ДИАГНОСТИКА ПОГРАНИЧНЫХ И ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЙ ПРИ ПРЕДЕЛЬНЫХ ФИЗИЧЕСКИХ НАГРУЗКАХ В ОЛИМПИЙСКОМ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ СПОРТЕ



title:
ДИАГНОСТИКА ПОГРАНИЧНЫХ И ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЙ ПРИ ПРЕДЕЛЬНЫХ ФИЗИЧЕСКИХ НАГРУЗКАХ В ОЛИМПИЙСКОМ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ СПОРТЕ
Альтернативное Название: ДІАГНОСТИКА ГРАНИЧНИХ ТА ПАТОЛОГІЧНИХ СТАНІВ ПРИ КРАЙНІХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ В ОЛІМПІЙСЬКОМУ ТА ПРОФЕСІОНАЛЬНОМУ СПОРТІ
Тип: synopsis
summary:

Матеріал та методи дослідження. Проведено комплексне обстеження 3091 спортсменів кваліфікації від  ІІІ  розряду  до заслужених майстрів спорту  (ЗМС), у  тому числі 1457 спортсменів високого класу.


Відповідно до груп видів спорту, що запропоновано А.Г. Дембо зі  співавт., (1966),  обстежені  спортсмени були расподілені на дві групи. В першу групу війшло 878 спортсменів (чоловіків-509, жінок-369), в тренувальному процесі яких  переважала ациклічна робота перемінної або максимальної потужності. Це футболісти, представники  міні-футболу, гандболу, баскетболу, дзюдо, стрибків у воду та  художньої гімнастики. В другу включено 579 спортсменів (чоловіків-369, жінок-210),  у яких в тренувальному процесі переважала циклічна  робота  максимальної  або  субмаксимальної  потужності. Серед них бігуни на дистанції 100-400 м, представники плавання  на 50-100 м, 200-400 м, академічного веслування та тріатлону.


В числі спортсменів ациклічних  видів спорту  обстежено  147 футболістів, 53 представника міні-футболу, 257 гандболістів (чоловіків–160, жінок–97),  86 баскетболістів (чоловіків–21, жінок–65), 151 дзюдоїстів (чоловіків–77, жінок–74), 107 стрибунів у  воду (чоловіків–51, жінок–56) та  77 спортсменок, які  займаються художньою  гімнастикою.


В числі спортсменів циклічних  видів спорту  було  121  бігун  на дистанції 100-400 м (чоловіків–74, жінок–47), 56 плавців на дистанції 50-100 м (чоловіків–25, жінок–31),  72 плавця  на дистанції  200-400 м (чоловіків–35, жінок–37), 219 представників  академічного веслування  (чоловіків–159, жінок–60) та 111 тріатлоністів (чоловіків –76, жінок–35).


Спортсменів ациклічних та циклічних видів спорту віком до 18 років було - 426 (29,3%), чоловіків-167 (11,5%), жінок-259 (17,8%);  від 18 до 23 років -  786 (54,0%), чоловіків-549 (37,7%), жінок-237 (16,3%);  від 24 до 29 років – 179 (12,2%), чоловіків-126 (8,6%), жінок-53 (3,6%);  більш ніж 30 років – 66 (4,5%), чоловіків-36 (2,5%), жінок-30 (2,0%).


Серед обстежених спортсменів рівня майстер спорту міжнародного класу (МСМК) та ЗМС було-107 (чоловіків-45, жінок-62), рівня майстер спорту  (МС) – 479 (чоловіків-248, жінок-231), кандидат у майстри спорту  (КМС) – 677 (чоловіків-418, жінок-259) та першорозрядників – 194 (чоловіків-167, жінок-27).


Спортсмени  I–го розряду і  рівня  КМС об’єднані нами в одну групу, оскільки в багатьох  видах спорту, особливо в ігрових, значної  різниці серед технічних  результатів у спортсменів не виявлено. З  цієї ж  причини були об’єднані спортсмени рівня МСМК і  ЗМС. У  зв’язку з тим, що кількість гандболістів рівня МСМК за чисельністю була  достатньою  для статистичної  обробки  і  багато спортсменів  входило до  збірних  команд  України  для участі  у  Чемпіонатах Європи, Світу  і  Олімпійських ігор, а жінки  були бронзовими призерами Олімпійських ігор в Афінах (2004 р.), ми виділили  окремо  групу  МСМК у чоловіків,  і  МСМК-ЗМС у жінок.


Дослідження варіабельності серцевого ритму, центральної гемодинаміки та ЕКГ проводили на діагностичному автоматизованому комплексі “Кардіо+” з можливостями автоматичного аналізу варіабельності серцевого ритму і центральної гемодинаміки.  Для аналізу  вегетативної  регуляції серцевої  діяльності  використали математичні методи  аналізу варіабельності серцевого  ритму (Баєвський Р.М., Мотилянська Р.Ю., 1986; Баєвський Р.М., 2002).  Виділили наступні характеристики варіабельності  серцевого ритму (ВСР): мода (Мо, с), амплітуда моди (АМо,%), варіаційний  розмах (Д,с). Разраховували ряд похідних  показників: індекс вегетативної рівноваги (АМо/Д, %/с), вегетативний  показник ритму (ВПР, 1/с2), показник  адекватності процесів  регуляції  (ПАПР, %/с),  індекс напруження (ІН, відн.од.). Використовувались параметри серцевого ритму, які були  рекомендовані робочою групою Европейського кардіологічного товариства та Північноамериканським товариством кардіостимуляції і електрофізіології (1996). Реєстрація кардіоінтервалів здійснювалась  після  5-ти хвилинного  відпочинку,  в положенні  лежачи, протягом  5-ти хвилин (Shot-term Rekording), що є  достатнім  для визначення  основних параметрів та оцінки найбільш  інформативних  показників (Рябцев С.М., Васильєва Т.Н., 2007). Аналіз та оцінка періодичних  компонентів  серцевого  ритму  проводилась  шляхом дослідження спектральних  показників  автокореляційних  функцій: загальної  потужності  спектру  ТР, (мс2), потужності у діапазоні низьких LF (мс2) та високих частот HFc2), LF і HF у нормалізованих одиницях (LFn,%, HFn,%), співвідношення  LF/HF (відн.од.).


Центральна гемодинаміка вивчалась методом автоматизованої  тетраполярної  реографії за W. Kubiček et al., (1970) в модифікації  Ю.Т.Пушкаря зі  співавт. (1977). Разраховували ударний і  хвилинний  об’єми серця (УО, ХОК), ударний і серцевий індекси (УІ, СІ), загальний та питомий периферійний опір судин (ЗПОС, ППО).


Визначення фізичної роботоспроможності проводилось за загальноприйнятою  методикою на велоергометрі з використанням  субмаксимального  тесту  PWC170  (Карпман В.Л  зі  співавт., 1988) та з розрахунком відносної до маси тіла  величини показника - PWC170/кг.


На апараті Sim 5000 Plus (Італія) проводили еходоплеркардіоскопію. Показники серця  оцінювали  в одномірному  та  двомірному  режимах ЕхоКГ (Шиллер Н., Осипов М.А., 1993). Вимірювали  розмір аорти, лівого  передсердя (ЛП)  в діастолу, кінцевоіастолічний (КДР, см) і кінцево-систолічний (КСР, см) розміри лівого шлуночка (ЛШ). Визначали  діастолічну (ТЗСЛШд, см) та систолічну (ТЗСЛШс, см) товщину задньої стінки лівого шлуночка, міжшлуночкової перетинки (ТМШПд, см і ТМШПс, см). Обчислювали  фракцію викиду  лівого шлуночка (ФВ,%) за  H.  Feigenbaum (1994).


Діастолічну функцію ЛШ вивчали за допомогою імпульсної доплерехокардіографії  з  реєстрацією показників трансмітрального кровотоку. Обчислювали показники: максимальну (VE, м/с) швидкість кровотоку під час  ранньої  діастоли, максимальну (VA, м/с) швидкість під час систоли передсердя, співвідношення показників VE/VA,  час сповільнення кровотоку в ранню діастолу (ДТ, с), час ізоволюмічного послаблення (IVRT, с). Розраховували час вигнання  з правого шлуночка (RVET, c) та час прискорення  потоку вигнання (ACT, c) у  легеневій артерії. Визначали максимальну (VAP, м/с) та  інтегральну (IAP, м) швидкість потоку  в легеневій  артерії.


Оцінка регіональної скоротливої функції лівого та  правого шлуночка (ПШ)  виконувалась у співвідношенні з вимогами  Американського ехокардіографічного товариства (Lewis et al., 1991; Дзяк В.Г.,1997). Виявляли наступні варіанти порушень  локальної  контрактильності: гіпокінезія, гіперкінезія, акінезія, дискінезія.


Проведено  порівняльний  аналіз  показників у  групах  спортсменів обох статей  в залежності від типів кровообігу  (ТК) (СІ  менше і більше 2,750 л/хв/м2), від стану  ВСР (ІН менше 80 відн.од. і більше), а також від  величини індекса LF/HF (менше 1,0 відн.од. і більше). Згідно  класифікації (Оганов Р.Г. зі  співавт., 1984) ми порівнювали показники, що вивчаються, у спортсменів, які мають  гіпокінетичний ТК, який є економічно більш вигідним (СІ  менше  2,750 л/хв/м2) зі  спортсменами, які мають еу- і гіперкінетичний  ТК (СІ  більше 2,750 л/хв/м2).


ЕКГ–дослідження  проведені  у 3091 спортсменів обох статей  і  кваліфікації  від  ІІІ-го розряду  до ЗМС. З  цього  числа у 199 спортсменів  високої  кваліфікації (6,4%) були виявлені зміни кінцевої частини шлуночкового комплексу  дистрофічного характеру. З метою диференціальної діагностики цим спортсменам проводилось велоергометричне дослідження. У 152 спортсменів  відбувалась  позитивація  зубців  Т при виконанні  ними ВЕМ тесту. Ці  спортсмени  розглядались  нами як  практично здорові особи.  У  47 спортсменів  після  дозованого  навантаження  на велоергометрі зміни  кінцевої частини шлуночкового комплексу або зберігались, або посилювалися, що дозволило віднести їх  до  групи  з  підозрою  на метаболічну  кардіоміопатію. Всі спортсмени (47 чоловік) з  підозрою  на КМП  підлягали  стрес-Ехотестуванню з  використанням велоергометричних  навантажень за двома  протоколами. Першою групою  в складі  27 чоловік  був виконаний  субмаксимальний тест PWC170. У другій  групі  спортсменів  кількістю  20 чоловік проведено  тест до порогу  індивідуальної  толерантності. Ехокардіоскопічна  візуалізація структур серця  проводилась до навантажувального тесту, відразу після ВЕМ тестування і на 5-ій хвилині  відновлювального періоду. Подальша диференціальна діагностика метаболічної КМП фізичного  перенапруження спиралась на біохімічні тести.


Визначення рівня тропоніну І за допомогою імунохемілюмінесцентного методу на апараті “IMMULITE” (США), виконані в незалежній діагностичній лабораторії  “ДІАсервіс”, яка відповідає критеріям акредитації. Вміст тропоніну I в крові спортсменів вивчався до та  24 години  поспіль навантажувальних тестів.


Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному компютері методами варіаційної статистики за допомогою критерія t Стюдента для парних величин, χ2 Пірсона та F Фішера для частотних величин, метода ANOVA для непарних величин. Кореляційні зв’язки верифіковані за допомогою критерія r Спірмена.


Вплив високих тренувальних навантажень на показники варіабельності серцевого ритму, центральної гемодинаміки та фізичної роботоспроможності спортсменів високого класу ациклічних та циклічних  видів спорту.


Характеристика представників ациклічних видів спорту. Спортсмени  ациклічних  видів спорту кваліфікації 1 розряд-КМС (чоловіки) мали середній вік  19,7±0,2 років, стаж занять 8,2±0,2 років. За  даними  ВСР середня  ЧСС була 57,3±0,6 уд/хв., у всіх  спортсменів  переважала  парасимпатична  ланка вегетативної нервової системи (ВНС) та гіпокінетичний ТК, за винятком стрибунів у воду, у яких був еукінетичний ТК. Середня відносна величина показника PWC170  спортсменів цієї  кваліфікації склала 20,3±0,2 кгм/хв/кг.


Спортсменки аналогічної  кваліфікації  мали  середній вік 15,8±0,2  років, стаж занять 7,2±0,2  років. За часовими  і  частотними складовими  ВСР у спортсменок переважала парасимпатична  ланка  ВНС, за винятком  дзюдоїсток та представниць художньої гімнастики, у яких за обома складовими переважала симпатична ланка ВНС. Дані центральної гемодинаміки свідчать, що у гандболісток й баскетболісток частіше зустрічається гіпокінетичний ТК, тоді як у дзюдоїсток, представниць стрибків у воду та художньої гімнастики – еукінетичний ТК. Середня  ЧСС спокою рівнялась 66,0±0,9 уд/хв. Відносні значення показника PWC170 спортсменок ациклічних видів спорту  кваліфікації  1 розряд-КМС склали в середньому 17,6±0,3  кгм/хв/кг.


Спортсмени ациклічних видів спорту рівня МС, МС-МСМК, МС-ЗМС мали середній вік 23,3±0,3 років, стаж занять  11,3±0,3 років. За часовими складовими ВСР у спортсменів переважала парасимпатична ланка  ВНС. У  всіх групах спортсменів  переважав  гіпокінетичний  ТК. Величина ЧСС спокою рівнялась 57,3±0,5 уд/хв. Середня відносна  величина показника PWC170  спортсменів цього  рівня склала  20,1±0,2  кгм/хв/кг.


Спортсменки рівня МС, МС-МСМК, МС-ЗМС  мали середній вік 20,9±0,3 роки, стаж занять 9,9±0,3 років. Дані ВСР демонструють переважання  парасимпатичної  ланки  ВНС за часовими складовими у представників більшості видів спорту (у дзюдоїсток ще й за  частотними), за винятком  баскетболісток, у яких переважає симпатична ланка ВНС. У  всіх групах переважав  гіпокінетичний ТК, за винятком стрибунок у воду, у яких частіше зустрічався  еукінетичний ТК. Середня величина ЧСС склала 56,5±0,7 уд/хв. Відносні значення показника PWC170 спортсменок ациклічних видів спорту цього  рівня  склали  в середньому 18,9±0,2 кгм/хв/кг.


Спортсмени екстра-класу (гандбол) мали середній вік 25,5±0,5 років, стаж  занять 13,5±1,4 років. За  даними  ВСР парасимпатична ланка ВНС переважала  за  часовими складовими у спортсменів усієї групи. У цих спортсменів в 80,0 %  переважав гіпокінетичний ТК. Величина ЧСС спокою становила 59,1±1,2 уд/хвСередня відносна величина показника PWC170   гандболістів  екстра-класу  склала  19,7±0,8 кгм/хв/кг.


У спортсменок екстра-класу (гандбол) середній вік  склав 30,3±0,7 років, стаж занять 17,4±0,8 роківЗа  часовими і частотними складовими  ВСР у  гандболісток переважала парасимпатична  ланка  ВНС. У 90,0% випадків у спортсменок переважав гіпокінетичний ТК. Середня величина ЧСС становила 48,2±1,3 уд/хв. Відносні значення показника PWC170  гандболісток  екстра-класу  склали  в середньому 19,4±0,5 кгм/хв/кг.


Характеристика представників циклічних видів спорту. У спортсменів циклічних видів спорту кваліфікації 1 розряд-КМС (чоловіки) середній вік склав 19,2±0,2 років та стаж занять 5,7±0,2 років. За даними ВСР середня ЧСС становила 60,1±0,6 уд/хв., у всіх спортсменів переважала  парасимпатична ланка ВНС. Гіпокінетичний ТК переважав у бігунів на 100-400 м і тріатлоністів, а в решті груп спортсменів частіше зустрічався  еукінетичний ТК. Середня відносна  величина показника PWC170 представників  циклічних видів спорту кваліфікації 1 розряд-КМС склала 20,5±0,2 кгм/хв/кг. Спортсменки аналогічної кваліфікації мали середній вік 17,5±0,2 років, стаж занять 4,7±0,2 років. Дані ВСР свідчать, що у всіх групах спортсменок переважає парасимпатична ланка ВНС, за винятком бігунок на 100-400 м, у яких переважає симпатична ланка.  У всіх групах спортсменок переважав еукінетичний ТК, за винятком бігунок на 100-400 м, у яких переважав гіпокінетичний ТК. Величина ЧСС спокою становила 62,8±0,9 уд/хв. Відносні значення показника PWC170 представниць циклічних видів спорту  кваліфікації 1 розряд-КМС в середньому склали  18,8±0,3 кгм/хв/кг.                      


У спортсменів циклічних видів спорту рівня МС і МС-МСМК середній вік склав 22,3±0,2 роки, стаж занять 9,5±0,3 років. За даними часових складових у всіх спортсменів переважала парасимпатична  ланка ВНС. У всіх групах переважав гіпокінетичний ТК, за винятком представників академічного веслування, у яких частіше зустрічався еукінетичний ТК. Величина ЧСС спокою становила 56,2±0,5 уд/хв.  Середня відносна  величина показника PWC170  спортсменів циклічних видів спорту рівня МС і МС-МСМК  була абсолютно більшою серед чоловіків і склала в середньому 23,5±0,2 кгм/хв/кг.


Спортсменки аналогічної кваліфікації мали середній вік 20,5±0,3 роки, стаж занять 8,0±0,3 років. Дані ВСР демонструють переважання парасимпатичної ланки ВНС за часовими  складовими у представників більшості видів спорту, за винятком  представниць академічного веслування й  тріатлону, у яких переважає симпатична ланка. У більшості груп переважав гіпокінетичний ТК, за винятком бігунок на дистанції 100-400 м та представниць академічного веслування. Середня величина ЧСС становила 59,8±0,9 уд/хв. Відносні значення показника PWC170 у спортсменок циклічних  видів спорту рівня МС і  МС-МСМК  були найвищі серед жінок і склали  в середньому 20,4±0,3  кгм/хв/кг.


 


Особливості ВСР, ЦГ та фізичної роботоспроможності у спортсменів ациклічних та циклічних видів спорту в залежності від рівня кваліфікації. Порівняння вивчаємих показників у спортсменів ациклічних видів спорту залежно від кваліфікації від 1 розряду-КМС до МС, МС-МСМК та МСМК-ЗМС показало таке. За даними ВСР у футболістів та дзюдоїстів кваліфікації 1 розряд-КМС відсутні вірогідні  відмінності у порівнянні зі спортсменами рівня МС-МСМК. В той час парасимпатична ланка ВНС  переважає у спортсменів кваліфікації 1 розряд-КМС, це представники  міні-футболу, гандболу (чоловіки), баскетболу (жінки), а також стрибків у воду (чоловіки),  у порівнянні зі спортсменами більш високої кваліфікації. У представників  гандболу (чоловіки та  жінки екстра-класу, жінки рівня МС), дзюдо (жінки, МС-МСМК), стрибків у воду (жінки, МС-ЗМС), художньої гімнастики (МС) переважає парасимпатична ланка ВНС, у  порівнянні зі спортсменами  нижчої  кваліфікації.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины