ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА : Физиологические механизмы реализации ВЛИЯНИЯ электростимуляция зрительного анализатора

summary

Матеріали та методи досліджень. Комплексні дослідження здійснені в динаміці проведення електростимуляції ЗА, яка базується на фосфен-феномені. Всього було обстежено 165 пацієнтів віком від 8 до 20 років (79 хлопчиків та 86 дівчат) з неускладненою міопією (слабкого, середнього і високого ступеня); у всіх хворих до лікування визначалось зниження гостроти зору вдалину, зниження резервів акомодації, дисфункція вегетативної нервової та імунної систем організму. Клініко-лабораторні дослідження були проведені згідно з вимогами комісії біоетики Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України (протокол № 9 від 30.11.2006 р.).

Пацієнти були розділені на 3 групи в залежності від використаного при їх лікуванні частотного режиму трансдермальної електростимуляції ЗА: перша група (I) - 37 пацієнтів, яким проводили ФЕС з частотою подачі імпульсів 30 імп-с^-1; друга група (II) - 60 хворих - частота стимуляції 15 імп-с^-1; третя група (III) - 19 пацієнтів, у яких ФЕС використовували з частотою стимуляції 10 імп-с^-1.

Для дослідження нейрофізіологічних механізмів впливу оптимального режиму (частота стимуляції 15 імп-с^-1) проведена оцінка динаміки основних зорових функцій і параметрів ЗВП у 49 хворих на міопію середнього і високого ступеня. ФЕС проводилась прямокутними імпульсами тривалістю 10 мс серіями по 4-5 с з 30-с інтервалами і силою струму, яка дорівнювала потрійному порогу індивідуальної електричної чутливості пацієнта. Тривалість сеансу складала 10 хв; курс лікування - 10 сеансів.

Для оцінки функціонального стану ЗСС проводились визначення: електричної чутливості і лабільності ЗА за фосфеном на офтальмологічному електростимуляторі КНСО-2 (фірма «Фосфен», Україна); світлової чутливості та мезопічної гостроти зору на адаптометрі реєструючому полуавтоматичному УХЛ 4.2 (Загорський оптико-механічний завод, СРСР); резерву абсолютної акомодації за методикою О.І. Дашевського (1983); параметрів ЗВП на світлодіодний спалах за стандартною методикою і програмою NeuroLab 2000 CDS на 16-ти канальному електроенцефалографі (ЕЕГ) при закритих очах хворого [Вейн А.М., 1991]; показника вегетативного тонусу кардіо-васкулярної системи за інтегральним індексом Кердо [Вейн А.М., 1991].

Динаміка функціонального стану імунної системи організму у хворих на міопію при застосуванні різних частотних режимів електростимуляції ЗСС визначалась за такими показниками: абсолютний і відносний вміст Т- і В-лімфоцитів із застосуванням моноклональних антитіл [Ваничкин А.А. и соавт., 1990]; вміст імуноглобулінів A, G і М класів у плазмі крові методом радіальної імунодифузії за Maнчині [Ушаков А.А., Ермилина Л.М., 1989]; ступінь автосенсибілізації організму до антигенів тканин ока (кришталика, судинної і сітчастої оболонок) і нейромедіаторів (адреналін і норадреналін) за тестом “активних” Е-розеткоутворюючих клітин [Ваничкин А.А. и соавт., 1990].

Статистичну обробку одержаних результатів проводили за допомогою загальноприйнятих методів аналізу з використанням параметричних та непараметричних критеріїв [Герасимов А.Н., 2007].

Результати досліджень та їх обговорення. В клінічних спостереженнях встановлено нормалізуючий вплив ФЕС на стан вегетативної нервової регуляції, що свідчить на користь патогенетичної доцільності використання електростимуляції ЗСС при вегето- та імунодисфункціях. Так, ФЕС з частотою 30 імп-с^ˉ1 нормалізує на функціональний стан ВНС у пацієнтів з неускладненою міопією. Це підтверджується зниженням індексу Кердо до (18,4±4,5) відн.од. на 20,0 % порівняно з відповідними його значенням до початку електростимуляції (p<0,05), що взагалі сприяє зменшенню рівня симпатикотонії. При застосуванні ФЕС (15 імп-с^ˉ1) показник вегетативного індексу Кердо дорівнював (23,1±2,3) відн.од., що було на 19,8 менше таких даних до початку лікування (р<0,05). Аналогічну спрямованість впливу ФЕС з частотним режимом 10 імп-с^ˉ1 стосовно нормалізації досліджуваного показника підтвердило значне (на 19,3 %) його зменшення внаслідок курсу електростимуляції (p<0,05). Отримані дані підтверджує визначений прямий корелятивний зв'язок між інтегральним вегетативним індексом Кердо і чутливістю активних Т-лімфоцитів до норадреналіну (r=0,51) (Р<0,01).