ПРОФІЛАКТИКА МЕКОНІАЛЬНОЇ АСПІРАЦІЇ У ПЛОДА



title:
ПРОФІЛАКТИКА МЕКОНІАЛЬНОЇ АСПІРАЦІЇ У ПЛОДА
Альтернативное Название: ПРОФИЛАКТИКА мекониальной аспирации у ПЛОДА
Тип: synopsis
summary:

Об’єкт, методи та методологія досліджень. Основну групу спостереження склали 50 роділь з раннім вилиттям навколоплодових вод з домішками меконію при 38–43-тижневому терміні вагітно­сті, яким проводили заходи, скеровані на зниження біофізичної активності плода.


Розрізняли рідку (світло-зеленого кольору), помірно в'язку (зеленого кольору) і густу (від темно-зеленого до чорного кольору) консистенцію амніотичної рідини.


За допомогою кардіотокографа типу 8030А фірми „Hewlett-Packard” здійснювали динамічний контроль частоти серцевих скорочень (ЧСС) плода і скоротливої діяльності матки. Безперервне вимірювання ЧСС плода проводили за допомогою спірального електрода, який забезпечував відведення прямого електрокардіосигналу від передлеглої частини плода. При аналізі кардіотахограми (КТГ) враховували базальну ЧСС (БЧСС), тип варіабельності, амплітуду, тривалість і характер акцелерацій та децелерацій ЧСС плода. Комплексну оцінку КТГ проводили за шкалою Н. В. Кrebs аt аl. (1979). Вивчення гістерограм включало якісний аналіз маткових циклів, визначення частоти, амплітуди та тривалості скорочень матки, тривалості інтервалів між переймами, відношення часу скорочення матки до часу розслаблення.


Дослідження основних показників плацентарно-плодового кровообігу (ППК) здійснювали за допомогою ультразвукової системи „SА-8000 ЕХ”. При цьому проводили доплерівське картування та імпульсну доплерометрію артерії пуповини (АП) та середньої мозкової артерії (СМА) плода. Оцінку кривих швидкостей кровоплину (КШК) здійснювали шляхом визначення систоло-діастолічного співвідношення (С/Д), пульсаційного індексу (ПІ) та індексу резистентності (ІР). С/Д є відношенням максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровоплину (С/Д=А/Д), ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості кровоплину (ПІ=(А-Д)/М), ІР визначається відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до максимальної систолічної швидкості кровоплину (ІР=(А–Д)/А), де А — максимальна систолічна швидкість кровоплину, Д — кінцева діастолічна швидкість кровоплину, М — середня швидкість кровоплину. При аналізі результатів доплерографії враховували рекомендації Л. Б. Маркіна та співавт. (1993), Пола Л. Аллана и соавт. (2001).


При ультразвуковому дослідженні за допомогою М-методу здійснювали оцінку ДРП у поздовжньому і поперечному перерізі. Розрізняли поодинокі нерегулярні та регулярні епізодичного характеру ДРП типу вдих-видих (звичайні), подвійні, потрійні, миготливі (з короткочасним поверненням до вдиху на фазі видиху), пролонговані (із затримкою видиху) та гикавкоподібні („gasps”), що відрізнялись вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом.


Основним діагностичним критерієм наявності МА було виявлення при прямій ларингоскопії у дитини, яка щойно народилась, меконію за голосовими зв'язками.


Контрольну групу спостереження склали 50 роділь з раннім вилиттям навколоплодових вод з домішками меконію при 38–43-тижневому терміні вагітності, яким не проводили заходи, скеровані на зниження біофізичної активності плода.


Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного аналізу Місrosoft Ехсеl 5.0.


Результати досліджень та їх обговорення. Контрольну групу спостереження склали 50 жінок, у яких при 39–43-тижневому терміні вагітності у латентній фазі першого періоду пологів відбулось вилиття навколоплодових вод з домішками меконію.


Раннє вилиття навколоплодових вод у 54% роділь мало місце при терміні вагітності 39–40, у 26% — 41–42 і у 20% — більше 42 тижнів. Консистенція амніотичної рідини у 23 випадках була рідкою (світло-зеленого кольору), у 19 — помірно в'язкою (зеленого кольору), у 8 — густою (від темно-зеленого до чорного кольору).


В усіх випадках при наявності рідкої і у 15 спостереженнях при наявності помірно в’язкої консистенції амніотичної рідини (1 підгрупа контрольної групи спостереження) кардіотахографічне дослідження показало наявність задовільного стану плода. БЧСС плода складала 143,6±4,8 уд/хв. Впродовж 20-хвилинного дослідження реєструвались 6,2±0,8 періодичних акцелерацій. Амплітуда останніх складала 20,9±1,6 уд/хв, тривалість — 24,7±2,1 с. Спостерігався хвилеподібний тип варіабельності ЧСС плода (амплітуда осциляцій 5,8±0,5 уд/хв, частота — 6,1±0,6 уд/хв). Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs et al. (1979) складала 8,8±0,4 бали.


Доплерометрична оцінка ППК дає можливість отримати достатньо об'єктивне уявлення про умови життєдіяльності плода. Про стан ППК судять на основі дослідження кровоплину в АП, єдиним периферичним руслом якої є мікроваскулярна мережа плодової частини плаценти.


Протягом другої половини неускладненої вагітності спостерігається поступове зниження показників резистентності в АП. Це відбувається через інтенсивний ріст її термінального русла і розвиток васкуляризації кінцевих ворсин плаценти (В. М. Медведев, Е. В. Юдина, 1998).


Дослідження індексів судинного опору в АП у наведених вище випадках показало наявність низькорезистентного кровоплину в плодовій частині плаценти (С/Д — 2,23±0,06; ПІ — 0,71±0,04; ІР — 0,52±0,03). КШК в АП характеризувались низькою пульсацією та високим діастолічним компонентом.


Наявність задовільного стану плода при слабому або помірному забарвленні меконієм навколоплодових вод дозволяє, за нашою думкою, розцінювати в цих випадках меконіальний пасаж як фізіологічне явище, пов'язане з дозріванням шлунково-кишкового тракту та мієлінізацією вегетативної нервової системи плода.


Специфічною формою біофізичної активності плода є його ДРП, які сприяють нормальному розвитку легень, дихальної мускулатури, підготовці респіраторного апарату до забезпечення зовнішнього газообміну в постнатальному періоді. ДРП обумовлюються скороченнями діафрагми, характеризуються ретракцією грудної клітки, збільшенням грудного кіфозу і випинанням черевної стінки. В нормі спостерігаються ДРП типу вдих-видих (звичайні) з переважанням експіраторного компоненту, що сприяє відтоку легеневої рідини, секреція та екскреція якої складають основу механізму самоочищуючої функції трахеобронхіального дерева (О. И. Савченков, К. С. Лобінцев, 1980). При неускладненому перебігу пологового акту ДРП відсутні, оскільки на цьому етапі онтогенезу для плода властиві рефрактерність, толерантність та ареактивність (С. Н. Дизна, 1989; Л. Г. Сичинава, О. Т. Шраер, 1989).


Дослідження біофізичної активності плода в латентній фазі першого періоду пологів у роділь І підгрупи спостереження не виявило наявності ДРП.


Токографічне дослідження скоротливої діяльності матки виявило пролонгацію активної фази першого періоду пологів у 9 роділь І підгрупи спостереження. Швидкість розкриття шийки матки складала 0,7±0,2 см/год. Спостерігались рідкі (1,6±0,3 за 10 хв) низькоамплітудні (7,2±0,5 мм) нетривалі (34,8±2,4 с) скорочення матки. Інтервал між переймами становив 362,7±8,6 с. Відношення часу скорочення до часу розслаблення дорівнювало 0,1.


Підсилення пологової діяльності проводили за допомогою ПГF. Довенне введення препарату (5 мг у 500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду) здійснювали зі швидкістю 6–8 крапель за хвилину протягом 30 хв. При досягненні ефекту швидкість введення залишали попередньою або збільшували залежно від одержуваного ефекту. Максимальна доза не перевищувала 25 мкг/хв (40 крапель за хвилину).


При застосуванні ПГF відмічалося підсилення активності матки. Через 1,2–2 год від початку введення препарату частота перейм складала 3,5±0,5 за 10 хв, тривалість — 68,8±3,6 с, амплітуда — 13,8±1,7 мм, інтервал між скороченнями матки — 117±5,4 с, відношення часу скорочення до часу розслаблення — 0,6. Швидкість розкриття шийки матки складала 1,7±0,2 см/год.


Інтранатальний моніторинг ЧСС плода показав, що у всіх випадках використання ПГF пологовий стрес знаходився в межах адаптаційних можливостей організму плода. БЧСС плода складала 153,6±0,7 уд/хв. Спостерігався хвилеподібний тип варіабельності ЧСС плода (амплітуда осциляцій — 5,5±0,3 уд/хв, частота — 6,0±0,6 уд/хв). У відповідь на маткові скорочення реєструвалися ранні акцелерації (амплітуда — 27,4±2,3 уд/хв, тривалість — 58,7±3,9 с) або легкі децелерації (амплітуда — 15,6±0,6 уд/хв, тривалість 46,7±2,6 с). Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs еt аl. (1979) складала 8,2±0,3 бали.


Дослідження ДРП при проведенні стимуляції пологової діяльності ПГF виявило появу в 3 випадках поодиноких нерегулярних ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції амніотичної рідини. У 4 спостереженнях при наявності помірно в'язкої консистенції навколоплодових вод були відзначені регулярні, епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих (тривалість епізоду ДРП складала 38,4±5,2 с, інтервал між ДРП не перевищував 6 с), а також поодинокі подвійні, потрійні та миготливі рухи, які відрізнялися короткочасними поверненнями до фази вдиху на фазі видиху.


Ускладнення пологів дискоординованою дисфункцією матки було діагностовано у 10 роділь І підгрупи cпостереження. При клінічній оцінці першого періоду пологів звертала на себе увагу наявність болючих нерегулярних перейм. Пальпація матки виявляла неоднакове її напруження в різних відділах. Значно скорочувався період розслаблення матки, тонус міометрія між переймами залишався підвищеним. Передлегла частина плода залишалась рухомою або злегка притиснутою до входу в малий таз. Реєструвались несиметричні і некоординовані скорочення міометрія. Відмічалось порушення потрійного нисхідного градієнту і відсутність домінанти дна. Токографічна крива набувала неправильної форми. Скорочення матки мали декілька зубців (3,2±1,1), відрізнялись невисокою амплітудою (8,4±1,2 мм) і значною тривалістю (73,4±6,5 с). Частота перейм складала 2,3±0,3 за 10 хв спостереження, інтервал між переймами 199,4±7,6 с, відношення часу скорочення до часу розслаблення — 0,4.


Дискоординовані скорочення матки обумовлювали розвиток компенсованого дистресу плода. Характерними ознаками КТГ плода при цьому були зниження варіабельності ЧСС (амплітуда осциляцій — 4,7±0,8 уд/хв, частота — 4,5±0,6 уд/хв) і поява пізніх децелерацій середнього ступеню важкості (амплітуда — 22,3±1,7 уд/хв, тривалість — 39,7±3,4 с). Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs et al. (1979) — 6,3± 0,4 балів.


Моніторинг біофізичної активності плода при розвитку дискоординованої дисфункції матки виявив у 7 випадках появу ДРП. Так, у 2 роділь при рідкій консистенції навколоплодових вод спостерігались поодинокі нерегулярні, як звичайні ДРП типу вдих-видих, так і подвійні, потрійні та миготливі.


У 5 випадках при помірно в'язкій консистенції навколоплодових вод, крім нерегулярних звичайних ДРП, були відмічені поодинокі пролонговані ДРП (із затримкою видиху), регулярні епізодичного характеру ДРП типу вдих-видих та подвійні, потрійні і миготливі. Тривалість епізоду ДРП складала 43,7±3,6 с.


Усі вагітні І підгрупи спостереження були розроджені через природні пологові шляхи. Народились доношені діти у стані 7,4±0,6 балів за шкалою Апгар. МА була діагностована у 5 новонароджених (у випадках наявності регулярних епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійних, потрійних і миготливих при помірно в'язкій консистенції амніотичної рідини).


Другу підгрупу контрольної групи спостереження склали роділлі з раннім вилиттям навколоплодових вод помірно в'язкої або густої консистенції, у яких оцінка біофізичних параметрів плода вказувала на наявність субкомпенсованої форми фетального дистресу.


При цьому БЧСС плода складала 104,6±3,5 уд/хв. Спостерігався ундулюючий тип варіабельності ЧСС плода. Реєструвались низькоамплітудні (3,4±0,6 уд/хв) осциляції помірної частоти (3,8±0,7 уд/хв). У відповідь на маткові скорочення виникали переважно пізні децелерації ЧСС плода (амплітуда — 34,7±3,8 уд/хв, тривалість — 48,3±4,6 с). Оцінка КТГ за шкалою Н. В. Кrebs et al. (1979) — 5,3±0,5 бали.


У всіх роділь доплерометричне дослідження виявило достовірне збільшення індексів судинного опору в АП (С/Д — 3,21±0,08; ПІ — 1,16±0,06; ІР — 1,12±0,04 (р<0,05). Останні на 38% перевищували такі, що вважаються фізіологічним нормативом. Відзначалось зниження діастолічної швидкості кровоплину. У 5 випадках, виключно при наявності переношування вагітності, був діагностований постійний нульовий кровоплин. У 3 роділь з затримкою розвитку плода в усіх серцевих циклах був зареєстрований реверсний (ретроградний) кровоплин в АП.


При реверсному кровоплині в АП кров під час діастоли прямує у зворотній бік, тобто до серця плода, і через нисхідну аорту і дугу аорти потрапляє в мозкові судини плода. У цих випадках дослідження кровоплину в СМА плода виявляло підвищення діастолічного компоненту. Як відомо, зниження судинного опору в СМА плода служить проявом компенсаторної централізації кровообігу з переважним кровопостачанням життєво важливих органів при фетальному дистресі (Л. Б. Маркін, І. Є. Палига, 2005).


Наведені вище дані свідчать на користь того, що наявність густого меконію в амніотичній рідині обумовлено, в першу чергу, розладами гомеостазу плода. Загальновідомо, що при транзиторній або хронічній гіпоксії відбувається перерозподіл кровопостачання плода ─ „централізація”. При цьому життєво важливі органи (мозок, серце, наднирники) забезпечуються киснем за рахунок менш важливих систем (скелетна мускулатура, легені, нирки, кишечник) (Р. И. Шалина и соавт., 1999).


В результаті вазоконстрикції та місцевої гіпоксії, а також підвищення тонусу симпатичної нервової системи виникає посилена перистальтика кишечника з рефлекторним зниженням тонусу сфінктера заднього проходу плода та виділенням меконію. При зменшенні кровопостачання менш важливих органів знижуються секреція респіраторного тракту та сечовидільна функція плода, зменшується його ковтальна активність. Це приводить до сповільнення обміну навколоплодових вод, і меконій, що виділяється в нормі, не виводиться з амніотичної порожнини. Внаслідок перерахованих змін при тривалій гіпоксії розвивається маловоддя, яке сприяє збільшенню в’язкості меконію (Н. В. Козлов, 2003).


При дослідженні біофізичної активності плода у 3 роділь II підгрупи спостереження при помірно в'язкій консистенції навколоплодових вод були відмічені регулярні пролонговані ДРП. У 5 випадках при наявності густих чорних навколоплодових вод (консистенції „горохового супа”) на фоні регулярних пролонгованих ДРП були зареєстровані інтенсивні патологічні ДРП, які відрізнялись вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом (типу „gasps”).


ДРП типу „gasps” супроводжуються різким зниженням інтратрахеального тиску, зміною напрямку плину легеневої рідини на зворотній (в легені плода), широким розкриттям голосової щілини. В результаті, спостерігається інтенсивне надходження в трахеобронхіальне дерево навколоплодових вод з домішками меконію (Л. Б. Маркін, І. С. Копійчук, 2006).


 


У зв'язку із загрозливим станом плода, високим ризиком виникнення МА, пологи у всіх жінок II підгрупи контрольної групи спостереження були завершені за допомогою кесаревого розтину. Народились живі діти (4 з них — переношені, 3 — з II ступенем пренатальної гіпотрофії) у стані 6,2±0,5 балів за шкалою Апгар. При прямій ларингоскопії у 4 новонароджених був виявлений меконій за голосовими зв'язками. Саме в цих випадках при наявності густої консистенції навколоплодових вод мали місце ДРП типу „gasps”.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины