ЭФФЕКТИВНОСТЬ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ КОРРЕКЦИИ НАРУШЕНИЙ ТИОЛОВОГО СТАТУСА ПРИ ПОВЕРХНОСТНЫХ ФОРМАХ ГЕРПЕТИЧЕСКОГО КЕРАТИТА : ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ТІОЛОВОГО СТАТУСУ ПРИ ПОВЕРХНЕВИХ ФОРМАХ ГЕРПЕТИЧНОГО КЕРАТИТУ

summary

Матеріали та методи досліджень. Експериментальні дослідження проведені на 68 кролях (68 очей) породи Шиншила вагою 2,0-2,5 кг. У 58 кролів проведено моделювання ПГК на правому оці за методом, розробленим Т.Б. Гайдамакою (1996). Тварини групи порівняння становили 34 кроля (34 ока) з модельованим ГК, в лікуванні яких застосовували 30% розчин альбуциду 3 рази на добу і 1% розчин атропіну 1 раз на добу по 2 краплі. Тварини основної групи  (24 кроля, 24 ока) додатково до лікуванні, яке застосовували в групі порівняння отримували в інстиляціях 4% розчин тауфона 3 рази на добу по 2 краплі і факовіт перорально по 2 таблетки (1 шлунково-розчинну і 1 кишково-розчинну). Лікування в обох групах починали на 3 добу, коли у тварин розвивалася клінічна картина ПГК. Інтактні тварини (10 кролів, 10 очей) отримували тільки інстиляції фізіологічного розчину.

Клінічні дослідження проведено у 43 хворих ПГК, які знаходилися на амбулаторному лікуванні в центральній поліклініці МВС України м. Київ. Вік хворих становив 24-66 років, з них було 23 чоловіка і 20 жінок. Всі хворі були розділені на дві групи: основну (n=23) і контрольну (n=20).

Групи хворих, що порівнювалиcь, були ідентичними по клінічним формам ПГК. В основній групі було 10 хворих з везикулярним, 9 - з деревоподібним і 4 - з картоподібним ПГК. В контрольній групі було 8 хворих з везикулярним, 9 - з деревоподібним і 3 - з картоподібним ПГК. Групи, що порівнювались також були ідентичними за основними клінічними ознаками, що характеризують запальну реакцію в рогівці - ступінь гіперемії кон'юнктиви (c²=0,04, р=0,73), ступінь набряку рогівки (c²=0,57, р=0,075), запальна інфільтрація рогівки (c²=5,35, р=0,25), фарбування рогівки флюоресцеїном (c²=2,0, р=0,073), а також по гостроті зору (р=0,716).

Хворі контрольної групи отримували в інстиляціях антисептики окоферон або лаферон 6 разів на добу, мідриатики 2 рази на добу, очну мазь ацикловір (зовіракс або віролекс) 4 рази на добу.

Хворим основної групи до комплексу лікування ПГК, додатково були включені тауфон в інстиляціях - 4 рази на добу по 2 краплі і факовіт перорально по 2 таблетки 2 рази на добу до завершення епітелізації поверхні рогівки та купірування ознак запалення в рогівці.

Пацієнтів оглядали на щілинній лампі до лікування, а також на 3, 7 і на 14 добу лікування. Виразність запальної реакції оцінювали за об'єктивними показниками: наявність і вид виділення з кон'юнктивальної порожнини, гіперемія кон'юнктиви, набряк рогівки, ступінь запальної інфільтрації поверхневих шарів рогівки, площа забарвлення поверхні рогівки флюоресцеїном. Ознаки оцінювалися за розробленою нами умовною шкалою.

В тканині рогівки і камерній волозі кролів на 5, 12, 21 і 34 добу розвитку експериментального ГК визначали рівень відновленої і окисленої форм глутатіону (Bergmeyer H., 1986).

В крові всіх хворих ПГК і осіб контрольної групи проводили визначення сульфгідрильних груп (Bergmeyer H., 1986).

В сльозі і крові хворих ПГК визначали активність окисно-відновних ферментів - лактатдегідрогенази (ЛДГ), малатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази і глутатіонпероксидази (Bergmeyer H., 1986).

Статистичну обробку результатів експериментальних і клінічних даних проводили за допомогою пакета програм SPSS 10.0 різними методами залежно від характеру даних аналізу. Для оцінки чисельних показників розраховували середнє арифметичне значення (М) і помилку середнього (m). При порівняльному аналізі внутрішньогрупових порядкових показників, які характеризують ступінь запальної реакції, використовували непараметричний метод для залежних вибірок (ранговий критерій Вілкоксона). При порівнянні міжгрупових порядкових показників, які характеризують ступінь запальної реакції, застосовували непараметричний метод для незалежних вибірок (ранговий критерій Манна-Уітні). Для обробки кількісних показників використовували параметричний критерій Ст’юдента для зв'язаних і не зв'язаних вибірок. Оцінка ефективності лікування по клінічним ознакам проведена з використанням критерію Мак-Немара для зв'язаних вибірок. Ефективність лікування виражали в процентах з розрахунком 95-відсоткового довірчого інтервалу (Реброва О.Ю., 2002).

Результати та їх обговорення. Стан тіолдисульфідного обміну при моделюванні поверхневого герпетичного кератиту. Проведені дослідження виявили суттєве зниження рівня відновленого глутатіону на фоні підвищення вмісту його окисленої форми при модельованому ПГК як в рогівці, так і в камерній волозі експериментальних тварин (рис. 1). Так, на 5 добу розвитку ГК рівень відновленого глутатіону в рогівці складав 67,6% відносно контролю (р<0,001). Значне зниження рівня відновленого глутатіону (на 65,4%, р<0,001) зберігалося і на 12 добу розвитку ПГК, що клінічно відповідало гострій фазі інфекційного запального процесу в рогівці. На 21 добу рівень відновленого глутатіону в рогівці залишався на 53,6% нижче порівняно з контролем (р<0,001). На 34 добу спостереження рівень відновленого глутатіону в рогівці повертався до рівня в контролі (р>0,05).

На 5 добу розвитку ГК відмічено збільшення рівня окисленої форми глутатіону в тканині рогівки на 51,4% (р<0,01) порівняно з контролем. На 12 добу ГК спостерігалося подальше збільшення рівня цього показника до 181,6% (р<0,001) порівняно з контрольним значенням. Починаючи з 21 доби рівень  окисленого  глутатіону  в рогівці поступово знижувався, перевищуючи