МЕХАНІЗМИ ВЕНОЗНОГО КРОВООБІГУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЩУРІВ В НОРМІ ТА ЗА УМОВ УТРУДНЕННЯ ВІДТОКУ ЗА ДАНИМИ АНАЛІЗУ РЕОЕНЦЕФАЛОГРАМ : МЕХАНИЗМЫ венозного кровообращения головного мозга крыс В НОРМЕ И ПРИ затруднение оттока ПО ДАННЫМ АНАЛИЗА реоэнцефалограммы

summary

Матеріали і методи дослідження. Дослідження особливостей фізіологічних механізмів регуляції венозного кровообігу головного мозку в нормі і при утрудненні венозного відтоку проводили на 75 білих статевозрілих безпородних щурах обох статей у віці 3-6 місяців, масою 150-180 грамів.

Порушення венозного відтоку крові від головного мозку у піддослідних тварин моделювалося двома шляхами: (1) проводилася двобічна перев'язка зовнішньої яремної вени як одного з основних колекторів венозної крові, що відтікає від головного мозку; (2) створювалася антиортостатична гіпокінезія під кутом нахилу площини 45⁰ із закачуванням протягом 1 години (Сапегин И.Д., 2001).

Для вивчення механізмів авторегуляції мозкового кровообігу і компенсаторних реакцій, які розвиваються при порушеннях венозного відтоку крові від головного мозку, що виникли внаслідок двобічної перев'язки зовнішніх яремних вен, лабораторні тварини були розділені на три групи: першу контрольну, другу контрольну та дослідну. Перша контрольна група складалася з інтактних тварин, у яких реєстрували тільки РЕГ за схемою, до другої контрольної групи входили псевдооперовані щури, яким проводили операційне втручання без двобічної перев'язки зовнішніх яремних вен і реєстрували РЕГ за схемою, дослідна група складалася з щурів, яким проводили операційне втручання з двобічною перев'язкою зовнішньої яремної вени і реєстрували РЕГ за схемою. До кожної групи входили 15 тварин. Експеримент тривав протягом трьох діб. Послідовність реєстрації РЕГ була однакова для всіх груп: вихідна, через три години, через добу, через три доби. Другій контрольній і дослідній групам після операції проводилася додаткова реєстрація РЕГ.

Для вивчення механізмів авторегуляції мозкового кровообігу і компенсаторних реакцій, які розвиваються при порушеннях венозного відтоку крові від головного мозку, що виникли внаслідок антиортостатичної гіпокінезії під кутом нахилу площини 45⁰ із закачуванням, тварини були розділені на дві групи: першу – контрольну, вона складалася з інтактних тварин, у щурів реєстрували лише РЕГ, другу, – дослідну - щури піддавалися антиортостатичній гіпокінезії під кутом нахилу площини 45⁰ із закачуванням протягом 1 години і реєстрації РЕГ. Кожна група складалася з 15 піддослідних тварин. Експеримент тривав 5 годин. Послідовність реєстрації РЕГ була однакова для всіх груп: вихідна і через три години. У дослідній групі після експериментального впливу проводилася додаткова реєстрація РЕГ.

Моделювання порушень венозного відтоку крові від головного мозку та реєстрація РЕГ у піддослідних тварин проводилися під тіопенталовим наркозом.

Запис РЕГ здійснювали за допомогою біполярного реографа. Голчаті електроди довжиною 5 см вводилися під шкіру: перший - в міжочноямковий простір, другий – в область підборіддя нижньої щелепи, третій – в область потиличного отвору, відстань між третім і першим електродом складала 2 см; четвертий – на відстань 2 см від третього, більш каудально (Проценко В.А. и др., 1991).

Функціональний стан венозного мозкового кровообігу білих лабораторних щурів оцінювався за допомогою аналізу реоенцефалогічних кривих двома способами:

1. візуальний аналіз;

2. математичний аналіз реоенцефалограм.

Показники РЕГ, що вивчалися в процесі дослідження, були розділені на чотири групи, що дозволило спростити аналіз отриманих даних. Цей розподіл на групи був заснований на тому, що кровообіг будь-якого відділу судинного русла головного мозку характеризує той або інший показник. Виходячи з цього, ми виділили наступні групи показників:

1. показники, що характеризують наповнення крупних артеріальних судин (амплітуда артеріальної компоненти, швидкість прискореного наповнення АК, час прискореного наповнення АК)

2. показники, які описують венозний кровообіг головного мозку (діастолічний індекс і АВК)

3. показники, що характеризують середні і дрібні артерії головного мозку і ЗПСО (час повільного наповнення АК, ДКІ, швидкість повільного наповнення АК)

4. показники, які описують мозковий кровообіг в цілому (РІ, РК і ШОК).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми статистичного аналізу Microsoft Excel XP. Статистична значимість кількісних відмінностей в дослідженнях, які були проведені в динаміці в одній групі, розраховували за допомогою параметричного парного критерію Стьюдента з поправкою Бонферроні. Зв'язок між параметрами оцінювали за допомогою коефіцієнту кореляції Пірсона.