ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ РАЦИОНАЛЬНОГО ВЫБОРА ФАРМАКОКОРРЕКТОРОВ УЛЬЦЕРОГЕННОГО ДЕЙСТВИЯ ЛЕКАРСТВ : ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ ФАРМАКОКОРЕКТОРІВ УЛЬЦЕРОГЕННОЇ ДІЇ ЛІКІВ

summary

Матеріали та методи дослідження. Об’єктами дослідження даної роботи є лікарські засоби з доведеною противиразковою дією: корвітин, вісмуту субцитрат, актовегін, гастрофіт, олія обліпихи, фамотидин. Дані препарати були обрані тому, що вони відрізняються один від одного за походженням (природні та синтетичні), механізмом противиразкової дії, спектром фармакодинаміки та складом.

Корвітин - водорозчинна лікарська форма кверцетину для парентерального введення, що представляє собою комплекс кверцетину з полівінілпіролідоном та  випускається у флаконах по 0,5г у формі ліофілізованого порошку для приготування розчину для ін’єкцій ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (Україна).

Вісмуту субцитрат - колоїдний субцитрат вісмуту, який застосовують у вигляді таблеток «Гастро-норм» по 0,12г виробництва АТ «Галичфарм» (Україна).

Актовегін - високоочищений гемодіалізат, отриманий методом ультрафільтрації з крові телят. Використовували препарат у вигляді таблеток, вкритих оболонкою, по 0,2г виробництва фірми «Nycomed» (Австрія).

Гастрофіт – рослинний збір з 15 видів лікарської рослинної сировини, виробництва ТОВ «НВФК «Эйм» (Україна). Застосовували у вигляді відвару.

Олія обліпихи - сумарний препарат із плодів обліпихи, що містить в основному каротиноїди, застосовували у вигляді олійного розчину у флаконах по 50 мл виробництва ТОВ «НВП «Камбій» (Україна).

Фамотидин - класичний антисекреторний монопрепарат з групи блокаторів гістамінових Н₂-рецепторів використовували у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 0,02г виробництва ТОВ ФК «Здоров`я».

Порівняльне дослідження противиразкових властивостей корвітину, вісмуту субцитрату, актовегіну, гастрофіту, олії обліпихи, фамотидину на першому етапі (рис. 1) включало три групи гастропатій (рис. 2): ураження шлунку, викликані НПЗЗ, ГКС та ліками-стимуляторами секреції шлункового соку, з огляду на різницю в характері їх перебігу, механізмі розвитку, а також частоті виникнення.

Для моделювання НПЗЗ-гастропатій було використано моделі, спричинені ацетилсаліциловою кислотою (Стефанов О.В., 2001), індометацином та диклофенаком натрію (Пентюк Н.О. та співавт., 1998), як одними з найчастіше вживаних та ефективних НПЗЗ. Наступною групою уражень шлунку, викликаних лікарськими засобами, є ГКС-гастропатії, куди ввійшли моделі спирто-преднізолонової (Стефанов О.В., 2001) та гідрокортизонової (Куценко Т.О., Алі Хуссеін Дарвіш, 2008) виразок шлунку у щурів. Моделями, основною ланкою патогенезу яких є гіперсекреція, були обрані моделі перев’язування пілоруса (Стефанов О.В., 2001) та резерпінової (Лазарева В.Н., Давыдова В.А., 2005) виразки шлунку у щурів.