Ендопротезування кульшового суглоба при наслідках реактивних артритів : Эндопротезирование тазобедренного сустава при последствиях реактивных артритов

summary

У вступі обґрунтовано актуальність, сформульовано мету і завдання дослідження, його наукову новизну і практичне значення.

У першому розділі досліджено проблемні питання ендопротезування кульшового суглоба при наслідках РА. Визначено, що при наслідках РА у кульшовій западині, особливо у віддалені терміни, в 20-30 % випадків можуть утворюватися периферичні (верхньої стінки) та центральні (як сегментарні, так і порожнинні) дефекти, які ускладнюють первинне ендопротезуванння та потребують виконання пластики.

Аналіз вітчизняної та іноземної літератури показав, що в сучасній ортопедії та травматології існує багато варіантів первинного ендопротезування кульшового суглоба при дефектах кульшової западини, але результати їх використання суперечливі. Відсутня чітка оцінка ефективності застосування пластики дефектів кульшової западини при первинному ендопротезуванні. Залишається дискусійним ряд питань, пов’язаних з вибором конструкції ендопротеза, способом його фіксації, необхідністю виконання пластики.

На цей час, за даними літератури, існують достатньо численні дослідження НДС кульшового суглоба при ендопротезуванні, але немає біомеханічного обґрунтування пластики дефектів кульшової западини, обумовлених наслідками РА, при ендопротезуванні.

У другому розділі роботи представлено матеріал та методи дослідження.

За період з 2001 р. до 2008 р. в клініці ортопедичної артрології та ендопротезування ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України» було виконано тотальне ендопротезування кульшового суглоба у 215 пацієнтів з коксартрозом III-IV стадії за Kellgren J.H. та Lawrence J.S. внаслідок РА.

В 163 випадках анатомія кульшової западини була змінена незначно та ендопротезування виконували класичним способом. Тому дана група хворих була виключена із подальшого дослідження.