КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ОРТОПЕДИЧНИХ ЗАХОДІВ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ДЕФЕКТІВ ТА ДЕФОРМАЦІЙ ЗУБО-ЩЕЛЕПНОЇ СИСТЕМИ ХВОРИХ З НЕЗРОЩЕННЯМИ ВЕРХНЬОЇ ГУБИ ТА ПІДНЕБІННЯ



title:
КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ОРТОПЕДИЧНИХ ЗАХОДІВ У КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ДЕФЕКТІВ ТА ДЕФОРМАЦІЙ ЗУБО-ЩЕЛЕПНОЇ СИСТЕМИ ХВОРИХ З НЕЗРОЩЕННЯМИ ВЕРХНЬОЇ ГУБИ ТА ПІДНЕБІННЯ
Альтернативное Название: КЛИНИКА, ДИАГНОСТИКА И КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ Ортопедические мероприятия в комплексном лечении ДЕФЕКТОВ И ДЕФОРМАЦИЙ зубочелюстной СИСТЕМЫ БОЛЬНЫХ С несращением верхней губы и неба
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи дослідження. У рамках діяльності "Міжобласного організаційно-методичного центру для надання медичної допомоги дітям з природженими дефектами обличчя і шиї" (м. Львів), обстежено та надано різні види допомоги 193 пацієнтам віком від народження до 45 років з різними формами природжених незрощень верхньої губи та піднебіння і хворим, які вперше звернулись за ортодонтичною та ортопедичною допомогою на кафедру ортопедичної стоматології та стоматологічну поліклініку Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.


У зв’язку з тим, що зубо-щелепна система змінюється протягом всіх періодів розвитку дитини і кожен із цих періодів характеризується певними морфофункціональними особливостями, які необхідно враховувати під час проведення профілактичних та лікувальних заходів, була виділена окрема група дітей віком від 7 до 16 років у кількості 126 пацієнтів з метою вивчення особливостей формування їх зубо-щелепної системи при наявності різних форм незрощень. Всіх дітей цієї групи розподілено на дві підгрупи: 7-11 років ― період змінного прикусу та 12-16 років ― період функціонального формування постійного прикусу, що відповідає ІІІ і IV періодам функціонального формування зубо-щелепної системи за Е.Я.Варесом.


З метою вивчення будови профілю обличчя і відношення верхньої губи, нижньої губи та підборіддя до "біометричного поля" фотостатичним методом обстежено 271 дитина у віці від 8 до 16 років (хлопчиків – 143, дівчаток – 128) з нормогнастичним прикусом.


З метою вивчення особливостей розвитку і формування зубних рядів у дітей віком 4-13 років та встановлення динаміки розвитку щелеп у дітей цієї вікової групи у порівнянні з динамікою розвитку щелеп у дітей з незрощеннями піднебіння проведено обстеження 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 13-річних дітей в динаміці розвитку їх зубо-щелепної системи протягом 3-5 років. З числа обсте­же­них дітей відібрано групу з нормогнатичним прикусом і нормогнатичним розвитком щелеп (відсутність дефектів зубних рядів, масового ураження зубів каріозним процесом, відсутністю аномалій положення і розвитку окремо стоячих зубів та прикусу). Дітям відібраної групи протягом 5 років в один і той же термін отримували відбитки обох щелеп і виготовляли контрольні моделі. Здійснено 1861 обстеження дітей, отримано і вивчено 1152 контрольні моделі, на яких здійснено 9614 вимірів.


Анатомічному та гістологічному дослідженню піддано 96 надкомплектних зубів, що були видалені за ортодонтичними показаннями.


Методи клінічного дослідження. Клінічні дослідження проводилися у 126 як неоперованих, так і оперованих на верхній губі та піднебінні хворих з природженими незрощеннями верхньої губи і піднебіння на всіх етапах їх лікування. Проводили обстеження обличчя, щелеп, скронево-нижньощелепних суглобів, ротової порожнини. Звертали увагу на симетричність та пропорційність обличчя, наявність післяопераційних рубців чи інших деформацій верхньої губи і носа, ступінь та амплітуду відкривання рота, характер прикріплення вуздечок губ та язика, особливості проявів різних форм незрощення, детально обстежувалося відновлене тверде та м’яке піднебіння на предмет виявлення післяопераційних дефектів та ступеня вело-фарингіального змикання. Обов’язково отримувалися контрольні моделі обох щелеп.


Біометричні методи дослідження. Діагностичні моделі щелеп вивчали у трьох площинах: трансверзальній, сагітальній та вертикальній.


У трансверзальній площині визначали:


 – ширину чотирьох різців верхньої та нижньої щелеп;


 – ширину зубних дуг верхньої і нижньої щелеп;


 – ширину твердого піднебіння.


У сагітальній площині визначали:


 – довжину переднього відрізка щелеп;


 – сагітальну довжину зубних дуг;


 – довжину зубних дуг за серединою окклюзійної поверхні зубної дуги (лонгітудинальну довжину).


У вертикальній площині визначали висоту склепіння твердого піднебіння.


На 252 діагностичних моделях верхньої і нижньої щелеп здійснено 2016 вимірювань мезіодистальних розмірів різців, 1008 вимірювань премолярної та моляр­ної ширини щелеп, 252 вимірювання сагітальної довжини щелеп, 252 вимірю­вання лонгітудинальної довжини зубних рядів, 1008 вимірювань параметрів піднебіння.


Проводили внутрішньоротові вимірювання ширини вело-фарингальної щілини – 252 вимірювання. Всього на 252-х діагностичних моделях верхньої та нижньої щелеп проведено 4536 вимірювань, аналіз яких дав можливість виявити закономірності росту і розвитку зубо-щелепної системи у дітей із природженими незрощеннями піднебіння.


У процесі обстеження хворих із природженими незрощеннями з метою забезпечення отримання об’єктивної інформації про стан зубо-щелепної системи, напрацьовано, апробовано та впроваджено у практичну роботу низку приладів та апаратів медико-технічного призначення, а саме – прилади для визначення глибини піднебіння і інших ортопедичних вимірювань; прилад для вивчення форми і розмірів зубних рядів за діагностичними моделями; стереофотографічні знімки спеціального призначення та обладнання для їх одержання; краніостат із касетним тримачем для одержання телерентгенограм голови (розпрацьований у 1977 році, ще до появи в Україні перших рентгенапаратів для телерентгенографії).


Для забезпечення оптимальної зручності при наданні лікарської допомоги таким хворим та для оптимізації технологічних процесів виготовлення ортопе­дич­них та ортодонтичних виробів розпрацьована, апробована та випущена дослідними партіями низка апаратів, а саме – освітлювачі стоматологічні; фотополімеризатори на основі ультрафіолетових джерел випромінювання; фотонагрівачі стоматологічного призначення для термообробки стоматологічних матеріалів.


Всі зазначені апарати забезпечувалися нашим медико-технічним завдан­ням, проходили медичне випробування під нашим керівництвом та знайшли своє втілення під час надання ортопедичної допомоги хворим з природженими вадами обличчя.


З розвитком фотографії краніометричні методи набули свого подальшого розвитку у фотометричних дослідженнях. Найбільшого розповсюдження набув метод дослідження форми профілю обличчя за Simon, що поєднує гнатостатику з фотостатикою. Цей метод неодноразово удосконалювався, однак основний його принцип – визначення форми щелепного профілю обличчя за лініями, що є перпендикулярними до горизонтальної Simon, зберігся до теперішнього часу.


Однак метод не позбавлений недоліків, оскільки носить описовий характер і не враховує особливостей будови обличчя при ортогнатичному прикусі у статевому та віковому аспектах.


У зв’язку з цим нами було вивчено будову профілю обличчя і відношення верхньої губи, нижньої губи та підборіддя до ліній “біометричного поля” у 271 дитини у віці від 8 до 16 років (хлопчиків – 143, дівчаток – 128) з нормогнатичним прикусом. Для визначення відношення нижньої частини профілю обличчя до “біометричного поля” нами розроблені і запропоновані спеціальні коефіцієнти цього поля.


Результати проведених досліджень дозволили, виходячи з коефіцієнтів відношення трьох точок до біометричного поля виділити п’ять варіантів (5 груп) серед обстежених.


Запропонований математичний метод оцінки профілю нижньої частини обличчя відносно до граничних ліній біометричного поля методом розрахунку запропонованих коефіцієнтів (Kls, Kli, Kpg) вносить суттєвий елемент об’єктивної оцінки антропометричних даних і дозволяє у конкретних цифрових величинах оцінювати результати, що одержуються в процесі лікування. Особливо важливим є такий підхід у обстеженні хворих із природженими дефектами і деформаціями обличчя.


Результати досліджень та їх обговорення. У зв’язку з прискореним загальним розвитком дітей останнім часом спостерігаються певні особливості розвитку їх зубо-щелепної системи, в результаті чого виникає необхідність пере­гляду вікових нормативних показників величин щелеп та динаміки їх розвитку. Тому ми вважали за необхідне вивчити особливості розвитку і форму­вання зубних рядів у дітей віком від 4 до 13 років; встановити динаміку розвитку щелеп у дітей цієї вікової групи та покласти їх за норму для порів­няння з динамікою розвитку щелеп у дітей з природженими незрощеннями верхньої губи.


 


Дані вивчення розвитку щелеп свідчать, що сума чотирьох постійних різців збільшується на 10 мм для верхньої щелепи і на 6 мм для нижньої щелепи порівняно з сумою молочних 4-х різців. Ці зміни починаються в 6 років і закінчуються до 8 років. Надалі розміри суми різців не змінюються.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины