ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ФІБРИЛЯЦІЇ-ТРІПОТІННЯ ПЕРЕДСЕРДЬ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ДАНИМИ ПОПУЛЯЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ : Эпидемиология ФИБРИЛЛЯЦИИ-ТРЕПЕТАНИЯ ПРЕДСЕРДИЙ СРЕДИ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ ПО ДАННЫМ популяционных исследований

summary

Матеріал та методи дослідження. В основу роботи покладені результати обстежень репрезентативних вибірок міських мешканців віком 20–64 роки, виконаних за однією програмою з інтервалом 25 років (2416 та 1975 осіб відповідно), та дані обстежень сільських мешканців України такого ж віку, проведених з інтервалом 20 років (3271 і 2175 осіб).

Первинне медичне кардіологічне обстеження передбачало заповнення анкет, що містять анамнестичні і соціально-демографічні дані; опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ, реєстрацію ЕКГ спокою в 12 відведеннях з подальшим її кодуванням за Міннесотським кодом; двократне вимірювання АТ; антропометричні вимірювання; визначення вмісту в плазмі крові ліпідів, опитування щодо куріння та фізичної активності. Всі методи – епідеміологічні та біохімічні – ретельно стандартизовані.

Використовували спеціально розроблену анкету, згідно якої виявляли скарги на відчуття серцебиття, „перебоїв” у роботі серця, наявність гемодинамічних розладів (запаморочення, задишка, епізоди втрат свідомості, відчуття „оніміння” рук, ніг, серцевий біль), що супроводжували порушення серцевого ритму. Оцінювали тривалість цих симптомів (кілька хвилин, годин, діб) і з’ясовували чи звертався пацієнт за медичною допомогою. У разі позитивної відповіді фіксували вид порушення ритму при проведеному раніше медичному обстеженні (синусова аритмія, екстрасистолія, миготлива аритмія, інші). Деталізували частоту і тривалість виникнення симптомів порушення серцевого ритму. За відсутності порушень ритму та провідності на ЕКГ під час обстеження, але при наявності скарг в анамнезі, аналізували архівні ЕКГ, діагностуючи порушення ритму серця, зокрема, пароксизмальну та персистуючу форми ФП/ТП.

АТ вимірювали двічі, в аналіз включали середнє значення. Групу з АГ, згідно критеріїв ВООЗ, склали обстежені з рівнем САТ 140 мм рт. ст. і більше, і/або ДАТ 90 мм рт. ст. і більше, а також особи з нормальним рівнем АТ при антигіпертензивному лікуванні протягом останніх 2 тижнів.

Надлишкову масу тіла (НМТ) оцінювали за допомогою ІМТ, що розраховували як відношення маси тіла в кг до квадрату зросту в метрах. У групу з НМТ віднесли осіб з ІМТ від 25,0 до 29,9 кг/м², а в групу з ожирінням – обстежених зі значеннями ІМТ, що дорівнюють або перевищують 30,0 кг/м².

Курцями вважали обстежених, які щоденно випалюють хоча б одну сигарету. Фізичну активність вважали недостатньою, якщо час роботи сидячи становить         5 годин і більше, і активне дозвілля взимку і влітку, включаючи час, що витрачається на шлях до роботи та додому, складає менше 10 годин на тиждень.

У групу осіб з ГХС відносили обстежених з рівнем загального ХС 5,2 ммоль/л і більше, за ГТГ вважали рівень ТГ 1,7 ммоль/л і більше, гіпо-альфа-холестеринемію діагностували при зниженні рівня ХС ЛПВЩ для чоловіків менше 1,0 ммоль/л, для жінок – менше 1,3 ммоль/л.

6

Стандартизовані за віком показники (СП) розраховували, беручи за стандарт розподіл постійного міського та сільського населення України за статтю і віком.

Діагноз ішемічної хвороби серця (ІХС) виставляли на підставі даних стандартної кардіологічної анкети ВООЗ, позитивна відповідь на яку свідчила про наявність типової стенокардії напруги, і характеру змін на ЕКГ спокою.

Структурно-функціональний стан серця оцінювали за даними двомірної трансторакальної ЕхоКГ, яка проводилися особисто пошукачем у відділі аритмій серця ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» АМН України. ЕхоКГ проведена у 59 пацієнтів з ФП/ТП. З метою порівняльної оцінки показників ЕхоКГ сформовано контрольну групу (55 осіб), репрезентативну за віком та змінами загальної геометрії ЛШ.

За загальноприйнятою методикою у В-режимі визначали розміри камер серця в діастолу (в см): лівого передсердя (ЛП) та ЛШ, товщину міжшлуночкової перетинки (Тмшп), товщину задньої стінки ЛШ (ТзсЛШ). Фракцію викиду (ФВ) визначали за формулою:    ФВ = (КДО – КСО)/ КДО х 100 %.

Визначали також масу міокарда ЛШ (ММ ЛШ) згідно Devereux та індекс маси міокарда ЛШ (ІММ ЛШ). Відносну товщину стінки ЛШ (ВТстЛШ) визначали як відношення подвійної ТзсЛШ до КДР ЛШ. За значеннями ВТстЛШ та ІММЛШ оцінювали геометричну модель ЛШ (ГМ ЛШ). При ІММЛШ менше 118 г/м² та ВТстЛШ менше 0,45 ГМ ЛШ вважали нормальною; при ІММЛШ більше або рівному 118 г/м², ВТстЛШ менше 0,45 ГМ ЛШ розцінювали як ексцентричну гіпертрофію ЛШ (ЕГЛШ); при ІММЛШ більше або рівному       118 г/м², ВТстЛШ більше 0,45 визначали концентричну гіпертрофію ЛШ (КГЛШ); концентричне ремоделювання ЛШ (КРЛШ) діагностували при ІММЛШ менше 118 г/м² та ВТстЛШ більше 0,45 (Bertoli D. еt al., 1998).

Показники пікової швидкості ранньої діастоли (Е) і пізньої діастоли (А) трансмітральних потоків, відношення Е/А оцінювали, використовуючи імпульсну доплер-ехокардіографію.

Створення бази даних та їх статистичну обробку здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою програми «Microsoft Office Excel 2003» та наданого ВООЗ пакету прикладних програм по аналізу епідеміологічних даних «Epi-info» і медико-статистичної системи «Епідеміологія». Для виявлення вірогідності відмінностей між групами використовували критерій Стьюдента t для 95 % довірчого інтервалу (ДІ), критерії Фішера і c² – для якісних змінних.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати епідеміологічного обстеження свідчать про значну поширеність порушень серцевого ритму та провідності серед населення України, СП яких в міській популяції становить      31,3 % (серед чоловіків – 34,6 %, серед жінок – 27,8 %), а серед сільського населення складає 29, 7 % (у чоловіків – 32,9 %, у жінок – 27, 1%).