ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ  І  ПЕРЕБІГУ КАРІЄСУ ЗУБІВ  ІІІ   СТУПЕНЯ АКТИВНОСТІ У ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ ТА КОРЕКЦІЯ ЛІКУВАННЯ  ЗАЛЕЖНО  ВІД   РІВНЯ  СОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)  



title:
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ  І  ПЕРЕБІГУ КАРІЄСУ ЗУБІВ  ІІІ   СТУПЕНЯ АКТИВНОСТІ У ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ ТА КОРЕКЦІЯ ЛІКУВАННЯ  ЗАЛЕЖНО  ВІД   РІВНЯ  СОМАТИЧНОГО ЗДОРОВ’Я (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)  
Альтернативное Название: ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ И ТЕЧЕНИЯ кариес зубов III СТЕПЕНИ АКТИВНОСТИ У ДЕТЕЙ РАЗНОГО ВОЗРАСТА И КОРРЕКЦИЯ ЛЕЧЕНИЕ ЗАВИСИМОСТИ ОТ УРОВНЯ соматического здоровья (Клинико-экспериментальное исследование)
Тип: synopsis
summary:

        Матеріали і методи дослідження.  Для досягнення поставленої мети і виконання завдань дослідження нами проведено епідеміологічні, клініко-лабораторні та експериментальні дослідження.


         Із метою визначення поширеності ураження зубів ІІІ ступенем активності карієсу  нами  оглянуто 1120 дітей  6, 9, 12, 15 років обох статей організованих дитячих колективів різних мікрорайонів м.Івано-Франківська. Крім цього, показники  розповсюдженості і захворюваності  карієсу зубів були отримані шляхом викалькування звітної документації і санаційних карт  (Ф. № 267) міської дитячої стоматологічної поліклініки за  1996- 2006 роки.


         Для встановлення особливостей формування і розвитку каріозного процесу ІІІ ступеня  із контингенту оглянутих дітей були виділені   дві групи:  основна - 120 дітей 6-15 років  із каріозним процесом ІІІ ступеня активності і контрольна – 60 дітей цього ж віку із здоровою ротовою порожниною.  У дітей вивчали показники каріозного ураження зубів, карієсогенні чинники, стан місцевої резистентності ротової порожнини, мінералізаційні властивості та мікроелементний склад ротової рідини, насиченість організму аскорбіновою кислотою. Результати огляду  заносили в розроблену нами  Карту обстеження дитини. Із метою встановлення ролі соціально-гігієнічних чинників у розвитку каріозного ураження зубів  проведено опитування батьків дітей  із даною патологією та  зі здоровими зубами за допомогою розробленої нами анкети.               


        Для характеристики каріозного ураження зубів у дітей різного віку визначали наступні показники:  поширеність карієсу (%), інтенсивність каріозного ураження (кп, КПВ+кп, КПВ), приріст інтенсивності. Активність карієсу зубів оцінювали за критеріями, які запропоновані Виноградовою Т.Ф. (1976) із доповненням для західного регіону (Смоляр Н.І. із співавт.,1981).


        Вивчення стану гігієни ротової порожнини проводили за індексом  Грін-Вермільона (1964).        


        Біофізичні властивості ротової рідини (кислотність слини, в’язкість, поверхневий  натяг)  встановлювали за допомогою індикаторної паперової смужки рН = 0-10 НПО “Біохімреактив”. За висотою її зволоження визначали біофізичний тест карієсогенності слини (БФТКС) за методикою А.І.Мельник  (1989).         


        Карієсогенність зубного налету (КЗН) визначали за допомогою індикатора місць накопичення зубного налету і його карієсогенності (Plaque Indicator Kit) компанії “GC”, представником якої в Україні є фірма “КРИСТАР”.


       Стан місцевого імунітету ротової порожнини дітей оцінювали за рівнем концентрації лізоциму в ротовій рідині, який визначали за ступенем лізису тест-культури Мicrococcus Lisodiecticus (Бухарін О.В.,1971) і реакцією адсорбції мікроорганізмів епітеліоцитами  слизової оболонки ротової порожнини  за методикою Т.А.Беленчук (1987) встановлювали типи неспецифічної резистентності ротової порожнини (НРРП).


       Мінералізаційну властивість ротової рідини діагностували  методом мікроскопічного дослідження висушеної краплі слини (Леус П.А., 1977). Кількісний аналіз мікроелементного складу слини (залізо, цинк, мідь, стронцій, кадмій) визначали атомно-абсорбційним методом на спектрофотометрі С-115 ПК.


        Забезпеченість організму дітей АК аналізували за допомогою язикового тесту (Пивоваров Ю.П. із спіавт, 1983) та в годинній порції сечі (Томашевський Я.І. з спіавт.,1981).


        Загальний стан здоров’я дітей оцінювали шляхом вибірки даних із медичних карт школярів  (Ф.№ 026/0) та консультації педіатра за групами здоров’я.


        Для встановлення функціональних змін в організмі за умов розвитку активного каріозного процесу та патогенетично обгрунтованого вибору лікарських препаратів для корекції виявлених  метаболічних порушень нами проведено експериментальне дослідження на 37 нелінійних білих щурах-самцях масою 50-60 г  30-денного віку. Тварини було розділено на чотири грипи:  1-а група тварин (n=10) була з експериментальним карієсом, який викликали  карієсогенною дієтою (КГД) Стефана; 2-й  групі тварин (n=10) -  КГД коректувалась препаратами “Юнівіт”, “Есмін” (ВАТ “Київський вітамінний завод”) та природного адаптогену  Eleuterococcus  senticocus; 3-й групій тварин (n=10) –  крім КГД  вводили комплекс антигомотоксичних препаратів фармацевтичної компанії – Heel- (Німеччина): “Лімфоміозот”,   “Траумель- С”,  “Остеобіос” – виробник  Гуна с.п.а.- (Італія). Дозування всіх препаратів проводили з розрахунку на кілограм маси тіла і вводили внутрішньошлунково один раз на день перед годуванням.  4-та група тварин  (n=7) – інтактні, перебували на стандартному раціоні віварію.


        В експерименті використано біохімічні і біофізичні методи дослідження.        Вивчення рівня загального кальцію, неорганічного фосфору, концентрації оксипроліну, активності лужної фосфатази у крові дослідних тварин проведено уніфікованими методами дослідження за допомогою реактивів фірми “Simko  Ltd”.  Визначено вміст макро-  і мікроелементів (кальцію,  фосфору, магнію, міді, цинку, заліза стронцію, кадмію) у зразках крові, кісткових тканинах щурів (щелепи, стегнова кістка, зуби) у розчині мінералізату  атомно-адсорбційним методом на спектрофотометрі С-115 ПК. Ступінь мінералізації кісткових тканин судили за даними ультразвукової остеометрії приладом “Kuntze” – Англія. Оптичну щільність зубів визначали лазерним апаратом “KAVO Diagnodent”. Оцінювали інтенсивність ураження зубів карієсом у тварин.   


        Результати експериментального дослідження та виявлені порушення стану організму стали підгрунтям для розробки та застосування коригуючої терапії  каріозної хвороби серед 6-15 річних дітей міста. Для цього було виділено дві групи: основна – 94 дитини, якій проводили  лікування апробованими комплексами відповіно до груп здоров’я: для дітей І групи здоров’я - “Юнівіт“  (по 2  табл. 2- 3 рази на день  30 днів.); для дітей ІІ групи здоров’я –“ Юнівіт”, “Есмін” (по 1 капс. на добу з 12 років 30 днів.)  і  елеутерокок (1 кр на рік життя 1 раз на день вранці 10 днів відповідно до показань); для дітей ІІІ групи здоров’я - “Юнівіт”, “Есмін” і антигомотоксичний комплекс препаратів  (“Oстеобіос”, Лімфоміозот” – по 5-10 кр.на 15 мл води 3 рази на день  за 15 хв до їди 30 днів), “Траумель С” (по 1 табл. під язик 3 рази на день  протягом 2-4-х тижнів). Курс лікування - 2 рази на рік. Місцево проводили професійну гігієну, санацію ротової порожнини з ремінералізаційною терапією ВДЕ і лікуванням гострого глибокого карієсу запронованими методиками, стимулювали слиновиділення (полоскання ротової порожнини і прийом всередину по 1 ст. ложці  настою кореневищ дев’ясилу і підбілу 2-3 рази на день – 10 днів), призначали лізоцимвмісний препарат “Лісобакт” у віковому дозуванні, зубні пасти “Новый жемчуг” із кальцієм і фтором. Всі призначення робили відповідно до рекомендацій Державного фармакологічного центру МОЗ України  та погоджували з педіатром.  Контрольній групі – 56 дітей -  призначали всередину гліцерофосфат кальцію по 0,25 мг 3 рази на добу 30 днів. Місцево проводили професійну гігієну, санацію ротової порожнини відповідно до “Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю – Дитяча терапевтична стоматологія, наказ МОЗ України № 429, 27.08.2004 р., покривали зуби фторлаком щоквартально. Рекомендували зубну пасту “Новый жемчуг - кальций”. Спостереження за дітьми проводили щоквартально. Кожній дитині після проведеного комплексного обстеження складався індивідуальний комплекс лікувальних, профілактичних, загально-оздоровчих заходів, які коректували при повторних оглядах.  Оцінювалась їх ефективність через 1 і 2 роки  за даними   клінічних і лабораторних  обстежень.


        Статистичну обробку матеріалів дослідження здійснювали  на персональних ЕОМ  із використанням  пакетів стандартних програм “Statistika” та “Microsoft-Excel 7.0”  для   Windows 98. Вірогідність результатів дослідження (р) визначали на підставі t-критерію Стьюдента.


        Результати дослідження та їх обговорення. Результати епідеміологічного обстеження дітей виявили, що ІІІ ступінь активності карієсу постійних зубів діагностована в 12,77% випадків від загального числа обстежених дітей. Моніторинг захворюваності  за останні роки свідчить про  зростання даної патології серед дитячого населення міста (рис.1).


  


  Рис. 1. Динаміка частоти ІІІ ступеня активності карієсу зубів у дітей м.Івано-Франківська з 1996- 2006 рр.  ( % ).


    


       Приріст інтенсивності карієсу 2-3 зуби постійного прикусу  відмічено в 61,36 %  дітей 6-9 років  і в 43,18 % дітей 10-15 років,  4 і більше зубів -  у 20,27% дітей. 


       Аналіз структури захворюваності постійних  зубів показав, що домінуюче місце займають каріозні ураження: у дітей 6 років – 22,55%, 9 років – 60,00%, у 12 років – 56,93% і в 15-річних дітей – 73,53% випадків. На одну дитину  припало 2,30, 5,38, 5,57, 8,33 каріозних зуба відповідно. Серед дітей 6, 9, 12 років частота вогнищевої демінералізації емалі (ВДЕ)  становила– 8,94%, 13,75% , 8,02% випадків. У 12- і 15-річних дітей  діагностовані ускладнені форми карієсу: 18,98% і 24,26% випадків, що вказує про значну інтенсивність каріозного процесу, зниження резистентності тканин зуба та мінералізаційних властивостей ротової рідини.


        Враховуючи вище сказане, ми поставили завдання вивчити умови, при яких розвивається активний перебіг  карієсу зубів у дітей, починаючи з 6-річного віку.


        У процесі дослідження, встановлено, що в дітей із ІІІ ступенем активності карієсу зубів  значно виражені карієсогенні чинники. В обстежених дітей відмічено  поганий стан гігієни ротової порожнини (1,78±0,08 – 2,06±0,11 балів). У 58,11% дітей встановлений високий рівень КЗН.  Значення БФТКС було низьким (10,87±0,56 мм/2 хв). У контрольній групі дітей  високий рівень КЗН встановлено в  4,06% випадків  і БФТКС дорівнював  15,26±0,76 мм/2 хв  незалежно від віку.


       Результати вивчення НРРП показали, що низький рівень виявлений в усіх обстежених дітей із патологічним процесом і особливо в 6- і 15-річних дівчаток: їх чисельність становить 75%, тоді як серед здорових таких дітей не встановлено, окрім 9-річних дівчаток (30%). Рівень же секреторного лізоциму в змішаній слині дітей із активним карієсом  зубів становив 19,52±0,97 мкг/мл, а в здорових школярів – 21,93±1,08 мкг/мл (p>0,05). Достовірні результати одержані в дітей 9 років – 7,83±0,41 мкг/мл  в основній групі проти 25,99±1,31 мкг/мл у контрольній групі дітей, що може служити прогностичною ознакою важкості перебігу захворювання.


       Аналіз дослідження мікроелементного складу ротової рідини дітей, дозволив встановити  зниження концентрації заліза в 1,3-1,5 рази в слині дітей 9-12 років,  міді – у 1,1-1,7 рази, цинку – у 2 рази у 9 річних дітей, стронцію – у 1,2-1,3 рази в дітей 9, 12 і 15 років. Відмічено достовірне підвищення всіх мікроелементів у дітей 6 років і кадмію  у 9 і 12 річних дітей (р<0,05). Останній, крім цього, належить до токсичних, що надходить в організм із довкілля. Вважають, що ступінь активності каріозного процесу знаходиться в прямій залежності від рівня забруднення території (Остапко О.І., 2007).


        Мікроскопічні дослідження змішаної слини показали, що серед обстежених школярів  у 56,97% дітей текстури слини набували ІІ типу при ІІІ ступені карієсу зубів, І тип кристалоутворення відмічено в 17,19%, ІІІ тип мікрокристалів – у 25,84% випадків, а в здорових цей показник становив 3,34%. Отже, виявлені особливості змішаної слини свідчать про її низький мінералізаційний потенціал у дітей із каріозною хворобою, а значить і  низьку карієсрезистентність.  


        Оскільки роль соціально-гігієнічних чинників має велике значення у профілактиці стоматологічних захворювань (Шведова Т.А.,1998), одержані дані в результаті анкетування батьків із питань характеру харчування дітей, догляду їх за ротовою порожниною, санітарної культури батьків, соціально–побутових умов проживання,          показали низький рівень гігієнічних навиків по догляду за ротовою порожниною в усіх дітей. 14,28% респондентів основної групи відповіли, що їх діти чистять зуби 2 рази на день, у контрольній групі  - 34,28% дітей. У цій же групі 41,66% батьків,  які навчали своїх


 дітей чистити зуби з 2 – 3 років,   на відміну від  батьків контрольної групи  – 25,71%.                Аналіз даних стосовно характеру харчування показав нерегулярне вживання дітьми сирих овочів і фруктів, молока та молочних продуктів. Так, 1 раз на день їх приймають 34,28% дітей із каріозними зубами,  діти з інтактними зубами - 68,57%. Щоденно вживають м'ясо тільки 14,28% дітей, регулярно харчуються бобовими – 25,71%. Діти зі здоровими зубами значно частіше (у 1-2 рази) споживають крупи, м'ясо, бобові культури. Характеризуючи відношення дітей до солодкої їжі, нами встановлено, що 61,7% дітей із множинними каріозними зубами частіше і в більшій кількості (до 100 г)  вживають цукор і  35% дітей зі здоровою ротовою порожниною, а полощуть рот після прийому солодкого 8,3%  анкетованих основної групи. Таким чином, більшість опитаних батьків, діти яких мають множинні каріозні ураження зубів, не дотримуються принципів раціонального і збалансованого харчування, мотивуючи це недостатніми матеріальними умовами. Харчові раціони дітей,  бідні на вітаміни і тваринні білки, збагачені вуглеводами. Це може негативно впливати на загальний стан організму, сприяючи порушенню обміну речовин, гомеостазу, зниженню реактивності організму,  розвитку різних захворювань, у тому числі  каріозному процесу (Левицький А.П.,2002).


       Проведений аналіз насиченості АК організму дітей із карієсом зубів ІІІ ступеня активності свідчить, що 15,9% 6- і 12- річних школярів мають глибокий дефіцит  вітаміну С (0,45±0,06 мг/год – 0,48±0,04 мг/год). Виявлена низька забезпеченість  організму АК в 47,72%, а в межах норми вона спостерігалася у 2,27% дітей. Недостатній рівень насиченості організму цим вітаміном відображається на соматичному здоров’ї. За даними  В.Дудник (2004), низька забезпеченість  дитячого організму АК веде до патології сполучної тканини.


        Оцінюючи дані загального стану здоров’я дітей із каріозною хворобою, нами встановлено, що частіше діагностувалася ІІ група здоров’я (50,41% випадків). У той же час серед дітей зі здоровою ротовою порожниною переважала чисельність дітей із І групою здоров’я (54,74%). ІІІ група здоров’я в карієсзалежних дітей була визначена в 15,45% випадків, тоді як у стоматологічно здорових – тільки  4,21% випадків. Із літературних джерел (Scannapiego F.,1999, Нероденко Н.І., 2000, Вовченко Л.О.,2003) відомо, що  рівень соматичного здоров’я в значній мірі визначається і станом ротової порожнини.


        Отже, формування та перебіг карієсу зубів  ІІІ ступеня активності відбувається в умовах змін функціонального стану  як  місцевого так і загального характеру, що за даними Л.О.Хоменко зі спіавторами (2004), сприяє погіршенню захисної здатності ротової рідини. Це необхідно враховувати в процесі проведення профілактичних і лікувальних заходів.


        Аналіз одержаних нами даних  експериментальних досліджень засвідчив  порушення  метаболічних процесів на тлі карієсогенної ситуації в організмі  тварин. Нами відмічені  зміни кальцій-фосфорного обміну, маркерів кісткової тканини, які проявилися підвищенням активності лужної фосфатази до 24,13±1,26 ммоль/год∙л. при 3,78±0,19 ммоль/год∙л. у контрольній групі тварин (р<0,001), концентрації оксипроліну до 170,17±6,89 мкмоль/л при 120,8±6,20 мкмоль/л відповідно (р<0,05) та підвищенням рівня кальцію у сироватці крові до 3,46±0,15 ммоль/л, фосфору - 2,39±0,14 ммоль/л при 2,88±0,15 ммоль/л і 1,49±0,08 ммоль/л контрольної групи тварин відповідно (р<0,01). Це відобразилося  на сповільнених процесах мінералізації твердих тканин зубів. Розвиток каріозного ураження відбувся в 5,83±0,27 зубах проти 2,0±0,1 зуба контрольної групи тварин. А оптична щільність зубних тканин становила відповідно 84,25±4,23 і 46,48±2,47 (р<0,05). Введення в організм дослідних тварин лікувальних комплексів забезпечило зниження в сироватці крові активності лужної фосфатази до 12,21±0,61 ммоль/год.л. у групі  № 2 (р<0,05) і до 8,93±0,46 ммоль/год.л у групі № 3 (р<0,001), концентрації оксипроліну – до 154,0±4,00 мкмоль/л у групі № 2 і 124,0±5,67 мкмоль/л у групі № 3 (р<0,05), підвищення рівня кальцію до 4,84±0,14 ммоль/л у дослідній групі № 2 (р<0,05) та 3,62±0,04 ммоль/л у групі № 3,  вміст фосфору набув тенденції до зниження (2,30±0,11 ммоль/ - 2,37±0,14 ммоль/л відповідно в терапевтичних групах № 2 і № 3). Запропоновані комплекси сприяли зменшенню кількості каріозних уражень зубів у 2,5 рази та підвищенню щільності кісткових тканин у 2-5 разів.


        Вивчення рівня остеотропних макро- та мікроелементів у біологічних субстратах (крові, кістках щелеп, стегновій кістці, зубах) експериментальних тварин  показало  зниження рівня  кальцію в крові до 269,72±13,25 мг% при 359,48±18,01 мг%  контрольної групи тварин. Завдяки лікувальним комплексам його концентрація в крові знизилась до  233,36±11,97 мг% - 226,02±11,28 мг% (р<0,05), що   можно пояснити більш активним його включенням у процес ремінералізації (Прохончуков А.А.,1984, Aber G.A.,2001). Це підтверджується тим, що в каріозних зубах кількість кальцію була 5296,73±135,66 мг% і зростала під впливом терапії до 5822,59±141,10 мг% - 5938,46±137,20 мг%. Аналогічна тенденція характерна і для магнію - із 221,89±11,50 мг% до 258,41±11,30 мг%. Визначення  концентрації міді в крові дослідних тварин вказує, що вміст даного біометалу в тварин за умов експериментального карієсу зубів був найнижчим і становив  8,06±0,45 мг%. У тварин під впливом терапевтичних препаратів  рівень цього мікроелементу  достовірно підвищувався  в 1,3-1,4 рази. Зниження концентрації міді в крові може привести до порушення функції остеобластів, формування білкової матриці її мінералізації, зниження засвоєння кальцію та фосфору в кісткових тканинах (Орібко І.Б., 2000, Лукьянова Е.М. и соавт., 2004, Выборнов Д.Ю. и соавт., 2005,  Тимошенко О.П., 2005) і супроводжуватися схильністю до каріозного ураження.  Вивчення концентрації кадмію в  крові за умов каріозного процесу показало його підвищення до 0,54±0,19 мг% порівняно з інтактними тваринами 0,30±0,02 мг% (р<0,05). Надлишок  кадмію на фоні недостатності кальцію, магнію, міді в  значній мірі  впливає на стан кісткової тканини і створює сприятливу ситуацію для розвитку та прогресування карієсу зубів (Лебеденко И.Ю.,1999, Назарук Р.М., 2007). Проведена коригуюча терапія, особливо  антигомотоксичними препаратами, забезпечила  зменшення  рівня кадмію в біосубстратах дослідних тварин, зокрема в крові з 0,54±0,09 мг% до 0,21±0,01 мг%, що вказує на виражений  антитоксичний ефект. У зубах - з 0,97±0,06 мг% до 0,68±0,04 мг%  (р<0,05).


        Таким чином, застосований комплекс вітамінів, макро- мікроелементів у поєднанні з природним адаптогеном та антигомотоксичні препарати позитивно вплинули на мінеральний гомеостаз, мали виражену карієспротекторну дію, сприяли підвищенню  оптичної щільності кісткових тканин.


         Встановлені закономірності стали підґрунтям для розробки та впровадження лікувально-профілактичних комплексів, направлених на оздоровлення ротової порожнини, шляхом диференційованого  впливу на різні ланки розвитку патологічного процесу.


         Про ефективність запропонованої схеми засвідчили позитивні зміни в структурі КПВ, ВДЕ та розвитку ускладнених форм карієсу зубів. У дітей  із І групою  здоров’я зменшилась кількість зубів із ВДЕ у 12–річних дітей – із 1,0±0,02 до 0,15±0,01; кількість каріозних зубів - із 3,5±0,15 до 0 зуба, зросло число пломбованих зубів - із 0,8±0,01 до 4,2±0,2 зуба. Позитивні результати виявлені при інтерпретації показників карієсрезистентності слини і НРРП. У слині дітей 12  років переважали кристали І типу (24% проти 0%), частота кристалів  ІІ і ІІІ типів зменшилася в 2-3 рази, а в 15-річному  віці його частка набула  8% значення. У мазках слизової оболонки ротової порожнини дітей збільшилася кількість епітеліоцитів, які відповідали “задовільній” - до 51,43±3,62% і “добрій" НРРП - до 80,0±4,05%.


        Серед дітей ІІ групи здоров’я після лікувально-профілактичних заходів зросла кількість пломбованих зубів - із 3,8±0,17 до 7,65±0,37 зуба та зменшилося число каріозних зубів - із 2,4±0,14 до 0,25±0,01 зубів, відбулося зниження ВДЕ - із 1,5±0,06 до 0,25±0,02 зуба. Стали переважати текстури ІІ типу, проте зменшилася частота кристалів ІІІ типу на 25% у 12-15-річних школярів і відсутні в 6-9-річних дітей. Реакція адсорбції мікроорганізмів відповідала “добрій” НРРП -76,67±3,58% .


        У дітей ІІІ групи здоров’я  встановлено підвищення ремінералізації емалі: зменшилася  кількість зубів із ВДЕ з 1,25±0,05 до 0,57±0,02 зуба, каріозних уражень -  із 3,0±0,13 до 0,29±0,03 зуба, кількість пломбованих зубів була сталою - 6,57±0,38, рецидиви  карієсу відсутні. Мінералізаційні властивості слини зазнали позитивних змін. У 60% дітей 6-річного віку з’явилися текстури І типу. Частота ІІІ типу мікрокристалів у дітей 9-15 років була зведена до 0%. НРРП  відповідала критерію доброї в дітей 6 і 9 років  (30,0±1,95% і  35,0±2,0 %)  та  майже залишилася на тому ж рівні в 15–річних школярів. Це може свідчити про стабільність процесу та підвищення адаптаційних можливостей неспецифічної резистентності організму.


      Індикаторне тестування КЗН засвідчило зниження  рівня кислотоутворення в дітей основної групи в 54,05% випадків, показник БФТКС підвищився на 6–9 мм/2 хв порівняно із вихідними даними, поліпшилася гігієна ротової порожнини до середнього критерію    в усіх вікових групах.


      У дітей 6 років контрольної групи зі зниженою резистентністю організму  збільшилася кількість ВДЕ з 0,67±0,02 до 1,43±0,07 через 2 роки спостереження. У 9-річних дітей зросла кількість каріозних зубів із 2,38±0,09 до 2,58±0,13 зуба . У дітей 12 і 15 років даної групи при наступному обстеженні переважала ВДЕ - 1,5±0,07 зуба і 1,0±0,03 зуба відповідно. У 15–річних підлітків  діагностовані  пульпіти в 0,4±0,02 зубах і періодонтити  в 1,2±0,03 зубах.


        Індекс гігієни  в контрольній групі дітей майже не змінився (1,83±0,09 балів, проти 2,0±0,07 балів). Рівень КЗН знизився в 36,03% дітей незалежно від віку та рівня загального здоров’я.  БФТКС збільшився на 2–3 мм/2 хв у даної групи  дітей.


       Під впливом лікувально-профілактичних заходів у контрольній групі частота І типу мікрокристалів залишалася майже незмінною, проте зросла  кількість дітей із ІІІ типом мікрокристалізації слини - з 12,50% – до 66,67%  у дітей 9 років. Оцінка НРРП показала, що за час лікування  в контрольній групі дітей  “доброї резистентності досягнуто не було.           


        Таким чином, застосування  лікувально-профілактичних комплексів на основі диференційованого підходу до вибору препаратів патогенетичної дії на різні ланки розвитку каріозної хвороби поряд із місцевими лікувально–профілактичними заходами сприяють значному зниженню показників  каріозного процесу, дають можливість  підвищити ефективність вторинної профілактики  карієсу зубів  у дітей,  особливо, із пониженою резистентністю організму. Це забезпечує широке використання комплексів у повсякденній  практиці  дитячих стоматологів.


 


ВИСНОВКИ


         У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та  вирішення актуального завдання, що полягало  у вивченні особливостей  формування та клінічного перебігу каріозного процесу ІІІ ступеня активності; встановленні коригуючого  впливу  лікарських препаратів  “Юнівіт”, “Есмін” у поєднанні з рідким екстрактом  елеутерококу, а  також  антигомотоксичної терапії  на показники метаболічних процесів в організмі та мінералізації кісткової тканини за умов експериментального карієсу зубів;  підвищенні ефективності лікування дітей із карієсом зубів ІІІ ступеня активності залежно від рівня соматичного здоров’я.


         1. Частота карієсу зубів ІІІ ступеня активності  діагностована в  25,94%  дітей 6 років (КПВ+кп),  7,58%  дітей - у 12 років та 21,65%  - у  15-річних школярів. У структурі захворювань постійних зубів переважає показник каріозного ураження в дітей 6 років 22,55 %,  9 років – 60,00%, 12 років – 56,93% і в 15 років – 73,53% випадків. У дітей 12-15 років діагностований ускладнений карієс у 18,98% - 24,26% випадків відповідно.


        2. Розвиток і перебіг  карієсу  зубів ІІІ ступеня активності зумовлений пониженим  рівнем  місцевого імунітету (у 75 % дітей 6-15 років встановлені І та ІІ типи НРРП), зниженою концентрація секреторного лізоциму - 19,52±0,97 мк/мл, вираженими карієсогенними чинниками: індекс гігієни коливався в межах  1,78±0,08 у 6-річних дітей до – 2,06±0,11 балів – у 15 річних школярів, у 58,11% дітей виявлений високий рівень КЗН, БФТКС дорівнював 10,87±0,56 мм/2хв незалежно від віку, низькими мінералізаційними властивостями ротової рідини (другий – 59,97% і третій – 25,84% типи кристалоутворення слини), зниженою концентрацією заліза в 1,3-1,5 рази в слині дітей 9-12 років,  міді – у 1,1-1,7 рази, цинку – у 2 рази в 9 річних дітей, стронцію – в 1,2-1,3 рази в дітей 9, 12 і 15 років і відмічено достовірне підвищення всіх мікроелементів у дітей 6 років і кадмію в 9 і 12 річних дітей (р<0,05).


        3. Формування ІІІ ступеня активності карієсу зубів відбувається в умовах  пониженої резистентністі організму (ІІ група здоров'я–50,41% дітей  та ІІІ група здоров'я– 15,45% дітей) низької насиченості організму АК (забезпеченість АК у межах норми спостерігалася в 2,27% дітей), порушення принципів раціонального і збалансованого харчування (регулярно вживають м'ясо, молоко, бобові культури 14,28% дітей, а овочі та фрукти – 34,28%) і надмірного надходження вуглеводів (щоденно споживають солодощі без обмежень 65,02% дітей, а полощуть ротову порожнину після прийому солодкого 8,3% дітей).


        4. За умов експериментального карієсу зубів виявлені порушення метаболічних процесів  у дослідних тварин: характерне підвищення активності лужної фосфатази в 6 раз порівняно з інтактними тваринами, концентрації оксипроліну – в 1,4 рази, достовірне зростання рівня кальцію і фосфору в сироватці крові (р<0,01);  зменшення концентрації кальцію,  стронцію,  міді (р<0,01)   та  підвищенням  кадмію (р<0,05) у біосубстратах тварин. Знижена оптична щільність зубних тканин у 1,8 рази і майже в 3 рази переважала інтенсивність каріозного ураження зубів.


        5. Запропонований комплекс макро- мікроелементів і вітамінів у поєднанні з природним адаптогеном – рідким екстрактом елеутерококу та антигомотоксична терапія позитивно вплинули на кальцій-фосфорний гомеостаз, маркери метаболізму кісткової тканини, стимулювавши  процеси мінералізації твердих тканин зубів, що забезпечило високий карієспрофілактичний ефект у терапевтичних групах тварин, що підтверджується зниженням показників, які вивчалися в 1,5-5 рази.


         6. Лікування карієсу зубів ІІІ ступеня активності  апробованими комплексами  сприяло  зменшенню темпів розвитку карієсу зубів у школярів усіх вікових категорій. У дітей 12 років І групи здоров'я приросту нових каріозних порожнин не відмічено. У ІІ групи здоров’я приріст карієсу склав 0,25±0,02 зуба та в дітей  ІІІ групи здоров'я -  0,29±0,03 зуба. Показник редукції приросту карієсу через 2 роки становив 68,11% у дітей 6-річного віку, 48,73% - у дітей 9 років, 63,43 % - у дітей 12 років та 42,30% - у 15 річних школярів. На 57,13% збільшилась кількість дітей із І типом кристалоутворення; на 9 мм/2хв підвищився показник БФТКС. Знизилася карієсогенність зубного налету в 54,05% дітей. Реакція адсорбції мікроорганізмів епітеліоцитами відповідала  в 50% випадків “задовільній”  і  в 80% випадків - “добрій” НРРП.                                                 


                                      


ПРАКТИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ


        1. При встановленні  карієсогенної ситуації в ротовій  порожнині  рекомендовано оптимізувати шляхи її усунення  застосуванням  лікарських рослин, що стимулюють виділення слини (полоскання ротової порожнини відваром кореневищ дев’ясилу і підбілу 2 рази на день протягом двох тижнів), антибактеріального препарату “Лісобакту”, регулярною чисткою зубів із використанням зубних паст із фторидами і мінералами, зменшення вживання солодощів, солодких газованих напоїв, полоскання ротової порожнини після солодкої їжі, регулярне вживання фруктів, сирих овочів, горіхів, бобових культур, м’яса, молока.


        2. Проводити ендогенне  лікування гострого каріозного процесу в дітей залежно від рівня соматичного здоров’я: дітям І групи здоров’я - “Юнівіт”- по 2 табл. 3 рази на день 30 днів; дітям ІІ групи здоров’я - “Юнівіт”-по 2 табл. 3 рази на день 30 днів, “Есмін”-по 1 капс. 2 рази на день 30 днів із рідким екстрактом елеутерококу (по 1 кр. на рік життя); дітям ІІІ групи здоров’я – Остеобіос і Лімфоміозот - по  5-10 кр.на 10 мл води приймати всередину  3 рази на день за 15 хв до їди 30 днів, Траумель С- по 1 табл. під язик до повного розчинення 3 рази на день 30 днів,  “Юнівіт”- по 2 табл. 3 рази на день 30 днів, “Есмін” - по 1 капс. 2 рази на день 30 днів з 12 років.


 


        3. Діти з приводу  карієсу зубів ІІІ ступеня активності повинні перебувати на диспансерному спостереженні зі щоквартальними профілактичними оглядами та корекцією лікарських призначень і втручань. Період спостереження має тривати до повного формування зубів.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины