ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНУ АНГІОТЕНЗИНПЕРЕТВОРЮЮЧОГО ФЕРМЕНТУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ



title:
ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНУ АНГІОТЕНЗИНПЕРЕТВОРЮЮЧОГО ФЕРМЕНТУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ
Альтернативное Название: Полиморфизм ГЕНА Ангиотезинпеределанного И ЭФФЕКТИВНОСТЬ АНТИГИПЕРТЕНЗИВНОГО ТЕРАПИИ
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 100 хворих на гіпертонічну хворобу І (5%) та ІІ (95%) стадії – 73 чоловіка та 27 жінок у віці 32 – 67 років, що знаходились на лікуванні в терапевтичному відділенні Дорожньої клінічної лікарні ст. Харків. Середній вік пацієнтів склав           51,6 ± 0,7 років. Середня тривалість ГХ – 6,68 ± 0,7 років. Обтяжена спадковість по артеріальній гіпертензії відмічалась у 41% хворих. Супутні захворювання мали 19% пацієнтів, із них 12% були з супутнім цукровим діабетом (ЦД), 4% - з ІХС Стабільною стенокардією напруження І ФК, та 3% - з поєднаною супутньою патологією (ЦД + ІХС). Хронічна серцева недостатність І стадії із збереженою систолічною функцією ускладнювала перебіг артеріальної гіпертензії в 25% випадків. Середній показник індексу маси тіла хворих склав 29,5 ± 0,5 кг / м2. Середні цифри офісного САТ і ДАТ склали 167,7 ± 1,2 та 99,07 ± 0,7 мм рт. ст. відповідно, середній показник ЧСС - 74,5 ± 1,9 уд. / хв. Додатковий помірний ризик мали 5% пацієнтів, додатковий високий ризик – 77% та дуже високий – 18% учасників дослідження.


До дослідження не включали хворих з симптоматичною артеріальною гіпертензією, ГБ ІІІ стадії, ІХС: стенокардією напруги ІІ – ІV функціонального класу, серцевою недостатністю ІІ – ІІІ стадії (згідно з класифікацією М.Д. Стражеска – В.Х. Василенка), інфарктом міокарда або гострим порушенням мозкового кровообігу в анамнезі, відсутністю синусового ритму, стійкими порушеннями ритму та провідності, тяжкими супутніми захворюваннями, вагітністю або лактацією.


Всім хворим до призначення антигіпертензивної терапії, а в випадках попереднього прийому антигіпертензивних препаратів - наприкінці семиденного безмедикаментозного періоду, проводилось початкове обстеження з метою виключення вторинного характеру гіпертензії, виявлення ураження органів – мішеней, оцінки загального серцево – судинного ризику. До його складу входили: збір скарг та анамнезу, оцінка об’єктивного статусу з вимірюванням офісного АТ, росту та маси тіла з підрахунком індексу маси тіла (ІМТ = маса тіла в кг / квадрат росту в м), лабораторне обстеження, ЕКГ, ЕхоКГ, УЗД нирок, огляд окуліста та невропатолога. Гіпертрофією міокарду лівого шлуночку вважали збільшення маси міокарду лівого шлуночку (за даними ЕхоКГ), індексованої до площі поверхні тіла, вище 125 г/м2 для чоловіків та вище 110 г/м2 для жінок.


Після початкового обстеження хворі на артеріальну гіпертензію отримали рекомендації щодо модифікації образу життя та були рандомізовані (методом конвертів) на дві групи. Перша група (48 пацієнтів) отримувала інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту лізіноприл (Лопріл, Bosnalijek, Сараєво, Боснія и Герцеговина). Друга група (52 пацієнти) приймала блокатор рецепторів ангіотензину ІІ лозартан (Лозап, Zentiva, Чехія).


На протязі першого місяця всі хворі приймали початкову дозу препаратів, яка становила для лізіноприлу – 10 мг, для лозартану – 50 мг. Після контрольного обстеження через місяць в випадку недосягнення цільового значення АТ (<140/90 мм рт.ст. та <130/80 мм рт.ст. для хворих з супутнім цукровим діабетом) дозу препарату подвоювали. При недосягненні бажаного антигіпертензивного ефекту через два місяці хворим обох груп додатково призначався блокатор кальцієвих каналів (БКК) лерканідіпін (Леркамен, BerlinChemie, Німеччина) в дозі 5 мг на добу.


Після призначення антигіпертензивної терапії пацієнти спостерігались згідно зі спеціально розробленим протоколом, який включав контроль за суб’єктивним статусом, проведення домашнього моніторування артеріального тиску, інструментальні методи обстеження (ЕКГ та ЕхоКГ) на протязі шести місяців лікування.


Активність АПФ визначали в сироватці крові кінетичним методом з використанням синтетичного хромогенного субстрату фуріл-акрилоїл-фенілаланіл-гліцил-гліцину до та після призначення антигіпертензивної терапії. В роботі були використані фуріл-акрилоїл-фенілаланіл-гліцилгліцин, трис(гідроксіметіл)-амінометан, хлорид натрію, виробництва SIGMA (США); концентрована соляна кислота (хч). Розрахунок активності АПФ здійснювався по формулі: Од/мл=(дельта ОП/хв)*(Vрс.*1000)(Vоб.*0,5), де Vрс. - загальний об’єм реакційної суміші; Vоб. – об’єм зразка; 0,5 – максимальна зміна в абсорбції при 340 нм при гідролізі 1 ммоль субстрату.


Поліморфізм гену АПФ визначали в зразках зіскобу епітеліальних клітин, які були взяті з внутрішньої поверхні щоки. ДНК виділяли за допомогою набору для виділення ДНК-сорб-АМ (Амплі-сенс, Росія). ПЛР проводили в 25 мкл реакційної суміші наступного складу: (16,6 мМ сульфату амонія, 67 мМ трисHCl pH 8,8; 0,01% твин-20; 2,5 мМ хлориду магнія), 0,25 мМ кожного dNTP, 10 пМ кожного праймеру, 2,5 одиниць Taq - полімерази). Послідовність праймерів: 5'-CTCAAGCACGCCCCTCACAGGACTG-3';        5'-GATGTGGCCATCACATTCGTCAGAT-3'. ПЛР проводили за наступною програмою: "гарячий старт" (96°C) – 3 хвилини, 35 циклів (денатурація 96°C – 30 сек., відпал при 62°C – 30 сек., синтез при 72°C – 30 сек.). Використовувався термоциклер – «Терцик» (ДНК-технологія, Росія). Розміри ампліфікованих фрагментів ДНК визначались за допомогою метода електрофорезу в 1,5 % агарозному гелі після забарвлення етідієм бромідом. Розміри продуктів ПЛР реакції для алелі I – 561 п.н., для алелі D – 274 п.н.


 


Статистичну обробку результатів проводили методами варіаційної та непараметричної статистики медико-біологічного профілю з розрахунком середніх арифметичних значень (М), стандартної похибки середніх значень (m) і коефіцієнта кореляції (r). Вірогідність розходжень оцінювали за             t-критерієм Ст’юдента для залежних та незалежних вибірок, при нерівномірності розподілу використовували непараметричні критерії Mann – Whitney та Wilcoxon. Дослідження взаємозв’язку між ознаками проводили за допомогою кореляційного аналізу з обчисленням парного коефіцієнта кореляції. Кореляцію між двома варіантами вважали достовірною при рівні вірогідності р < 0,05.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины