МОЛЕКУЛЯРНИЙ ПРОФІЛЬ РАКУ ШЛУНКА ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ВАКЦИНОТЕРАПІЇ ТА ПРОГНОЗУ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАННЯ

summary

Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз історій хвороб та підібрані і використані для імуногістохімічних досліджень парафінові блоки пухлин 150 хворих на РШ ІI-ІV стадії, які перебували на стаціонарному лікуванні в Інституті онкології АМН України (у теперішній час – Національний інститут раку) у період з 2000 по 2004 рр. Хворі обстежені за стандартними методами. Жоден з пацієнтів не отримував ні неоад’ювантної, ні ад’ювантної радіо- або хіміотерапії. Кожен хворий дав письмову згоду на проведення запланованої схеми лікування та досліджень. Після встановлення діагнозу та його верифікації усім хворим виконували оперативне втручання відповідного ступеня складності залежно від розповсюдженості пухлини – субтотальну резекцію шлунка (СРШ) або гастректомію (ГЕ). Стадія пухлинного процесу визначена у відповідності із класифікацією пухлин за системою TNM (6 видання, 2002), гістологічний тип пухлин веріфіковано, згідно класифікації ВООЗ (2001) та Lauren (Laurén P, 1965).

Згідно проведеного лікування, всі хворі були розподілени на 2 групи: I група – 86 хворих на РШ, які після операції (СРШ або ГЕ) отримували ПАВ; II група – 64 хворих, яких лікували лише шляхом оперативного втручання (ОВ). Слід зазначити, що при усередненні віку хворих у групах різниці між ними за цим показником не визначено: середній вік у І групі складав 56,6±11,3 років, у ІІ - 57,0±8,4 років (р>0,05).

В обох групах була вірогідна перевага хворих у віковій категорії від 51 до 60 років і осіб чоловічої статі (р<0,05), що узгоджується з даними літератури про більшу розповсюдженість цієї патології серед чоловіків. Клінічна характеристика хворих на РШ у досліджених групах представлена у табл. 1.

ПAВ готували з аутологічних пухлинних клітин за допомогою продуктів синтезу Bacillus subtilis B-7025 за методикою (Потебня Г.П. та співавт., 2003). Вакцина відповідає вимогам державних та міжнародних стандартів і дозволена для медичного застосування в Україні (Сертифікат про державну реєстрацію імунобіологічного препарату № 411/03-300200000 від 9 грудня 2003 р.).

          ПАВ розпочинали вводити на 10-14 добу після операції; вакцинацію проводили триразово, з тижневим інтервалом, підшкірним введенням 3 мл ПАВ (9,0-12,0 мг за білком); ревакцинацію повторювали через 1 та 6 місяців шляхом введення аналогічної дози препарату.

Виявлення експресії білків р53, Bcl-2, EGFR, Her-2/neu, E-кадгерину, α- та β-катенінів проводили за допомогою імуногістохімічного методу на парафінових зрізах тканини РШ. В якості первинних антитіл використовували моноклональні антитіла (МКАТ), специфічні до білків-регуляторів апоптозу (р53, Bcl-2 - клони DO-7 та 124, відповідно, Dako Cytomation, Denmark), рецепторів з тирозинкіназною активністю (EGFR та Her-2/neu - клони 3B5 та E30, відровідно, Dako Cytomation, Denmark), білків, які входять до складу кадгерин-катенінового комплексу (E-кадгерин, α- та β-катенін), та фактора росту ендотелію судин (відповідно, клони NCH-38, a-catenin-1, β-catenin-1 та VG1, Dako Cytomation, Denmark).