ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИПУХЛИННОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЛІКОПЕПТИДНИХ ВАКЦИН НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЯХ ІНТРАКРАНІАЛЬНОГО ЗЛОЯКІСНОГО РОСТУ



title:
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИПУХЛИННОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ГЛІКОПЕПТИДНИХ ВАКЦИН НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МОДЕЛЯХ ІНТРАКРАНІАЛЬНОГО ЗЛОЯКІСНОГО РОСТУ
Альтернативное Название: ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ГЛИКОПЕПТИДНИХ ВАКЦИН На экспериментальных моделях   ИНТРАКРАНИАЛЬНОГО злокачественного роста
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи дослідження. Представлені в роботі дані одержані на експериментальному матеріалі. Дослідження проводили на мишах ліній C57Bl/6 та нелінійних мишах (обох статей, віком 810 тижнів, масою 1820 г), щурах – нелінійних та лінії Вістар (обох статей, віком 11,5 міс., масою 5575 г), а також кролях породи шиншила (обох статей, віком 1012 міс., масою 1,52 кг), які були одержані з розплідника віварію ІЕПОР НАН України. Утримання тварин та робота з ними здійснювались відповідно до загальноприйнятих міжнародних правил проведення робіт з експериментальними тваринами.


Для створення експериментальних модельних систем злоякісного росту нами були використані штами пухлин, одержані із Національного банку культур тканин ІЕПОР НАН України, зокрема меланома В16 (В16), карцинома легені Льюїс, карциносаркома Уокер, карцинома Герена та рак Ерліха (РЕ). Штам гліоми 101.8 був любязно наданий співробітниками Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Пухлинні клітини (ПК) гліоми 101.8 перещеплювали інтрацеребрально (1,0 х 106 ПК/тварину), меланоми В16 – інтрацеребрально (2,5 х 105 ПК/тварину) та підшкірно (5 х 105 ПК/тварину), підшкірно вводили також ПК карциносаркоми Уокер (5 х 105 ПК/тварину), карциноми Герена (5 х 105 ПК/тварину) та РЕ (3 х 105 ПК/тварину). При оцінці протипухлинного ефекту ГПВ у всіх групах тварин визначали показники виживаності  (%) та середньої тривалості життя (СТЖ), розраховували гальмування росту пухлини та збільшення тривалості життя (ЗТЖ) (Трещалина Е.М., 2005).


Для приготування вакцин були використані наступні методи: осадження білків сульфатом амонію (Скоупс Р., 1985) та йонообмінна хроматографія на ДЕАЕ-целюлозі (Ba ard E. A., 1975). Білковий склад отриманих вакцин контролювали за допомогою електрофорезу в поліакриламідному гелі із застосуванням додецилсульфату натрію. Морфологічні зміни в ПК, викликані дією комплексу водорозчинних вітамінів (С та К3),


визначали мікроскопічно у фіксованих цитопрепаратах, забарвлених за методом Романовського-Гімза (Козинец Г. И., 1998).


ГПВ виготовляли з пухлинної тканини  ГМ тварин у випадку інтракраніального пухлинного росту за модифікованим методом (Шляховенко В.О., 2004). В експериментах in vivo ГПВ в об’ємі 25 мкл/тварину вводили інтрацеребрально на другу добу після перещеплення ПК, один раз на тиждень, всього три ін’єкції. Підшкірно ГПВ вводили за тією ж самою схемою з розрахунку 0,2 мл/тварину. Були застосовані різні схеми застосування ГПВ. Імунологічні показники визначалися на
3-, 6- та 9-у добу після початку імунізації. В усіх дослідах тваринам контрольних груп в режимах, аналогічних до описаних вище, вводився підшкірно та інтрацеребрально фізіологічний розчин хлориду натрію.


Вивчення безпечності застосування ГПВ проводилося згідно з вимогами Державного фармакологічного центру МОЗ України (методичні рекомендації). Вивчалася гостра та хронічна токсичність ГПВ, місцевоподразнююча дія, пірогенні та алергізуючі властивості, тератогенна й ембріотоксична дія ГПВ на експериментальних тваринах.


Цитотоксичну активність (ЦТА) лімфоцитів визначали in vitro з використанням мікроскопічного тесту (Фільчаков Ф.В., 1998). Як клітини-мішені (КМ) використовувалися ПК, гомологічні до перещеплених. Метаболічну активність перитонеальних макрофагів оцінювали у НСТ-тесті (Передерий В. Г., 1995). Крім того, в сироватці крові тварин оцінювався вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (Фролов В. М., 2002). Для дослідження особливостей генерування пухлинними клітинами супероксидних радикал-аніонів було застосовано хемілюмінесцентний метод. Ступінь генерації активних форм кисню ПК визначали за рівнем люмінесценції з індикатором посилення люцигеніном (Земсков В.М., 1988). Електрокінетичний потенціал імунокомпетентних клітин у здорових тварин та тварин з пухлинами досліджувався методом клітинного електрофорезу (Богуславский Л.И., 1978; Иенсен Г.Л., 1979).


Для визначення середньоквадратичної похибки та достовірності отриманих даних використовувалася компютерна програма GraphPad Instat. Математична обробка результатів проводилася з використанням t-критерію Ст’юдента. Виживаність тварин аналізували за допомогою тесту Каплана-Мейєра.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины