Патогенетические особенности развития иммунных и метаболических нарушений у спортсменов, занимающихся греко-римской борьбой, и их коррекция антиоксидантами : Патогенетичні особливості розвитку імунних та метаболічних порушень у спортсменів, які займаються греко-римською боротьбою, та їх корекція антиоксидантами

summary

Матеріал і методи дослідження. Було обстежено 210 спортсменів (чоловіків 18-22 років), які займались греко-римською боротьбою, з масовими розрядами та тренувальним стажем 3-7 років. Тренувальний макроцикл включав підготовчий період тривалістю 3 місяці з частотою тренувань тричі на тиждень по 2 год. кожна; змагальний період тривалістю 2-3 дні з кількістю бійок 2-6 за весь час змагань; перехідний період тривалістю 10 днів з полегшеними тренуваннями двічі на тиждень. Для створення нормативних показників було обстежено 50 практично здорових нетренованих чоловіків 18-23 років. Роботу виконували з дотриманням всіх положень біоетики.

Для досягнення поставлених задач всі спортсмени були розподілені на групи наступним чином. Групу А склали 90 спортсменів з малою інтенсивністю фізичних навантажень в процесі тренувального макроциклу, а групу В – 120 спортсменів, у який тренувальний режим був з високою інтенсивністю фізичних навантажень. Для вивчення ефективності проведеної корекції імунних та метаболічних порушень частина спортсменів групи В була розподілена за випадковою ознакою на групи В1 (30 осіб), В2 (31 особа) та В3 (29 осіб). Спортсмени групи В1 приймали з першого для підготовчого періоду тренувального макроциклу всередину в вигляді чаю збір лікарських трав (кореню та кореневища солодцю голого та аїру болотного, плодів шипшини, листя м’яти перцевої та горця пташиного) по 100 мл тричі на день, за 30-60 хв. до їжі протягом всього тренувального макроциклу. Спортсмени групи В2 з першого дня підготовчого періоду приймали препарат «Селен-актив» двічі на день у добовій дозі 50 мг селену, 50 мг аскорбінової кислоти та 150 мг сорбіту протягом всього тренувального макроциклу. Спортсмени групи В3 приймали одночасно фітозбір та препарат «Селен-актив» (у вищевказаних дозуваннях) протягом всього тренувального макроциклу.

Імунологічні дослідження включали: визначення загальної кількості Т-клітин, В-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів, Т-супресорів цитотоксичних, природних кілерів, рівня сироваткового гамма-ІФН. Біохімічні дослідження включали визначення: вмісту ДК, МДА, активності каталази в сироватці крові. Кислотну резистентність еритроцитів визначали методом И.А. Терскова та И.И. Гительзона (1957). Характер виявлених змін був проаналізований з використанням методів варіаційної статистики на комп’ютері.

Патогенетичні особливості розвитку імунних порушень у спортсменів, які займаються греко-римською боротьбою. Нами встановлено, що зміни імунних показників у спортсменів залежали від інтенсивності фізичних навантажень в конкретному періоді тренувального макроциклу. На початку підготовчого періоду вихідні показники імунного статусу в загальній популяції спортсменів находились в межах значень показників практично здорових нетренованих осіб. Навпаки, наприкінці підготовчого періоду в імунному статусі обстежених спортсменів було зареєстровано зниження в периферійній крові абсолютного вмісту СD3+-, CD4+- та CD22+-лімфоцитів, концентрації гамма-ІФН, а також відносне переважання субпопуляцій Т-супресорів цитотоксичних над Т-хелперами/індукторами, що супроводжувалось зниженням значення індексу імунорегуляції СD4/СD8.

Збільшення інтенсивності фізичних навантажень у змагальному періоді тренувального макроциклу викликало посилення імунопатологічних зсувів у спортсменів. На початку змагального періоду імунний статус спортсменів зберігав зміни, виявлені наприкінці підготовчого періоду. Наприкінці змагального періоду досліджувані імунні показники були ще більш змінені.

В перехідному періоді тренувального макроциклу зміни імунних показників у спортсменів мали зворотну динаміку, що було обумовлено значним зменшенням інтенсивності фізичних навантажень. Вже на початку перехідного періоду визначали покращання досліджуваних показників імунітету.

Суттєвий інтерес подавало вивчення впливу на імунний статус спортсменів фізичних навантажень малої (група А) та високої (група В) інтенсивності. Різні за інтенсивністю тренувальні режими викликали неоднакові зміни імунних показників. Як виявилось, тренувальний режим з малою інтенсивністю фізичних навантажень викликав найменші негативні зміни в імунному статусі спортсменів. Навпаки, тренувальний режим з високою інтенсивністю фізичних навантажень супроводжувався виникненням суттєвих імунопатологічних зсувів. Ступінь виразності цих зсувів у групах А та В також розрізнявся у різних періодах тренувального макроциклу та, незалежно від тренувального режиму, був найбільшим у змагальному періоді.

Патогенетичні особливості розвитку змін кислотної резистентності еритроцитів периферійної крові у спортсменів, які займаються греко-римською боротьбою. Нами встановлено, що на початку підготовчого періоду вихідні показники кислотної резистентності еритроцитів в загальній популяції спортсменів находились в межах значень показників практично здорових нетренованих осіб. Фізичні навантаження, випробовувані спортсменами протягом тренувального макроциклу, негативно впливали на показники кислотної резистентності, що мало прояв у прискоренні кислотного гемолізу еритроцитів. Ступінь виразності порушень кислотної резистентності еритроцитів залежав від інтенсивності фізичних навантажень у різних періодах. У підготовчому періоді зміни в загальній популяції спортсменів були помірними, в змагальному – найбільшими, тоді як в перехідному періоді мало місце відновлення змінених показників.

На початку підготовчого періоду тренувального макроциклу всі досліджувані показники кислотної резистентності еритроцитів у групах спортсменів А та В вірогідно не відрізнялись від відповідних показників здорових нетренованих осіб. Наприкінці підготовчого періоду показники були змінені, при цьому виявлені порушення у спортсменів групи В були найбільш виражені. В змагальному періоді тренувального макроциклу найбільші зсуви показників кислотної резистентності спостерігали також у спортсменів групи В. Більш виражені залишкові зміни показників кислотної резистентності еритроцитів у перехідному періоді були також найбільш виражені у спортсменів групи В.

Патогенетичні особливості розвитку змін інтенсивності процесів ПОЛ в сироватці крові спортсменів, які займаються греко-римською боротьбою. Нами встановлено, що вихідні рівні показників, які характеризують активність процесів ПОЛ, на початку підготовчого періоду тренувального макроциклу суттєвих розбіжностей з аналогічними показниками практично здорових нетренованих осіб не мали. Навпаки, при повторному дослідженні наприкінці підготовчого періоду досліджувані показники були змінені убік їх збільшення, що свідчило про інтенсифікацію процесів ПОЛ. Збільшення інтенсивності фізичних навантажень у змагальному періоді тренувального макроциклу супроводжувалось подальшим збільшенням активності процесів ПОЛ у спортсменів, що було особливо наочно наприкінці цього періоду. Суттєве зменшення інтенсивності фізичних навантажень в перехідному періоді тренувального макроциклу супроводжувалось зниженням активності процесів ПОЛ, про що свідчили рівні ДК та МДА, а також активність каталази в сироватці крові спортсменів. Зворотна динаміка змін показників ПОЛ та активності каталази наприкінці перехідного періоду супроводжувалась позитивною зміною значення коефіцієнта К, яке виявилось нижчим свого вихідного рівня на початку перехідного періоду в 1,26 рази, а також у 1,15 рази нижчим, ніж наприкінці змагального періоду, та вірогідно не відрізнялось від аналогічного показника здорових нетренованих осіб. Це свідчило про відновлення фізіологічного балансу в системі ПОЛ/АОЗ. Однак залишково збільшені показники вмісту ДК, МДА та активності каталази в сироватці крові вказували на незавершеність процесу нормалізації активності процесів ПОЛ.

Нами встановлено, що в спортсменів групи В метаболічні порушення були більш значними порівняно з такими в спортсменів групи А. Незалежно від інтенсивності фізичних навантажень, найбільші метаболічні порушення спостерігали в змагальному періоді тренувального макроциклу.

Вплив прийому фітозбору та препарату «Селен-актив» на імунні показники спортсменів. На початку підготовчого періоду вихідні показники імунного статусу в спортсменів всіх груп вірогідно між собою не відрізнялись. При повторному дослідженні показників імунного статусу наприкінці підготовчого періоду імунні показники в різних групах спортсменів мали суттєві розбіжності. При цьому найменший позитивний ефект відносно імунних показників був зареєстрований у при прийомі препарату «Селен-актив» (група В2), тоді як найбільшу імунокорегуючу дію було зафіксовано при використанні комбінації фітозбору та «Селен-активу» (група В3).

Вихідні показники, які характеризували імунний статус спортсменів групі В1, В2 та В3 на початку змагального періоду, перевищували такі у спортсменів групи В, що було наслідком прийому спортсменами фітозбору, препарату «Селен-актив» та їх комбінації в підготовчому періоді тренувального макроциклу. Повторне дослідження показників імунного статусу в спортсменів наприкінці змагального періоду дозволило відзначити, що в групі В3 зміни були найменшими порівняно з такими в групі В.

В перехідному періоді під впливом прийому фітозбору, препарату «Селен-актив» та їх комбінації відбувалось найшвидше та найбільш повне відновлення імунних показників, змінених у змагальному періоді, що мало прояв у збільшенні абсолютного вмісту загальної кількості Т-клітин, Т-хелперів/індукторів, Т-супресорів цитотоксичних, В-лімфоцитів, натуральних кілерів та концентрації сироваткового гамма-ІФН.

Вплив прийому фітозбору та препарату «Селен-актив» на показники кислотної резистентності еритроцитів периферійної крові спортсменів. Нами встановлено, що вихідні показники кислотної резистентності еритроцитів у спортсменів всіх груп, зареєстровані на початку підготовчого періоду, знаходились у межах значень даних показників у здорових нетренованих осіб. Повторне дослідження кислотної резистентності еритроцитів в спортсменів наприкінці підготовчого періоду дозволило відзначити, що в спортсменів груп В1, В2 та В3 досліджувані показники часу сферуляції, появи максимуму гемолізу, тривалості гемолізу та кількості максимумів були кращими, ніж в спортсменів групи В.

Прийом фітозбору, препарату «Селен-актив» та їх комбінації покращував показники кислотної резистентності еритроцитів у спортсменів і в змагальному періоді тренувального макроциклу. Позитивний вплив вказаних препаратів був зареєстрований як на початку, так і в кінці змагального періоду. Так, групах В1 та В3 всі досліджувані показники на початку змагального періоду були значно кращими таких у спортсменів групи В, тоді як у спортсменів групи В2 вірогідні розбіжності були відзначені для часу появи максимуму гемолізу та тривалості гемолізу.

У спортсменів групи В3 відбувалось найбільш повне відновлення показників кислотної резистентності еритроцитів до кінця перехідного періоду. Схожий, але менш значний позитивний ефект відносно кислотної резистентності еритроцитів спостерігали у спортсменів групи В1. У спортсменів групи В2 реєстрували найменш значні позитивні результати порівняно з такими у спортсменів груп В1 та В3.

Вплив прийому фітозбору та препарату «Селен-актив» на стан процесів ПОЛ та активність каталази у сироватці крові. Нами встановлено, що вихідні показники ПОЛ у спортсменів всіх груп на початку підготовчого періоду були практично однаковими та між собою вірогідно не відрізнялись. Наприкінці підготовчого періоду вміст ДК та МДА в сироватці крові спортсменів груп В1, В2 та В3 виявився вірогідно нижчим, ніж в групі В. Суттєве зниження активності каталази в сироватці крові спортсменів груп В1, В2 та В3 також підтверджувало позитивний вплив прийому фітозбору, препарату «Селен-актив» та їх комбінації на інтенсивність процесів ПОЛ. При цьому найбільший позитивний ефект був зареєстрований в групі В3. Про позитивний вплив на активність процесів ПОЛ прийому фітозбору, препарту «Селен-актив» та їх комбінації свідчили і більш високі значення коефіцієнту К, зареєстровані наприкінці підготовчого періоду у спортсменів груп В1, В2 та В3.

Позитивний вплив прийому фітозбору, препарату «Селен-актив» та їх комбінації простежували також в змагальному періоді тренувального макроциклу (як на початку, так і наприкінці періоду). Вказаний вплив мав прояв у нижчих концентраціях ДК та МДА у сироватці крові спортсменів, а також у меншій активності каталази.

Найбільший позитивний ефект від прийому фітозбору, препарату «Селен-актив» та їх комбінації був відзначений в перехідному періоді на тлі суттєвого зменшення інтенсивності фізичних навантажень. Наприкінці перехідного періоду тренувального макроциклу концентрації ДК та МДА, а також активність каталази у сироватці крові спортсменів групи В3 повністю нормалізувались, а в спортсменів груп В1 та В2 були близькими до нормалізації. У спортсменів групи В досліджувані показники наприкінці перехідного періоду суттєво відрізнялись від таких у практично здорових нетренованих осіб.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне обґрунтування ролі фізичних навантажень у виникненні імунних та метаболічних порушень у спортсменів, які займаються греко-римською боротьбою, та розроблений спосіб корекції виявлених змін з допомогою антиоксидантів.

1.         Показники клітинної ланки імунітету та рівень гамма-ІФН в сироватці крові спортсменів залежать від інтенсивності фізичних навантажень у всіх періодах тренувального макроциклу, та їх зміни найбільш виражені у змагальному періоді. Фізичні навантаження високої інтенсивності викликають у спортсменів найзначніше зниження в периферійній крові вмісту гамма-ІФН, загальної кількості Т-клітин, В-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів, Т-супресорів цитотоксичних, природних кілерів при формуванні  найбільш вираженого відносного супресорного варіанта імунодефіцитного стану, який не зникає до кінця перехідного періоду, порівняно з імунними показниками у спортсменів з тренувальним режимом невисокої фізичної інтенсивності.

2.         Інтенсивність фізичних навантажень тренувального макроциклу впливає на кислотну резистентність еритроцитів периферійної крові спортсменів. При тренувальному режимі малої фізичної інтенсивності зміни показників кислотної резистентності найменш виражені у всіх періодах тренувального макроциклу. При тренувальному режимі високої фізичної інтенсивності зміни кислотної резистентності еритроцитів характеризуються найбільшим скороченням часу сферуляції, появи максимуму гемолізу, тривалості гемолізу та збільшенням кількості і висоти максимуму гемолізу. Незалежно від інтенсивності фізичних навантажень, порушення кислотної резистентності еритроцитів найбільш виражені у змагальному періоді та в кінці перехідного періоду.

3.         Фізичні навантаження, випробовувані спортсменами протягом тренувального макроциклу, активують процеси ПОЛ, що має прояв у збільшенні в сироватці крові спортсменів вмісту ДК та МДА. Активація ПОЛ є помірною у підготовчому періоді, найбільш виражена в змагальному періоді та зменшується в перехідному періоді. Інтенсивність фізичних навантажень тренувального макроциклу суттєво впливає на активність ПОЛ у спортсменів. Фізичні навантаження високої інтенсивності викликають найзначніше збільшення в крові спортсменів вмісту ДК та МДА і активності каталази, яке не нормалізується до кінця перехідного періоду, на відміну від аналогічних показників спортсменів з тренувальним режимом малої фізичної інтенсивності.

4.         Додаткове використання в комплексі реабілітаційних заходів спортсменів комбінації фітозбору та препарату «Селен-актив» має найбільший імуностимулюючий та антиоксидантний ефект, ніж використання препаратів окремо. Під впливом комплексних реабілітаційних заходів імунні та метаболічні порушення у спортсменів з фізичними навантаженнями високої інтенсивності суттєво зменшуються в підготовчому, змагальному та перехідному періодах тренувального макроциклу.