ОСТЕОСИНТЕЗ НАВКОЛО-ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК ЗУСТРІЧНО-КОМПРЕСУЮЧИМИ ГВИНТАМИ (клініко-експериментальне дослідження)

summary

Матеріали і методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз клінічних, фізико-математичних і біомеханічних досліджень. Клінічні спостереження охоплюють пацієнтів різних вікових груп з навколо-внутрішньосуглобовими переломами кісток, яким виконаний остеосинтез різними імплантатами в клініках травматології та ортопедії клінічних лікарень № 6 та № 8 м. Києва (бази кафедри ортопедії та травматології № 1 НМАПО імені П.Л.Шупика) за період з 2003 по 2008 роки. Всього під спостереженням знаходилось 328 хворих з навколо-внутрішньосуглобовими переломами кісток, яким виконувались різні варіанти металоостеосинтезу в залежності від локалізації, характеру перелому за класифікацією АО, статі, віку. З 328 пацієнтів жінок було 129, чоловіків – 199; жінок у віці 20 – 29 років – 8; 30 – 39 років – 17;  40 – 49 років – 41; 50 – 59 років – 31; 60 – 69 років – 18; 70 років та старше – 14; чоловіків у віці 20 – 29 років – 33; 30 – 39 років – 59; 40 – 49 років – 48; 50 – 59 років – 42; 60 – 69 років – 14; 70 років та старше – 3. Переломи проксимального відділу плечової кістки спостерігались у 24 випадках; дистального відділу плечової кістки – у 23; проксимального відділу кісток передпліччя – 14; дистального відділу кісток передпліччя – 16; проксимального відділу стегнової кістки – 77; дистального відділу стегнової кістки – 28; проксимального відділу кісток гомілки – у 29; дистального відділу кісток гомілки – у 117. Більшість навколо-внутрішньосуглобових переломів кісток  спостерігалось у чоловіків, ніж у жінок. Як у чоловіків, так  і  у жінок більш розповсюджені переломи нижніх кінцівок ніж переломи верхніх кінцівок. Домінуючу частину усіх навколо-внутрішньосуглобових переломів кісток становили переломи дистального відділу кісток гомілки та проксимального відділу стегнової кістки. Згідно класифікації АО навколо-внутрішньосуглобові переломи кісток типу „А” спостерігались у 90 випадках, внутрішньосуглобові переломи „прості” типу „В” – у 163, уламкові та багатоуламкові типу „С” – у 75 випадків. Пацієнти умовно розподілені нами на 2 групи: після традиційного остеосинтезу відокремлені у першу групу, а після остеосинтезу зустрічно-компресуючими гвинтами та пластинами із зустрічно-компресуючими гвинтами – у другу групу. У пацієнтів, які перебували під спостереженням, при навколо-внутрішньосуглобових переломах кісток верхніх та нижніх кінцівок традиційний остеосинтез (гвинтами системи АО та пластинами з гвинтами) виконаний у 256 випадках (78,05%), остеосинтез зустрічно-компресуючими гвинтами – у 72 випадках (21,95%). Серед хворих яким проведений традиційний остеосинтез у 15 спостерігались переломи проксимального відділу плечової кістки; у 17 – дистального відділу плечової кістки; у 10 – проксимального відділу кісток передпліччя; у 15 – дистального відділу кісток передпліччя; у  63 - проксимального відділу стегнової кістки; у 19 – дистального відділу стегнової кістки; у 14 – проксимального відділу великогомілкової кістки; у 103 – дистального відділу кісток гомілки. Із загального переліку хворих з традиційним остеосинтезом, остеосинтез гвинтами (спонгіозними, кортикальними, молеолярними) виконаний у 102 пацієнтів (31,09%); пластинами (прямими, L, T – подібними, кутоподібними) з спонгіозними гвинтами виконаний у 154 пацієнтів (46,95%); зустрічно-компресуючими гвинтами – у 30 (9,15%); пластинами з зустрічно-компресуючими гвинтами – у 42 пацієнтів (12,8%). Вибір показань до способу традиційного остеосинтезу при навколо-внутрішньосуглобових переломах кісток здійснювався на основі класифікації АО.

Остеосинтез навколо-внутрішньосуглобових переломів кісток зустрічно-компресуючими гвинтами та пластинами виконаний у 72 випадках (21,95%), в тому числі при переломах проксимального відділу плечової кістки – у 9; дистального відділу плечової кістки - у 6; проксимального відділу стегнової кістки – у 14; дистального відділу стегнової кістки – у 9; проксимального відділу кісток передпліччя – у 4; дистального відділу кісток передпліччя – у 1; проксимального відділу великогомілкової кістки – у 15; дистального відділу гомілки – у 14. Показаннями до остеосинтезу зустрічно-компресуючими гвинтами були навколо-внутрішньосуглобові переломи кісток типів А та В за класифікацією АО, а пластинами з зустрічно-компресуючими гвинтами – переломи типу С.

Для остеосинтезу навколо-внутрішньосуглобових переломів кісток нами удосконалена та створена конструкція зустрічно-компресуючих гвинтів з наявними двома різьбами різного діаметру (деклараційний патент України на корисну модель № 6346 від 16.05.2005 року): в підголовчатій частині гвинта діаметр різьби 6,5 мм, на протилежній частині гвинта діаметр різьби 4,5 мм (рис. 1а). Довжина кожної різьби коливається в межах від 5,0 мм до 30,0 мм. Тіло гвинта довжиною від 9,0 до 37 мм та діаметром 4,0 мм, розташоване між двома різьбами, не має різьби. В комплект для остеосинтезу входять гвинти довжиною від 30 до 100 мм (рис. 1б). Гвинти виготовленні із титанового сплаву ВТ 16, де основою є титан, алюміній складає від 1,3 до 3,0 %, молібден – від 4,5 до 5,5 %, ванадій – від 4,0 до 5,0 %, вуглець 0,1 %, залізо 0,25 %, кремній 0,15 %, цирконій 0,3 %.