Request a thesis ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОФІЛАКТИКА КАРІЄСУ ЗУБІВ У ЖІНОК В ПЕРІОДИ ВАГІТНОСТІ І ЛАКТАЦІЇ : Индивидуальная профилактика кариеса зубов У ЖЕНЩИН В период беременности и лактации

Матеріал і методи досліджень. Клінічному обстеженню підлягали 266 жінок з фізіологічним перебігом вагітності віком від 18 до 35 років. Вивчення стоматологічного статусу проводили в кожному триместрі вагітності й у перші 6 місяців грудного годування у 137 жінок основної групи і 129 жінок групи порівняння. Поділ періоду вагітності на триместри проводили згідно загальноприйнятої схеми: І триместр – 1-16 тижнів, ІІ триместр – 17-29 тижнів, ІІІ триместр – 30-40 тижнів.

Всі вагітні жінки були поділені на групи відповідно індивідуальної резистентності до карієсу за Недосеко В.Б. (1987). В основну групу ввійшли 70 жінок зі середнім рівнем карієсрезистентності (СКР) та 67 жінок – з низьким (НКР), у групу порівняння – 66 з СКР та 63 з НКР. При вивченні рівня резистентності до карієсу нам не траплялися жінки, у яких не було каріозних зубів і значення індексу було б вище 19 балів, тому групи з високим і дуже низьким рівнем резистентності ми не виділяли. 130 невагітних молодих жінок ідентичного віку і рівня резистентності до карієсу (70 – зі середнім і 60 – з низьким) склали групу контролю.

У всіх вагітних і жінок під час грудного годування проведено поглиблене стоматологічне обстеження з урахуванням додаткових граф акушерського анамнезу. Воно включало: вивчення анамнезу, огляд, зондування, перкусія, пальпація; виявлення захворювань твердих тканин зубів, пародонта, слизової оболонки порожнини рота. З’ясовували гігієнічні навички, догляд за порожниною рота, наявність шкідливих звичок. Діагностику карієсу зубів проводили у відповідності з загальноприйнятою в Україні класифікацією за глибиною ураження і характером клінічного перебігу (Борисенко А.В., 2000).

Захворюваність на карієс зубів оцінювали за показниками поширеності
(в %), інтенсивності (КПВ_зі КПВ_п) та приросту інтенсивності за періоди вагітності і грудного годування. Оцінку ефективності профілактичних заходів визначали за показником редукції приросту карієсу зубів за формулою Лубоцкой Л.Н. (1980).

Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за індексом Грін-Вермільйона (1964). В’язкість ротової рідини визначали з допомогою віскозиметра Освальда ВК-4, величину водневого показника – смужок універсального індикаторного паперу, з градуюванням шкали рН 5,2-7,4. Швидкість салівації виражали об’ємом виділеної нестимульованої слини за одиницю часу (мл/хв). Для оцінки стійкості зубів до карієсу використовували експрес-метод визначення ТЕР-тесту за Окушко В.Р. (1989) та вогнищевої демінералізації і швидкості ремінералізації емалі – КОШРЕ-тест (Рединова Т.Л., 1994).

З метою вивчення рівня гігієічних знань вагітних жінок у питаннях профілактики стоматологічних захворювань, проведено опитування з допомогою спеціально розробленої анкети під час першого візиту до стоматолога.

Концентрацію загального кальцію, неорганічних фосфатів, магнію, заліза і лужної фосфатази у плазмі крові та надосадковій фракції слини визначали фотометричним способом з допомогою біохімічного аналізатора “Specific Basic” з використанням стандартних наборів реактивів і контрольних сироваток Abtrol, Nortrol фірми “КОNE” (Фінляндія). Дослідження концентрації загального кальцію проводили за методом Arsenazo III, фосфатів – Molybdate, магнію – Xylidyl Blue I, заліза – Ferene S. Лужну фосфатазу визначали з використанням діетоламінованого буферу (SCE). Крім того, в сироватці крові визначали вміст загального білка з допомогою біуретового реактиву. Рівень іонізованого кальцію в крові визначали за формулою, запропонованою Zeissler E.B. (Романенко В.Д., 1975), у ротовій рідині – з допомогою імуноферментного аналізатора “Stat Fax 303 Plus” фірми “Human” (Німеччина). Концентрацію вітаміну D₃ досліджували імуноферментним методом з допомогою набору реактивів “1,25(ОН)₂-Vitamin D₃” комерційної фірми “Immundiag”. Концентрацію ПТГ в плазмі визначали методом “Eclia” з допомогою тест-систем фірми “Roch”, кортизолу – з допомогою тесту “ЕLISA”.

Біодоступність лікарських препаратів вивчали у 48 здорових жінок віком від 20 до 22 років. Оцінку біодоступності карієспрофілактичних лікарських засобів проводили за показниками максимальної концентрації кальцію, фосфатів і магнію в крові досліджуваних, часу досягнення максимальної концентрації цих речовин у крові та площі під фармакокінетичною кривою відповідно до рекомендацій (Мальцев В.И. и соавт., 1999; Ковтун Л.И., 2006).

Експериментальне вивчення впливу кальційвмісного препарату “Біокальцевіт” і морської капусти, при введенні 25 вагітним самкам у різні періоди гестації, на характер осифікації кісток мозкового черепа новонароджених тварин (90 кролів) проведено рентгенологічно з допомогою радіовізіографа “Elitys” фірми “Trophy Radiology” (Франція).

Протикаріозну ефективність “Біокальцевіту” та морської капусти досліджували у 100 щурів на експериментальній моделі карієсу зубів згідно з рекомендаціями (Дєньга О.В., Анісімова Л.В., 2002).

Достовірність отриманих результатів оцінювали за критерієм достовірності Ст’юдента. Статистичне обчислення матеріалів і визначення коефіцієнта парної кореляції для оцінки взаємозв’язку між залежними показниками проводили відповідно до рекомендацій (Приходський О. і співавт., 2000; Реброва О.Ю., 2006; Герасимов А.Н., 2007).

Результати досліджень. При стоматологічному обстеженні жінок з фізіологічним перебігом вагітності виявлено високий рівень захворюваності на карієс зубів. Поширеність карієсу у вагітних становила 100 %, у невагітних – 92,5 %. Інтенсивність ураження зубів каріозним процесом у вагітних жінок достовірно не відрізнялась від аналогічної в осіб контрольної групи і склала з СКР – 4,24±0,16, з НКР – 11,36±0,25; у контрольній - 4,11±0,24 і 11,10±0,32 (р>0,05). У структурі індексу КПВ_з переважав нелікований карієс: у вагітних жінок – 1,32±0,12 з СКР, 3,63±0,17– з НКР, у невагітних – відповідно 0,69±0,11 і 2,12±0,19.

При аналізі перебігу карієсу зубів у обстежених встановлено, що активність каріозного процесу і кількість ускладнень захворювання у вагітних достовірно вище, ніж у невагітних (р<0,05). Виникнення нових каріозних порожнин на початку вагітності відзначили у 30,75±5,52 % жінок основної групи з СКР й у 32,0±5,70 % жінок – з НКР, у жінок групи порівняння – відповідно у 31,21±5,70 % і 32,08±5,88 %, у той час, як за останні 2-3 місяці у жінок контрольної групи – в 16,79±4,47 % і 19,10±5,07 % випадків.

Отже, отримані результати обстеження жінок з фізіологічним перебігом вагітності при первинному зверненні до стоматолога підтвердили думку авторів (Чумакова Ю.Г., 1996; Жулев Е.Н. и соавт.,2002; Бахмудов Б.Р. и соавт., 2008), що вагітність є фактором ризику стоматологічного здоров’я жінки, зокрема, найбільш поширеного серед захворювань – карієсу зубів.

Результати тестування дозволили виявити невисокий рівень санітарної культури вагітних. Незважаючи на те, що погіршення стану зубів під час вагітності відзначали 62,9 % жінок з СКР, 85,6 % – з НКР, рекомендації лікаря-стоматолога виконують відповідно 61,8 і 40,8 % вагітних.

Незадовільні знання про профілактику основних стоматологічних захворювань (у 42,7 % вагітних з СКР та 57,6 % з НКР) не сприяли ретельному та відповідальному виконанню рекомендацій стоматолога за дотриманням гігієни порожнини рота, хоча особливо в період вагітності профілактика найбільш актуальна, оскільки є одночасною для матері та її майбутньої дитини.

Враховуючи безсумнівну необхідність профілактики карієсу у жінок під час вагітності і лактації та існування різноманітних препаратів місцевого та системного впливу, що запропоновані для цієї декретованої групи населення (Чучмай Г.С., Смоляр Н.І., 1991; Романова Ю.Г., 2000; Харитонова М.П., 2003 та ін.), ми провели експериментальні дослідження по визначенню найбільш ефективних і безпечних засобів попередження карієсу зубів у 3 етапи.

На першому етапі порівняльна оцінка біологічної доступності карієспрофілактичних засобів (глюконату та гліцерофосфату кальцію, “Кальциду”, “Біокальцевіту”) на моделі in vivo виявила різну динаміку концентрації активних лікарських речовин (кальцію, неорганічних фосфатів, магнію) в сироватці крові здорових молодих невагітних жінок протягом усього періоду обстеження. Найбільш висока біодоступність за показниками максимальної концентрації активних інгредієнтів (кальцій – 2,72±0,03 ммоль/л, фосфати – 1,60±0,02 ммоль/л, магній – 1,03±0,03 ммоль/л), часу її досягнення (кальцій, фосфати, магній – на 4-ій годині дослідження) та тривалості циркуляції в крові (кальцій – 10 годин, фосфати – 9 годин, магній – 10 годин) і площі під фармакокінетичною кривою (кальцій –30,57±0,18 ммоль*год*л^-1, фосфати – 18,45±0,19 ммоль*год*л^-1, магній – 11,01±0,17 ммоль*год*л^-1), яка характеризує зміни концентрації лікарської речовини в плазмі крові протягом певного періоду часу, встановлені при одноразовому прийомі біологічно-активної добавки “Біокальцевіт”.

“Біокальцевіт” – це препарат кальцію природного походження на основі порошку яєчної шкарлупи. Мінеральний склад “Біокальцевіту” близький до складу кісткової тканини і зубів людини, оскільки збагачений 27 життєво важливими макро- і мікроелементами в оптимальних співвідношеннях. Мінеральні солі (637 мг кальцію) біологічно активної добавки “Біокальцевіт” при наявності в її складі лимонної (20 мг), аскорбінової кислоти (70 мг) і вітаміну D₃ (500 МО), легко дисоціюють у водному середовищі з утворенням іонізованих форм кальцію і фосфору.

Природними джерелами мікроелементів є також морська капуста і виготовлені на їх основі препарати (Федоров Ю.А., Кошовская В.А., 1971; Чучмай Г.С., Смоляр Н.І., 1991; Беспалов В.Г., 2005). Одна з найбільш значимих складових ламінарії – унікальний мінеральний склад, який представлений 42 макро- і мікроелементами: кальцій, магній, фосфор, калій, натрій, залізо, фтор, мідь, цинк, нікель, титан, йод та ін. Вони і визначають цінність водоростей.

Отже, враховуючи дефіцит макро- і мікроелементів у гестаційний та лактаційний періоди (Марченко А.И., 1988; Курбанов Д.Д., Амонов И.И., 2004), застосування “Біокальцевіту” і морської капусти є, на нашу думку, раціональним рішенням проблеми профілактики дисбалансу мінерального гомеостазу і, відповідно, карієсу зубів у цій декретованій групі жінок.

Проте, під час вагітності необхідно дотримуватись особливої обережності при застосуванні препаратів, які можуть негативно вплинути на матку або плід (Щербавская Э.А., Гельцер Б.И., 2003). Тому, на другому етапі експерименту ми вивчали вплив “Біокальцевіту” і морської капусти при їх введенні вагітним самкам-крольчихам у різні періоди гестації на характер осифікації кісток мозкового черепа новонароджених тварин.

При обстеженні вагітних крольчих ми не ствердили випадків передчасних пологів. При радіовізіографічному дослідженні підвищеної щільності кісток черепа, внутрішньоутробного зарощення тім’ячків і швів черепа та центрів окостеніння у новонароджених тварин від тих самок, яким вводили біологічно активні речовини (основна група) і тих, які знаходилися на раціоні віварію (контрольна група) – не встановлено. При статистичному аналізі показників розмірів великого тім’ячка не виявлено достовірної різниці значень між показниками основної та контрольної груп як при оклюзивному, так і діастатичному типах девіації (р>0,05). Отримані результати свідчили про відсутність негативного впливу досліджуваних біологічно активних добавок на вагітних крольчих та новонароджених кролів.

Третій етап дослідження був присвячений вивченню карієспрофілактичної дії “Біокальцевіту” і морської капусти у щурів на експериментальній моделі карієсу зубів. Перебування щурів групи порівняння на карієсогенній дієті Стефана протягом чотирьох місяців сприяло достовірному (р<0,001) збільшенню числа каріозних зубів (6,10±0,31) і каріозних порожнин (6,60±0,34) відносно тварин, які знаходились на звичайному раціоні віварію (відповідно: 3,25±0,28 і 3,55±0,34). При додаванні у відзначену дієту морської капусти і “Біокальцевіту” окремо та разом виявило неістотне (р>0,05) збільшення інтенсивності карієсу зубів, розвиток переважно поверхневого карієсу (2,80±0,19 балів) і майже відсутність глибоких каріозних уражень (0,20±0,14 балів) у тварин дослідних груп, порівняно з групою чистого контролю. Отже, завершальний етап експерименту підтвердив високий карієспрофілактичний ефект біологічно активної добавки “Біокальцевіт” і морської капусти, особливо при їх одночасному введенні.

Таким чином, з однієї сторони – зростання поширеності карієсу зубів і його активності та погіршення гігієнічного стану порожнини рота в періоди вагітності і лактації потребують активних профілактичних заходів, з іншої – негативна дія багатьох лікарських препаратів на організм матері та дитини в даний період обмежує використання всього арсеналу карієспрофілактичних засобів. Тому, проведені нами експериментальні дослідження дозволили зробити обґрунтований висновок про високу якість, протикаріозну ефективність і безпечність “Біокальцевіту” і морської капусти та можливість їх застосування для профілактики карієсу у жінок у періоди вагітності і грудного годування.