ОЦІНКА ЕФЕКТИВНІСТІ ФІЗІО-БАЛЬНЕОТЕРАПІЇ ПІДЛІТКІВ З ВЕГЕТАТИВНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ
Тип:
synopsis
summary:
Матеріали і методи дослідження. На базі дитячого територіального медичного об'єднання м. Євпаторії нами було обстежено 154 підлітків (75 хлопців і 79 дівчат) у віці 12-15 років, що спостерігалися по приводу ВД пубертатного періоду, 24 підлітка увійшли до групи порівняння (підлітки з ВД пубертатного періоду, що не отримували диференційовану фізіо-бальнеотерапію). Контрольну групу склали 26 здорових підлітків. Катамнестичні дані вивчені у 44 підлітків з ВД, що отримали курс диференційованої фізіо-бальнеотерапії, повторно обстежені через 6 місяців після курсу лікування.
Клінічна частина роботи виконана на базі Дитячого територіального медичного об'єднання (м. Євпаторія). Дослідження проводилися в діагностичному відділенні Євпаторійської дитячої клінічної лікарні. Діагноз встановлювався на підставі скарг, анамнестичних даних і клінічного огляду пацієнтів згідно з «Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних із здоров'ям» 10-го перегляду (МКХ-10, Женева, 1995). Всі підлітки спостерігалися в динаміці, всі дослідження проводилися перед початком лікування і після його закінчення.
Для оцінки стану пацієнтів використовувалися клінічні методи: дослідження неврологічного статусу, визначення стадії статевого розвитку (СР) по Tanner, функціональні методи дослідження, що призначаються відповідно до мети і завдань роботи. Функціональний стан ЦНС оцінювали за показниками електроенцефалографії на цифровому діагностичному комплексі для реєстрації і обробки електроенцефалограм і викликаних потенціалів (НПФ «DX-Complexes», м. Харків). Стан когнітивних функцій та уваги визначали по тесту Бурдона (Анастазі А., Урбіна З., 2001). Вегетативний гомеостаз досліджували за показниками ВРС, визначуваними на апараті холтеровского мониторування ЕКГ «DiaCard» (АТЗТ «Сольвейг», м. Київ) і діагностичному комплексі «Cardiolife» (НПФ «DX-Complexes» м. Харків). Варіабельність АТ визначали на апараті добового мониторування АТ «DiaCard» (АОЗТ «Сольвейг», м. Київ). Стан церебральної гемодинаміки оцінювали в спектральному допплерівському режимі і режимі кольорового допплерівського картування на ультразвуковому сканері «Aspen» (Acuson, США) і реографічному комплексі «Regina-2000» (НПФ «DХ-Complexes», м. Харків). Рівень особистої і ситуативної тривожністі оцінювали за шкалою Спілбергера-Ханіна (Райгородський, 2000).
Методи лікування включали: 1. Стандартний комплекс лікування: вільний руховий режим, уранішню гігієнічну гімнастику, дієту №15, санацію осередків хронічної інфекції, нейрометаболічну терапію (нейровитан - по 1 таблетці 3 рази на день протягом 14 днів). 2. Внутрішньотканиний трансцеребральний пірацетам-електрофорез (ВТПЕ). 3. Бальнео-ароматерапія (БАТ) з рослинними екстрактами «Розмарин» і «Валеріана» виробництва компанії SPITZNER (Німеччина).
Для оцінки ефективності вибраних методів фізіо-бальнеолікування були сформовані три лікувальні групи: I група – 65 підлітків, що отримали стандартний комплекс лікування і ВТПЕ; II група – 65 підлітків, що отримали стандартний комплекс лікування і БАТ; III група (24 людини) – група порівняння, до якої увійшли підлітки, що отримали стандартний комплекс лікування. I, II, III групи ділилися на дві підгрупи: «а» - підлітки з переважанням ваготонії (ПВТ); «б» - підлітки з переважанням симпатикотонії (ПСТ). Результати в лікувальних групах порівнювалися з контрольною групою (КГ), яку склали 26 здорових підлітків. Групи зіставимо по статі, зросту, і темпам статевого дозрівання. Всі вимірювання і дослідження здійснювалися на обладнанніобладнанні, яке пройшло метрологічну перевірку і експертизу. Вся первинна медична інформація (історії хвороби, результати спеціальних досліджень) формалізувалася, перевірялася і заносилася в комп'ютерну базу даних. Статистична обробка матеріалу проводилася з використанням методів варіаційної статистики; визначення нормальності розподілу параметрів у вибірці з використанням критерію Шапіро-Уїлка; визначення статистичної значущості змін досліджуваних параметрів непараметричними методами (для залежних вибірок — T-критерій Вілкоксона, для незалежних вибірок — U-критерій Манна-Уїтні), що обумовлене відсутністю нормальності розподілу по багатьом показникам дослідження; кореляційного аналізу для оцінки ступеня взаємозв'язків із підрахунком парних коефіцієнтів кореляцій Спірмена (r). Підрахунки виконувалися за допомогою програмного пакету STATISTICA for WINDOWS 6.0 (фірма-виготовлювач StatSoft, США).
Результати дослідження та їх обговорення
Нами встановлено, що 78 % підлітків з ВД пов'язували появу вегетативних порушень з початком статевого розвітку (СР). Виявлені чинники ризику розвитку вегетативних порушень: у 76 % підлітків виявлена хронічна психоемоційна напруга, 70 % підлітків відзначали серцево-судинні захворювання у батьків, у 42 % виявлень патологічний перебіг вагітності матері, 35 % підлітків мали в анамнезі ознаки родового травматизму. Супутні захворювання виявлені у 83 (54 %) підлітків. Найбільш частішими були хронічні запальні захворювання ЛОР-органів і верхніх дихальних шляхів у 59 (38 %) підлітків; у 19 (12 %) підлітків – хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту; у 11 (7 %) підлітків – ендокринні захворювання. Основною скаргою у 148 (96 %) підлітків з ВД при зверненні за медичної допомогою був головний біль (ГБ). Кількість епізодів ГБ протягом учбового тижня коливалася від 2 до 6, в середнім 4,2 ± 0,06; максимальна кількість епізодів ГБ протягом учбового тижня виявлена в період акселерації, у дівчат в 12-13 років, у хлопців в 14-15 років. Скарги астенічного характеру наголошувалися у 138 (90 %) підлітків: зниження толерантності до звичайного фізичного навантаження – у 134 (87 %), зниження пам'яті у 53 (34,4 %), розлад уваги у 51 (33,1 %), потреба в денному сні або відпочинку – у 71 (46 %); поєднання астенічних скарг виявлене у 97 (63 %) підлітків. При дослідженні неврологічного стану зверталася увага на наявність і враженість симптомів роздратування вегетативної іннервації. Порушення вегетативної іннервації (ПВІ) ока у вигляді спазму акомодації зустрічалося у 45 (29 %) підлітків. Виявлені симптоми підвищеної нервово-рефлекторної збудливості: у 60 (39 %) підлітків симптом – Хвостека, у 82 (53 %) – сухожильно-періостальна гіперрефлексія функціонального характеру. ПВІ периферичних судин у вигляді гіперрефлексії при тестуванні дермографізму відмічено у 136 (88 %) підлітків, гипергідроз шкіри долонь, стоп і пахвових западин наголошувався у 68 (44 %) підлітків, у 34 (22 %) виявлені ознаки синдрому Рейно. Визначення стадії статевого розвитку (СР) по Tanner виявило помірне і значне випередження СР у 140 (91 %) підлітків з ВД, порівняно з КГ (р<0,05).
