Нейровегетативні та психоемоційні порушення у дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки та обґрунтування диференційованої тактики лікування”



title:
Нейровегетативні та психоемоційні порушення у дітей, хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки та обґрунтування диференційованої тактики лікування”
Альтернативное Название: Нейровегетативные и психоэмоциональные нарушения у детей, больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки и обоснование дифференцированной тактики лечения \"
Тип: synopsis
summary:

Матеріал та методи дослідження. Робота виконана на базі Чернівецької обласної дитячої лікарні №2, міської дитячої клінічної лікарні м.Чернівці та кафедри педіатрії і медичної генетики Буковинського державного медичного університету. Комісією з питань біоетики Буковинського державного медичного університету МОЗ України (протокол №33 від 12.02.2009 р.) не виявлено порушень етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи.


Під нашим спостереженням знаходилося 338 осіб. Детальне клінічне обстеження проведено у 108 дітей, хворих на ВХ віком 10 – 18 років (основна група) та у 120 практично здорових дітей відповідного віку (група порівняння). У розробку взяті дані ретроспективного дослідження поширеності та структури патології травної системи в дітей віком від 5 до 10 років (110 осіб).


З обстежених дітей було сформовано дві підгрупи: І (52 хворих) - діти, які отримували противиразкову терапію відповідно до протоколу МОЗ України; ІІ (56 хворих) - діти, які отримували протокольну противиразкову терапію в поєднанні з фітопрепаратом Геларіум Гіперікум по 1 драже на добу впродовж 4 тижнів. Тривалість дослідження становила 30 днів. Стан хворих оцінювали під час госпіталізації та в кінці курсу терапії (амбулаторний огляд на 30 день лікування).


Всім дітям проводилося багатопланове анкетування, клінічно-генеалогічне, загальноприйняте клінічно-лабораторне та поглиблене неврологічне дослідження, фіброгастродуоденоскопію зі щитковою біопсією слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки з наступним приготуванням мазка-відбитка, фарбуванням та бактеріоскопією з метою діагностики гелікобактерної інфекції (Л. Аруин, 1995) з підтвердженням імуноферментним тестом шляхом якісного визначення IgG-антитіл у сироватці крові (UBI MAYIWELL™, США, 2005), інтрагастральну рН-метрію (В. Чернобровий, 1990). Аналіз реактивної та особистісної тривожності визначали за шкалою самооцінки Ч. Спілберга, Ю. Ханіна (1978). Розумову діяльність оцінювали за допомогою коректурної проби в поєднанні з перевіркою швидкості читання (Л. Перелесні, 1980), стан короткочасної пам’яті визначали за Стернбергом (1990). Властивості та характер особистості досліджували за допомогою дитячого варіанту тесту Г. Айзенка (J.E.P.I., 1992), наявність депресивних станів за Зунге в адаптації Т. Балашової (1994). Визначення якості життя проводилося за результатами медико-соціальної анкети (КНЦ РАМН, 1999). Стан вегетативної нервової системи оцінювали за допомогою клінічних таблиць О. Вейна в модифікації з математичними розрахунками за Р. Баєвським (1987), шкали «24 стигми» (І. Галіна, 2006), показників кліноортостатичної проби та результатами холтерiвської системи монiторування електрокардіограми “Cardiospy” (модель 02100, програмна версія 4.01.29.2005 “Labtech Ltd”, 2007).


Результати дослідження оброблені методами варіаційної статистики та кореляційного аналізу за Пірсоном за допомогою пакетів комп’ютерних програм “Statistiсafor Windows 8.0.0. (SPSS I.N.C.; 1989-1997), “StatistiСa V.6.0 (Stat Soft Inc; 1984-1996). Обчислення асоціативних зв’язків між етіологічними чинниками та ВХ проводилося за допомогою непараметричного критерію Пірсона (χ2), відносного ризику (RR).


Результати дослідження. Ретроспективні спостереження встановили підвищення загальної захворюваності органів травлення в дітей віком 10-14 років до 82,2 %, тоді як у дітей віком 5-7 років - 59,7 % та віком 15-18 років – 67,3 %. Поширеність виразкової хвороби (ВХ) серед дітей Чернівецької області складає від 0,23 до 0,79 %. Коефіцієнти поширеності (РР=0,00164) та захворюваності (IP=0,379) ВХ у м.Чернівці достовірно вищі порівняно з такими в Чернівецькій області (РР=0,00021 і IP 0,192, р<0,05). У структурі захворюваності ВХ займає четверте місце після гастродуоденітів, функціональних розладів шлунка та холециститів. З кожним роком частка дітей із ВХ молодшого шкільного віку поступово зростає, а з 2005 року достовірно відрізняється від такої в 1997 році, спостерігається переважання хворих на ВХ хлопчиків (n=64, 59,3 %) порівняно з дівчатками (n=44, 40,7 %). Локалізація виразки в дванадцятипалій кишці є домінуючою – 87 %, серед них ВХ дванадцятипалої кишки в хлопчиків склала 61,7%, у дівчаток – 38,3 %. У 13 % обстежених дітей виразка локалізувалася в шлунку (42,9 % у хлопчиків та 57,1 % у дівчаток). Обтяжена спадковість встановлена в 72 (66,6 ± 3,7 %) дітей, хворих на ВХ та 21 (17,5 ± 3,9 %) особи групи порівняння (р<0,05), у 253 (10,8 ± 1,9 %) родичів дітей, хворих на ВХ та 100 (7,4 ± 1,1 %) родичів дітей групи порівняння (р<0,05). При дослідженні типів сімейної обтяженості (мати хвора – батько здоровий №1; мати здорова – батько хворий №2; мати хвора – батько хворий №3) серед пробандів у кожній із груп, що порівнювалися, типи сімейної обтяженості №1 та №2 зустрічалися майже в однаковій мірі, тоді як тип сімейної обтяженості №3 зустрічався тільки у хворих пробандів. Вірогідність розвитку захворювання зростає, якщо ВХ страждають обидва батьки. Серед пробандів - дівчаток в обох порівнювальних групах переважав тип №2, серед пробандів - хлопчиків – тип №1. Тип спадкової обтяженості №3 відмічався майже в однаковій мірі серед осіб обох статей в основній групі. Наявність ВХ не лише у батьків, але й у сибсів та родичів ІІ ступеня споріднення впливає на розвиток ВХ (RR=1,24 та RR=3,17). Коефіцієнт успадкування схильності склав 74,2 ± 5,6 Доля генетичних факторів у формуванні захворювання найбільша при типі спадковості №3 – 76,8 ± 5,2.


 


У пацієнтів із ВХ у 2,5 рази частіше матері під час вагітності навчались у вищих або середніх навчальних закладах, у три рази частіше хворіли під час вагітності на різноманітні респіраторні інфекції, мали гестози І або ІІ половини вагітності, загрозу викидня, перинатальне ураження ЦНС. Саме ці фактори могли сприяти формуванню в гастродуоденальній зоні клітин із обмеженими захисними можливостями. Народжені шляхом кесарського розтину, накладанням акушерських щипців, введенням стимулювальних пологову діяльність препаратів 68,5 ± 6,2 % дітей із ВХ. Природне вигодовування мало місце у 12,9 ± 1,2 % дітей, у решти - змішане (23,1 ± 2,2 %) та штучне (63,9 ± 7,9 %). У структурі харчування вірогідної різниці у вживанні основних груп продуктів між групами дітей, що порівнюються, не виявлено (р>0,05). Режиму дня дотримуються лише 27,7 ± 3,0 % дітей основної групи. Діти, хворі на ВХ, майже в 1,6 рази частіше впродовж життя мали різноманітні фізичні травми: переломи кінцівок, струси та забиття головного мозку, органів черевної порожнини, що могло негативно вплинути на трофіку в ділянці шлунка та дванадцятипалої кишки. Психотравмувальні ситуації в сім’ї спостерігалися в 75,3 ± 10,2 % дітей із ВХ. У третини дітей, хворих на ВХ, реєструвалися різні соматичні захворювання (патологія гепатобіліарної системи, дифузний нетоксичний зоб різного ступеня, харчові або медикаментозні алергічні реакції, різні ступені дизбіозу кишечника, паразитарна інвазія). Загальна інфікованість гелікобактером (НР) дітей, хворих на ВХ, становить 75,9 ± 10,2 %, сімейна інфікованість НР - 56,7 ± 7,7%. Виявлена вікова залежність інфікованості НР з найвищим показником у віці 10-12 років.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины