ОБОСНОВАНИЕ КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ГНЕЗДНОЙ АЛОПЕЦИИ С УЧЕТОМ ВЫРАЖЕННОСТИ КЛИНИКО- МОРФОЛОГИЧЕСКИХ, БИОХИМИЧЕСКИХ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ

summary

Матеріалі і методи дослідження. Роботу побудовано на результатах клінічного, функціонального та офтальмоскопічного досліджень, рентгено-флуоресцентної спектрофотометрії, біохімічного та морфологічного обстеження хворих на ГА. За показниками призначалося обстеження та консультація у суміжних спеціалістів: терапевта, гастроентеролога, ендокринолога, гінеколога, окуліста, невропатолога, кардіолога.

Усі пацієнти| підлягали| комплексному клініко-лабораторному| обстеженню|, яке призначалося| під| час встановлення| діагнозу| та подальшого| диспансерного нагляду |.

Під нашим спостереженням знаходилися 60 хворих на ГА, з них 53,3% – чоловіки і 46,7% – жінки, гендерний розподіл яких слабо залежав від статі. У віковому діапазоні найбільш уразливими до маніфестації клінічних проявів ГА виявилися пубертатний і репродуктивний вік від 14 до 30 років (50,0% хворих). При аналізі тривалості захворювання на момент обстеження встановлено|установлений|, що найбільша кількість обстежуваних хворих відзначала давність|давнину| захворювання до 6 місяців і до року (54,8% хворих).

За найчастіші причини виникнення захворювання хворі вважали перенесені нервово-психічні розлади (40,0%) і загострення супутньої патології (36,6%), серед якої превалювали|переважали| захворювання нервової і серцево-судинної систем (73,3%), а також захворювання ШКТ (36,6%).

У хворих, що спостерігалися нами, були діагностовані такі форми ГА: осередкова – у 76,6%, субтотальна – у 11,7%, тотальна форма – у 8,3%, стрічкоподібна – у 3,4% і. На момент обстеження виділялися прогресуюча і стаціонарна стадії хвороби.

Залежно від площі|майдану| ураження волосистої частини|частки| голови всі хворі були розподілені на три групи за ступенем|мірі| тяжкості|тягаря|. До легкого ступеня|міри| тяжкості|тягаря| перебігу ГА віднесли 76,7% хворих на осередкову форму, в|біля| яких площа|майдан| ураження волосистої частини|частки| голови становила до 25,0%. Групу із|із| середнім ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| становили 13,3 % хворих з площею|майдан| ураження від 25,0 % до 50,0%, до групи з|із| тяжким ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| перебігу захворювання віднесли 10,0 % хворих, площа|майдан| ураження в|біля| яких перевищувала 50,0%.

З метою визначення стану|достатку| гемоциркуляторного| русла всім обстежуваним хворим на ГА проводилося дослідження магістральних судин|посудин| голови та шиї за допомогою методу дуплексного сканування, яке включало оцінку екстракраніальних| і транскраніальних| судин|посудин|, а також венозний кровотік по венах Розенталя і прямому синусу.

Аналізуючи результати ультразвукової допплерографії|, у|біля| 71,6% з|із| усіх обстежених хворих було виявлено ознаки функціональної дисциркуляції| судин|посудин| головного мозку, що виявляються, в основному, вираженим|виказувати| ускладненням венозного відтоку по хребетних|хребцевих|, яремних венах, венам Розенталя у|біля| 48,3% хворих з|із| легким ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| і у|біля| 23,3% хворих з|із| середнім і важким ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| перебігу ГА. Причому у хворих із середнім і важким ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| в 57,1% випадків спостерігали двостороннє|двобічне| порушення венозного відтоку.

При дослідженні в спектральному допплерівському режимі встановлено критерії ультразвукової допплерографії судин головного мозку для визначення тяжкості та прогнозу захворювання. Таким критерієм виявився індекс периферичного опору (RI) у внутрішній сонній артерії (ВСА) і середньомозковій артерії (СМА). У хворих на ГА з легким ступенем тяжкості RI становив у ВСА 0,537±0,011 – 0,561±0,013 у.о., а в СМА – 0,512±0,009 – 0,578±0,008 у.о. При середньому і важкому ступені тяжкості у ВСА – 0,782±0,015 – 0,865±0,025 у.о, а в СМА – 0,683±0,013 – 0,707±0,012 у.о.

При аналізі одержаних результатів встановлено|установлений| динамічне підвищення індексу периферичного опору, що свідчило|засвідчувало| про понижену|знизити| еластичність судинної стінки артерій і підвищення судинного тонусу аж до стенозу, найбільш виражене|виказувати| у хворих із середнім і важким ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| перебігу захворювання.

При дослідженні всіх хворих методом прямої офтальмоскопії з метою вивчення мікроциркуляторного русла судин сітківки у 91,7% пацієнтів виявлено ангіопатію, виражену більшою чи меншою мірою. Аналіз функціональних ознак ангіопатії сітківки очного дна у хворих на ГА показав, що з прогресом захворювання відзначалися все більш виражені звуження артерій, розширення вен, а також зменшення співвідношення діаметру артерій і відповідних ним вен менше 2:3. Крім того, для зручності оцінки ступеня вираженості ангіопатії вперше запропоновано виділити 4 ступені вираженості мікроциркуляторних змін очного дна, у тому числі і нульовий ступінь без офтальмоскопічних змін, при якому можливі функціональні та трофічні зміни, недоступні при звичайному клінічному огляді очного дна.

Для визначення макро- і мікроелементного статусу організму нами вивчено методом рентгено-флуоресцентної| спектрофотометрії широкомасштабну панель 28 макро- і мікроелементів волосся хворих на ГА, що дозволило виявити відхилення від норми ряду|лави| макро– і, особливо, мікроелементів. Специфічними ознаками елементного статусу хворих на ГА в Кримському регіоні можна вважати підвищені концентрації калію, кальцію і стронцію, зниження марганцю і відсутність йоду у волоссі. Виконаний кореляційний аналіз виявив співвідношення деяких елементів, «специфічних» для хворих на ГА. Це дослідження дозволило отримати|одержувати| додаткову інформацію про можливу роль цих елементів в етіології ГА і розширити можливості|спроможності| пошуку коригуючих і лікувальних засобів|коштів|.

Щоб|аби| підтвердити наявність симптомів окислювального стресу у пацієнтів з|із| ГА було виміряно|виміряти| інтенсивність перекисної| зміни білків у плазмі крові. Вміст|вміст| карбонільних груп окислених білків у результаті|унаслідок| спонтанного окислення|окислений| при ГА залежно від ступеня|міри| тяжкості|тягаря| захворювання показав достовірне збільшення вмісту|вмісту| карбонільних груп окислених білків. При легкому ступені|мірі| тяжкості|тягаря| при довжині хвиль 370 нм| кількість карбонільних груп становила – 159,50±1,72 Кпамкм/л, що в порівнянні зі здоровою групою було достовірним (р<0,01).

Одним із важливих|поважних| доказових методів патогенетичних механізмів у|біля| хворих на ГА є|з'являється| комплексне морфологічне дослідження біоптатів| шкіри волосистої частини|частки| голови, результати яких є важливими|поважні| не тільки|не лише| для діагностики, але і для призначення патогенетично|патогенетичний| обґрунтованої терапії ГА.

Ультраструктурні зміни в епідермісі та волосяних фолікулах при ГА не залежали від клінічних форм, але|та| мали принципові відмінності залежно від стадії захворювання. У прогресуючій стадії ультраструктурні| зміни в клітинах|клітинах| епідермісу і волосяних фолікулах мали запально-дистрофічний характер|вдачу|, проявлялися інтра- і інтерцелюлярним| набряком. У стаціонарній стадії були відсутні запальні, дистрофічні та деструктивні зміни в клітинах|клітинах| епідермісу, наявні різко виражені|виказувати| ультраструктурні| ознаки підвищення функціональної активності, що виявляються ущільненням міжклітинних контактів і проліферацією епідермоцитів|. У волосяних фолікулах на дослідженому рівні відзначалися явища дистрофії та атрофії клітинних|кліткових| елементів, що входять до складу фолікула, що супроводжувалося|супроводжувалося| порушеннями будови|споруди| самого волоса за рахунок зниження кератинпродукуючої| здатності|здібності| відповідних клітин|клітин|. Ці зміни можуть розглядатися|розглядувати| як додатковий захисний механізм шкіри від зовнішніх дій в умовах відсутності волосяного покриву|покривала|, оскільки щільні та нерухомі міжклітинні з'єднання|сполучення| служать перешкодою для проникнення зовнішніх агентів у глибші шари шкіри. У зв'язку з цим можна припустити|передбачати|, що місцеве застосування|вживання| лікарських засобів для відновлення волосяного покриву|покривала| є|з'являється| малоефективним, оскільки|тому що| наведені вище зміни епідермісу перешкоджають проникненню лікарських речовин у структури, що пролягають нижче. З|із| чого виходить, що механізм розвитку алопеції пов'язаний не стільки з|із| місцевими змінами шкіри, скільки з|із| біохімічними процесами, що відбуваються|походять| на молекулярному організменому рівні.

При аналізі гістологічних препаратів виявлено безліч зредукованих волосяних сосочків волосся у вигляді ороговіння частини|частки| клітин|клітин| волосяних цибулин, відповідні IV фазі анагена, що свідчить|засвідчує| про втрату їх здатності|здібності| розмножуватися і, отже, про припинення росту|зросту| самого волоса. Це доведено проведеним імуногістохімічним| методом дослідження з|із| моноклональними антитілами до Ki-67|, що характеризують особливості проліферативної| активності епітеліальних клітин|клітин|.

Діагностичним критерієм для встановлення стадій ГА можна вважати такі показники проліферативної| активності в епідермісі і волосяних фолікулах: Ki-67| – 9,41±0,55% і 22,29±1,19% у прогресуючій стадії, 18,47±1,09% і 15,07±1,21% у стаціонарній стадії. Експресія Ki-67| локалізувалася не тільки|не лише| в зовнішній кореневій оболонці, але й у епітеліоцитах| матриксу волосяної цибулини, що говорить про збережену здатність|здібність| гермінативного| центру розмноження цибулини у фазу анагена в прогресуючу стадію і відсутність такої в стаціонарній.

 Привертає до себе увагу зменшена кількість артеріальних судин|посудин|, які оточують сальні залози та волосяні цибулини, що вказує на|засвідчує| порушення трофіки тканин шкіри, а також скупчення перифолікулярних| лімфоїдних інфільтратів|, що свідчать|засвідчують| на користь імунопатологічного| процесу.

Численні|багаточисельні| медикаментозні засоби|кошти| та методи лікування, спрямовані на корекцію різних ланок патогенезу ГА, у тому числі і на корекцію функціональних порушень судинного русла, мікроелементів, не завжди досягають належного ефекту, тому враховуючи результати досліджень і визначивши деякі патогенетичні ланки, нами розроблено комплексну схему лікування, що включає метаболічну, замісну, антиоксидантну| терапію.

Усі хворі, залежно від методів лікування, були розподілені на 2 групи. Першу групу (основну) склали 23 пацієнти з|із| легким ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| та 14 хворих з|із| середнім і важким ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| захворювання (n=37|), які отримували|одержували| розроблене диференційоване лікування залежно від стадії та ступеня|міри| тяжкості|тягаря| захворювання. До другої групи порівняння ввійшли хворі легким ступенем|мірою| тяжкості|тягаря| захворювання (n=23|), які отримували|одержували| тільки|лише| традиційну терапію.

Усім хворим на ГА залежно від ступеня|міри| тяжкості|тягаря| захворювання, стадії процесу, з урахуванням|з врахуванням| супутньої патології призначалася традиційна терапія (вазоактивні і ноотропні| препарати, вітамінні комплекси, седативні| препарати). Зовнішньо застосовувалися подразнюючі засоби|кошти|, препарати, що поліпшують трофіку тканин. Для посилення місцевого кровотоку в шкірі використовували дарсонвалізацію і масаж волосистої частини|частки| голови. Проте|однак| лікування з використанням великої кількості препаратів само собою додатково погіршує якість життя пацієнта і знижує комплайенс|, у зв'язку з чим були застосовані препарати комплексної дії, здатні|здібні| впливати на кілька різних механізмів одночасно.