| summary: | Матеріал і методи дослідження. Робота виконана у Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького (ректор — Герой України, академік АМН України, д. мед. н., професор Казаков В. М.) на базі Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства (генеральний директор — чл.-кор. АМН України, д.мед.н., професор Чайка В.К.). Лабораторні дослідження проведені в центральній науково-дослідницькій лабораторії ДонНМУ ім. М. Горького, а також в лабораторіях Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства. Перед дослідженням пацієнтки були консультовані акушером-гінекологом. Для вирішення поставлених задач проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 162 пацієнток віком 16–18 років до та після лікування. Пацієнтки були розділені на три групи:
Основна група — 117 пацієнток з ускладненим перебігом вагітності (прееклампсія легкого ступеня тяжкості), з карієсом зубів і запальними захворюваннями пародонта, яких розподілили на три клінічних підгрупи: А — 60 вагітних, яким надавались розроблені лікувально-профілактичні заходи, В — 37 вагітних, яким надавалась стоматологічна допомога загальноприйнятими заходами і С — 20 вагітних, яким надавалась стоматологічна допомога за зверненням. Крім лікування у стоматолога, пацієнтки основної групи одержували лікування згідно основного захворювання — прееклампсії.
Групу порівняння склали 25 пацієнток з фізіологічним перебігом вагітності, карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта, яким при лікуванні застосовували розроблені лікувально-профілактичні заходи.
Контрольну групу склали 20 здорових невагітних жінок із карієсом зубів та запальними захворюваннями пародонта, які не народжували та отримували загальноприйняту стоматологічну допомогу.
При обстеженні стану зубів використовувались показники та індекси:
- для оцінки ступеня ураження зубів карієсом використовувались наступні показники: розповсюдженість; інтенсивності карієсу (індекс КПВ); приріст (захворюваність) карієсу;
- для визначення стану твердих тканин зубів використовували індекс ТЕР — тест емалевої резистентності (В.Р. Окушко, Л.И. Косарева, 1983).
Для оцінки гігієнічного стану порожнини рота використовували індекс гігієни Федорова-Володкіної (1970).
Діагноз захворювання тканин пародонта встановлювали згідно з класифікацією М. Ф. Данилевського (1994).
Під час обстеження стану тканин пародонта використовували наступні індекси:
- для порівняльної оцінки стану і виразності запального процесу в тканинах пародонта, оцінки результатів лікування запалень тканин пародонта використовували папілярно-маргінально-альвеолярний індекс — РМА (Parma, 1960);
- для оцінки ступеня вираженості запально-деструктивних змін в пародонті використовували пародонтальний індекс — ПІ (Russel, 1956);
- потребу в лікуванні тканин пародонта оцінювалась за індексом — СРІ (ВООЗ 1982/1997).
Кальцій, фосфор і магній в слині, кальцій і фосфор в сироватці крові та сечі визначали колориметричним методом на біохімічному фотометрі-аналізаторі електролітів «Стат Факс 1904 Плюс» («Аwаrеness Теchnоlоgу INС», СШA), з використанням стандартних наборів реактивів фірми «PLIVA-Lachema s.r.o» (Чехія).
Дослідження рівня адренокортикотропного гормону (АКТГ) і естріолу в слині та плазмі крові виконувалося методом імуноферментного аналізу за допомогою фотометра-аналізатора «Стат Факс Плюс 303» («Аwаrеness Теchnоlоgу INС», США) та готових наборів фірми «DRG-Diagnоstiсs» (Німеччина) за доданими інструкціями.
Мікробіологічні дослідження проводились за загальноприйнятими в мікробіології методиками. Для ідентифікації видів мікроорганізмів застосовували стандартні тест-системи фірми «PLIVA-Lachema s.r.o» (Чехія).
Статистична обробка даних, побудова графіків, аналіз результатів виконані на персональному комп’ютері PС АТ за допомогою статистичного пакета прикладних програм Ехсеl’2000 для Wіndоws’ХР’Рrоfеssіоnаl. Для кількісних ознак використовували критерій Ст’юдента, для непараметричних даних — критерій Фішера. Розходження між порівнюваними величинами вважали статистично достовірними при рівні значимості р<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Проведене дослідження показало, що пацієнтки основної групи мали високий рівень розповсюдженості карієсу зубів і патології пародонта. У юних вагітних основної групи відмічено обтяжений акушерський анамнез: медичні аборти в анамнезі виявлено у 25 (21,3 %); хронічний аднексит зустрічався у 49 (41,8 %), кольпіт — у 24 (20,5 %), порушення менструального циклу — у 41 (35,0 %). Частота цих порушень достовірно відрізнялась від частоти цієї патології в групі порівняння з фізіологічним перебігом вагітності та в контрольній групі у невагітних пацієнток, що не народжували (р<0,05).
При стоматологічному огляді юні вагітні А, В і С підгруп основної групи були з однаковою розповсюдженістю і тяжкістю ураження твердих тканин зубів і тканин пародонта. Так, середній карієс був виявлений у 67 (57,2 %) пацієнток, глибокий карієс виявлено у 39 (33,4 %) вагітних, а у 11 (9,41 %) вагітних основної групи карієсу зубів не було виявлено. У вагітних основної групи переважав гострий перебіг каріозного процесу. Гострий середній карієс виявлено у 48 (41,0 %) вагітних, хронічний — у 19 (16,2 %) вагітних. При глибокому карієсі гострий перебіг виявлений у 23 (19,7 %), а хронічний перебіг — у 16 (13,7 %) вагітних.
У юних вагітних з прееклампсією відмічено значну розповсюдженість запальних захворювань пародонта. При обстеженні 117 юних вагітних основної групи хронічний катаральний гінгівіт виявлено у 114 (97,4 %) пацієнток. В А підгрупі основної групи значення ГІ «дуже погано» виявлено у 6 (10,0 %) пацієнток, «погано» у 11 (18,3 %), «задовільно» у 12 (20,0 %) вагітних і «незадовільно» у 31 (51,6 %). Середнє значення індексу гігієни у А підгрупі основної групи складало 2,42±0,18 бали. Дані індексу гігієни в А, В і С підгрупах основної групи достовірно не відрізнялись.
В А підгрупі основної групи індекс РМА в межах 17,8–28,5 % був у 11 (18,3 %) вагітних, 32,1–59,5 % — у 25 (41,6 %), 60,7–63,0 % — у 11 (18,3 %), а середнє значення склало 47,6±2,32 %. Середнє значення пародонтального індексу в підгрупах що порівнюються, не мало достовірних розходжень і склало в А підгрупі 0,91±0,07, в В — 0,90±0,07, в С підгрупі — 0,89±0,06 бали. Потреба в лікуванні за індексом СРІ в А підгрупі основної групи склало 1,53±0,12 балів та не відрізнялось від В підгрупи — 1,54±0,12 і С підгрупи — 1,52±0,12 балів.
Визначення стану гігієни порожнини рота у пацієнток основної групи показало, що вони потребували індивідуальної і професійної гігієни порожнини рота, навчання навичкам гігієни порожнини рота з наступним контролем лікаря-стоматолога.
У юних вагітних із фізіологічним перебігом вагітності і у невагітних юних пацієнток, які не народжували, відмічено задовільний стан порожнини рота з меншим ураженням і розповсюдженістю карієсу і запальних захворювань тканин пародонта.
Проведене вивчення карієсрезистентності зубів юних пацієнток (за показником ТЕР) показало наявність більш високої резистентності зубної емалі у пацієнток при фізіологічній вагітності (ТЕР — 4,96±0,10 балів) і у здорових невагітних і пацієнток, що не народжували (ТЕР — 4,65±0,10 балів). У юних вагітних з прееклампсією ТЕР склав від 7,81±0,20 до 8,10±0,30 балів. Аналіз проведеного дослідження показав, що у юних вагітних із прееклампсією спостерігалася низька резистентність зубної емалі. Це сприяло виникненню, розвитку і прогресуванню в них карієсу зубів.
Проведене порівняльне мікробіологічне дослідження у юних вагітних із прееклампсією свідчило про підвищення мікробного обсіменіння рота, носа і зіву. Так, у ясенній рідині в А підгрупі основної групи в найбільшій кількості були виявлені стрептококи, що зеленять — 63,3 %, бактероїди — 61,6 %, пептострептококи — 36,6 %; у B підгрупі основної групи стрептокок, що зеленить — 62,1 %, бактероїди — 56,7 %, пептострептококи — 35,1 %; у С підгрупі основної групи стрептокок, що зеленить — 65,0 %, бактероїди — 40,0 %, пептострептококи — 35,0 %. У групі порівняння стрептокок, що зеленить — 20,0 %, бактероїди — 12,0 %, пептострептококи — 8,00 %; у контрольної групі стрептокок, що зеленить — 15,0 %, а бактероїди — 10,0 %. Підвищена бактеріальна насиченість, насамперед, порожнини рота, при низькій її гігієні і на тлі прееклампсії у юних вагітних сприяла виникненню і розвитку карієсу і запальних захворювань пародонта.
Вивчення показників гормонального і мінерального обміну в слині юних вагітних основний групи виявило збільшення рівня АКТГ та зменшення рівня естріолу; зменшення вмісту кальцію, фосфору і магнію, а також зміни кальцію, фосфору в крові та у сечі.
Лікування карієсу в А підгрупі основної групи і в групі порівняння здійснювали згідно розроблених лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на усунення карієсогенної ситуації в порожнині рота і підвищення резистентності тканин зубів. Для загального лікування і профілактики карієсу юних вагітних застосовували препарат «Біотрит-Дента» (Україна, НВА «Одеська біотехнологія», м. Одеса): для вагітних з прееклампсією — по 1 таблетці 4 рази на добу; для пацієнток із фізіологічною вагітністю — по 1 таблетці 2 рази на добу, розсмоктуючи в порожнині рота під час II і III триместрів вагітності (курс — 30 днів). Лікування наявних у юних пацієнток каріозних порожнин хронічного перебігу карієсу (середнього і глибокого) проводилося, як при лікуванні гострого карієсу. Щоб уникнути виникнення вторинного карієсу, застосовувалися пломбувальні матеріали, що містять гідроксид кальцію та виділяють фтор (лікувально-підкладочні матеріали «Кальцевіт» або «Кальцесил» та склоіономерний цемент «Цеміон», «ВладМіВа», Росія), тобто, які володіють карієспрофілактичним ефектом. Вагітним А підгрупи основної групи та групи порівняння проводили герметизацію фісур і сліпих ямок зубів фторомістним герметиком — «Фісурит Ф» («VOCO», Німеччина), та призначали полоскання ротової порожнини гігієнічним засобом — зубним еліксиром «Біодент-3», 1 чайна ложка на 50 мл води, протягом 2 хвилин 4 рази на добу.
Лікувально-профілактичні заходи при запальних захворюваннях пародонта полягали, насамперед, у запобіганні можливого переходу більш легкої форми катарального гінгівіту у більш важку, а також переходу хронічного катарального гінгівіту в хронічний пародонтит та в гіпертрофічний гінгівіт. Це передбачало санітарну освіту з питань гігієни порожнини рота, регулярний огляд порожнини рота для визначення відповідної тактики проведення лікувально-профілактичних заходів, видалення зубних відкладень з наступним поліруванням поверхні зубів, санацію порожнини рота та медикаментозне лікування. В медикаментозне лікування входило аплікації 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату та аплікації мазей-гелей: «Метилурацил‑10 %», «Левомеколь», «Рятівник». При полосканні ротової порожнини застосовували гігієнічні засоби — зубний еліксир «Біодент-3» (склад — екстракт із проростків пшениці, екстракт м’яти, ментол; Україна, НВА «Одеська біотехнологія», м. Одеса) для вагітних із хронічним катаральним гінгівітом з легкою і середньою ступеню тяжкості та зубний еліксир «Цикорій» (склад — екстракт цикорію, декаметоксин; Україна, НВА «Одеська біотехнологія», м. Одеса) по 1–2 чайних ложки на 50 мл води, протягом 2 хвилин 4 рази на добу для вагітних із хронічним катаральним гінгівітом з важкою ступеню тяжкості. Для зниження мікробного заселення порожнини носа застосовували еліксир «Цикорій» в такому ж розведенні по 2 краплі 3 рази на добу. Для загального лікування і профілактики запальних захворювань пародонта застосовували препарат «Біотрит-Дента» по тій же схемі, як при лікуванні карієсу.
При лікуванні карієсу (середнього і глибокого) у вагітних В підгрупи основної групи в залежності від тяжкості перебігу застосовували пломбувальні матеріали «Кальцевіт» та «Кальцесил» («ВладМіВа», Росія), «Адгезор» («Sроfа Dеntаl», Чехія), «Силіцин» та «Силідонт-2» («Медполімер», Росія). Герметизацію фісур і сліпих ямок зубів проводили фторомістним лаком «Фторлак» («Стома», Україна). Лікувально-профілактичні заходи при запальних захворювань пародонта складались із санітарної освіти з питань гігієни порожнини рота, видалення зубних відкладень з наступним поліруванням поверхні зубів, санації порожнини рота та медикаментозного лікування. При медикаментозному лікуванні для аплікацій застосовували 3 % розчин перекису водню, 0,02 % розчин фурациліну та мазь «Метилурацил‑10 %». При полосканні ротової порожнини застосовували рослинні протизапальні препарати «Ротокан» та «Рекутан» по 1–2 чайних ложки на 50 мл води, протягом 2 хвилин 4 рази на добу.
У вагітних С підгрупи основної групи для лікування карієсу і запальних захворювань пародонта проводились ідентичні заходи по зверненням як у В підгрупі.
У пацієнток контрольної групи при лікуванні карієсу (середнього та глибокого) в залежності від тяжкості перебігу використовували пломбувальні матеріали «Кальцевіт» та «Кальцесил» («ВладМіВа», Росія), «Адгезор» («Sроfа Dеntаl», Чехія), «Белацин» та «Беладонт» («ВладМіВа», Росія), а герметизацію фісур та сліпих ямок зубів також проводили фторомістним лаком «Фторлак» («Стома», Україна). Лікування запальних захворювань пародонта складалось із видалення зубних відкладень з наступним поліруванням поверхні зубів та медикаментозного лікування. При медикаментозному лікуванні для аплікацій застосовували 3 % розчин перекису водню, 0,02 % розчин фурациліну та мазь «Метилурацил‑10 %». При полосканні ротової порожнини також застосовували рослинні протизапальні препарати «Ротокан» та «Рекутан» по 1–2 чайних ложки на 50 мл води протягом 2 хвилин 4 рази на добу.
Повторний огляд і необхідні лікувально-профілактичні заходи проводили перед пологами і через 6 місяців після пологів. Аналіз стану тканин пародонта у юних вагітних із прееклампсією після лікування свідчив про позитивний вплив проведеного комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Після проведених розроблених лікувально-профілактичних заходів на контрольному огляді вагітних терміном 24–25 тижнів, 33–34 тижня, перед пологами і через 6 місяців після пологів у юних вагітних із прееклампсією були отримані наступні результати. У пацієнток А і B підгруп основної групи відзначено вірогідно позитивну динаміку досліджуваних показників. У пацієнток C підгрупи основної групи відзначене достовірне погіршення показника ТЕР, гігієни порожнини рота і стану тканин пародонта протягом вагітності.
У 33–34 тижні вагітності при визначенні ТЕР в А підгрупі основної групи, що одержували запропоновані заходи лікувально-профілактичної стоматологічної допомоги, з оцінкою 7–9 балів було 5 (8,33 %) юних пацієнток, у B підгрупі основної групи (які отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи) — 8 (21,6 %) юних пацієнток, а в C підгрупі основної групи — 12 (60,0 %) юних пацієнток (р<0,05). Після проведених лікувально-профілактичних заходів у групі порівняння та у контрольній групі таких пацієнток не спостерігалося.
У 38–39 тижнів вагітності перед пологами гігієнічний індекс Федорова-Володкиної в А підгрупі основної групи склав 1,1–1,3 у 26 (43,4 %), 1,5–1,8 — у 34 (56,6 %) при середньому значенні ГІ 1,42±0,10 бала, тобто вірогідно знизився в 1,7 разів (р<0,05). Зникли ознаки запалення, кровоточивість, відчуття дискомфорту, тяжкості і болі в яснах у 59 (98,2 %) обстежених, що мали перед початком лікування хронічний катаральний гінгівіт різного ступеня тяжкості (р<0,05). Індекс РМА складав 10,7–19,0 % — у 30 (50,0 %) і 20,2–28,5 % — у 26 (43,3 %) юних вагітних. Середнє значення індексу РМА в А підгрупі основної групи склало 19,8±1,19 % і знизилося в 2,3 рази (р<0,05). Пародонтальний індекс у 59 (98,2 %) юних вагітних, що мали до лікування хронічний катаральний гінгівіт, після лікування перед пологами знизився з 0,7–1,0 балів до 0,3–0,7 балів (р<0,05). Середнє значення ПІ в А підгрупі основної групи склало 0,60±0,04 балів і знизилося в 1,5 рази (р<0,05), а показник потреби в лікуванні за індексом СРI знизився до 0,76±0,05 балів (р<0,05).
Після курсу лікування індекс ТЕР у 32 (53,3 %) пацієнток склав 1–3 бала (блідо-голубий колір), у 28 (46,7 %) — 4–6 бала (голубий колір). Середнє значення індексу ТЕР після лікування перед пологами в А підгрупі основної групи стало 3,26±0,10 балів, що нижче показника до лікування в 2,4 рази (р<0,05).
Середнє значення ГІ в B підгрупі основної групи знизилося в 1,5 рази і склало 1,52±0,11 балів, показник індексу РМА склав 21,6±1,22 % і знизився в 2,2 рази (р<0,05). Пародонтальний індекс знизився в 1,2 рази і склав 0,71±0,04 балів (р<0,05), а середнє значення індексу СРI склало 0,87±0,06 балів. Середнє значення ТЕР після лікування перед пологами в B підгрупі основної групи склало 3,54±0,10 балів, що нижче показника до лікування в 2,2 рази (р<0,05).
Після контрольного огляду обстеження перед пологами і через півроку після пологів у 20 юних вагітних із прееклампсією C підгрупи основної групи, яким надавалася лікувально-профілактична допомога по зверненням, було відзначене погіршення досліджуваних показників твердих тканин зубів і пародонта. Середнє значення індексу РМА в C підгрупі зросло до 52,9±2,47 % перед пологами, а через 6 місяців після пологів досягло 54,1±3,12 % (р>0,05). Середнє значення пародонтального індексу в C підгрупі основної групи перед пологами збільшилося до 1,02±0,09 балів, а через півроку після пологів — незначно зросло до 1,04±0,09 балів (р>0,05). Середнє значення індексу СРI в C підгрупі основної групи перед пологами збільшилося до 1,68±0,13 балів, а через півроку після пологів — зросло до 1,80±0,14 балів і залишалося більшим, ніж у контрольній групі (р<0,05). Показники індексу ТЕР перед пологами у 11 (55,0 %) юних пацієнток склали 7–9 балів (синій колір), у 9 (45,0 %) — 10–12 балів (темно-синій колір), середнє значення — 9,45±0,40 балів; через 6 місяців після пологів у 8 (40,0 %) юних пацієнток — 7–9 балів (синій колір), у 12 (60,0 %) — 10–12 балів (темно-синій колір), середнє значення — 9,80±0,40 балів.
У групі порівняння на 38–39 тижні вагітності перед пологами гігієнічний індекс Федорова-Володкиної склав 1,37±0,10 бали, індекс РМА — 16,8±1,17 %, ПІ — 0,49±0,01 балів, індекс СРI — 0,73±0,05 балів і індекс ТЕР — 2,96±0,10 балів. Після проведених загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів у контрольній групі (перед пологами юних пацієнток основної групи і групи порівняння) гігієнічний індекс Федорова-Володкиної склав 1,35±0,10 балів, індекс РМА — 16,3±1,17 %, ПІ — 0,46±0,01 балів, індекс СРI — 0,74±0,05 балів і ТЕР — 2,90±0,10 балів.
У А клінічній підгрупі основної групи у 60 вагітних, що одержували лікувально-профілактичну допомогу відповідно до розроблених заходів, перед пологами поширеність карієсу і його інтенсивність по КПВ залишалися без змін (відповідно 90,0±3,12 % і 6,16±0,30 бали). За період лікування і після його закінчення перед пологами і через 6 місяців після пологів у даній підгрупі рецидиву (вторинного) карієсу і утворення нових каріозних порожнин не спостерігалося. Ускладнення карієсу (пульпіти) перед пологами спостерігалися у 5 (8,33 %) юних вагітних даної підгрупи.
У B підгрупі основної групи у 37 вагітних, що одержували загальноприйняту стоматологічну допомогу, перед пологами рецидив (вторинний) карієс, а також утворення нових каріозних порожнин спостерігалися у 9 (24,3 %) юних пацієнток, а через 6 місяців після пологів — у 6 (16,2 %) юних пацієнток. Поширеність карієсу залишалася без змін — 91,8±3,14 %, інтенсивність по КПВ перед пологами підвищилася з 6,18±0,30 до 6,48±0,33 балів, а через півроку після пологів склала 6,71±0,35 балів. Приріст карієсу, незважаючи на лікувально-профілактичні заходи, що проводилися протягом 6 місяців перед пологами, склав 0,46±0,02 балів, а через 6 місяців після пологів — 0,32±0,01 балів. Ускладнення карієсу (пульпіти) перед пологами спостерігалося в 8 (21,6 %) юних вагітних, а через півроку після пологів — у 2 (5,40 %) юних пацієнток даної підгрупи.
При обстеженні 20 пацієнток C клінічної підгрупи основної групи, які одержували лікувально-профілактичні заходи за зверненнями, було виявлено, що поширеність карієсу перед пологами в них досягла 100 % (на момент першого огляду — 90,0±3,10 %) і залишалася без змін через 6 місяців. Утворення нових каріозних порожнин перед пологами спостерігалося у 12 (60,0 %) юних пацієнток даної підгрупи, у тому числі, і у 2 (10,0 %) — не мали карієс зубів на момент першого огляду, а через 6 місяців після пологів — у 8 (40,0 %) пацієнток. Вторинний карієс спостерігався у 6 (30,0 %) юних пацієнток, а через півроку після пологів — у 5 (25,0 %). Ускладнення карієсу (пульпіти) спостерігалися у 10 (50,0 %) юних вагітних перед пологами, а через 6 місяців після пологів ще у 6 (30,0 %) юних пацієнток. Інтенсивність по КПВ карієсу перед пологами зросла з 6,15±0,30 до 7,05±0,40 балів (р<0,05), а через 6 місяців після пологів досягла 7,50±0,43 балів. Приріст карієсу перед пологами у цих жінок склав 1,20±0,06 балів (на одну вагітну), а через півроку — 0,75±0,03 балів (р<0,05).
У групі порівняння у 25 юних пацієнток з фізіологічною вагітністю, що одержували лікувально-профілактичну допомогу відповідно до розроблених заходів, перед пологами поширеність карієсу і інтенсивність по КПВ залишалися без змін: відповідно 88,0±2,90 % і 5,08±0,30 бали. За період лікування і після його закінчення перед пологами і через 6 місяців після пологів у даній групі рецидиву (вторинного) карієсу та утворення нових каріозних порожнин не спостерігалося. Ускладнення карієсу (пульпіти) перед пологами спостерігалося у 4 (16,0 %) юних вагітних даної групи.
У контрольній групі у 20 здорових невагітних і юних пацієнток, що не народжували, які одержували загальноприйняту стоматологічну допомогу, через пів року після проведеного лікування рецидив (вторинний) карієс, а також утворення нових каріозних порожнин спостерігалися у 4 (20,0 %), а через 6 місяців — у 3 (15,0 %). Поширеність карієсу залишалася без змін — 85,0±2,30 %, інтенсивність по КПВ підвищилася з 3,85±0,19 до 4,10±0,21 балів, а ще через півроку склала 4,30±0,21 балів. Приріст карієсу, незважаючи на лікувально-профілактичні заходи, що проводилися, склав 0,35±0,01 балів, а через 6 місяців — 0,25±0,01 балів. Ускладнення карієсу (пульпіти) спостерігалися у 3 (15,0 %) юних пацієнток, а через півроку — у 1 (5,00 %) юної пацієнтки контрольної групи.
|
