ПАТОГЕНЕЗ, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ОКЛЮЗІЙНИХ ПОРУШЕНЬ У ОСІБ З ВТРАТОЮ ПЕРШИХ ПОСТІЙНИХ МОЛЯРІВ : Патогенез, ПРОФИЛАКТИКА И ЛЕЧЕНИЕ Окклюзионная НАРУШЕНИЙ У ЛИЦ С потери первых постоянных моляров

summary

Матеріали та методи досліджень. З метою вивчення структурних та функцiональних змiн в ЗЩА, спричинених втратою ППМ, з використанням сучасних клінічних та допоміжних методів діагностики, проведено комплексне обстеження 98 пацієнтів (46 (47 %) жінок і 52 (53 %) чоловіків) віком від 12 до 39 років, що втратили від 1 до 4 ППМ.

На підставі анамнезу визначали: термін давності втрати зубів, наявність дискомфортних або болісних відчуттів у СНЩС та ЖМ, звичку до однобічного жування.

При об’єктивному дослідженні проводили: огляд обличчя та порожнини рота, пальпацію СНЩС і ЖМ, оцінку характеру та вимірювання амплітуди вільних рухів нижньої щелепи (НЩ).

В порожнині рота оцінювали наявність та характер зубощелепних деформацій, ознаки функціонального перевантаження тканин зубів і пародонту, характер оклюзійних співвідношень зубних рядів (ЗР). Оклюзійні контакти маркували артикуляційними папером Progress (200 мкм) та фольгою Arti-fol (8 мкм) фірми Bauch. Площу, інтенсивність та послідовність виникнення контактів в центричній і ексцентричних оклюзіях оцінювали за допомогою комп’ютеризованого прецизійного аналізу оклюзії (система Т-Skan III).

В регульованому артикуляторі SAM-3 «Аркон» на діагностичних моделях вивчали співвідношення і оклюзійні контакти зубних рядів. Для оцінки ступеню зубощелепних деформацій проводили симетроскопію і вимірювання моделей за методиками Нанса та Герлаха.

Стан СНЩС досліджували за допомогою комп’ютерної томографії з використанням рентгенівського ортопантомографа «Orthphos DS» фірми «Sirona» (Німеччина).

Оцінку функції СНЩС та ЖМ проводили за допомогою клінічного індексу дисфункції СНЩС (Helkimo, 1972); оцінку характеру оклюзійних співвідношень – за класифікацією типу оклюзії в залежності від взаєморозташування елементів СНЩС.

Для внутрішньоротового запису рухів нижньої щелепи використовували функціограф «Kleinrock» фірми «Girrbach», (Німеччина).

Функціональний стан ЖМ оцінювали методом електроміографії. Вимірювалися показники тривалості періодів біоелектричної активності (Та) та спокою (Тс), коефіцієнт К – співвідношення тривалості періодів Та і Тс, амплітуди біопотенціалів (А). Використовували чотирьохканальний електроміограф Reporter фірми «Esaoteobiomedika» (Італія) з вихідними параметрами запису: Sweep 100 m, Sens 200 u, Filters 20-40 k, та нашкірними біполярними срібними електродами.

Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням програми StatSoft Statistika 6.0 Microsoft Exel 2003.

Результати дослідження

В залежності від кількості видалених ППМ, пацiєнти були розподілені на чотири клінічні групи. Першу групу склали особи з втратою одного, другу – з видаленням двох, третю – з видаленням трьох і четверту – з втратою всіх ППМ. Друга група, в залежності від топографії дефектів, була додатково розподілена на три підгрупи.