ДОКЛІНІЧНА ДІАГНОСТИКА ТА ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА НЕФРОПАТІЙ У ДІТЕЙ

summary

Матеріали та методи дослідження. При ретроспективному аналізі медичної документації (600 історій хвороб дітей з нефропатіями: 300 дітей з нефропатіями мікробно – запального генезу та 300 дітей з нефропатіями дисметаболічного генезу) за допомогою методу факторного аналізу, було визначено найбільш вагомі фактори ризику розвитку нефропатій. При проспективному дослідженні (390 дітей), з урахуванням виділених несприятливих клініко – анамнестичних ознак та факторів ризику розроблена опитувальна анкета та прогностична таблиця диференціального ризику розвитку нефропатій у дітей.

На підставі скрінінгового обстеження 200 дітей анкетно – опитувальним методом виділено групу ризику розвитку нефропатій (90 дітей), де проведено комплексне обстеження.

Біохімічне дослідження полягало у вивченні стану системи ПОЛ за визначенням концентрації первинних – ДК та одного з кінцевих  продуктів пероксидації – МДА у сечі (за модифікацією Владимирова, 1972).

Біофізичне дослідження полягало у реєстрації субфракційного складу сечі за допомогою методу лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС). Для цього використовували лазерний кореляційний спектрометр ЛКС – 03 – «ИНТОКС», котрий дозволяє реєструвати гідродинамічні розміри мікрочастинок (від 1 до 10000 нм) у різних біологічних рідинах.

Отримані результати статистично проаналізовані з використанням методів параметричної та непараметричної статистики у програмному пакеті «STATISTICA 5,5».

Визначення найбільш вагомих для розвитку нефропатій факторів ризику проводилось за допомогою методу факторного (ФА) та кластерного аналізу. Для розробки прогностичної таблиці були розраховані показники: відношення шансів (OR), атрибутивний ризик (AR), популяційний атрибутивний ризик (PAR). Валідність діагностичних методів обстеження визначалась за розрахунками їх операційних характеристик (діагностична специфічність (Sp) та діагностична чутливість (Se), індекс Юдена, індекс діагностичної ефективності). Оцінку виходу визначали за показниками відносного ризику (RR) та зниження відносного ризику (RRR). Вірогідність отриманих результатів встановлювали за 95% довірчим інтервалом (ДІ).

Результати дослідження та їх обговорення.

При проведенні ретроспективної оцінки клініко – анамнестичних даних за допомогою ФА, визначились фактори першого (Ф1), другого (Ф2) та третього (Ф3) роду, які складались з комбінації найбільш сильно пов’язаних між собою первинних ознак (табл.1.). Значущість ознак оцінювалась за величиною факторного навантаження (ФН). Так при високому (> 0,7) та середньому (> 0,5) факторному навантаженні досліджувані ознаки визначали вірогідність розвитку нефропатій у дітей.

Як видно з таблиці 1, до Ф1 увійшли несприятливі ознаки з боку батьків дитини: патологічний перебіг вагітності та пологів у матері, зокрема нефропатія та артеріальна гіпертензія під час вагітності, пологи до зазначеного строку, професійні шкідливості у матері. Спостерігався обтяжений спадковий анамнез: за материнською лінією - жовчокам’яна та сечокам’яна хвороби, за батьківською - жовчокам’яна хвороба та запальні захворювання шлунково – кишкового тракту.

До Ф2 увійшла комбінація таких несприятливих ознак: переношена вагітність та професійні шкідливості у матері (дія механічних факторів), обтяжений спадковий анамнез з боку родичів дитини першої лінії: у батька - цукровий діабет.