ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНІЙ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ У РАННЬОМУ НЕОНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ : ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ коррекции метаболических нарушений ПРИ ГИПОКСИЧЕСКИ-ишемической энцефалопатии В раннем неонатальном периоде

summary

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 360 новонароджених дітей, 157 з яких були доношеними та 203 — недоношеними. Серед усіх новонароджених дітей 77 доношених і 139 недоношених мали ознаки ГІЕ. Контрольну групу (1-ша група) утворили 144 здорових новонароджених, 80 з яких були доношеними та 64 — недоношеними. Усі новонароджені з ГІЕ були поділені на три групи відповідно до ступеня неврологічного ушкодження: 2-га група — ГІЕ легкого ступеня; 3-тя група — ГІЕ середнього ступеня; 4-та група — ГІЕ тяжкого ступеня.

Новонароджених обстежували з використанням загальних методик, які включали збір анамнезу, загальне клінічне та неврологічне обстеження, лабораторні та інструментальні дослідження. Вміст МК і ПВК у плазмі крові визначали ензимним методом (Горячковский А. М., 1994). Стан ПОЛ оцінювали за показником МДА з допомогою методу Стальної І. Д. і Гарішвілі Т. Г. (1977), рівень ДК визначали за методом Гаврилова В. Б., Мишкорудної М. І. (1983), антиоксидантну активність — за показником ПРЕ за методом Jader F. C. (1968). Статистична інтерпретація визначених факторів перинатального ризику здійснювалася за допомогою моноварі-
антного аналізу з обчисленням показника відношення шансів (ВШ) і його 95 % довірчого інтервалу (Подольная М. А., Кобринский Б. А., 2000). Статистичну обробку результатів проводили за програмами Statistica 5,0 та з використанням Excel.

Результати досліджень та їх обговорення. Серед доношених новонароджених під спостереженням перебувало 27 дітей (35,0 %) із легким ступенем ГІЕ, 25 (32,5 %) дітей  — із середнім ступенем і 25 (32,5 %) новонароджених — із тяжким ступенем. Отже, усі групи містили при-
близ­но однакову кількість дітей. Серед недоношених дітей 28 (20,2 %) новонароджених мали легкий ступінь, 64 (46,0 %) дитини — середній ступінь і 47 (33,8 %) дітей — тяжкий ступінь ГІЕ, тобто переважали діти із середньою та тяжкою ГІЕ. За масою тіла при народженні доношені новонароджені з ГІЕ розподілилися так: з масою від 3000 до 3999 г — 53,4 %; із масою, що перевищувала 4000 г, — 13,3 %; дітей з ознаками затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) — 33,3 %. У групі недоношених дітей з масою понад 2900 г — 3,4 %; від 2500 до 2900 г — 1,7 %; від 2000 до 2499 г — 35,0 %; від 1501 до 1999 г — 51,3 %; від 1000 до 1499 г —
8,6 %.­ Ознаки асиметричного варіанта ЗВУР виявлено у 6,8 % недоношених дітей. Серед недоношених новонароджених 28,2 % дітей мали I ступінь; 49,6 % — II ступінь; 22,2 % дітей — III ступінь недоношеності.

У групі доношених новонароджених гостра тяжка інтранатальна асфіксія реєструвалася у 40,7 % дітей з легким ступенем ГІЕ; у 44,0 % дітей — із­­ се­реднім ступенем і у 82,6 % дітей — з тяжким ступенем. Од­ночасно помірна інтранатальна асфіксія виявлялася у 26,0 % дітей із легким ступенем і 36,0 % дітей — із середнім ступенем та у 17,4 % із тяжким ступенем ГІЕ. Внутрішньоутробна гіпоксія плода зареєстрована у 33,3 % новонаро­джених із легким ступенем та у 20,0 % дітей — із се­реднім ступенем ГІЕ. У групі
недо­ношених новонароджених гостра тяжка інтранатальна асфіксія­ виявлена у 42,9 % дітей з легкою; у 46,9 % дітей із середньою і у 49,9 % дітей з тяжкою ГІЕ. Помірна інтранатальна асфіксія трап­лялася у 46,4 % — з легкою; у 29,7 %­ — із середньою і у 23,4 % — з тяж­кою ГІЕ. Внутрішньоутробна гіпоксія зареєстрована у 10,7 % дітей — з легкою; у 23,4 %­­­ — із середньою та у 29,7 % — із тяжкою ГІЕ. Ус­клад­нений перебіг ГІЕ спостерігався у 26,7 % доношених і у 32,5 % недоношених дітей. Летальність серед доношених дітей становила 8,4 %; причиною летальних випадків­ була ішемічна лей­ко­маляція; серед недо­ношених новонароджених із серед­нім ступенем ГІЕ­ — 1,5 %; з тяжкою ГІЕ — 8,0 %; причиною летальних випадків виявилися вну­трішньошлуночкові крововиливи III і IV сту­­­­пенів (50,0 %), перивентрику­ляр­на лейкомаляція (18,2 %), субарахноїдаль­ний крововилив (31,8 %).

Протягом спостереження з’ясовано, що у 13,3 % новонароджених дітей із легким і середнім ступенем ГІЕ відзначалися ознаки гіпотермії нижче 35,5 ºС під час проведення маніпуляцій за умови відсутності променистого тепла. У дітей із тяжким ступенем ГІЕ гіпотермія реєструвалася в 40,0 % випадків під час проведення маніпуляцій або діагностичних досліджень та у 20,0 % новонароджених під час транспортування. Виявлений високий прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості ГІЕ і частотою виникнення гіпотермії, коефіцієнт асоціації τ = 0,904.

Моноваріантний аналіз перинатальних факторів показав, що найбільший ризик притаманний: відсутності обстеження (ВШ = 9,53; 95 % ДІ 4,54 ÷ 9,67), палінню тютюну (ВШ = 4,32; 95 % ДІ 2,47 ÷ 5,27), наявності ГРВІ (ВШ = 3,70; 95 % ДІ 2,08 ÷ 7,29) протягом вагітності, загрозі переривання вагітності (ВШ = 20,43; 95 % ДІ 7,44 ÷ 52,85), прееклампсії
(ВШ = 6,17; 95 % ДІ 2,85 ÷ 11,90), багатоводдю та хронічній гіпоксії плода (ВШ = 4,95; 95 % ДІ 2,53 ÷ 8,27 і ВШ = 5,04; 95 % ДІ 3,28 ÷ 11,87 відповідно), наявності в анамнезі абортів (ВШ = 5,58; 95 %  ДІ 3,05 ÷ 7,03), гострій інтранатальній асфіксії (ВШ = 62,27; 95 %  ДІ 22,1 ÷ 157,0), тривалому безводному періоду (ВШ = 13,89; 95 %  ДІ 6,13 ÷ 14,84), відшаруванню плаценти (ВШ = 12,12; 95 %  ДІ 5,50 ÷ 12,70), пологам за допомогою кесаревого розтину (ВШ = 5,28; 95 %  ДІ 2,17 ÷ 12,18), двійні (ВШ = 4,27; 95 %  ДІ 2,40 ÷ 5,95), сідничному передлежанню (ВШ = 1,87; 95 %  ДІ 1,05 ÷ 3,08); великим розмірам плода (ВШ = 1,69; 95 % ДІ 1,06 ÷ 2,44).

Клінічному стану новонароджених з ГІЕ відповідали біохімічні зрушення у процесах анаеробного гліколізу, ПОЛ й антиоксидантного захисту, що корелювали зі ступенем тяжкості ГІЕ (табл. 1). Виявлено сильний прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості ГІЕ та рівнем концентрації МК (r = 1,0; p < 0,01), ПВК (r = 1,0; p < 0,01), МДА (r = 0,989; p < 0,01), ДК (r = 0,991; p < 0,01), ПРЕ (r = 0,969; p < 0,01) як у першу добу, так і на шосту добу життя: МК (r = 0,955; p < 0,01), ПВК (r = 0,956; p < 0,01),­­ МДА (r = 0,959; p < 0,01), ДК (r = 0,968; p < 0,01), ПРЕ (r = 0,960; p < 0,01) у доношених новонароджених. У недоношених дітей визначено сильний прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості ГІЕ та рівнем концентрації МК (r = 0,958; p < 0,01), ПВК (r = 0,958; p < 0,01), МДА
(r = 0,960; p < 0,01), ДК (r = 0,959; p < 0,01), ПРЕ (r = 1,0; p < 0,01) у крові у першу добу життя. На шостий день життя зареєстровано сильний прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості ГІЕ та вмістом МК
(r = 0,955; p < 0,01), ПВК (r = 0,956; p < 0,01), МДА (r = 0,959; p < 0,01), ДК (r = 0,968; p < 0,01) у крові та помірний прямий кореляційний зв’язок між ступенем тяжкості ГІЕ і показником ПРЕ (r = 0,610; p < 0,01).

Зіставляючи коефіцієнти кореляції між показниками анаеробного гліколізу та ПОЛ у доношених новонароджених, встановили велику пряму кореляційну залежність між показниками вмісту МК і МДА (ř = 0,949;