ГОСТРИЙ ГЕПАТИТ В У ПОЄДНАННІ З КИШКОВИМИ НЕМАТОДОЗАМИ: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ : Острый гепатит В В СОЧЕТАНИИ С кишечными нематодозами: ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ

summary

Методи дослідження та загальна характеристика обстежених хворих. Дослідження проводились на кафедрі інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та в інфекційному відділенні Клінічної лікарні №15 м. Києва протягом 2006-2008 років.

Об’єктом дослідження були 102 хворих на ГГВ віком від 15 до 66 років, серед них було 51 (50%) жінка та 51 (50%) чоловік. Всіх хворих спостерігали та обстежували в динаміці протягом всього періоду перебування в стаціонарі, також у 41 хворого проводилось катамнес­тичне клінічне спостереження з біохімічним та паразитологічним обстеженням. Загальнолабораторні (аналізи крові та сечі, коагулограма), біохімічні (загальний білірубін, АЛТ, АСТ, тимолова проба, сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок) та інструментальні дослідження (УЗД) виконувались в динаміці у відповідних лабораторіях КЛ№15. Дослідження імунологічного статусу хворих проводилось в лабораторії імунології Інституту проблем патології НМУ імені О.О. Богомольця[1]. Анамнестичні, суб’єктивні, об’єктивні дані та результати лабораторних та інструментальних досліджень були зафіксовані в спеціально розробленій реєстраційній карті.

Загальноприйнятими методами досліджували клінічні аналізи крові та сечі, коагулограму. Біохімічні показники, що характеризують функціональний стан печінки, визначали методом ферментного аналізу на біохімічному аналізаторі Express-550 фірми Ciba-Co ing (Велика Британія).

Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини та нирок проводилось за допомогою апарата Voluson 730 Expert (Німеччина) з використанням лінійного датчика з частотою 3,5 МГц.

Маркери вірусних гепатитів (HВsAg, antiHBcorIgM, antiHBcorIgG, antiHCV, antiHAVIgM) виявляли методом ІФА, ДНК HBV визначили методом ПЛР.

Імунологічне дослідження включало в себе визначення клітинної та гуморальної ланок імунітету. Для визначання стану Т та В ланок клітинного імунітету застосовувався непрямий імунофлуоресцентний метод з використанням моноклональних антитіл проти антигенів лімфоцитів CD3, CD4, CD8, CD16, CD22 виробництва ЗАТ “Сорбент” (м. Москва, Росія) та кінцевим підрахунком на люмінесцентному мікроскопі Люмам І 3 по 200 клітин кожного фенотипу. Визначення фагоцитарної активності нейтрофілів за ступенем поглинання часток латексу із обчисленням фагоцитарного індексу Гамбурга та фагоцитарного числа Райта.

Концентрація циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) різного розміру в сироватці крові визначалась з використанням ПЕГ-6000 на мікроспектрофотометрі “Specol” (Німеччина) при довжині хвилі 450 нм. Проводили визначення вмісту великомолекулярних (>19S), середньомолекулярних (11-19S) та дрібномолекулярних ЦІК (<11S).

Імуноглобуліни класів М, G, A визначались за методом радіальної імунодифузії з використанням наборів діагностичних моноспецифічних сироваток проти IgG, IgA, IgM виробництва ФГУП “НПО Микроген” (м. Нижній Новгород, Росія). Рівень IgE визначали на ІФА-рідері SUNRISE (Австрія) з використанням набору реагентів для імуноферментного визначення загального імуноглобуліну Е в сироватці та плазмі крові виробництва ООО “Хема-Медика” (м. Москва, Росія). Рівень IL-4 та γ-IFN визначали на ІФА-рідері SUNRISE (Австрія) з використанням наборів реагентів для імуноферментного визначення концентрації “ИЛ-4 – ИФА-БЕСТ” та “гамма-интерферон – ИФА-БЕСТ” виробництва ЗАТ “Вектор-Бест” (м. Новосибірськ, Росія).

Паразитологічне обстеження включало в себе триразову копро­овоскопію та обстеження на ентеробіоз з переривом в 2-3 дні. Кожен зразок калу розроблявся методами Като, Фюлеборна та Шульмана. Обстеження на ентеробіоз проводилось методом липкої стрічки (за Грехем) та методом періанального зішкребку (за Торгушиним).

Статистичний аналіз отриманих даних проводили методом дескриптивної статистики: розраховували середню арифметичну величину ряду (М) та помилку середньої арифметичної величини (m). Достовірність розходжень (р) між середніми величинами та відносними величинами визначали за допомогою критерію Ст’юдента. При малій виборці та виборці, що не підпадала під нормальне розподілення, аналіз вірогідності розходжень (р_u) між виборками проводили за допомогою непараметричного критерію Мана-Уітні. Для дослідження взаємозв’язку між досліджуваними виборками використовували лінійний кореляційний аналіз Пірсона (R). Визначення періоду напівзниження рівня біохімічних показників (Т_0,5) проводили методом нелінійного регресійного аналізу. Статистичні обчислення проведені за допомогою комп’ютера HP Pavilion dv2000 на основі Windows Vista Home Premium з використанням статистичних програм Origin v.7.0, Statistica v.7.0.61.0, Microsoft Excel 2007.

---

[1] Автор висловлює подяку за надання консультативної та організаційної допомоги завідувачу лабораторії, гол. наук. співробітнику, доктору біологічних наук Бичковій Н.Г.