| summary: | Матеріали та методи дослідження. У порівняльному аспекті проаналізовані результати лікування 341 хворої на РГЗ T1N0M0 – T2N1M0 стадій, пролікованих в клініці ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва Академії медичних наук України» за період з 1998 по 2007 роки.
Вік хворих на РГЗ коливався в діапазоні 24 – 78 років. Середній вік склав (51,69,5) років, медіана дорівнювала 52,0 року. Молодше 55 років налічувалося 193 хворих (56,6±2,7) % на РГЗ, в менопаузі – 148 пацієнток (43,4±2,7) %.
Локалізація пухлини в лівій груді спостерігалася дещо частіше – 183 хворих (53,7±2,7) %, ніж у правій – в (46,3±2,7) % випадків (158 хворих). Найчастіше рак локалізувався у верхньозовнішньому квадранті – (75,4±2,3) % – 257 хворих і значно рідше у верхньовнутрішньому, нижньозовнішньому і нижньовнутрішньому – (12,6±1,8) % (43), (7,9±1,5) % (27) і (4,1±1,1) % (14 хворих) відповідно.
Аналіз частоти зустрічальності різних стадій захворювання в нашому дослідженні показав, що хворі з I стадією процесу склали (32,3±2,5) %, переважна кількість хворих мали II стадію захворювання (67,7+2,5) %.
Домінували пухлини розміром до 3 см, які виявлені у 287 (84,2±2,0) % з 341 хворої. Метастатичне ураження регіонарних лімфатичних вузлів різного рівня виявлено у 162 (47,5±2,7) % з 341 хворої в досліджуваних групах за даними гістологічного дослідження. Ураження одного-двух лімфатичних вузлів відмічено у 103 із 341 пацієнтки (30,2±2,5) %, і серед хворих з ураженими лімфатичними вузлами – 103 із 162 хворих (63,6±3,8) %. Три і більш метастатично уражених лімфатичних вузли виявлені у 59 з 341 пацієнтки (17,3±2,0) % і у 59 з 162 хворих (36,4±3,8) %.
Частота ураження регіонарних лімфатичних вузлів становила пряму залежність від величини первинного пухлинного вузла.
см, як правило, спостерігалася відсутність ураження лімфатичних вузлів – (61,6±3,6) % хворих. При розмірах пухлини 2–5 см вільні від метастазів лімфатичні вузли визначали у (32,73,8) % пацієнток.
У всіх хворих діагноз РГЗ було верифіковано морфологічно. Найчастіше зустрічався дольковий тип пухлини – (57,8±2,7) %. Значно рідше – протокова і медулярна форми карциноми (22,8±2,3 і (9,7±1,6) % випадків відповідно). Скірозний, тубулярний і слизовий вид пухлини визначали в 3,2±1,0; 2,6±0,9 і (1,8±0,7) % випадків відповідно. У (2,1±0,8) % випадків – різновиди інших типів раку.
Всі хворі на РГЗ отримували комбіноване лікування за радикальною програмою. Залежно від характеру лікування пацієнток було розподілено на чотири групи з дотриманням принципів часової рандомізації.
(47,6±9,9) року, медіана – 46,5 року.
Друга група – 95 пацієнток з РГЗ, лікування яким починали з виконання операції – радикальної мастектомії за Пейті-Діссоном. Післяопераційний курс ПТ на регіонарні шляхи лімфовідтоку проводили за наявності метастатичного ураження видалених лімфатичних вузлів. Середній вік склав (48,8±10,5) року, медіана – 46,5 року.
Третя група – 85 хворих на РГЗ, лікування яким починали з передопераційного курсу ПТ методом крупного фракціонування дози на грудну залозу СОД 15 Гр з локальним опроміненням пухлини СОД 25 Гр, пахвових лімфовузлів – СОД 20 Гр, з подальшим виконанням органо-зберігаючої операції. У післяопераційному періоді хворим був проведений курс ПТ на грудну залозу, що залишилася, до 50 Гр і на шляхи регіонарного лімфовідтоку за наявності метастазів у видалених лімфатичних вузлах. Середній вік – (51,3±11,5) року, медіана – 50,0 року.
Четверта група – 57 пацієнток, лікування яким було почато з перед-операційного курсу ПТ крупними фракціями з мультифракціонуванням дози на грудну залозу СОД 25 Гр з локальним опроміненням пухлини СОД 34 Гр, пахвових лімфовузлів – СОД 20 Гр, з подальшим виконанням органозберігаючої операції. У післяопераційному періоді опромінення грудної залози не проводили. Хворим, у яких були виявлені метастази у видалених лімфатичних вузлах, проведено курс ПТ на шляхи регіонарного лімфовідтоку. Середній вік склав (60,2±9,1) року, медіана – 62,0 року.
Оперативне втручання проводили в об’ємі радикальної мастектомії за Пейті-Діссоном або радикальної резекції, що полягає у видаленні сектора тканини грудної залози з пухлиною разом з прилеглою зоною фасції великого грудного м’яза єдиним блоком з клітковиною і лімфатичними вузлами підключичної, пахвової і підлопаткової ділянок. Основними показаннями до проведення органозберігаючого лікування були: локалізація і розмір пухлини (до 3 см), співвідношення розміру пухлини до розміру грудної залози, відсутність конгломератів лімфатичних вузлів та мультицентричності зростання пухлини, вираженої мастопатії в ураженій грудній залозі, неускладнений сімейний анамнез, вік хворих понад 35 років.
Ад’ювантну поліхіміотерапію проводили всім хворим на РГЗ, у яких при гістологічному дослідженні видаленого препарату були виявлені метастази в лімфатичних вузлах за схемами CAF, CAMF.
Гормональне лікування проводили відповідно до сучасних поглядів і підходів до цієї проблеми. Хірургічну кастрацію виконували пацієнткам із збереженою менструальною функцією при виявленні в пухлині рецепторів стероїдних гормонів. Цим пацієнткам після виконання операції рекомендували прийом антиестрогенних препаратів (тамоксифен, фарестон та ін.) або інгібіторів ароматази (фемару, аромазин, аримідекс та ін.) протягом п’яти років. Хворим у менопаузі, гормонотерапію призначали при позитивному рецепторному статусі впродовж того ж часу.
Термін спостереження за хворими склав 60 місяців, за винятком 4 групи, де цей показник дорівнював 36 місяців.
Для визначення гістологічної структури пухлини використовували міжнародну «Гістологічну класифікацію пухлин молочної залози і жіночих статевих органів» (ВООЗ, Ліон, 2003). Мітотичний індекс і кількість патологічних мітозів визначали за методом І.А. Алова (1972) і А.І. Казанцевої (1980), променевий патоморфоз, ступінь променевого ушкодження пухлини – за методом Г.А. Лавнікової (1976), характер клітинних стромальних реакцій – за методом Т.П. Якимової (1982).
Показники ліпідного профілю досліджували при первинному обстеженні і після закінчення комбінованої терапії. У сироватці крові хворих визначали рівень ЗХ (загальний холестерин), ТГ (тригліцериди), ЛПВЩ (ліпопротеїди високої), ЛПНЩ (низької) і ЛПДНЩ (дуже низької щільності), а також розраховували коефіцієнт Кат (атерогенності крові), що відображує співвідношення атерогенних і антиатерогенних ліпопротеїнових фракцій.
Рівень холестерину і тригліцеридів визначали ферментативним методом згідно з інструкцією за допомогою стандартних діагностикумів виробництва фірми «Dia System Int.», Німеччина. |
