ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РИЗИКУ ВПЛИВУ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ НА ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ АВІАЦІЙНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ

summary

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань щодо гігієнічної оцінки умов праці проведено дослідження виробничого шуму (190 вимірювань), вібрації (105 вимірювань), мікроклі­мату (204 вимірювання температури, вологості, швидкості руху повітря; 36 вимірювань інтенсивності інфрачервоного випромінювання), запиленості повітря (на 39 робочих місцях), освітленості (85 вимірювань), важкості та напруженості трудового процесу (16 професій) на робочих місцях працівників основних професій металообробних, термічного, механічних, механоскладальних, а також деревообробних цехів Державної акціонерно-холдингової компанії “Артем”. Комплексна гігієнічна оцінка умов праці здійснювалась за ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.

З метою вивчення особливостей аурального та екстрааурального системного впливу виробничого шуму було проаналізовано результати періодичних медичних оглядів за 2008 рік (всього 147 працівників). Аналіз захворюваності проводили за такими нозологічними формами та системами: сенсоневральна приглухуватість, хвороби системи кровообігу у тому числі гіпертонічна хвороба, хвороби нервової системи, органів травлення, органів дихання, ока та його придатків, кістково-м’язової системи та сполучної тканини, інші захворювання. Були розраховані показники рівня та структури захворюваності.

З метою донозологічної оцінки стану здоров’я працівників був використаний показник біологічного віку. Біологічний вік (БВ) визначався за методикою, розробленою Київським НДІ геронтології для використання в амбулаторних умовах. Визначення біологічного віку проводилось за параметрами артеріального тиску, часу статичного балансування, тривалості затримки дихання (для чоловіків), маси тіла (для жінок) та суб’єктивної оцінки здоров’я у 135 робітників підприємства авіаційного машинобудування. Для визначення відповідності особи її календарному віку, проводилось порівняння розрахованого значення з належним біологічним віком (НБВ), що характеризує усереднений популяційний стандарт темпу постаріння в залежності від статі.

Відповідно до сучасних методичних підходів для аналізу результатів періодичних медичних оглядів та біологічного віку було сформовано 2 професійні групи. Дослідна група включала робітників, що працюють в умовах впливу шуму, рівні якого перевищують ГДР. При аналізі біологічного віку дослідну групу за критерієм інтенсивності виробничого шуму було розподілено на 3 підгрупи. До першої підгрупи увійшли працівники, клас умов праці яких за показником рівня шуму був визначений як 3.1, другої – 3.2, третьої – 3.3. Контрольна група була сформована із працівників, які не зазнавали впливу виробничого шуму.

Для обґрунтування показників ранніх проявів специфічного впливу виробничого шуму у працівників “шумових” професій були проведені спеціальні клінічні дослідження на базі лабораторії професійних порушень голосу та слуху Державної установи “Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України”. Спеціальні клінічні дослідження включали тональну порогову аудіометрію в конвенціональному (0,125-8 кГц) та розширеному (9-16 кГц) діапазонах частот, акустичну імпедансометрію, яка включала тимпанометрію та реєстрацію акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів, дослідження коротколатентних (стовбуромозкових) і довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів.

Було обстежено 52 працівника “шумових” професій (штампу­вальників та столярів деревообробних верстатів, рівень шуму на робочих місцях яких перевищував допустимий відповідно на 23,5 дБА та 10,0 дБА), а також 20 здорових осіб, професії яких не пов’язані з впливом виробничого шуму, що слугували контрольною групою.

Попередня (апріорна) оцінка професійного ризику здійснювалась відповідно до гігієнічних критеріїв оцінки умов праці за показниками шкід­ливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу – згідно з ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001.

Остаточна (апостеріорна) оцінка професійного ризику проводилася з урахуванням медико-біологічних показників: стану здоров’я за резуль­татами періодичного медичного огляду, професійної захворюваності, виявлених випадків ранніх проявів професійних захворювань, зміни біологічного віку відносно паспортного.

Гігієнічна оцінка умов праці робітників основних професій підприємства авіаційного машинобудування. Встановлено, що технологічний процес включає в основному виробничі процеси, які характерні для машинобудування в цілому. Основним виробничим процесом даного підприємства є металообробка, представлена підготовчими (різання, холодна листова штамповка, термічна обробка, очищення металу) та основними операціями (холодна обробка металу різанням, механоскладальні роботи). Допоміжними виробництвами є дільниця компресорних установок та деревообробний цех. Особливістю підприємства є виготовлення малих партій продукції, з чим пов’язана неможливість широкого застосовування автоматизації праці.

Доведено, що провідним шкідливим фактором виробничого середовища є шум, рівень якого на робочих місцях більшості працівників (67%) перевищує допустимий. На більшості робочих місць виробничий шум впливає на організм працівників у поєднанні з тим чи іншим шкідливим фактором, рівень якого не перевищує допустимих величин.