КОРРЕКЦИИ АДАПТАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ У ДЛИТЕЛЬНО И ЧАСТО БОЛЕЮЩИХ ДЕТЕЙ В УСЛОВИЯХ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛЕЧЕНИЯ Автореферат

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження було 181 дитина з групи часто і тривало хворіючих дітей (ЧХД) у віці від 7 до 14 років, прибулих на санаторно-курортний етап реабілітації.

Критерії включення: частота загострень ОРВІ більше 6 разів на рік; частота загострень супутніх захворювань за останні 6 місяців 4 і більше разів, і числа днів з симптоматикою захворювань 30 і більш за останні 6 місяців. Контрольну групу в дослідженні склали 27 абсолютно здорових дітей у віці 7-14 років. Серед них дівчаток було – 13 осіб (48%), хлопчиків -14 (52%).

Висновок про можливий синдром дізадаптації був зроблений на підставі анамнестичних і клінічних даних, які виявили немотивоване погіршення самопочуття до третього дня перебування в санаторії у вигляді млявості, слабкості, апатії, головного болю, погіршення апетиту, також симптоми декомпенсації або загострення тієї або іншої ЛОР-патології. Обстеження пацієнтів проводилося в Євпаторійських санаторіях «Лучезарный», «Юбилейный», «Смарагдовый», а також МДСОЦ «Дружба», які є клінічними базами кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії ФПО Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.

У всіх обстежених дітей визначали стан гомо- і гетерозиготності по домінантних і рецесивних ознаках за допомогою розробленої нами шкали, що включає визначення 30 менделюючих ознак. За домінантним і рецесивним типом оцінювали форму носа, конфігурацію нижньої щелепи, губ, вух; колір і лінію зростання волосся, брів, форму черепа і обличчя, форму пальців і нігтів, товщину і колір шкіри, групу крові і резус фактор.

Прямий підрахунок кількості домінантних і рецесивних ознак дозволив створити оригінальну шкалу гомо- гетерозиготності. Чим більше рецесивних ознак, тим вище ступінь гомозиготності, а, отже, вище ступінь біологічної спорідненості батьків, що обумовлює нижчі компенсаторно-пристосовні можливості організму.

Ступінь гетерозиготності визначали шляхом обчислення відношення кількісних показників домінантних ознак до загального числа ознак по формулі:

К = х/30,

де К- коефіцієнт гетерозиготності; х - кількість домінантних ознак; 30 - число визначаємих ознак.

Нами розроблені критерії оцінки ступеня гетерозиготності: 0 - 0,33 - низький ступінь; 0,34 - 0,5 - середній; 0,51 - 0,67 - вище середнього; 0,68 - 1,0 - високий ступінь гетерозиготності. У вивченні процесів адаптації особливе значення має розгляд процесів перекісного окислення, оскільки проблема біологічного окислення, співвідношення і взаємодії окислювальних і відновних процесів є важливою для збереження гомеостазу.

Вміст загальних ліпідів в мембранах еритроцитів і плазмі крові визначали на спектрофотометрі СФ-2000 в гептановом екстракті по різниці оптичної щільності між дослідною і контрольною пробами при довжині хвилі 273 нм. Вміст загальних ліпідів виражали в умовних одиницях на 1мг ліпідів і розраховували по формулі: 232+273 =(Е1+Е2)/П, де Е1 і Е2 - величини екстракції при довжинах хвиль відповідно 232 нм і 273 нм, П - кількість міліграм в 1 мл гептанового екстракту.

Для цитохімічного методу вивчення дегідрогенази в клітинах крові, як індикатор ферментного процесу, використаний нітротетразолій синій (НСТ), який створює при відновленні в клітині дрібні гранули формазана і забарвлює цитоплазму від димчасто-сірого до насиченого синього кольору. У роботі використовували тонкі нативні мазки крові, висушені на повітрі, які після відповідної обробки інкубували у термостаті ТС-80М-2 протягом 45 мін. при температурі 37 °С. Ядра клітин дофарбовували розчином метилового зеленого. Виготовлені розчини реактивів у відповідних концентраціях і об’ємах наносили на мазок у наступній послідовності.

Визначення активності ЛДГ. Розчини: ціаніду натрію, лактату натрію, НСТ, гемодезу, нікотинамідаденіндінуклеатиду (НАД). Останній готували безпосередньо перед застосуванням. Відкладення гранул формазана спостерігалося в місцях локалізації ЛДГ. Інтенсивність забарвлення варіювала від димчасто-сірого до інтенсивного синього кольору.

Визначення активності СДГ. Розчини: НСТ, натрію сукцинат, фосфатного буфера. Відмічалася чітка локалізація гранул формазана. Про активність СДГ судили по інтенсивності відкладення гранул формазана.

Для оцінки активності ферментів у клітинах крові обчислювали середній цитохімічний показник (СЦП).

Дослідження гормонального статусу проводилося методом твердофазного імуноферментного аналізу, яким визначали кількісну концентрацію кортизолу в сироватці крові (тест-системи ТОВ «Хема-медика» м. Москва і «Стероїд ІФА – Кортизол -01» ЗАТ «Алкор Біо» м. Санкт-Петербург). Зразки сироватки зберігалися в холодильних камерах в замороженому стані при t = -200С. Концентрація даного гормону виражалася в нмоль/л.

Визначення кількісної концентрації АКТГ в плазмі крові проводилося методом двоступінчатого імуноферментного аналізу. З метою виміру біологічно активної молекули АКТГ (39 амінокислотних залишків) використовувалися поліклональні козині антитіла до АКТГ людини, очищені методом афінної хроматографії, та мишачі моноклональні антитіла до добре охарактеризованих ділянок молекули АКТГ.

Застосовувалися тест-системи, призначені для кількісного визначення концентрації даного гормону в сироватці або плазмі крові (виробник – «Sangui Biotech, Inc.», USA і «Biomerica», USA). Досліджувалися зразки плазми крові з додаванням ЕДТА, які зберігалися в замороженому стані в холодильних камерах при t= - 200 С. Концентрація даного гормону виражалася в пг/мл.

Імунологічне дослідження клітинної ланки імунітету полягало у визначенні абсолютної і відносної кількості основних популяцій лімфоцитів, що несуть на своїй поверхні рецептори: CD3, CD4, CD8, CD16, СD22. Для виявлення CD-маркерів використовувався метод постановки непрямої реакції поверхневої імунофлюоресценції з моноклональними антитілами за допомогою набору моноклональних антитіл щодо визначення диференційованих антигенів лейкоцитів людини “МедБио.спектр” (Москва).

Регістрація результатів проводилася на флюорометрі “Квант-7”.

Стан гуморальної ланки імунітету оцінювали за концентрацією сироваткових імуноглобулінів класів А та Е. Використовували тест-системи, призначені для кількісного визначення даних імуноглобулінів в сироватці крові методом твердофазного імуноферментного аналізу із застосуванням моноклональних антитіл, що володіють високою специфічністю до імуноглобулінів вказаних класів (виробник - ЗАТ «Вектор-бест» г. Новосибирск). Виміри проводили на фотометрі вертикального сканування «LabSystems Мультіськан Accent». Концентрацію загального сироваткового IgA виражали в гр/л, Ig E - в МО/мл.

Всі дослідження з використанням методу непрямого імуноферментного аналізу (оцінка клітинної ланки імунітету), імуноферментного аналізу (визначення рівня кортизолу та АКТГ, концентрації імуноглобулінів класів А та Е в сироватці крові проводилися за планом сумісних досліджень лабораторією клінічної імунології НДЛ КДМУ ім. С.І. Георгієвського. Виміри і дослідження здійснювалися на обладнанні, що пройшло метрологічну перевірку і атестацію.

Для корекції адаптаційних процесів в досліджуваних групах дітей застосували аромотерапевтичний засіб «Поліол» (патент України № 41560). Його рецептура і технічні умови затверджені Державним санітарно-епідемічним управлінням МОЗ України (№ 5.02.28/260 від 26.03.96 і № 5.04.03/203 від 28.01.2000).

«Поліол» - це суміш 100% ефірних олій троянди, коріандру, лаванди і шавлії. Механізм дії «Поліолу» заснований на підвищенні розумової і фізичної працездатності, протизапальній дії, стимуляції імунітету. Терапевтична концентрація препарату в повітрі - 1,0 - 1,5 мг/м3. Для повнішої дії необхідно двократно протягом доби розпиляти засіб - вранці і увечері, з експозицією не менше 20 хвилин у кожному випадку, кількістю не менше 10 .

Для прискорення процесів адаптації використаний мікроголчастий різнометалевий аплікатор Ляпко, у вигляді гумових пластин із закріпленими в них голками, який має рефлекторно-механічну і гальвано-електричну дію. Аплікатор накладався на комірну зону протягом 20-50 хвилин 2 рази на добу впродовж двох тижнів.

В цілях прискорення процесів адаптації у часто і тривало хворіючих дітей, нами також використаний вітчизняний препарат амізон, що володіє противірусною, протизапальною, мембраностабілізучою,імуномодулюючою і антиоксидантною дією. Амізон застосовувався в дозі 0,125 грама 2-3 рази на добу впродовж двох тижнів. Препарат створений в Інституті фармакології і токсикології АН України і за дозволом фармкомітету МОЗ України (протокол № 8 від 31.10.96) допущений до широкого застосування (реєстраційне посвідчення Р/97/70/16 і Р/97/70/15).

Методи корекції адаптаційних процесів були розподілені у 5 дослідних групах таким чином:

I група – 36 дітей, яким, разом з традиційним комплексом санаторно-курортного лікування, застосовували дію на комірну зону мікроголчастими різнометалевими аплікаторами Ляпко і ароматерапевтичний засіб ««Поліол»»;

II група – 36 дітей, яким проводилося традиційний комплекс санаторно-курортного лікування, доповнений медикаментозною корекцією - препаратом амізон;

III група – 48 дітей, в лікувальний комплекс яких, разом з традиційним лікуванням, включалися ароматерапевтичний засіб ««Поліол»», різнометалеві мікроголчасти аплікатори Ляпко і препарат амізон.

IV група – 27 здорових дітей (контроль).

V група – 34 дитя з третьої групи, які повторно прибули на санаторно-курортне лікування через рік.

Отримані в процесі дослідження дані оброблялися методом математичної статистики за допомогою комп’ютерного пакету обробки даних STATISTICA 6 (фірма StatSoft, США) для роботи в середі Windows. Визначалися основні статистичні характеристики: середнє (М), помилка середнього (m) і стандартне відхилення.

Перевірка гіпотез про рівність двох середніх або медіан проводилася з використанням параметричних і непараметричних (з обчисленням парного критерію Вілкоксона і U- тесту Манна-Уїтні) методів статистики.

Для оцінки ступеня взаємозв’язків проводився кореляційний аналіз з обчисленням парних коефіцієнтів кореляції (r) Спірмена.

Результати досліджень та їхнє обговорення. Адаптаційні реакції у ЧХД в умовах санаторно-курортного лікування, які викликані переміщенням в новий для них кліматичний режим, виділяється рядом дослідників в самостійну проблему.

Метод визначення гомо- і гетерозиготності по домінантних і рецесивних ознаках заснований на використанні розробленої нами тест-системі, що включає визначення 30 менделюючих ознак.

При проведенні оцінки ступеня гетерозиготності за заданою шкалою у дітей категорії тривало і часто хворіючих, було встановлено, що дана категорія характеризувалася переважно низьким (45%) і середнім (30%) ступенем гетерозиготності (45%), тоді як більшість здорових дітей (контрольна група) володіли високим ступенем гетерозиготності, що дозволило використовувати даний метод для прогнозування і оцінки адаптаційних можливостей дітей.