ИММУНО-БИОХИМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ ЛЕЧЕБНЫХ ГРЯЗЕЙ В КОМПЛЕКСНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ БОЛЬНЫХ С ОСТЕОХОНДРОЗОМ ПОЗВОНОЧНИКА (ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)

summary

Матеріали та методи досліджень.

В роботі були вивчені комплекси параметрів у двох фазах дослідження – експериментальне спостереження у групах лабораторних тварин і у здорових волонтерів, та клінічне спостереження. Група лабораторних тварин (n=70) – білі лабораторні щури (самці) вагою 200-250г віком 1,0 рік. Тварини були розділені на контрольну групу (n=10) і чотири дослідні групи (n=15 в кожній групі). Експозиції аплікацій грязі (всього тіла окрім голови) складали відповідно 15, 30, 60, 90 хвилин через добу курсом 20 діб.

Волонтери (за згодою) (n=50) – студенти КДМУ віком 18-24 років розподілялися на контрольну (без застосування пелоїдотерапії), три дослідні та одну «плацебо» групи (n=10 для всіх груп). Пелоїдотерапію здійснювали у формі аплікацій за методикою «стрічки» уздовж хребта, температура грязі - 38°С, курс - 10 процедур через день з експозиціями 15, 30 і 60 хвилин для 1-ї, 2-ї та 3-ї дослідних груп відповідно. У «плацебо» групі застосовували вологий ватно-марлевий компрес температурою 38°С з часом дії 60 хвилин без пелоїду. Площа дії лікувальної грязі і «плацебо»-компресу була однаковою і складала 0,06м².

В клінічну частину наукового дослідження було включено 82 пацієнта, хворих на остеохондроз хребта, які знаходилися на санаторно-курортному етапі реабілітації. Сформовано дві групи: контрольна, в якій пацієнти отримували комплекс санаторно-курортного лікування (СКЛ): режим I-II, дієта №15, медикаментозне лікування за показаннями, лікувальна фізкультура індивідуально, ручний масаж, йодо-бромисті ванни, магнітотерапія без грязелікування (за згодою пацієнтів) (n=31) і основна (n=51), в якій пацієнтам додатково до СКЛ проводився курс пелоїдотерапії. Критеріями включення в клінічне обстеження було: болі при русі більш 30мм за загальноприйнятою 100-міліметровою візуально-аналоговою шкалою (у балах: 0-5 - відсутність болю, 6-30 - незначний біль, 31-45 - слабкий біль, 46-70 - помірний біль, 71-90 - сильний біль, 91-100 - нестерпний біль) (Кузьменко В.В., Фокін В.А. та ін., 1986).

Пелоїдотерапія проводилася у формі курсу аплікацій сульфідною гряззю Сакського озера (№ 10, через день, тривалістю 20 хвилин, температура грязі 38°С, по методиках аплікацій у вигляді «стрічки» вздовж хребта). Площа дії грязі складала 0,06м². Всі використані методики стандартизовані по показнику «час-площа» з метою приведення до «дозового стандарту дії».

Для визначення рефлекторної активності нервової системи (фізіологічні реакції і потреби тварин) вивчали динаміку фізіологічної активності експериментальних тварин (від 0 до 4 балів) та потребу в їжі і воді (в гр. та мл. на тварину за добу). Для мікроскопічного дослідження робили відбір біоптатів шкіри тварин після закінчення курсу грязьових аплікацій з дотриманням загальноприйнятих біоетичних норм.

В експерименті оцінювали параметри загального аналізу крові за загальноприйнятими методиками. Рівень стресової реакції оцінювали за допомогою критерію за Гаркаві по лейкограмам загального аналізу крові. Інтегральну оцінку статусу стрес-лімітуючої системи проводили по рівню гормонів: кортизолу та АКТГ методом імуноферментного аналізу (ІФ-аналізатор StatFax 2100).

За рівнем експресії імунокомпетентними клітинами маркерів CD4, CD8, CD16, CD19 оцінювали стан системи імунітету; маркерів CD25 та CD95 – функціональний стан клітин та рівень апоптозу відповідно. Також проводили кількісне визначення альфа-ФНП в сироватці крові, як одного з цитокінів, який є важливим медіатором міжклітинних взаємодій, впливає на проліферацію і диференціювання Т- і В-лімфоцитів, активує остеокласти і хондроцити.

Структурно-функціональний стан кісткової тканини вивчали за допомогою ультразвукового денситометру "Achilles+" ("Lunar Corp.'', США. 1995). Визначали наступні ультразвукові параметри: швидкість поширення ультразвуку (ШПУ, м/с); широкосмугове ультразвукове ослаблення (ШОУ, дБ/МГц); індекс міцності кісткової тканини (ІМ %). Визначали вміст кальцію і фосфору в сироватці крові, а також – рівень маркерів кісткового метаболізму: дезоксипіридиноліну і остеокальціну (ІФ-аналізатор StatFax 2100).

Всі дослідження в експериментальній частині проводилися на початку і після дослідження, а також (для катамнестичної оцінки) - через 3 та 6 місяців; в клінічній частині роботи дослідження проводилися двічі – на початку і після проведення курсу лікування.

Статистичну обробку проводили за допомогою модулю Excel ліцензованого пакету Microsoft Office 2003 у середовищі Windows Vista та MedStat (Copyright © 2003-2006 - Донецьк). Для статистичної обробки результатів, виходячи з чисельності груп, застосовували методи варіаційної статистики. За критерієм W Шапіро-Уїлка визначали нормальність виборки. Достовірність отриманих даних визначали за критерієм - t Ст’юдента при нормальному розподілі показників, при відхиленні від нормального розподілу за W- та T-критеріями Вілкоксона та Мана-Уітні. Достовірними вважали результати при значенні Р (вірогідність помилки) <0,05. Для оцінки і спрямованості статистичного зв'язку використовували коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена.