ПРОФИЛАКТИКА РАЗВИТИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЙ КЕРАТОПАТИИ : ПРОФІЛАКТИКА РОЗВИТКУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ КЕРАТОПАТІЇ

summary

Матеріали та методи досліджень. В експерименті було використано 55 кролів породи Шиншила вагою 2,0-2,5 кг (110 рогових оболонок): in vitro - 74 изольованих рогівки (37 тварин), in vivo - 36 очей (18 тварин).

Експериментальні дослідження. In vitro вивчали вплив ультразвукової енергії, що випромінює факонаконечник, на метаболічні параметри рогової оболонки (18 ізольованих рогівок очей кролів, 9 тварин; 24 рогівки, 12 тварин не опромінювали ультразвуком). Для ультразвукового опромінення використовували ультразвуковий наконечник факоемульсифікатора фірми Bausch & Lomb Millennium^tm Microsurgical System REF CX6000. На 32 ізольованих рогівках (16 здорових кролів) вивчали вплив вільнорадикальних форм кисню на метаболізм ендотелію рогової оболонки. Рогівки преінкубували в ізотонічних та ізоонкотичних розчинах, які залежно від складу, утворювали переважно одну з вільнорадикальних форм кисню (Ga er M., Ga er W., Spector A., 1986). В гомогенатах рогівки визначали активність ферментів: Na⁺,K⁺-АТФази, цитохром-С-оксидази (ЦСО), супероксиддисмутази (СОД), лактатдегидрогенази (ЛДГ) і малатдегідрогенази (МДГ) (Bergmeyer H.U., 1998). Вплив ультразвукової енергії на ендотелій рогівки здійснювали шляхом введення наконечника факоемульсифікатора в передню камеру через тонельний розріз рогівки ока кроля довжиною 2,6 мм з використанням віскоеластика. Застосовували ультразвук в лінійному режимі потужністю 35 Вт та частотою 28,5 кГц в перерахунку на 100% енергії протягом 5 секунд (група1) і 10 секунд (група 2). В окремій серії експеримента за добу до ультразвукового впливу тривалістю 10 секунд тварини отримували в якості антиоксиданта препарат ліпоєвої кислоти "Берлітіон" із розрахунку 100 мг на кг ваги, який вводили одноразово per os. В якості прооксиданта, що забезпечує додаткову генерацію гідроксильного радикала, використовували 0,5 мМ розчин сульфата заліза, який застосовували в інстиляціях по 2 краплі дворазово за 20 хвилин до ультразвукового впливу протягом 5 секунд (Artola A., Alio J.L., Bellot J. L., 1993) Дослідження проведені на 18 експериментальних тваринах (36 рогівок), з них 12 очей (6 кролів) використовували в якості контролю. Після ультразвукового впливу очі енуклеювали, рогівки поміщали на чашки Петрі епітеліальною стороною вниз. Ендотелій з десцеметовою мембраною після їх відокремлення від строми піддавали гомогенізації та диференційному центрифугуванню (Geroski D.H., Edelhauser H.F., 1984). Визначали активність мембранозв'язаних ферментів: Na⁺,K⁺-ATФaзи, ЦСО та зв'язаної форми кислої фосфатази (КФ) (Bergmeyer H., 1998).

Клінічні дослідження. Ультразвукова факоемульсифікація вікової катаракти проведена 76 пацієнтам (76 очей) віком від 62 до 86 років, чоловіків - 74, жінок – 2, серед них 39 пацієнтів склали контрольну групу і 37 - основну. Розрахунок оптичної сили ІОЛ проводили за формулою SRK II. Групи, що порівнювали, достовірно не відрізнялися за ступенем щільності ядра кришталика: за класифікацією Бурато середній ранг показника в основній групі - 39,7, в контрольній - 37,4 (р=0,599). Гострота зору до операції була від світловідчуття з правильною проекцією світла до 0,2 та складала в середньому в основній групі 0,087±0,04, в контрольній 0,074±0,05 (р=0,47). Схема предопераційної підготовки пацієнтів контрольної і основної груп була ідентичною: інстиляції індоколіра по 2 краплі 3 рази на день протягом 3 днів та за добу до факоемульсифікації - офтаквікс 2 краплі 6 разів на день. Післяопераційна схема ведення хворих в обох групах також була ідентичною - офтаквікс, індоколір, макситрол по 2 краплі 4 рази на день, дексаметазон в інстиляціях за убуваючою кожні 7 днів схемою, корнерегель на ніч. Крім того, ці пацієнти за три доби до операції і протягом 7 діб після операції отримували перорально препарат ліпоєвої кислоти "Берлітіон" по 300 мг 2 рази на добу. Всі операції факоемульсифікації вікової катаракти виконані одним хірургом на факоемульсифікаторі Legacy 20000 Everest фірми "АLCON" на базі клініки офтальмології Головного військового клінічного госпіталю Міністерства Оборони України. Обстеження хворих включало візометрію, тонометрію, біомікроскопію, ультразвукову біометрію, рефрактометрію, офтальмоскопію з використанням стандартних методів. Дослідження кришталика проводили в дифузному, прямому і прохідному світлі, оцінюючи щільність ядра кришталика до операції, виразність післяопераційної запальної реакції та набряк рогівки за розробленою нами умовною шкалою. У всіх хворих досліджували показники світлорозсіювання рогівки за допомогою прямого компенсаторного метода на приладі Stray Light Meter (Harrison J.M., Tennant T.B., Gwin M.C., 1995; Veraart H. G., van den Berg T. J., Ijspeert J. K., 1992). Хворих оглядали до операції, щоденно в перші 3 доби та на 7 добу після операції. Критеріями виключення з досліджень були: наявність co ea guttata, ендотеліальної дистрофії Фукса, глаукоми, псевдоексфоліативного синдрому, цукрового діабету, а також інтраопераційних ускладнень.

Залежно від характеру проаналізованих даних застосовували параметричні або непараметричні методи статистичного аналізу [Реброва О.Ю., 2002]. Для оцінки кількісних показників і активності ферментів розраховували середнє арифметичне (М) і помилку середнього (m), гостроти зору - середнє арифметичне і стандартне відхилення (SD). В дослідженнях двох групп за якісними показниками застосовували аналіз таблиць з розрахунком χ² статистики Пірсона. При аналізі порядкових показників, що характеризують ступінь запальної реакції, виразність набряка рогівки та ін., за умовною шкалою використовували ранговий критерій Манна-Уітні. Достовірність відмінностей приймали як значимі при р<0,05 (95%). Статистичний аналіз проводили з використанням пакета програм SPSS 11.

Результати та їх обговорення.

Дослідження механізмів пошкоджуючої дії ультразвукової енергії,  що випромінює наконечник факоемульсифікатора, на ендотелій рогівки і можливості захисного ефекту ліпоєвої кислоти.