пневмонію, покращувались, але їх повної нормалізації не відбувалось. На момент виписки з стаціонару ФІ та ФЧ нейтрофілів залишались зниженими проти відповідних показників здорових дітей в 1,15 та в 1,17 разу (р<0,05 в обох випадках), а ФІ та ФЧ моноцитів – в 1,12 (р<0,05) та в 1,09 (р>0,05) разу.


По мірі збільшення ступеня тяжкості пневмонії недостатність фагоцитарної активності нейтрофілів та моноцитів наростала. Але, незалежно від ступеня тяжкості захворювання, зміни показників фагоцитозу були максимальними в гострому періоді пневмонії, тоді як в періоді реконвалесценції спостерігали їх зворотний розвиток.


Використання препарату «Три-Ві-Плюс» додатково до базисної терапії пневмонії позитивно впливало на фагоцитарну активність моноцитів і нейтрофілів периферійної крові дітей. Найбільший ефект від використання препарату «Три-Ві-Плюс» спостерігали у пацієнтів, які перенесли легкий перебіг захворювання.


Порушення цитокінового статусу та їх корекція. В загальній популяції дітей, хворих на пневмонію, в гостру фазу захворювання концентрація ІЛ-1β в сироватці крові перевищила аналогічний показник здорових дітей в 3,63 рази, концентрація ІЛ-6 – в 4,75 рази, ІЛ-8 – в 4,17 рази, ФНП-α – в 4 рази, ІФН-α – в 3,47 рази (р<0,05 в усіх випадках). Дослідження рівнів цитокінів у сироватці крові дітей в фазі реконвалесценції дозволило відзначити, що, не дивлячись на позитивну зворотну динаміку змін показників цитокінового статусу, повної його нормалізації не відбувалось. Найбільші залишкові зміни рівнів цитокінів реєстрували у дітей, які перенесли тяжкий перебіг захворювання.


Використання препарату «Три-Ві-Плюс» додатково до базисної терапії пневмонії у дітей 2-5 років мало позитивний ефект відносно цитокінового статусу. Найбільшу нормалізуючу дію препарату при цьому відмічали у дітей після легкого перебігу пневмонії.


Порушення показників гуморальної ланки імунітету та їх корекція. В загальній популяції дітей, хворих на пневмонію, в гострому періоді захворювання спостерігали зниження концентрацій Ig M, Ig G та Ig A в сироватці крові. В періоді реконвалесценції вміст Ig M, Ig G та Ig A збільшувався, при цьому вміст Ig G та Ig А повністю нормалізувався, тоді як вміст Ig M залишається вірогідно зниженим.


Аналіз змін рівнів Ig M, Ig G та Ig A в сироватці крові дітей, хворих на пневмонію, в залежності від ступеня тяжкості захворювання дозволив констатувати, що виразність дисімуноглобулінемії зростала зі збільшенням ступеня тяжкості захворювання. Найзначніші зсуви мали місце у дітей з тяжким перебігом пневмонії.


Розвиток гіпоімуноглобулінемії супроводжувався посиленням імунокомплексних реакцій. В гострому періоді пневмонії загальна кількість ЦІК в загальній популяції дітей була в 1,38 разу вищою аналогічного показника здорових дітей (р<0,001). Збільшення в сироватці крові хворих дітей концентрації ЦІК супроводжувалось зміною їх фракційного складу. Відбувалось зниження як абсолютного вмісту, так і частки найменш патогенних великих ЦІК при збільшенні абсолютного і відносного вмісту середніх та дрібних ЦІК. В періоді реконвалесценції відзначали зворотну динаміку змін загального вмісту ЦІК та їх фракційного складу. Разом з цим, абсолютні та відносні рівні середніх та дрібних ЦІК залишались вищими аналогічних показників здорових дітей.


Використання препарату «Три-Ві-Плюс» додатково до базисної терапії пневмонії сприяло нормалізації фракційного складу ЦІК. При цьому найзначніші позитивні зміни реєстрували у дітей, які перенесли легкий перебіг пневмонії.


Порушення показників систем ПОЛ/АОЗ та ейкозаноїдів та їх корекція. Встановлено, що концентрація ДК в сироватці крові дітей при надходженні до стаціонару була в 1,57 рази вищою відповідного показника в групі здорових дітей, МДА – в 1,71 рази (р<0,001 в обох випадках). В періоді реконвалесценції рівень ДК знизився порівняно з вихідним показником в 1,35 рази, але залишався в 1,17 разу вищим відповідного показника здорових дітей. Концентрація МДА в періоді реконвалесценції знизилась в 1,42 рази порівняно з вихідним рівнем, але залишалась вищою відповідного показника здорових дітей в 1,21 рази.


Аналіз показників ПОЛ залежно від ступеня тяжкості пневмонії дозволив відзначити, що зі збільшенням ступеня тяжкості захворювання активність процесів ПОЛ посилювалась. Проведення базисної терапії пневмоній сприяло нормалізації показників ПОЛ тільки у реконвалесцентів після легкого перебігу захворювання.


В загальній популяції дітей, хворих на пневмонію, активність каталази та СОД в гострому періоді захворювання збільшувалась, відповідно, у 3,33 та в 2,13 рази (р<0,001 в обох випадках). Навпаки, в періоді реконвалесценції мало місце зниження активності вказаних ферментів проти вихідних рівнів, відповідно, в 1,96 та в 1,55 рази. Разом з цим, зареєстровані в періоді реконвалесценції показники активності каталази та СОД залишались вірогідно підвищеними проти показників здорових дітей (відповідно, в 1,59 та в 1,38 разу). Активність каталази та СОД в сироватці крові дітей, хворих на пневмонію, збільшувалась по мірі збільшення ступеня тяжкості даного захворювання, при цьому найбільші показники були зареєстровані при тяжкому перебігу пневмонії.


Поряд з інтенсифікацією процесів ПОЛ та зниженням активності ферментів системи АОЗ, у дітей з пневмонією спостерігали суттєві зсуви в системі ейкозаноїдів. При надходженні до стаціонару в загальній популяції дітей, хворих на пневмонію, спостерігали суттєве збільшення в сироватці крові концентрацій ПЦН, ТхВ2, ПГЕ2 та ПГF2α, а також дисбаланс в їх системах з переважанням ТхВ2 та ПГЕ2. В фазі реконвалесценції порушення в системі ейкозаноїдів зменшувались, однак повної нормалізації досліджуваних показників не відбувалось. Була виявлена також залежність інтенсивності продукції ейкозаноїдів від ступеня тяжкості захворювання. Повну нормалізацію рівнів досліджуваних ейкозаноїдів спостерігали тільки у реконвалесцентів після легкого перебігу пневмонії.


Застосування препарату «Три-Ві-Плюс» позитивно впливало на стан процесів ПОЛ, активність ферментів системи АОЗ та метаболізм ейкозаноїдів. Найбільший позитивний ефект від використання препарату спостерігали у дітей, які перенесли пневмонію в легкій та середньотяжкій формі.


ВИСНОВКИ


В дисертації запропонований спосіб лікування гострої сегментарної односторонньої позалікарняної пневмонії у дітей 2-5 років з використанням антиоксидантного препарату «Три-Ві-Плюс» на підставі вивчення цитогенетичних, імунних і метаболічних показників дітей.


1.         У дітей 2-5 років, хворих на пневмонію, мають місце поломки хромосом лімфоцитів периферійної крові, що має прояв у збільшенні частоти аберантних метафаз та середньої кількості аберацій на клітину. В 94,62 % випадків цитогенетичні порушення в лімфоцитах подані хроматидними абераціями, в 5,38 % випадків – хромосомними. Порушення були найбільшими в гострому періоді пневмонії та зменшувались у фазі реконвалесценції. Зі збільшенням ступеня тяжкості пневмонії кількість хромосомних аберацій збільшувалась. Використання препарату «Три-Ві-Плюс» додатково до базисної терапії сприяло суттєвому скороченню частоти виявлення цитогенетичних порушень, особливо при легкому та середньотяжкому перебігу пневмонії.


2.         При пневмонії у дітей 2-5 років виявлені: зниження в периферійній крові вмісту Т-, В-лімфоцитів та природних кілерів; формування гіперсупресорного варіанта імунодефіциту; пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів та моноцитів. Порушення показників клітинної ланки імунітету були найбільш вираженими в гострому періоді пневмонії та зменшувались в фазі реконвалесценції. По мірі зростання ступеня тяжкості захворювання виявлені порушення збільшувались. Використання препарату «Три-Ві-Плюс» сприяло збільшенню вмісту Т- і В-клітин, природних кілерів, нормалізації фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів та зменшенню виразності гіперсупресорного варіанта імунодефіциту.


3.         Зміни з боку показників гуморальної ланки імунітету у дітей 2-5 років, хворих на пневмонію, характеризуються збільшенням в сироватці крові ЦІК за рахунок накопичення середніх та дрібних комплексів, збільшенням концентрацій ІЛ-1β, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП-α та ІФН-α, а також зниженням рівнів Ig M, Ig G та Ig А. Найбільш значні порушення спостерігали в гострому періоді пневмонії, а також при тяжкому перебігу захворювання. Використання препарату «Три-Ві-Плюс» додатково до базисної терапії сприяло більш виразному зниженню в крові кількості ЦІК, нормалізації їх фракційного складу, концентрацій цитокінів та збільшенню в сироватці крові вмісту Ig M, Ig G та Ig А.


 


4.         У дітей 2-5 років, хворих на пневмонію, має місце збільшення в сироватці крові концентрацій продуктів ПОЛ (ДК та МДА), активності ферментів системи АОЗ (каталази та СОД), концентрацій ПЦН, ТхВ2, ПГЕ2 та ПГF2α, а також порушення балансу в системах ПЦН/ТхВ2 та ПГЕ2/ПГF2α. Метаболічні порушення були найбільшими в гострому періоді пневмонії, знижувались в фазі реконвалесценції та прямо корелювали зі ступенем тяжкості захворювання. Використання препарату «Три-Ві-Плюс» сприяло більш вираженому пригніченню процесів ПОЛ та активності системи ейкозаноїдів, а також нормалізації активності ферментів системи АОЗ в сироватці крові.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины