Комплексне лікування гострого і хронічного риніту



title:
Комплексне лікування гострого і хронічного риніту
Альтернативное Название: Комплексное лечение острого и хронического ринита
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи досліджень. Використані в роботі матеріали були отримані при клінічному обстеженні 180 осіб віком від 16 до 60 років, із них 60 хворих на гострий неспецифічний риніт (ГНР) і 120 – на хронічний катаральний риніт (ХКР). Для динамічного клінічного спостереження, оцінки ефективності лікування та для лабораторно-імунологічних досліджень з хворих на ГНР було сформовано 2 групи – основну (30 осіб) та групу порівняння (30 осіб). З хворих на ХКР також було сформовано 2 групи – основну (60 осіб) та групу порівняння (60 осіб). Контрольна група була представлена 20 практично здоровими людьми аналогічного віку. Обстеження та лікування хворих проводили на базі ЛОР-відділення Чернігівської обласної лікарні.


Експериментальні дослідження проведені на 30 безпородних щурах масою тіла 180-200 г. та 22 кролях породи „Шиншила” масою 1,8-2,5 кг. Проведено наступний обсяг досліджень: 1) дослідження гострої токсичності на одному виді тварин; 2) дослідження підгострої токсичності; 3) вивчення місцевоподразнюючої дії; 4) дослідження алергенності; 5) специфічна фармакологічна активність за одним критерієм; 6) вивчення біодоступності.


Клінічний діагноз ГНР і ХКР встановлювали на основі скарг, даних анамнезу, результатів ЛОР-обстеження, ендоскопії порожнини носа. Хворим проводили визначення дихальної, нюхової функції носа, чутливої, всмоктувальної функцій слизової оболонки порожнини носа та визначення транспортної функції миготливого епітелію. Дихальну функцію вивчали за допомогою пневмотахометра ПТ-2 зі спеціальною насадкою (И.А.Морозов и соавт., 1984; А.С.Лопатин и соавт., 1985). Для вивчення рухової функції миготливого епітелію використали вугільний порошок. Всмоктувальну функцію слизової оболонки порожнини носа досліджували за методом О. Боржика (1% розчин атропіну). Якісне визначення нюху проводилось за методикою В.Г. Воячека набором пахучих речовин з наростаючою міцністю. Чутливість слизової оболонки носа оцінювали за методом Л.І. Пресмана.


Стан слизової оболонки порожнини носа при ГНР і ХКР оцінювали і за рівнем мікробного обсіменіння, факторами місцевого та системного імунітету (до і після закінчення лікування (7-й день)). Мікробіологічне дослідження вмісту порожнини носа включало оцінку мікрофлори слизової оболонки порожнини носа. Матеріал з порожнини носа хворих спочатку висівали на 5% кров’яний агар для визначення стрептококів, нейсерій та ентерококів, на середовище Ендо – для виявлення грамнегативних бактерій та на жовчно-сольовий агар для визначення стафілококів. В подальшому культури, що виросли на селективних середовищах, ідентифікували за біохімічними властивостями та визначали у відповідності до міжнародних стандартів.


Для виключення патології з боку навколоносових  пазух виконували ультразвукове дослідження пазух за допомогою портативного ехолокатора „Синускан-101” (Фінляндія) або рентгенографію пазух носа (за показаннями).


Кількісне цитологічне дослідження мазків-відбитків зі слизової оболонки порожнини носа проводили з метою з‘ясування ступеня запальної реакції та перебігу запального процесу. Фарбування мазка проводили за методом Романовського-Гімзи (азур-еозином). Дослідження було проведене на початку лікування, в процесі (3-й день) і після його закінчення (7-й день). В контрольній групі обстеження проводилось одноразово.


З імунологічних методів використовували наступні:


1) дослідження системного імунітету: а) кількісна   оцінка  імунокомпетентних   клітин   і   факторів вродженого    імунітету   за   кількістю   клітин   із   кластерами диференціації (CD)- 2, 3, 4, 8, 16, 22; б) визначення активності фагоцитозу клітинами периферичної крові (І.П. Кайдашев, 2003); в) визначення вмісту імуноглобулінів різних класів у периферичній крові хворих (за методом радіальної імунодифузії по Манчіні (1965); г) визначення рівня циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові хворих. Рівень ЦІК у біологічних рідинах визначали за допомогою селективної преципітації великоглобулярних імунних комплексів високомолекулярним поліетилен-гліколем і оцінювали в одиницях оптичної щільності (Є.Л. Насонов, 1987);


2) дослідження локального імунітету: а) визначення концентрації MIgА і SIgA та IgG в ротоглотковому секреті (РС) хворих на ГНР,  ХКР і практично здорових донорів (за методом радіальної імунодифузії по Манчіні в модифікації Simmons (1971)); б) визначення рівня інтерлейкіна-1β в РС (за допомогою імуноферментного методу). Використовувався набір „Протеиновий контур” (СПб, Росія) і імуноферментний аналізатор Stat Fax 2100 (США); в) визначення концентрації лактоферина в PC (за допомогою імуноферментного методу). Використовували   набори   фірми   Вектор-Бест (Новосибірськ, Росія); г) цитологічне дослідження РС (О.В. Дюмин и соавт., 1990).


Статистичні та аналітичні методи обробки матеріалу були використані у відповідності сучасних вимог до медично-біологічних досліджень (Р.М. Гланц, 2000). При статистичному аналізі використовували непараметричні критерії – точний метод Фішера та критерій “U”, а при порівнянні відсоткових співвідношень – j-метод кутового перетворювання за Фішером (Е.В. Гублер, 1978; Lienert, Nienert, Netter, 1987).


Результати досліджень.


Під нашим спостереженням знаходилось 60 хворих на ГНР,  із них 21 (35%) – чоловіки, 39 (65%) – жінки. При оцінці суб‘єктивних і об‘єктивних проявів запалення у всіх хворих відмічалось утруднення носового дихання, постійні виділення з носа та різко виражені реактивні запальні явища (гіперемія та набухлість слизової оболонки порожнини носа). Погіршення сну і головний біль спостерігались в 76,6% та 60% хворих відповідно.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины