ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ АБСЦЕСІВ ЛЕГЕНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ МАЛОІНВАЗИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (Експериментально–клінічне дослідження)

summary

Матеріали та методи дослідження. Для розв’язання завдань, які ми поставили, було насамперед проведено експериментальне дослідження на 100 мурчаках, у 80 з яких використано оригінальну методику (патент України №17953 від 16 жовтня 2006 р.) було відтворено ГАЛ шляхом пункційного трансторакального введення зависі добової агарової культури S.aureus, на фоні штучної гіпотермії їх організму, що приводило до стресу та зниження резистентності до інфекційних агентів. Усі експериментальні тварини були розподілені на 5 дослідницьких груп: 1 група – порівняння – тваринам цієї групи після відтворення ГАЛ лікування не проводилося; 2 група – лікування мурчаків проводилось антибіотиком цефотаксимом, який вводився внутрішньочеревинно 2 рази на добу (добова доза 75 мг/кг) та внутрішньолегеневим введенням суміші димексиду (2 мл), гідрокортизону (1 мл) та гатифлоксацину (200 мг); 3 група – лікування тварин проводилось антибіотиком цефотаксимом, який вводився внутрішньочеревинно 2 рази на добу (добова доза 75 мг/кг) та внутрішньолегеневим введенням суміші поліетиленоксиду (50 мл), гідрокортизону (1 мл) та гатифлоксацину (200 мг); 4 група – лікування тварин проводилося комбінацією цефотаксиму (добова доза 75 мг/кг) та «Ліпіну» (добова доза 30 мг/кг), що вводилися внутрішньочеревинно 2 рази на добу; у тканину ураженої легені вводили суміш «Ліпіну» (500 мг), гідрокортизону (1 мл) та гатифлоксацину (200 мг); 5 група – інтактні тварини. Лікування проводилося протягом 10 діб, після чого тварин виводили з експерименту.

В експериментальній частині роботи нами було проведено порівняння ефективності різних схем лікування ГАЛ. Для проведення об’єктивного порівняння ефективності лікування було проведено: бактеріологічний контроль якості лікування; дослідження біохімічних показників сироватки крові (МСМ, ДК, МДА та СОД); дослідження гістоморфологічних змін у легенях.

Для проведення бактеріологічного контролю якості лікування було виконано висіви на кров’яний агар мокротиння з тканини ураженої легені. Матеріал забирали на 25 добу експерименту (на момент евтаназії тварин). Облік наявності або відсутності росту колоній мікроорганізмів проводили через 24 години.

Сироватку крові в експериментальних тварин брали на 1 та 10 добу лікування. Вивчали рівень МСМ, продуктів перекисного окислення ліпідів (МДА, ДК), антиоксидантну активність плазми – рівень СОД.

СОД визначали за методом В.А. Костюк та співавт. (1990) за ступенем окислення кверцитину. Концентрацію МДА в крові визначали за допомогою реакції з тіобарбітуровою кислотою методом флюорометрії за Т.М.Федоровою із співав. (1983). Для визначення ДК користувалися методом А.Б. Косухіна та Б.С. Ахметової (1987), що базується на поглинанні в УФ–ділянці спектру поліненасичених жирних кислот, що мають у своїй структурі спряжені дієни. Методом Н.І. Габріелян та О.О. Дмитрієва (1981) визначали концентрацію МСМ.

Гістологічне дослідження тканини легень експериментальних тварин проводилось на 25 добу експерименту після фіксації та забарвлення фрагментів легеневої тканини за Ван Гізон, Романовським–Гімза та суданом IV. Візуалізацію та фотографування мікропрепаратів проводили за допомогою світлового мікроскопу МБІ-15-2 («ЛОМО», СРСР) та цифрового фотоапарату («Olympus», Japan).

Клінічна частина роботи була виконана на основі проведеного комплексного клініко–лабораторного та інструментального обстеження 106 хворих з ГАЛ, що знаходилися на лікуванні в спеціалізованих торакальних відділеннях ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України» та 13-ї міської клінічної лікарні м. Харкова. Хворі були розподілені на дві групи: основну та групу порівняння. Групу порівняння склали 54 пацієнта (49 – чоловічої та 5 – жіночої статі), яким проведено традиційне лікування, що включало комплексну протизапальну та симптоматичну терапію із застосуванням загальноприйнятих хірургічних методів лікування. Основна група складалася з 52 пацієнтів (42 – чоловічої та 10 – жіночої статі), до лікувальної програми яких залучено активну хірургічну тактику з використанням малоінвазивних технологій із місцевим та парентеральним застосування комбінації протизапальних препаратів та ліпосомального препарату «Ліпін».

Слід відмітити, що пік захворюваності спостерігається у хворих вікової групи від 25 до 55 років – 77 (72,6%) пацієнтів. Серед них чоловіків було 68 (64%), а жінок 9 (8,6%) (табл.1).

Між хворими основної та порівняльної груп не було істотних розходжень у ступені важкості їхнього стану.

Усі хворі на ГАЛ були обстежені за загальноприйнятою клінічною методикою, яка містила в собі збір анамнестичних даних, фізикальне обстеження, а також деякі спеціальні методи дослідження: мікробіологічні, біохімічні дослідження крові на концентрацію МСМ, ДК, МДА та СОД на 1 та 10 добу лікування; рентгенологічні методи дослідження – рентгенографія органів грудної порожнини (ОГП) у двох проекціях, комп’ютерна томографія ОГП; ультразвукові дослідження органів грудної порожнини; методи дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) – спірометрія; ендоскопічні методи дослідження – фібробронхоскопія.

Виділення та ідентифікацію штамів мікроорганізмів, а також антибіотикочутливість проводили за загальноприйнятими методиками. Концентрацію МСМ, МДА, ДК та СОД визначали за вищеописаними методиками. Для рентгенологічного дослідження ОГП використовувалися рентген–діагностичні апарати РУМ-20М (СРСР) та комп’ютерний рентгенівський томограф СТ Мах General Electric (USA). Ультразвукові дослідження (УЗД) органів грудної порожнини проводили УЗД апаратом «Sonoline SL-1» фірми «Siemens» (Germany) без попередньої підготовки хворого до дослідження. Для фібробронхоскопії використовувався апарат фірми «Pentax» (Japan).