РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ КАЛЬЦІЙ-ФОСФОРНОГО МЕТАБОЛІЗМУ ПРИ РЕЦИДИВУЮЧИХ І ХРОНІЧНИХ БРОНХОЛЕГЕНЕВИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. : РЕАБИЛИТАЦИЯ ДЕТЕЙ С НАРУШЕНИЕМ Кальций-фосфорного МЕТАБОЛИЗМА При рецидивирующих и хронических бронхолегочных заболеваниях.

summary

Матеріали та методи дослідження. Первинна ультразвукова комп'ютерна денситометрія була проведена у 100 дітей віком від 9 до 14 років з рецидивуючим бронхітом, серед яких зниження мінеральної щільності кісткової тканини було виявлено у 69 (69,0±5,56%) пацієнтів. Серед цих пацієнтів для подальшого спостереження було відібрано 50 дітей. Тривалість захворювання у цих дітей на момент обстеження від 1 до 3 років була у 34 (68,0±6,6%), від  4 до 6 років – у 16 (32,0±6,59%). Тривалість періоду загострення у 42 (84,0±5,18%) була 3-4 тижня, у 8 (16,0±5,18%) обстежених – більш 4 тижнів.

Також первинна ультразвукова комп'ютерна денситометрія була проведена у 100 дітей віком від 9 до 14 років з бронхіальною астмою, серед яких зниження мінеральної щільності кісткової тканини було виявлено у 76 (76,0±4,89%) пацієнтів. Серед цих пацієнтів для подальшого спостереження було відібрано 60 дітей, серед яких бронхіальна астма легкого персистуючого перебігу діагностована у 18 (30,0±5,9%), середнього ступеня важкості у 40 (66,7±6,08%)осіб, важка персистуюча бронхіальна астма у 2 (3,3±2,3%) пацієнтів. Тривалість захворювання у дітей з бронхіальною астмою на момент спостереження від 1 до 3 років була у 18 (30,0±5,9%), від 4 до 6 років – у 33 (55,0±6,42%), від 7 до 9 років – у  9 (15,0±4,6%) пацієнтів.

Методи дослідження включали докладний збір анамнезу і роботу з медичною документацією, об'єктивне і фізікальне обстеження дитини.

Кальцій-фосфорний метаболізм вивчали шляхом визначення концентрації загального кальцію (Са) та іонізованого кальцію (Са_і) в сироватці крові за кольоровою реакцією з орто-крезолфталеїнкомплексоном; визначення фосфору в сироватці крові за реакцією відновлення фосфорно-молібденової кислоти; визначення активності лужної фосфатази в сироватці крові оптимальним мікрометодом з субстратом П-нітрофенілфосфатом. Також проводився біохімічний аналіз сечі, де визначали рівень кальцію за допомогою проби Сулковіча, та рівень добової екскреції кальцію з сечею за кольоровою реакцією з орто-крезолфталеїнкомплексоном.

Дослідження структурно-функціональних властивостей кісткової тканини проводилося методом ультразвукової комп'ютерної денситометрії на апараті «АЛОКА АОS-100»  (Японія) з визначенням швидкості поширення ультразвуку (ШПУ, м/с); широкосмугового ослаблення ультразвуку (ШОУ, дБ/МГц); індексу щільності кістки (ІЩ,%), Т-критерію (SD), який відображає структурно-функціональний  стан кісткової тканини обстежуваного щодо категорії дорослих людей 20 років,  Z-критерію (SD), який порівнює значення індексу щільності обстежуваного з типовими значеннями для даного віку.

У дітей з рецидивуючим бронхітом та бронхіальною астмою  вивчали спектри розсіювання сироватки крові, за допомогою методу лазерно - кореляційної спектроскопії (ЛКС), яка виконувалась на лазерному  кореляційному спектрометрі ЛКС-03-«ИНТОКС», Спектри реєструвалися та аналізувалися за допомогою  програми «Valeo». При інтерпретації  спектрів було використано дві класифікації: перша – це реєстрація спектрів по довжині хвилі,  друга – дані ЛКС-спектрів проаналізовані за допомогою спеціально розробленої програми - "семіотичного" класифікатора, який передбачає два основні напрями порушення гомеостазу: гидролітичні порушення (інтоксікаційно-, катаболічно- або дистрофічноподібні зсуви)  і макромолекулярні зрушення (алерго-інтоксикаційноподібні та алерго-дистрофічноподібні зсуви.)

            Також у дітей з рецидивуючим бронхітом та бронхіальною астмою вивчали спектри розсіювання сечі. При проведенні лазерно-корреляційної спектроскопії сечі використовували той же метод та класифікацію.

Комплексне клініко-функціональне та лабораторне обстеження проводилося в динаміці: до курсу реабілітації, після закінчення курсу відновлювального лікування (через три місяця) та через рік після курсу реабілітації. 

          Для визначення референтних даних було обстежено 30 практично здорових дітей у віці 9-14 років.

          Всі обстеження проводились з дотриманням вимог біоетики.

          Статистична обробка даних здійснювалася з використанням методів параметричної і непараметричної статистики за допомогою статистичної програми Statisticа 5.0. Визначалися основні статистичні характеристики: середнє, помилка середнього і стандартне відхилення. Для оцінки ступеня взаємозв'язків проводилося визначення діагностичної чутливості (ДЧ) та  діагностичної  специфічності (ДС).