РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ЗАХОДИ В ПРОГРАМІ ВІДНОВЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК ПІСЛЯ КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ТРУБНОЇ ВАГІТНОСТІ : РЕАБИЛИТАЦИОННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ В ПРОГРАММЕ ВОССТАНОВЛЕНИЯ репродуктивной функции у женщин после КОНСЕРВАТИВНОГО ЛЕЧЕНИЕ трубной беременности

summary

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети робота виконувалась у два етапи. На першому етапі дослідження було вивчено фактори ризику виникнення трубної вагітності та оцінено якість життя жінок, пролікованих оперативно та консервативно. Вказаний етап склав ретроспективне дослідження, для реалізації якого було проаналізовано 151 історію хвороби жінок з прогресуючою трубною вагітністю. Залежно від методу лікування жінок було розподілено на групи: І - а група (50 жінок) була пролікована консервативно – метотрексатом, ІІ - а (62 жінки) проліковано оперативно (відкритим доступом та лапароскопічно). У віддаленому післяопераційному періоді всім жінкам були розіслані анкети - опитувальники, за допомогою яких ми оцінювали якість життя пацієнток після застосування альтернативних методів лікування. Відповідно до завдання даного етапу нами було проаналізовано 112 анкет, отриманих від пацієнток.

На другому етапі (проспективне дослідження) комплексно обстежено, та проліковано консервативним методом (метотрексатом) 59 жінок з прогресуючою трубною вагітністю. Після застосування основного лікування (метотрексатом) пацієнтки були розподілені на 2 групи, які відрізнялись проведенням у них реабілітаційних заходів. До І групи (основної) увійшло 35 жінок, яким проводили реабілітаційні заходи за запропонованою нами схемою. До другої (групи порівняння) було включено 24 жінки, яким реабілітаційні заходи проводились за традиційними у звичайній практиці лікарів акушер - гінекологів схемами. Первинною документацією у зазначених жінок була також спеціально розроблена анкета, що містила дані про анамнез, перенесені захворювання, екстрагенітальну патологію, репродуктивну функцію жінок, реабілітаційні заходи, які проводились після консервативного лікування, дані лабораторних та інструментальних досліджень (загальні аналізи крові та сечі, рівень гормонів – естрадіолу, прогестерону та ХГЛ, рівень фолієвої кислоти, вимірювання базальної температури, УЗД в динаміці та дані відеосальпінгографії).

При проведенні психодіагностичного дослідження ми ґрунтувались на комплексному підході, який забезпечується одночасним використанням експериментально-психологічного методу (включенням до психодіагностичної методики вербальних і проективних тестових методик, що дає змогу всебічно оцінити психологічний стан жінки) та клінічних методів.

Для цього нами було розроблено анкету, що складалася з трьох психологічних тестів: шкали ситуаційної реактивної тривожності Спілберга-Ханіна, опитувальника SF-36 для оцінки якості життя та питань, які враховують фізичні зміни після проведеного лікування.

Ультразвукове дослідження органів малого таза проводили за допомогою трансабдомінальних і трансвагінальних датчиків (на апараті Logic 500 (General Electric). Рівень стероїдних гормонів у сироватці виконували в преовуляторний період (на 14 – 16 день циклу) імуноферментним методом за допомогою наборів реагентів фірми "Human" (Німеччина). Для оцінки вмісту фолієвої кислоти також застосовувався метод імуноферментного аналізу за допомогою наборів реагентів фірми "RD&S" (Великобританія).

Статистичний аналіз одержаних результатів проводили з використанням пакету прикладних програм "Microsoft Exсel" з вирахуванням середньо-арифметичної (М), середньої вірогідної похибки (m). Величину р (достовірність різниці) визначали за таблицею Стьюдента-Фішера. Статистичну залежність між величинами досліджували за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції (r) за Пірсоном (Ю.В. Вороненко, В.Ф.Москаленко, 2000) та критерію Вілкоксона, який використовували для оцінки різниці зв’язаних поєднань кількісних ознак.

Комітетом з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова встановлено, що дане дослідження не суперечить основним біоетичним нормам (протокол № 3 від 18 лютого 2009 року).

Результати досліджень та їх обговорення

У результаті ретроспективного вивчення анамнестичних даних у 151 жінки з позаматковою вагітністю, пролікованих як консервативно, так і хірургічним методом, встановлено, що найчастіше ектопічна вагітність виникає в період максимальної фертильності, тобто в 26 - 30 років.

Основними факторами ризику виникнення прогресуючої трубної вагітності були: дисменорея (64,3%), порушення менструальної функції (57,6%), аборти (54,1%), запальні захворювання жіночої статевої сфери (51,6%), пізній та ранній початок менархе (50,2%), раніше перенесені оперативні втручання (41,0%), непліддя (32,3%), внутрішньоматкова контрацепція (2,6%).

Для вивчення якості життя жінок як одного з основних компонентів психічного здоров’я жінки нами був використаний опитувальник SF–36 (рис.1).

Відповідно до шкали - опитування дані анкети ми групували за 2 показниками «фізичний компонент здоров’я» - (фізична активність - ФА), рівень рольового функціонування (обумовлено фізичним станом - РРФ), рівень болю (РБ), загальний стан фізичного здоров’я (ЗСФЗ) та «психологічний компонент здоров’я» - психологічний компонент здоров’я (ПКЗ), соціальне функціонування (СФ), життєва активність (ЖА), рольове функціонування, обумовлене емоційним станом: РФ).

Аналізуючи отримані нами результати, необхідно зазначити, що фізична активність у групі жінок, пролікованих консервативно, є значно вищою (майже на 30 %) у порівнянні з жінками, які перенесли хірургічне втручання. При цьому велике значення має застосування наркозу, який специфічно й індивідуально впливає на організм жінки, факт лапаротомії і втручання в черевну порожнину, дисфункція кишківника в післяопераційному періоді, ліжковий режим і розвиток звукового процесу в віддаленому післяопераційному періоді. Наслідком цього є зниження фізичної активності у жінок, пролікованих оперативно. Це свідчить про те, що проведення хірургічного лікування навіть через певний час має свої як психологічні, так і фізичні наслідки.