ПРОФІЛАКТИКА ЗАПАЛЕННЯ ПУЛЬПИ, ЩО ВИНИКАЄ ПІСЛЯ ГЛИБОКОГО ПРЕПАРУВАННЯ ЗУБІВ ПІД НЕЗНІМНІ КОНСТРУКЦІЇ : ПРОФИЛАКТИКА воспаление пульпы, возникающее после ГЛУБОКОГО препарирования зубов под несъемное КОНСТРУКЦИИ

summary

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач було проведено лікування 81 пацієнта віком від 26 до 48 років, з частковими дефектами зубних рядів, які підлягали первинному протезуванню незнімними суцільнолитими комбінованими конструкціями. На основі клінічних та додаткових методів дослідження було відібрано 212 вітальних опорних зубів, які підлягали поглибленому дослідженню. Вони були поділенні на дві групи: І група – різці та ікла, ІІ – група премоляри та моляри. Групи в свою чергу були поділені на підгрупи в залежності від схем профілактики виникнення ускладнень з боку пульпи:

схема І – використовувалася адгезивна система та тимчасові коронки;

схема ІІ – використовувалася адгезивна система, тимчасові коронки та опромінення відпрепарованих зубів гелій-неоновим лазером при протизапальних параметрах: щільність потужності 0,5 мВт/ см², експозиція 1хв.40сек., 1-3 сеанси;

схема ІІІ – використовувався Дентин-герметизуючий ліквід та тимчасові коронки;

схема ІV – використовувався Дентин-герметизуючий ліквід, тимчасові коронки та опромінення відпрепарованих зубів гелій-неоновим лазером при протизапальних параметрах: щільність потужності 0,5 мВт/см² , експозиція 1хв.40сек., 1-3 сеанси.

Всі пацієнти були обстеженні по єдиній схемі стоматологічного обстеження, згідно протоколу МОЗ України. Під час обстеження всім пацієнтам проводилось рентгенологічне дослідження до початку, через 14 днів, 6 місяців і через 2 роки після лікування.

Стан пульпи зубів, які підлягали глибокому препаруванню, оцінювали методом електроодонтометрії, використовуючи апарат ИВН-1. Стан пульпи оцінювали до препарування, через 1,3,7,14 діб і через 1 місяць після препарування.

З метою вивчення впливу адгезивної системи та Дентин-герметизуючого ліквіду на структуру дентину та пульпи опорних зубів було проведене морфологічне дослідження за допомогою скануючої електронної мікроскопії. Дослідження проводили із використанням растрового електронного мікроскопу Superprobe-733 фірми Jeol (Японія), на базі Інституту проблем матеріалознавства імені академіка І.М. Францевича НАН України.

Для вивчення реакції пульпи на гостру травму та оцінки впливу засобів і методів профілактики ускладнень на морфо-функціональний стан пульпи, було проведене гістологічне дослідження пульпи в різні терміни після глибокого препарування. Дослідження проводилися за письмовою згодою пацієнтів в 60 зубах, які підлягали видаленню за клінічними показаннями.

З метою планування конструкції зубного протезу, вивчення оклюзійних взаємовідношень, виявлення центричних і ексцентричних супраконтактів, моделювання оклюзійної поверхні майбутнього зубного протезу, проводилося вивчення діагностичних моделей в артикуляторі Artex фірми «Girrbach» (Німеччина).

Для вивчення кутів нахилу опорних зубів використовували метод вибору нахилу моделі по відношенню до діагностичного стержня в паралелометрі.

Статистичну обробку та аналіз результатів досліджень проводили загальноприйнятими методами за допомогою пакета програм StatSoft Statistica 6.0 Мiсrоsоft Excel 2003. Варiабельнiсть даних у вибiрцi описувалась середнім значенням i середнім квадратичним відхиленням ознак. Достовiрнiсть рiзницi визначали за t-критерієм Стьюдента при ймовiрностi 95%. Застосовували ПК типу IBM (PENTIUМ-IV) iз використанням програмних продуктів фірми Мiсrоsоft: операційної системи Microsoft® Windows® 2000 Professional.

            Результати досліджень та їх обговорення.

Результати морфологічного дослідження реакції пульпи опорних зубів після глибокого препарування під незнімні суцільнолиті комбіновані конструкції в перші 3 доби та її стану через 7,14 діб і 1 місяць свідчить про те, що на 1,3 добу після препарування в усіх спостереженнях виявлені дезорганізація шару одонтобластів, сплощення клітин пульпи, вакуолізація та втягування ядер в дентинні трубочки. Набряк, гіперемія, еритродіапедез, лейкоцитарна інфільтрація також виявлені в усіх спостереженнях. Однак ступінь прояву цих змін був різним, в залежності від схем профілактики, які були застосовані: найбільш значними вони були в спостереженнях І групи, де з метою профілактики запалення пульпи використовувалась адгезивна система та тимчасові коронки, а найменшими – в ІІ групі – для профілактики застосовували Дентин-герметизуючий ліквід у поєднанні з лазерним опроміненням і тимчасовими коронками. У спостереженнях І групи, при використанні Дентин-герметизуючого ліквіду в поєднанні з лазерним опроміненням, ексудативні та вторинні альтернативні зміни в пульпі були виражені значно менше, ніж в інших підгрупах цієї групи. На нашу думку це обумовлено тим, що лазерне опромінення нормалізує мікроциркуляцію, знижує проникливість судинної стінки, зменшує набряк основної речовини пульпи та стимулює в ній обмін речовин.

На 7-14 добу після препарування в спостереженнях І та ІІ груп, при використанні для профілактики адгезивної системи та тимчасових коронок, виявлено стоншення шару одонтобластів, ретикулярну дистрофію, поодинокі кісти як наслідок розсмоктування крововиливів після гострої травми пульпи. Нерідко зустрічались периваскулярні, вогнищеві круглоклітинні інфільтрати. У двох спостереженнях І групи на 14 добу було виявлено тотальний некроз пульпи. В спостереженнях І та ІІ груп, при застосуванні Дентин-герметизуючого ліквіду та тимчасових коронок, в цей же термін альтеративні та ексудативні явища в одонто- та підодонтобластному шарах пульпи не виявлялись. Лише в двох спостереженнях на 7 добу після травми в шарі одонтобластів пульпи мала місце вогнищева периваскулярна інфільтрація. У пульпі зубів І групи, в якій для профілактики ускладнень застосовували Дентин-герметизуючий ліквід у поєднанні з лазерним опроміненням і тимчасовими коронками та ІІ групи, де використовували Дентин-герметизуючий ліквід та тимчасові коронки, спостерігалось значне накопичення макрофагів як гематогенного так і гістогенного походження, що свідчило про активацію клітинних елементів системи мононуклеарних фагоцитів і було ознакою стимуляції захисних властивостей пульпи та клітинної проліферації. Відновлення шару одонтобластів на 14 добу спостереження та виявлені молоді клітини типу преодонтобластів, що утворюються із малодиференційованих зірчастих клітин і перицитів, свідчило про стимуляцію регенераторних властивостей пульпи.

Через 1 місяць після препарування в спостереженнях І та ІІ груп, у підгрупах, де для профілактики запалення пульпи застосовувалася лише адгезивна система, виявлені дистрофічні зміни клітин та волокнистих структур одонто- та підодонтобластного шарів. Незважаючи на те, що запальні явища в пульпі не спостерігались, в найбільш чутливих клітинах пульпи – одонтобластах та малодиференційованих зірчастих клітинах підодонтобластного шару – відбувались незворотні зміни, внаслідок чого їх захисні та регенераторні властивості були суттєво пригніченими.

У всіх спостереженнях І групи, при використанні схем ІІІ та ІV, та ІІ групи, де використовували схему ІІІ, в цей термін виявлено органоспецифічне відновлення шару одонтобластів та розширення шару предентину, підвищення його мінералізації, відкладення вторинного іррегулярного (замісного) дентину, що розглядається як захисна реакція пульпи на подразнення дентинних відростків одонтобластів під час препарування твердих тканин зуба

В І та ІІ групах, де використовували тільки адгезивна система, в окремих спостереженнях в цей термін виявилось лише розширення шару предентину та підвищення його мінералізації.

Результати електронно-мікроскопічного дослідження 15 постійних зубів, свідчать про те, що адгезивна система та Дентин-герметизуючий ліквід утворюють на поверхні дентину відпрепарованих зубів захисний шар, який відрізняється за своєю структурою. При використанні адгезивної системи на поверхні дентину утворюється захисний шар з гладкою, щільною та гомогенною структурою. При застосуванні Дентин-герметизуючого ліквіду захисний шар має рихлу структуру, однак глибина проникнення Дентин-герметизуючого ліквіду в дентин приблизно в 1,5 рази більша, ніж глибина проникнення адгезивної системи.

При вивченні електрозбудливості пульпи встановлено, що отримані нами результати відрізняються від норми (2-6 мкА), запропонованої Л.Р. Рубіним у 1955 році. Середнє значення СС, необхідної для досягнення мінімальної порогової інтенсивності подразнення (МПІП) пульпи становить в середньому 5,10 мкА у фронтальних зубах (ФЗ) та 6,37 мкА – в жувальних зубах (ЖЗ). Також необхідно відмітити велику варіабельність показників ЕОД: від 1 до 15 мкА у фронтальних зубах та від 1 до 12 мкА в жувальних зубах.

При розробці нормативу сили струму для інтактних зубів (рис. 1) нами був використаний метод Персентилій, оснований на медіані розподілення.