СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ УКРАИНЫ И РАЗРАБОТКА ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ : СТОМАТОЛОГІЧНА ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ ТА РОЗРОБКА ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ

summary

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та завдань дисертаційної роботи проведено комплекс епідеміологічних, клінічних і лабораторних досліджень.

В епідеміологічних дослідженнях брали участь 24004 юнака, які підлягали призиву до ВМС України, та 54 тис. військовослужбовців та пенсіонерів Севастопольського гарнізону.

У клініко-лабораторних дослідженнях прийняли участь 288 військовослужбовців ВМС України різного терміну служби, з яких 236 матросів першого року служби та 52 офіцери зі стажем служби більше 10 років.

Клінічне дослідження проводили в стандартних умовах стоматологічного кабінету. В усіх осіб проводили візуальну оцінку загального стану порожнини рота.

При оцінці стану твердих тканин зубів військовослужбовців визначали поширеність (%), інтенсивність карієсу (за індексом КПВ) та розраховували приріст карієсу, використовуючи метод ВООЗ. 

Стан тканин пародонта при проведенні епідеміологічних досліджень оцінювали на підставі індексу CPITN, при визначенні ефективності застосування лікувально-профілактичних засобів – на підставі клінічного огляду та визначення об'єктивних пародонтальних індексів: РМА Parma, гігієни (ГІ) Гріна-Вермільона, Silness-Loe, кровоточивості (J. Mulleman, 1971), пародонтального (ПІ) Рассела (Rassel, 1956) та індексу CPITN.

Функціональну активність слинних залоз визначали за швидкістю нестимульованої і стимульованої салівації (мл/хв.).

Біохімічні дослідження ротової рідини військовослужбовців включали визначення загальної протеолітичної активності (ЗПА) за казеїнолітичним методом Кунітца в модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973); активності кислої фосфатази (КФ) за гідролізом n‑нітрофенілфосфату (Левицкий А.П. та співав., 1973); активності уреази за гідролізом карбаміду шляхом вимірювання концентрації аміаку реактивом Несслера, активності лізоциму за лізісом стандартної культури M. lysodeikticus (Левицкий А.П., 2005). За співвідношенням відносних активностей уреази та лізоциму визначали ступінь дисбіозу порожнини рота (Левицький А.П. та співав., 2007).

Схему комплексного лікування військовослужбовців ВМС України представлено в табл. 6. Всім військовим, що прийняли участь у дослідженні, було проведено базову терапію, яка включала проведення санації та професійної гігієни порожнини рота. Зубний еліксир «Лізомукоїд» призначали у вигляді полоскань порожнини рота у розведенні 1:10 (1 чайна ложка на чверть склянки води) 3-4 рази в день після їжі протягом одного місяця. Через 3 місяці полоскання еліксиром відновлювали на 1 місяць. Таблетований засіб «Біотрит-Дента» призначали по 1 табл. 3 рази на день (сублінгвально, до повного розсмоктування) протягом 1 місяця. Після двохмісячної перерви прийом препарату відновлювали ще на 1 місяць.