ЭФФЕКТИВНОСТЬ КОМБИНИРОВАННОГО ДВУХЭТАПНОГО МЕТОДА ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ПЕРВИЧНОЙ ОТКРЫТОУГОЛЬНОЙ ГЛАУКОМЫ : ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНОВАНОГО ДВОХЕТАПНОГО МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПЕРВИННОЇ ВІДКРИТОКУТОВОЇ ГЛАУКОМИ

summary

Матеріали та методи дослідження. В роботі представлені результати дослідження гідро- та гемодинаміки, а також результати офтальмологічних та ехобіометричних досліджень, проведених у 220 пацієнтів (251 око) з різними стадіями первинної відкритокутової глаукоми. Всі досліджені очі не були раніше оперовані і були факічними. Серед хворих було 119 чоловіків (54,1 %) і 101 жінка (45,9 %) у віці від 40 до 90 років, в середньому - 67,2 ± 1,1 років. Тривалість захворювання глаукомою в обстежених хворих була різною і становила від 3 місяців до 8 років (в середньому - 2,6 ± 0,9 роки) від моменту виявлення. Для контролю ехобіометричних параметрів на очах без ПВКГ, сформована група з 83 добровольців (148 око), з різною очною патологією, що не страждали глаукомою. Серед даних пацієнтів був 21 чоловік (25,3 %) і 63 жінки (74,7 %), вік досліджуваних коливався від 37 до 83 років (середній вік - 62,7 ± 1,2 роки).

Офтальмологічне дослідження включало: візометрію з корекцією та без, кінетичну периметрію, тонометрію, тонографію за Нестеровим, біомікроскопію, офтальмоскопію та біомікроофтальмоскопію, гоніоскопію.

Для дослідження анатомічних параметрів очей та анатомічних співвідношень внутрішньоочних структур використовували метод ультразвукової ехобіометрії. Оцінювалися передньо-задній розмір ока (ПЗР), глибина передньої камери (ПК) і товщина кришталика (ТК), обчислювався коефіцієнт Lowe. З метою більш точного визначення взаємного розташування внутрішньоочних структур нами запропоновано розраховувати ехобіометричні коефіцієнти, що дозволяють оцінити положення в оці ірідокришталиковоїіридо-кришталикової діафрагми: 1) ПК/ПЗР - коефіцієнт відношення глибини передньої камери до передньозадньогопередньо-заднього розміру ока (ПК/ПЗР = ПК/ПЗР*100) та 2) ПК/ЗВ - коефіцієнт відношення глибини передньої камери до заднього відрізка ока (ПК/ЗВ = ПК/(ПЗР - ПК)*100), де ПК - глибина передньої камери, ПЗР - передньозаднійпередньо-задній розмір ока. Обидва цих коефіцієнти характеризують розташування в оці ірідокришталиковоїіридо-кришталикової діафрагми. Чим менше значення даних коефіцієнтів, тим більше зсув ірідокришталиковоїіридо-кришталикової діафрагми вперед. І навпаки, більші значення зазначених коефіцієнтів свідчать про зсув ірідокришталиковоїіридо-кришталикової діафрагми назад.

Для визначення клінічного типу захворювання у пацієнтів із ПВКГ досліджувався діастолічний та середньоорбітальний тиск в a. ophthalmica за допомогою методу офтальмодинамометрії.

YAG-лазерна ірідотоміяіридотомія проводилася на лазерній установці “OPTIMIS” фірми Quantel Medical (Франція), з довжиною хвилі 1064 нм. Базальні колобоми в кількості 3 - 4 наносилися в прикореневій зоні райдужної оболонки в меридіанах 12, 4, 8 або 2, 4, 8, 10 годин поодинокими імпульсами з енергією в імпульсі 5 - 10 мДж. В хірургічному лікуванні хворих основної і контрольної групи використовувалася операція непроникаюча глибока склеректомія.

Статистична обробка результатів проводилася за допомогою комп'ютерної програми STATISTICA версії 6.0 і Microsoft Excel 2000 з пакета Microsoft Office 2000 і включала визначення стандартних показників варіаційної статистики (середнього арифметичного, стандартної помилки середньої, стандартного відхилення). Для оцінки відмінностей в двох групах використовувався t-критерій Стьюдента з попередньою оцінкою нормальності розподілу. Порівняння показників глибини ПК та коефіцієнтів анатомічного співвідношення внутрішньоочних структур при різних типах ПВКГ та різній довжині ПЗР здійснювалось методом двохфакторного дисперсійного аналізу з визначенням критерію Фішера.

Результати власних досліджень. Анатомічне співвідношення внутрішньоочних структур залежно від стану кровообігу в басейні очної артерії та гідродинаміки ока при ПВКГ.

Ехобіометричні дослідження, клінічні спостереження і вивчення гідродинаміки, проведені у 181 хворого (209 очей) з первинною відкритокутовою глаукомою у віці від 40 до 90 років (середній вік 67,4 ± 0,6 років). Хворі розділені на дві підгрупи відповідно до клінічного типу захворювання. В першу підгрупу увійшли 116 очей з гіперволемічним типом ПВКГ (55,5 %), у другу - 93 ока з гіповолемічним типом (44,5 %). Також проведене ехобіометричне обстеження з визначенням тих же показників і коефіцієнтів у 83 добровольців (148 очей), що не страждали на глаукому у віці від 37 до 83 років (середній вік - 62,7± 1,2 роки), які склали контрольну групу.

За результатами досліджень в контрольній групі виявлено, що у пацієнтів з осьовою міопією, гіперметропією та еметропів співвідношення величин переднього та заднього відрізка ока, визначене за допомогою запропонованих коефіцієнтів (ПК/ПЗР та ПК/ЗВ), не залежить від осьової довжини ока (ПЗР) і є постійною величиною. Коефіцієнт ПК/ПЗР дорівнював в середньому 12,51 ± 0,11, а коефіцієнт ПК/ЗВ - 14,41 ± 0,15.

Результати ехобіометричних досліджень в основній групі  у пацієнтів з ПВКГ показали, що глибина ПК, коефіцієнти співвідношення внутрішньоочних структур та коефіцієнт Lowe при гіповолемічному типі захворювання майже не відрізняються від відповідних значень даних показників на очах без глаукоми (в контрольній групі). Це пояснюється відсутністю при даному типі захворювання значних гідродинамічних порушень, а отже, і причин для зсуву ірідокришталиковоїіридо-кришталикової діафрагми.

При гіперволемічному типі ПВКГ глибина передньої камери менше, ніж при гіповолемічному типі та в нормі (2,52 ± 0,04 мм, 2,91 ± 0,04 мм і 2,94 ± 0,03 мм, відповідно) (p < 0,001). Однак найбільш важливим є те, що коефіцієнти взаємного співвідношення внутрішньоочних структур ПК/ПЗР та ПК/ЗВ при гіперволемічному типі ПВКГ значно менше, ніж при гіповолемічному типі та в осіб, що не страждають глаукомою. Так, при гіперволемічному типі коефіцієнт ПК/ПЗР склав 11,04 ± 0,12, при гіповолемічному типі – 12,51 ± 0,17, а в обстежених пацієнтів без ПВКГ – 12,57 ± 0,11 (р < 0,001). Коефіцієнт ПК/ЗВ становив 12,43 ± 0,16; 14,33 ± 0,22 і 14,41 ± 0,15, відповідно (р < 0,001). Це свідчить про клінічно значимий зсув ірідокришталиковоїіридо-кришталикової діафрагми вперед у пацієнтів з гіперволемічним типом ПВКГ, що є наслідком підвищеної продукції внутрішньоочної рідини в умовах збільшеного кровопостачання ока при даному типі захворювання.

Коефіцієнти співвідношення внутрішньоочних структур ПК/ПЗР та ПК/ЗВ при обох типах ПВКГ достовірно змінюються залежно від виду рефракції. Виявлено також, що значення коефіцієнта ПК/ПЗР менше 12, а коефіцієнта ПК/ЗВ менше 14 у пацієнтів із ПВКГ і еметропічною рефракцією (при довжині ПЗР в межах 22,5 - 24,0 мм), дозволяють припустити на даному оці наявність гіперволемічного клінічного типу ПВКГ. При міопічній рефракції (довжині ПЗР більше 24,0 мм) додатковим критерієм гіперволемічного типу ПВКГ можна вважати значення коефіцієнта ПК/ПЗР менше 13, а коефіцієнта ПК/ЗВ - менше 15. При гіперметропічній рефракції (довжині ПЗР менш 22,5 мм) на користь гіперволемічного типу ПВКГ свідчать значення коефіцієнта ПК/ПЗР менше 11 і коефіцієнта ПК/ЗВ менше 13. Тобто, запропоновані коефіцієнти анатомічного співвідношення внутрішньоочних структур відображують анатомічні зсуви ірідокришталиковоїіридо-кришталикової діафрагми, обумовлені гемо- та гідродинамічними порушеннями та можуть бути використані в клінічній практиці як додатковий критерій диференціальної діагностики клінічних типів ПВКГ.