ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ДЕФЕКТІВ ХРЯЩА КОЛІННОГО СУГЛОБА : ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДЕФЕКТОВ ХРЯЩА коленного сустава

summary

Матеріали та методи дослідження: робота виконана на основі дослідження 233 пацієнтів віком від 18 до 67 років (середній вік 45,1±1,4 років), що проходили лікування у відділенні ортопедії і травматології Клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами з 2002 по 2007 роки. Чоловіків було 120, жінок 113.

У дослідженнях використана класифікація пошкодження хряща Outerbridge 1961 року. Оцінювалось пошкодження хряща артроскопічно.

До дослідження включалися пацієнти, яким проводили хірургічне лікування з приводу локального післятравматичного дефекту суглобового хряща І-IV ступенів за Outerbridge виростків стегнової і великогомілкової кісток, суглобової поверхні надколінка площею від 0,28 до 10,18 см² (середня площа дефекту склала 3,12±0,27см²).

Всі хворі були ретроспективно відібрані та згуртовані у групи в залежності від методики лікування, що застосовувався під час оперативного втручання: І-а – артроскопічний дебридмент (n=12, середня площа дефекту хряща - 3,24±1,26 см²), ІІ-а – мікропереломи дна дефекту (n=102, середня площа дефекту хряща - 2,86±0,38 см²), ІІІ-я – підхрящова тунелізація (n=42, середня площа дефекту хряща - 3,58±0,79 см²), IV-а – аутогенна кістково-хрящова трансплантація (n=72, середня площа дефекту хряща – 3,09±0,55 см²) та V-а – комбіновані втручання (n=5, середня площа дефекту хряща – 4,78±2,55 см²).

До дослідних груп не включалися пацієнти, які мали або нестабільність колінного суглоба, або викривлення вісі кінцівки, або виражені ознаки остеоартрозу, що дозволило створити статистично однорідні групи та відокремити вказані фактори впливу із досліду.

Функція колінного суглоба оцінювалась за функціональною шкалою Lysholm (Lysholm Knee Scale) та візуальною аналоговою шкалою болю (ВАШ). 

До початку лікування середня клінічна оцінка колінного суглоба у пацієнтів всіх груп не перевищувала 45 балів за шкалою Lysholm та була більше 6,5 балів за шкалою ВАШ. Оцінка функції колінного суглоба до початку лікування становила за Lysholm та за ВАШ відповідно: І група - 50,5±5,8 та 7,3±0,9 балів; ІІ група - 42,2±2,3 та 6,6±0,3 балів; ІІІ група - 45,1±3,5 та 7,1±0,4 балів; IV група - 45,6±3,3 та 6,8±0,4 балів; V група - 47,0±12,3 та 7,6±1,5 балів.

Магнітно-резонансна томографія була виконана у 76 пацієнтів віком від 18 до 67 років (середній вік склав 45,7±2,4 роки), у яких клінічно було виявлено ознаки дефекту хряща колінного суглоба I-IV ступеня за Outerbridge.

Застосовувались такі методики хірургічного лікування пошкодження хряща колінного суглоба, як промивання порожнини колінного суглоба з видаленням вільних тіл, хрящова абразія (абразивна хондропластика), підхрящова тунелізація та мікропереломи дна дефекту, кістково-хрящова аутотрансплантація (мозаїчна пластика). У більшості випадків оперативне втручання проводилося в часі від 1 тижня до 6 місяців після травми.

Всім хворим з дефектами суглобового хряща колінного суглоба перед основним етапом тієї чи іншої методики відновлення хряща виконувався дебридмент колінного суглоба. У 12 випадках оперативне втручання на цьому закінчувалося і проводилося подальше реабілітаційне лікування (І група пацієнтів).

Мікропереломи дна хрящового дефекту. У досліджувану групу включені 102 пацієнта (середній вік 47,1±2,2 роки) із дефектами хряща колінного суглоба площею від 0,28 до 10,18 см².

Підхрящова тунелізація зони дефекту. У досліджувану групу включено 42 пацієнта (середній вік 42,3±2,8 років) з дефектами хряща колінного суглоба площею від 0,38 до 9,07 см². 

Кістково-хрящова аутотрансплантація. Досліджено групу пацієнтів (IV група пацієнтів) з 72 чоловік віком від 18 до 65 років, у яких були виявлені дефекти хряща колінного суглоба повної товщини площею від 0,28 до 8,04 см². 

Комбіновані втручання. Включено в дослідження 5 хворих середнім віком 48,4±7,1 років, яким було виконано комбіноване втручання – одночасно виконувалися аутогенна кістково-хрящова пластика та мікропереломи різних ділянок одного й того ж дефекту. Розмір дефекту коливався від 1,13 до 9,08 см² (середній – 4,78±2,55см²). Така тактика була застосована нами вимушено через складну форму дефекту та його локалізацію, що була недоступною для повноцінної мозаїчної пластики.

Систематизація даних пацієнтів з дефектами хряща колінного суглоба. Створено базу даних за допомогою програми Microsoft Access 2003 SP2, статистична обробка даних проводилася за допомогою інструментів Microsoft Excel 2003 SP2 з додатковим статистичним модулем XLSTAT 2008. Статистичну обробку результатів проводили при статистичній значимості результатів p<0,05.

Виділено дві групи критеріїв, у відповідності з якими порівнювалась ефективність різних методів лікування. Першу групу склали критерії, що були виміряні шкалами відношення: оцінка функції колінного суглоба до лікування та через 12 та 24 місяці по шкалі Lysholm. Другу групу склали критерії, що були виміряні шкалами порядку: оцінка больового відчуття за візуально-аналоговою шкалою.

Серед параметрів, що впливали на перебіг процесу лікування виділено такі фактори: а) методика хірургічного лікування, б) фактори, що характеризували пацієнта (стать, вік, маса тіла, фізичні вимоги), в) фактори, що характеризували дефект хряща (артроскопічна оцінка ступеня пошкодження хряща за Outerbridge, площа, глибина та розташування дефекту хряща).

Відновне лікування після операції. Основна увага в ранньому післяопераційному періоді приділялась адекватному знеболенню, що давало змогу розпочати ранні пасивні рухи у колінному суглобі з 1-го дня на моторизованій шині.

Найефективніша методика, яка дозволяє впроваджувати даний концепт є реґіонарна пролонгована анестезія стегнового та латерального шкірного нервів, яку виконували за методикою Уінні. Оцінку адекватності знеболення проводили за візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ).

У всіх хворих, яким виконували дану методику знеболення, вдалося досягти гарного знеболення  протягом перших трьох днів після операції, що дозволяло виконувати пасивні рухи у колінному суглобі на моторизованій шині з 2-го дня після операції. Середній бал по шкалі ВАШ склав на перший день після операції 4,5±1,6 (в контрольній групі – 8,0±1,6), на другий день – 4,2±1,8 (в контрольній групі – 6,1±1,4), на третій – 3,4±0,2 (в контрольній групі – 5,9±0,8), на четвертий – 1,3±0,9 (в контрольній 3,6±0,5). Всі пацієнти відмічали відчуття «емоційного комфорту» без значного порушення моторної функції оперованої кінцівки.

Вищеописана схема дій відпрацьована на прикладі 127 пацієнтів, яким виконані операції відновлення пошкодженого хряща колінного суглоба.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Всі 233 пацієнти досліджуваних груп добре перенесли оперативне втручання на колінному суглобі. Інтраопераційних ускладнень не було. Проведено оцінювання результатів хірургічного лікування дефектів хряща колінного суглоба у всіх 233 пацієнтів через 12 та 24 місяці після лікування. З них 127 особисто з’явилися через 12 та 24 місяці для проведення післяопераційного контролю, результати решти оцінили за допомогою телефонного анкетного опитування.

У всіх хворих досліджуваних груп отримано гарні результати хірургічного лікування пошкодження хряща колінного суглоба. За шкалою Lysholm оцінено результати у 9,0% пацієнтів як «відмінні», у 31,8% – як «добрі», у 46,4% – як «задовільні» і у 12,9% – як «незадовільні» через 12 місяців. Через 24 місяці після операції у 10,7% пацієнтів результати оцінені як «відмінні», у 27,5% - як «добрі», у 39,9% - як «задовільні» і у 21,9% - як «незадовільні».

Оцінка результатів артроскопічного дебридменту колінного суглоба. Оцінено результати за шкалою Lysholm у 25% пацієнтів як «добрі» і у 75% – як «задовільні» через 12 місяців.  Через 24 місяці після операції у 16,7% пацієнтів результати оцінені за шкалою Lysholm як «задовільні» і у 83,3% – як «незадовільні».

За шкалою ВАШ відмічено зменшення болю з 7,3±0,9 балів (до лікування) до 2,2±1,0 балів (через 12 місяців після лікування) та 2,3±1,3 балів (через 24 місяці після лікування).

У всіх хворих макроскопічно виявлено утворення волокнистого хряща в зоні виконання абразії дефекту.

Оцінка результатів мікропереломів дна хрящового дефекту. Оцінено результати за шкалою Lysholm у 7,8% пацієнтів як «відмінні», у 39,2% – як «добрі», у 36,2% – як «задовільні» і у 16,7% – як «незадовільні» через 12 місяців. Через 24 місяці після операції у 4,9% пацієнтів результати оцінені за шкалою Lysholm як «відмінні», у 33,3% - як «добрі», у 45,1% - як «задовільні» і у 16,7% - як «незадовільні».

За шкалою ВАШ відмічено зменшення болю з 6,6±0,3 балів (до лікування) до 2,3±0,3 балів (через 12 місяців після лікування) та залишилась 2,3±0,3 балів (через 24 місяці після лікування).

У всіх хворих макроскопічно виявлено утворення волокнистого хряща в зоні виконання мікропереломів дна дефекту.

Оцінка результатів підхрящової тунелізації зони дефекту. Оцінено результати за шкалою Lysholm у 9,5% пацієнтів як «добрі», у 81,0% – як «задовільні» і у 9,5% – як «незадовільні» через 12 місяців. Через 24 місяці після операції у 7,1% пацієнтів результати оцінені за шкалою Lysholm як «добрі», у 59,5% - як «задовільні» і у 33,3% - як «незадовільні».

За шкалою ВАШ відмічено зменшення болю з 7,0±0,5 балів (до лікування) до 1,8±0,5 балів (через 12 місяців після лікування) та 2,0±0,5 балів (через 24 місяці після лікування).

Оцінка результатів кістково-хрящової аутотрансплантації. Оцінено результати за шкалою Lysholm у 16,7% пацієнтів як «відмінні», у 36,1% – як «добрі», у 37,5% – як «задовільні» і у 9,7% – як «незадовільні» через 12 місяців. Через 24 місяці після операції у 27,8% пацієнтів результати оцінені за шкалою Lysholm як «відмінні», у 33,3% - як «добрі», у 27,8% - як «задовільні» і у 11,1% - як «незадовільні».

За шкалою ВАШ відмічено зменшення болю з 6,8±0,4 балів (до лікування) до 3,1±0,5 балів (через 12 місяців після лікування) та 1,8±0,3 балів (через 24 місяці після лікування).

Оцінка результатів комбінованих втручань. Оцінено результати за шкалою Lysholm у 20,0% пацієнтів як «відмінні», у 20,0% – як «добрі», у 20,0% – як «задовільні» і у 40,0% – як «незадовільні» через 12 місяців. Через 24 місяці після операції у 60,0% пацієнтів результати оцінені за шкалою Lysholm як «добрі» і у 40,0% - як «незадовільні».

За шкалою ВАШ відмічено зменшення болю з 7,6±1,5 балів (до лікування) до 4,6±2,4 балів (через 12 місяців після лікування) та 3,6±1,0 балів (через 24 місяці після лікування).

Магнітно-резонансна томографія колінного суглоба у передопераційному періоді дозволяла виявити специфічні ознаки, що зустрічаються ізольовано або в комбінації при дефектах хряща та кістково-хрящових дефектах колінного суглоба.

Головною ознакою, що відрізняє виключно хрящові ушкодження від кістково-хрящових ушкоджень, є нерівність контуру кістки. Серед ушкоджень суглобової поверхні з первинно інтактним хрящем ми розрізняли:

- підхрящове стискування, яке викликає ледь помітну імпресію підхрящової кістки, що йде паралельно поверхні суглоба. Іноді спостерігаються зубчасті зміни сигналу і лінії переломів;

- підхрящовий трабекулярний забій кістки, що відображається у вигляді набряку кісткового мозку  без ознак підхрящового стискування.

При пошкодженні виключно хряща зміни МР-сигналу розташовувалися більш поверхнево від кістки і супроводжувалися локальним набряком кісткового мозку. Виразність ушкоджень може бути різного ступеня: від набряку до обмеженого дефекту хряща, що простирається на всю його товщу.

Кореляція МРТ з артроскопічними даними. МРТ дозволяє в достатній мірі оцінити стан хряща. Артроскопію вважають «золотим стандартом» діагностики пошкоджень колінного суглоба.

Проведено МРТ у 76 пацієнтів віком від 18 до 67 років (середній вік склав 45,7±2,4 роки), у яких серед іншого клінічно було виявлено ознаки пошкодження хряща колінного суглоба. З них 46-ти пацієнтам (24 чоловіків та 22 жінки), у яких виявлено ізольований дефект хряща, потім було виконано артроскопічний дебридмент (у 3-х хворих), мікропереломи дна дефекту хряща колінного суглоба (у 17-ти хворих), підхрящову тунелізацію (у 9-х хворих), кістково-хрящову аутотрансплантацію  (у 15-ти хворих) та комбіновані втручання (у 2-х хворих) з приводу пошкодження хряща колінного суглоба.

Результати МРТ та артроскопії співставили у всіх 46-ти хворих, використовуючи такі параметри МРТ як: чутливість, точність, специфічність, прогноз позитивного значення (ППЗ), прогноз негативного значення (ПНЗ), істино-позитивні дані (ІПД), істино-негативні дані (ІНД), хибно-позитивні дані (ХПД), хибно-негативні дані (ХНД).

В результаті дослідження отримали такі дані щодо МРТ оцінки хряща: чутливість – 88,4%, специфічність – 66,7%, ППЗ – 97,4%, ПНЗ – 28,6%, точність – 87,0%,

Мігнітно-резонансна томографія після оперативного лікування дефектів хряща колінного суглоба. МРТ колінного суглоба виконувалась через 2 та від 12 до 24 місяців після оперативного втручання. МРТ через 2 місяці по операції дозволяла контролювати ступінь заповнення дефекту та відсутність чи розвиток запального процесу в зоні дефекту (локальний набряк кісткового мозку, випіт в суглобі тощо).

Аналіз впливу різних факторів на результати лікування дефектів хряща колінного суглоба. Попередньо кожну вибірку перевірено на нормальність закону розподілення випадкових даних за допомогою функції статистичного модуля XLSTAT 2008 для MS Excel 2003. Вирахувана та перевірена нормальність закону розподілення випадкових величин у кожній вибірці дала можливість використовувати параметричні методи оцінки отриманих даних.

Щоб виключити сторонній невідомий фактор або групу факторів, вплив яких би на результати міг зрівнятися з терапевтичним ефектом лікування, проведено з’ясування однорідності представлених виборок незалежних даних (груп хворих, яким застосовано та чи інша методика хірургічного лікування) за віком, статтю, площею пошкодження хряща та функціональною оцінкою колінного суглоба до лікування методом візуального аналізу діаграм розсіювання та подальшою перевіркою гіпотези про приналежність дисперсій різних виборок до однієї генеральної сукупності за критерієм Кохрена.

Дані вибірок за віком, статтю, площею ушкодження хряща та оцінкою колінного суглоба до лікування окремих груп мають однакові середні величини та подібні дисперсії цих величин, що говорить про відношення їх до однієї генеральної сукупності.

Фактор впливу – методика хірургічного лікування. Однією із основних задач нашого дослідження було виявлення статистично значимого впливу певної методики хірургічного лікування хряща колінного суглоба на віддалені результати лікування.

Встановлено, що результати лікування статистично значимо залежать від обраної методики хірургічного лікування впродовж 2 років після лікування.

Фактори, що характеризують пацієнта. Стать. Проаналізовано результати лікування в кожній групі хворих в залежності від статі пацієнта.

Встановлено відсутність впливу або статистично незначний вплив статі на результати лікування у всіх групах хворих.

Вік. Проведено аналіз впливу фактору віку на результати хірургічного лікування дефектів хряща колінного суглоба в кожній групі хворих, що дало змогу стверджувати про наявність статистично значимого впливу віку на результати лікування у всіх групах хворих.

У всіх групах хворих встановлено майже однаковий ступінь погіршення оцінки результатів лікування із збільшенням віку пацієнтів.

Індекс маси тіла. Проведено оцінку антропометричних даних 48 пацієнтів (26 чоловіків та 22 жінок), які були випадково відібрані з 233 пацієнтів, що були включені в загальне дослідження з метою визначення  впливу маси тіла на результати лікування пошкодження хряща колінного суглоба.

Аналіз проводили по діаграмі розсіювання. Відповідно до графічного аналізу результати хірургічного лікування дефектів хряща колінного суглоба погіршуються при індексі маси тіла більше 35.

Площа дефекту хряща. Розмір дефекту – ключовий фактор у визначенні методики лікування уражень хряща колінного суглоба. Встановлення наявності зв’язку між результатами лікування через 12 та 24 місяці після оперативного лікування та площею пошкодження суглобового хряща колінного суглоба проведено за допомогою параметричного кореляційного аналізу. Дослідження розділено на дві групи: а) встановлення залежності результатів лікування  від площі пошкодження хряща при малих дефектах хряща колінного суглоба (тобто до 2 см²), та б) встановлення залежності результатів лікування  від площі пошкодження хряща при великих дефектах хряща колінного суглоба (тобто більше 2 см²).

Оцінка залежності результатів лікування при малих дефектах хряща колінного суглоба. Створено три вибірки з 84 пацієнтів – групи хворих з площею дефекту хряща III та IV ступеня за класифікацією Outerbridge до 2 см², яким виконували мікропереломи дна хрящового дефекту (n=36), підхрящову тунелізацію зони дефекту (n=27) та кістково-хрящову аутотрансплантацію дефектів хряща колінного суглоба (n=21). Розмір дефектів, що піддавалися такому лікуванню був у межах від 0,4 до 2 см².

При лікуванні з використанням методики мікропереломів отримано негативну прогресію гарних результатів лікування в залежності від розмірів дефекту. Через рік після лікування у всьому діапазоні розмірів спостерігалася тенденція виявлення кращих результатів лікування у тих хворих, у яких площа дефекту була менше. Коефіцієнт парної кореляції Пірсона результатів лікування від площі дефекту у всьому діапазоні розмірів коливався від -0,39 до -0,73 з ростом площі дефекту. Ця тенденція збереглася впродовж 2 років спостереження.

Використовуючи методику підхрящової тунелізації через рік отримано результати лікування, які мало залежали від вихідної площі ураження. Коефіцієнт кореляції Пірсона результатів лікування від площі дефекту у всьому діапазоні розмірів коливався від 0,06 до -0,07 відповідно до збільшення площі пошкодження хряща.

Впродовж наступного року спостереження виявлено зростання негативної тенденції залежності результатів лікування від площі дефекту (коливання коефіцієнту кореляції Пірсона з -0,89 до -0,80 із зростанням розміру ураження).

Через рік після лікування з використанням методики кістково-хрящової аутопластики відмічено чітку картину розділення результатів лікування при дефектах до 1 см² та від 1 до 2 см²: виражену негативну прогресію гарних результатів лікування зі збільшенням розміру дефекту до 1 см² (коефіцієнт кореляції Пірсона -1,0) та пряму прогресію гарних результатів із збільшенням розміру більше 1 см² (коефіцієнт кореляції Пірсона 0,68).

Надалі, впродовж наступного року спостерігалася динаміка  покращення результатів лікування зі збільшенням розміру дефекту від 1 до 2 см² (коефіцієнт кореляції Пірсона 0,86). Водночас при площах ураження до 1 см² відмічено відсутність залежності оцінки колінного суглоба від площі ураження.

Оцінка залежності результатів лікування при великих дефектах хряща колінного суглоба. В дослідження включені 133 пацієнти з повношаровими дефектами хряща колінного суглоба III та IV ступеня за класифікацією Outerbridge. До першої групи увійшли 57 хворих, яким  було виконано дебридмент колінного суглоба і мікропереломи дна дефекту. До другої – 27 хворих, яким  було виконано дебридмент колінного суглоба та підхрящова тунелізація в області дна дефекту. До третьої – 49 хворих, яким виконано  дебридмент колінного суглоба і кістково-хрящова аутотрансплантація. Розмір дефектів, що піддавалися такому лікуванню був у межах від 2 до 8см².

Використовуючи методику мікропереломів, отримано негативну прогресію гарних результатів лікування в залежності від розмірів дефекту. Через рік після лікування у всьому діапазоні розмірів спостерігалася тенденція виявлення кращих результатів лікування у тих хворих, у яких площа дефекту була менше.

Використовуючи методику підхрящової тунелізації, отримано результати лікування, які мало залежали від вихідної площі ураження і були схожі з результатами лікування після мікропереломів.

Через рік після лікування дефектів хряща методом кістково-хрящової аутотрансплантації спостерігалася динаміка погіршення результатів лікування при площах дефекту більше 4 см², що дещо зсувалася чрез 2 роки після лікування.

Аналіз значимості факторного впливу. Проведено дослідження таких факторів впливу як: вік, стать, вага тіла (через ІМТ), площа пошкодження хряща колінного суглоба, глибина пошкодження, місце розташування дефекту.

Найбільш впливає на результати лікування площа дефекту хряща колінного суглоба. Відповідно ключовим фактором у визначенні тактики лікування пошкодження хряща колінного суглоба буде відігравати саме площа пошкодження хряща. Сума факторів більш впливають на результати лікування, ніж окремий фактор, що й потрібно враховувати при виборі методики лікування дефектів хряща колінного суглоба.

Рейтингова модель методики хірургічного лікування дефектів хряща колінного суглоба дозволяє віднайти кращу методику лікування дефектів хряща колінного суглоба та визначити сферу його застосування.

Обробка даних заснована на розподілі статистичних параметрів таким чином, що статистичні дані по кожному параметру порівнюються з максимальною оцінкою й надалі розкладаються за належним ваговим коефіцієнтом. Після визначення кінцевого результату параметрів потенціалу методики лікування їхній коефіцієнт приймається як індекс ефективності лікування, що і є основним рейтинговим критерієм.

Модель рейтингу методики лікування пошкодження хряща колінного суглоба в цілому ґрунтується на статистичних і якісних показниках. Вона є цілком змістовною і об'єктивною, передбачаючи участь всіх факторів впливу у рейтингу. Це є безумовною перевагою моделі, що визначає придатність її використання в клініці.

Оцінка результатів лікування із застосуванням розробленого алгоритму лікування хворих з дефектами хряща колінного суглоба. З метою оцінки результатів лікування із застосуванням розробленого алгоритму лікування хворих з ДХ колінного суглоба проведено ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування пошкодження хряща колінного суглоба у 139 хворих, яких відібрали із 216 пацієнтів ІІ-ї, ІІІ-ї та IV-ї досліджуваних груп шляхом відповідності вибору застосованої методики хірургічного лікування до розробленого алгоритму. За основу відбору взяли рейтингову модель хірургічних методик лікування пошкодження хряща колінного суглоба. Додатково застосували вікові обмеження до вибраних методик лікування.

Після відповідного відбору оцінено результати за шкалою Lysholm у 12,9% пацієнтів як «відмінні», у 40,3% – як «добрі», у 38,8% – як «задовільні» і у 7,9% – як «незадовільні» через 12 місяців. Через 24 місяці після операції у 12,9% пацієнтів результати оцінені як «відмінні», у 35,3% - як «добрі», у 42,4% - як «задовільні» і у 9,4% - як «незадовільні».

Таким чином,  вибір тактики лікування повинен бути обґрунтованим, у першу чергу, попитом пацієнта, доступними ресурсами з повним розумінням природи реконструктивної реакції й пов'язаної з нею очікуваною клінічною користю.

ВИСНОВКИ

На підставі аналізу результатів лікування хворих з дефектами хряща колінного суглоба запропонований новий диференційований підхід до вибору методики хірургічного лікування пошкодження хряща колінного суглоба, визначена ефективність кожної методики залежно від площі пошкодження хряща.

1. МРТ дозволяє уточнити ступінь пошкодження хряща. Отримані нами високі чутливість (88,4%) та специфічність (66,7%) МРТ для хряща дозволяють адекватно оцінювати здорові та патологічно змінені ділянки хряща колінного суглоба. Виявлення при МРТ компресії чи трабекулярних переломів підхрящової кістки дозволяє діагностувати пошкодження хряща до початку розвитку остеоартрозу навіть за відсутності візуального ушкодження хряща під час артроскопії.

2. У хворих всіх досліджуваних груп результати хірургічного лікування пошкодження хряща колінного суглоба оцінено у 9,0% пацієнтів як «відмінні», у 31,8% – як «добрі», у 46,4% – як «задовільні» і у 12,9% – як «незадовільні» через 12 місяців. Через 24 місяці після операції у10,7% пацієнтів результати оцінені як «відмінні», у 27,5% – як «добрі», у 39,9% – як «задовільні» і у 21,9% – як «незадовільні». Встановлено, що результати лікування пошкодження хряща колінного суглоба статистично значимо залежать від обраної методики хірургічного лікування впродовж 2 років спостереження.  Результати лікування пошкодження хряща колінного суглоба залежать від площі пошкодження хряща: збільшення розміру пошкодження хряща статистично значимо призводить до погіршення результатів лікування у всіх групах спостереження.

3. Ґрунтуючись на математичному аналізі результатів лікування хворих з дефектами хряща колінного суглоба встановлено різну силу впливу таких факторів як вік, стать та маса тіла пацієнта, площа, глибина та місце розташування дефектів хряща колінного суглоба На результати лікування пошкодження хряща колінного суглоба суттєво впливають такі фактори (у порядку зменшення сили впливу) (p < 0,05): площа дефекту хряща, глибина дефекту хряща, місце розташування дефекту хряща, вік пацієнта та маса тіла пацієнта (через індекс маси тіла). Визначальним фактором, який найбільш впливає на результати лікування, є площа дефекту хряща колінного суглоба. Не виявлено статистично значимого впливу фактору статі на результати лікування. Сума факторів з малою силою впливу мають більшу силу впливу на результати лікування, ніж окремий фактор з великою силою впливу, що й потрібно враховувати при виборі методики хірургічного лікування дефектів хряща колінного суглоба.

4. Розроблена та впроваджена програма відновного лікування після оперативних втручань на колінному суглобі залежно від виду перенесеного втручання, яка дозволяє повноцінно та «емоційно комфортно» провести ранній етап реабілітації хворого. Для ранньої реабілітації хворих необхідне комплексне післяопераційне знеболення. Проведений нами аналіз показує високу ефективність реґіонарної блокади в післяопераційному знеболенні. Важливою умовою досягнення гарного результату хірургічного лікування пошкодження хряща є пасивні рухи у колінному суглобі з використання моторизованих шин.

5. Аналіз впливу фактору площі дефекту хряща колінного суглоба на результати лікування в залежності від методики хірургічного лікування впродовж двох років спостереження дозволив створити обґрунтований алгоритм вибору методики хірургічного лікування за умов різних розмірів дефекту хряща. Методика мікропереломів дна дефекту має добрі клінічні результати лікування, результати лікування протилежно залежать від площі ушкодження хряща, не має максимального розміру дефекту для обмеження застосування. Методика підхрящової тунелізації менше чутлива протягом нетривалого часу спостереження до площі ураження хряща, має максимальний розмір для застосування до 3 см². Для використання методики кістково-хрящової аутотрансплантації існують мінімальний розмір пошкодження в 1 см² та максимальний розмір пошкодження в 4 см² з огляду на співвідношення лікувального та ятрогенного впливу на колінний суглоб.

6. Система комплексної діагностики хворих з дефектами хряща колінного суглоба та диференційована лікувальна тактика дозволили підвищити ефективність лікування, знизити побічні ускладнення, покращити якість життя хворих. Після відбору пацієнтів відповідно до запропонованого алгоритму лікування оцінено результати у 12,9% пацієнтів як «відмінні», у 40,3% – як «добрі», у 38,8% – як «задовільні» і у 7,9% – як «незадовільні» через 12 місяців. Через 24 місяці після операції у 12,9% пацієнтів результати оцінені як «відмінні», у 35,3% - як «добрі», у 42,4% - як «задовільні» і у 9,4% - як «незадовільні». Застосування алгоритму вибору методики хірургічного лікування пошкодження хряща колінного суглоба значно покращує результати лікування як в цілому, так і у внутрішньогрупових показниках, особливо за рахунок значного зменшення незадовільних результатів лікування.