ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА ЙОДОНЕГАТИВНИХ МЕТАСТАЗІВ ТА РЕЦИДИВІВ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ТА ПОДОЛАННЯ ЇХ РАДІОЙОДОРЕЗИСТЕНТНОСТІ : ЛУЧЕВАЯ ДИАГНОСТИКА ЙОДОНЕГАТИВНИХ МЕТАСТАЗОВ и рецидив дифференцированного рака щитовидной железы и преодоление их РАДИОЙОДОРЕЗИСТЕНТНОСТИ

summary

Матеріали та методи дослідження. Виконана робота базується на матеріалі спостережень 200 пацієнтів з ДРЩЗ і йодонегативними постлікувальними сканами, які лікувалися в клініці ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва АМН України».

Всім хворим було проведено ультразвукові дослідження шиї (УЗД), які виконували на апараті УЗ АСUSОN. Для верифікації наявності метастазів та рецидивів РЩЗ УЗД доповнювали проведенням тонкоголкової аспіраційної біопсії в умовах УЗ-візуалізації ураженої зони та положення інструмента. Визначення інтенсивності кровотоку в рецидивних пухлинах ЩЗ та метастатично змінених лімфовузлах шиї проводили з використанням кольорового допплерівського режиму картування.

Рентгенологічне дослідження грудної порожнини для виключення або підтвердження наявності віддалених метастазів тироїдного раку виконували у всіх пацієнтів, комп’ютерну томографію – за необхідності.

За допомогою радіонуклідних методів обстеження була проведена сцинтиграфія із застосуванням чотирьох радіофармпрепаратів: постлікувальну сцинтиграфію з ¹³¹І виконували всім пацієнтам за стандартною методикою на гамма-камері «Ohio-nuclear»; діагностичну сцинтиграфію з ^99mTc-MIBI – у 48 хворих, з ^99mTс-пертехнетатом у 27 та з ^99mTc-(V)DMSA – у 47 хворих; методику сцинтиграфії тіла з ^99mTc-(V)DMSA та з ^99mTc-MIBI здійснювали за єдиною схемою: візуалізацію проводили у статичному режимі тричі – через 20, 60, 165 хв у положенні «на спині» або «сидячи» у передній та задній прямих проекціях; при сцинтиграфії з ^99mTс-пертехнетатом – через 20 – 30 хв; дослідження виконували з використанням томографічної гамма-камери ОФЕКТ-1.

Визначення рівня ТГ, антитіл до нього і тиротропіну проводили імуноферментним методом.

Для подолання радіойодорезистентності у хворих з йодонегативними метастазами та рецидивами тироїдного раку були використані наступні методи лікування: 1. Алкоголізацію пухлини проводили шляхом інтратуморального введення 72 % етанолу в йодонегативну пухлину ЩЗ зі зниженим рівнем кровотоку. 2. Стимуляцію ендогенного тиротропіну проводили шляхом введення препарату «Тироген» або «Літосан». 3. Редиференційну терапію проводили шляхом призначення препаратів «Рогліт» або «Роаккутан».

Для визначення чутливості та специфічності діагностичних тестів використовували ОХП-аналіз із побудовою операційних характеристик приймача (ОХП) кривих; для визначення точності методу дослідження використовували пакет SPSS 10.

Для статистичного опрацювання даних використовували пакет програм загального призначення «Statistica for Windows» версії 6.0.