ВЛИЯНИЕ СРЕДСТВ ГИГИЕНЫ НА МИКРОБИОЦЕНОЗ ПОЛОСТИ РТА У БОЛЬНЫХ С КАРИЕСОМ ЗУБОВ И ХРОНИЧЕСКИМ КАТАРАЛЬНЫМ ГИНГИВИТОМ



title:
ВЛИЯНИЕ СРЕДСТВ ГИГИЕНЫ НА МИКРОБИОЦЕНОЗ ПОЛОСТИ РТА У БОЛЬНЫХ С КАРИЕСОМ ЗУБОВ И ХРОНИЧЕСКИМ КАТАРАЛЬНЫМ ГИНГИВИТОМ
Альтернативное Название: ВПЛИВ ЗАСОБІВ ГІГІЄНИ НА МІКРОБІОЦЕНОЗ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ХВОРИХ З КАРІЄСОМ ЗУБІВ ТА ХРОНІЧНИМ КАТАРАЛЬНИМ ГІНГІВІТОМ
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та завдань дисертаційної роботи проведено комплекс клінічних та лабораторних досліджень. В клінічних іспитах взяло участь 148  людини. Проведено 1122  лабораторних і клінічних аналізів.


Визначали стан зубів і тканин пародонту за індексами КПВ і РМА, гігієнічний стан порожнини рота – за індексом Федорова-Володкіної.


Структурно-функціональну резистентність емалі зуба оцінювали за допомогою ТЕР-теста в модифікації Л.І. Косаревої (1983).


Клініко-лабораторні показники вивчалися до застосування зубних паст та в динаміці застосування: від 5 хвилин до 1 місяця.


Ротову рідину для мікробіологічних досліджень збирали у стерильні пробірки та доставляли протягом 2-х годин в бактеріологічну лабораторію, де проводився посів на живильні середовища. Культивування матеріалу на живильних середовищах здійснювали в термостаті при t - 37С° 3-5 діб. Чашки з анаеробними культурами поміщали в мікроанаеростати, а потім в термостат. Ідентифікацію виділених чистих культур проводили за морфолого-культуральними і біохімічними ознаками згідно загальноприйнятим методикам (Борисов Л.Б. с соавт., 1987).


Для подальшого біохімічного аналізу пробірки герметично закривали, замо­рожували при температурі не нижче -50º і доставляли в біохімічну лабо­ра­то­рію. В ротовій рідині визначали активність уреази за гідролізом карбаміду шляхом вимірювання концентрації аміаку реактивом Несслера (Батурин А.В. с соавт., 1987), лізоциму спектрофотометричним методом (Gorin et al., 1971) в моди­фікації А.П. Левицького по швидкості просвітлення суспензії Micro­coccus lysodeikticus, загальну протеолітичну активність (ЗПА) казеїнолітичним методом Кунітца в модифікації Барабаша Р.Д., Левицького А.П. (1973).


Ступінь дисбіозу порожнини рота визначали за ферментативним методом А.П. Левицького та ін. (2007), заснованому на визначенні співвідношення відносних активностей уреази та лізоциму.


Ротова рідина для імунологічних досліджень в охолодженому вигляді доставлялася в імунологічну лабораторію. Після розморожування пробірки з ротовою рідиною центрифугували. Рідку фазу використовували для визначення імуноглобулінів по методу радіальної імунодифузії в агар по Manchini et al. (1965) в модифікації P. Simmons (1971) з використанням антисироваток до імуноглобулінів і мікропланшетів.


Ротові змиви збирали шляхом 30 секундного полоскання рота 10 мл стерильного фізіологічного розчину та спльовування в стерильні пробірки. Другий змив збирали відразу після чищення зубів, а третій змив – через 2 години після чищення.


Зубний наліт збирали за допомогою стерильного екскаватора з фронтальної групи зубів, поміщали у висушені в сушильній шафі при температурі 100º тиглі, потім одномоментно переносили в пробірку із стерильним фізіологічним розчином (з розрахунку 1 мг нальоту на 10 мл).


Далі ротові змиви і наліт розводили ще раз фізіологічним розчином в співвідношенні 1:10 і з отриманого розведення висівали по 0,1 мл на поверхню щільного живильного середовища в чашки Петрі і розподіляли по поверхні шпателем. В якості живильного середовища використовували агар з додаванням 5-10 % еритроцитів консервованої крові – кров'яний агар.


Чашки з посівом поміщали спочатку в термостат для зростання мікро­куль­тур з аеробним типом дихання, а потім в анаеростат – для анаеробних куль­тур з урахуванням необхідної для культивування температури і часу. Далі за допомогою лупи робили підрахунок бактерій, що виросли, в 1 см² і мно­жи­ли на всю поверхню чашки Петрі (71 см²), враховуючи відповідне розведення.


Антимікробні властивості зубних паст вивчали in vitro методом дифузії пасти в лунки, утворені в агарових середовищах. Для отримання газонів готу­вали суспензію тест-культур Staphylococcus areus, Streptococcus fecalis і Candida albicans густиною 500 000 мікробних тіл в 1 мл (Терешина Т.П. с соавт., 2003)


Про антимікробну дію (ступінь чутливості) судили за розміром зон від­сут­­ності зростання тест-культур навколо лунки із зразками  паст. Зона до 15 мм свідчить про малу чутливість, 16-25 мм – про виражену чутливість, зона більше 25 мл – про високу чутливість (Терешина Т.П. с соавт., 2003; Федоров Ю.А., Лоранский Д.Н., 1971)


Вивчалися зубні пасти, що поставляються на вітчизняний ринок зарубіжними фірмами-виробниками засобів для догляду за порожниною рота: «Arcam», «Procter-and-Gamble», «Colgate».


Дослідження впливу на мікробіоценоз ротової порожнини зубних паст. Пацієнти протягом 48 годин до початку досліджень не чистили зуби, не застосовували антисептичних полоскань і не приймали спиртвміщуючих продуктів. Під час досліджень їм був визначений приблизно однаковий режим харчування, при цьому  з раціону виключили углеводну їжу. Чищення зубів проводилося щодня (2 рази на добу – вранці та увечері) протягом 3-х хвилин з дотриманням всіх правил стандартного чищення. В кінці процедури чищення проводили полоскання рота протягом 30 секунд з використанням 150 мл води.


Дослідження впливу на мікробіоценоз ротової порожнини щіток для чищення зубів і язика.       Чищення зубів проводилося протягом 3-х хвилин з дотриманням всіх правил стандартного чищення. Потім переходили до чищення язика. Тильною стороною щітки здійснювали по 10 рухів уздовж язика; по 10 подовжніх рухів на бічних ділянках язика; потім 10 рухів упоперек язика, починаючи з прикореневої області до кінчика язика. В кінці процедури чищення проводили полоскання рота протягом 30 секунд з використанням 150 мл води.


Статистичну обробку результатів проводили по методу Е.В. Монцевічуте-Ерінгене (1964) з використанням t-критерію Стьюдента.


Результати дослідження та їх обговорення. Перша частина роботи  присвя­чена вивченню складу мікрофлори, що найчастіше зустрічається в порож­нині рота здорової людини, і залежно від наявності стоматологічних захворювань – карієсу зубів і гінгівіту. Крім того, вирішувалося ще одне питан­ня, а саме, виявлення ступеня дисбіозу порожнини рота у осіб із патологією порожнини рота.


 


Дослідження проведені із залученням молодих людей віком 18-20 років: 30 з них не мали вираженої стоматологічної патології, у 30 – були каріозні зуби (від 3-х до 7), у 30 осіб зафіксований хронічний катаральний гінгівіт. Групи формувалися з урахуванням присутності у конкретної людини однієї нозоло­гіч­ної одиниці: карієсу зубів або запалення ясен. Особи, що увійшли до групи «без стоматологічної патології», умовно названі «інтактні», практично не мали поразок зубів і тканин пародонту (допускалося не більш 1-го вилікуваного неускладненого карієсу і не більш 3-х запалених зубо-ясеневих сосочків – локалізований гінгівіт).

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины