ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА У БОЛЬНЫХ МОЧЕКАМЕННОЙ БОЛЕЗНЬЮ

summary

Матеріали та методи досліджень. Проведено клініко-лабораторні дослідження 295 особи (156 жінок та 139 чоловіків) у віці 20 - 45 років, з них 230 хворих на СКХ та 65 осіб без СКХ. Діагностику ЗП та оцінку ефективності лікування здійснювали на підставі даних анамнезу, клінічного огляду, визначення об’єктивних пародонтальних індексів і проб, рентгенологічних обстежень відповідно до систематики хвороб пародонта  М.Ф.Данилевського (1994). Серед 230 хворих на СКХ було виявлено 28 осіб з інтактним пародонтом і 202 хворих із ЗП: 112 хворих на ХКГ та 90 хворих на ГП почат.-І ступеня. Серед обстежених без СКХ: 12 осіб з інтактним пародонтом і 53 хворих із ЗП (34 хворих на ХКГ і 19 на ГП почат.-І ступеня).

Біохімічні дослідження ротової рідини виконано у 59 пацієнтів (36 хворих зі ЗП і СКХ, 15 хворих зі СКХ без ЗП), група контролю - 12 осіб без ЗП и СКХ. Визначали: вміст білка (по Lowry O.H. et al., 1951); рівень загальної протеолітичної активності (ЗПА) (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973); активність лужної фосфатази (ЛФ) (Левицкий А.П. с соавт., 1973), вміст загального кальцію і неорганічного фосфору (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976); сечової кислоти (Горячковський О.М., 1998). Вимірювали рН ротової рідини на іонометрі ЭВ-74. Вміст мінеральних елементів (кальцій, фосфор, магній) в ротовій рідині, сироватці крові та сечі визначали у 33 осіб (23 хворих з СКХ: 12 із ЗП і 10 без ЗП та 12 без СКХ і ЗП) на біохімічному автоаналізаторі  “Spectrum” Series II фірми “Abbott” (США) згідно інструкції до набору реактивів фірми “Abbott” .

Субфракційний склад ротової рідини і сечі визначали у 103 хворих із ЗП (з них у 71 хворого з СКХ і 32 хворих без СКХ) методом лазерної кореляційної спектроскопії за допомогою лазерного кореляційного спектрометру ЛКС-03-«ИНТОКС» (м. Санкт-Петербург).

При проведені порівняльного аналізу ефективності озонотерапії та магніто­терапії під наглядом знаходився 131 хворий з ЗП та СКХ (71 хворий на ХКГ і 60 хворих на ХГП). Лікування планувалося в залежності від діагнозу і включало професійну гігієну, санацію порожнини рота, місцеву антимікробну та протизапальну терапію, за показаннями вибіркове пришліфування зубів. Частині хворих на ХКГ (25 осіб ) в комплекс лікування додатково включали озонотерапію (апарат «Бозон», м.Одеса) у вигляді полоскань ротової порожнини озонованою дистильованою водою з концентрацією озону 2 мг/л на протязі 2-3 хв. (курс 9-10 щоденних процедур). У 20 хворих на ХГП також застосовували полоскання ротової порожнини озонованою дистильованою водою з концентрацією озону 2 мг/л на протязі 2-3 хв., с наступною інстиляцією в пародонтальні кишені (курс 9-10 щоденних процедур). Групи плацебо (8 пацієнтів на ХКГ і 7 хворих на ХГП) отримали такі ж процедури з не озонованою дистильованою водою. Для магнітотерапії (21 хворий на ХКГ і 19 хворих на ХГП) використовували апарат ПДМТ- 01 (прямокутна форма імпульсного магнітного поля, індукція 20 мТл, частота 50 Гц, курс 9-10 сеансів, експозицію поступово збільшували з 10 хв. (перша процедура) на 1 хв. з кожною наступною процедурою до 20 хв.).  Сеанси ОТ та МТ проводили щоденно після традиційних терапевтичних процедур. Протипоказань до застосування МТ та ОТ у хворих не було.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили варіаційно-ста­тис­тичними методами аналізу на персональному комп’ютері  в  SPSS SigmaStat 3.0 і StatSoft Statistica 6.0 (2003) за рекомендаціями Юнкерові В.І. і Григор̓єва С.Г. (2002). Використовували t-критерій Стۥюдента, коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона, а також методи кореляційного та кластерного аналізу.

Результати дослідження та їх обговорення. Відповідно до поставлених задач виконання дисертаційної роботи здійснювалося в два етапи. На першому етапі в порівняльному аспекті вивчалися показники клінічних індексів, функціональних проб, біохімічні показники ротової рідини, показники мінерального обміну в різних біологічних середовищах організму і лазерно-кореляційні спектри ротової рідини і сечі у хворих на ЗП без і з СКХ, а також залежно від переважання в сечі різних видів солей.