ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ТЕРАПІЇ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ З ПРОЯВАМИ ХАРЧОВОЇ АЛЕРГІЇ : ОСОБЕННОСТИ ДИАГНОСТИКИ И ТЕРАПИИ бронхиальной астмы у детей с проявлениями пищевой аллергии

summary

Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилося 120 дітей, з них 90 з БА у віці від 6 до 12 років. Сформовано 4 групи спостереження по 30 дітей в кожній:  1)  діти з БА на  фоні ХА;  2)  діти  з БА  без ХА;  3)  діти з ХА  без БА;  4) контрольна група. Діти в групах спостереження були співставленні за віком, статтю, тривалістю та тяжкістю захворювань, супутньою патологією. Були проведені загальноклінічні методи обстеження, цитоморфологічне дослідження слизових оболонок носу та шлунку. На момент дослідження у пацієнтів 1-ї і 2-ї груп тяжкість БА була середнього ступеню, персистуюча в періоді ремісії. Діти з ба за необхідністю одержували базисну терапію згідно тяжкості перебігу хвороби відповідно до рекомендацій міжнародних консенсусів, при цьому не вживали оральних кортикостероїдів на протязі як мінімум останнього року.

На проведення всіх досліджень отримано дозвіл комісії з етики і біоетики ЗМАПО. Після закінчення досліджень отриманий висновок комісії з етики і біоетики ЗМАПО про те, що робота виконана згідно статуту Української асоціації з біоетики. Всі дослідження були проведені відповідно до етичних принципів, прийнятих Хельсінкською Декларацією, і Якісною Клінічною Практикою (GCP) щодо Медичного дослідження, яке проводиться на людях. Від батьків всіх дітей, котрі приймали участь у дослідженні, була отримана письмова інформована згода на проведення досліджень.

Гідроперекиси ліпідів (ГПЛ), дієнові кон’югати (ДК) і дієнові кетони (ДКет) визначали за методом В.Б. Гаврилова (1983, 1988). Концентрацію малонового діальдегіда (МДА) визначали за методом Л.І. Андреєва зі співавт. (1985). Шифові основи (ШО) реєстрували за Ф.З. Меерсоном (1979). Визначення рівню церулоплазміну  проводилось  методом Ревіка в модифікації С.В. Бестужевої і В.Г. Колба. Рівень a-токоферолу і ретинол у сироватці крові досліджували за методом J.N. Thomрson et al. (1973) у модифікації Р.Г. Черняускене (1983), активність каталази – методом М.А. Королюк і співавт. (1988). Для кількісного визначення аскорбінової кислоти в крові використовували метод Фермера-Абт (1936).

Вивчення показників імунної системи проводили методами прямого розеткоутворення з еритроцитами, вкритими моноклональними антитілами до CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD19+, CD25+ CD95+ (ВМУ, Бєларусь); показники фагоцитозу, визначення рівня IgA, IgG, IgM у плазмі крові проводили методом радіальної імунодифузії в агарі за G. Mancini et al. (1965). Загальні IgE, специфічні IgE, γ-ІФН, ФНП-α в сироватці крові і секреторні IgA в слині досліджували методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем ЗАТ „Вектор Бест” (Росія).

Біоптати слизової оболонки шлунку (або слиз) брали під час ФЕГДС з фундального і антрального відділів. Дослідження вмісту в плазмі крові кінцевих стабільних метаболітів оксиду азоту (нітрати, нітрити) проводили реактивом Гріса. Дослідження вмісту серотоніну в крові проводили вимірюванням флюоресценції серотоніну в кислому середовищі. Дослідження активності МАО проводили в сироватці крові методом, заснованим на утворенні бензальдегіду.

Отримані клініко-параклінічні дані обробляли методом варіаційної статистики і критерієм знаків, точність якого перевіряли критеріями U Вілкоксона-Манна-Уітні, критерієм Q Розенбаума. Інформативність та діагностичні коефіцієнти обчислювали за методом Кульбака. Значення граничних сум діагностичних коефіцієнтів обчислювали за формулою Вальда для послідовного статистичного аналізу. Вивчення зв’язку між явищами здійснювали за методом вимірювання кореляції рангів за допомогою коефіцієнта r Спірмена з установленням достовірності за таблицею критичних значень коефіцієнту t Стьюдента. При обробці результатів використовували персональний комп’ютер із залученням пакету програм Microsoft Excel.

Основні положення. Встановлено, що критичним періодом розвитку бронхіальної астми у дітей з ХА є вік від 3-х до 12-ти років. При клінічному обстеженні дітей з БА і ХА виявлено, що алергія у родичів зустрічалася у 26 дітей (87,2±6,1 %) (p<0,05), з них в 20 випадках (67,3±9,0% ) (p<0,05) – з боку органів дихання, переважно по жіночій лінії – 20 (67,3±9,0 %), по чоловічій – 6 (20,4±7,1 %) (p<0,05). У батьків 11 дітей (37,1±9,1 %) мали місце органічні захворювання ШКТ здебільшого по лінії матері. Батьки палили у 17 дітей (57±9 %).

Діти та їх батьки описували основні симптоми гострого періоду БА як епізоди кашлю у 30 (100,0-3,3 %) дітей, появи утрудненого свистячого дихання з подовженим видихом – 15 дітей (50,4±9,2 %), напади задухи із залежністю від контакту з харчовим алергеном – в 20 випадках (67,3±9,0%). З боку ШКТ ХА у всіх 30 (100-3,3 %) дітей, проявлялася періодичними болями в животі, що мали різноманітний характер, локалізацію і інтенсивність, з’являлися під час або після їжі, нерідко супроводжувалися диспепсичними порушеннями. Серед інших симптомів були: зниження апетиту – у 28 (93,3 %), нудота – у 23 (76,7 %), метеоризм – у 17 (56,7 %) пацієнтів, порушення дефекації (запор) і / або симптоми мальабсорбції – у 16 (53,3%), хейліт і / або стоматит – у 16 (53,3 %), епізодичне блювання – у 12 (40,0 %) випадків.