ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ПСОРІАЗУ З ВИКОРИСТАННЯМ ХРОНОДЕТЕРМІНОВАНОЇ АНТИОКСИДАНТНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЛАЗЕРНОГО ФОТОФОРЕЗУ : ОПТИМИЗАЦИЯ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ ПСОРИАЗА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ХРОНОДЕТЕРМИНОВАНОИ антиоксидантной терапии и лазерной фотофорезу

summary

          Матеріал і методи дослідження. Дисертаційна робота базується на аналізі результатів обстеження та лікування 120 хворих на псоріаз віком від 16 до 81 року, які   знаходилися на стаціонарному лікуванні в Чернівецькому ОШВД упродовж 2002-2006 рр, а також аналізі показників захворюваності на псоріаз у Чернівецькій області. Групу контролю склали 22 практично здорові особи (донори) репрезентативного віку.

                Комісією з біомедичної етики Буковинського державного медичного університету (протокол №13 від 16.11.06 р.) встановлено, що дисертаційні дослідження виконані з дотриманням основних положень та норм біоетики.

Для вирішення поставлених завдань у 81 хворого на псоріаз визначено показники оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Стан оксидантної системи крові у хворих на псоріаз оцінювали за вмістом малонового альдегіду в еритроцитах і плазмі (Ю.А. Владимиров, А.И. Арчаков, 1972), молекул середньої маси (Г.А. Парфенкова и др., 1987) та фракцій окиснювальної модифікації білків, визначених за альдегідо- й кетонопохідними нейтрального (ОМБ Е₃₇₀) та основного (ОМБ Е₄₃₀) характеру в сироватці крові (І.Ф.Мещишен, 1998). Стан антиоксидантної системи крові оцінювали за рівнем відновленого глутатіону в гемолізаті крові методом О.В. Травіної у модифікації І.Ф. Мещишена (1983), церулоплазміну в сироватці крові методом M.I.Ревіна (В.Г.Колб, В.С.Камышников, 1982), активністю каталази (М.А. Королюк та ін., 1988) та глутатіонпероксидази в цільній крові (І.Ф.Мещишен, І.В.Петрова, 1983).

Для визначення параметрів циркадіанних ритмів досліджуваних показників забір крові у хворих на псоріаз проводили тричі впродовж доби (о 08.00, 16.00 та 24.00 год). Отримані дані обробляли методом косинор-аналізу, вивчали наступні параметри ритму: мезор (середній рівень показника), амплітуду (різницю максимального відхилення показника й мезору), акрофазу (момент часу, в який реєстрували максимальне значення) та батифазу (момент часу, в який реєстрували мінімальне значення досліджуваного показника).

Статистичну обробку результатів досліджень проводили на персональному комп’ютері із застосуванням IBM PS (програма Excel) та використанням ліцензованих програм Statistica 6.0, STATGRARHICS Plus, MCSS 2000 and PASS 2000. Результати досліджень обробляли методами варіаційної статистики та кореляційного аналізу з використанням критеріїв Фішера та Стьюдента (t). За вірогідну приймали різницю середніх при р < 0,05. Для визначення характеру зв’язків між показниками методами кореляційного аналізу обчислювали коефіцієнт кореляції (r), множинний коефіцієнт кореляції (R²), показник вірогідності коефіцієнта кореляції (p).

Результати роботи та їх обговорення. Під спостереженням перебувало 120 хворих на псоріаз: віком 16-20 років – 19 (15,84%) осіб, 21-40 років – 42 (35,0%), 41-60 років –      43 (35,83%) та більше 61 року – 16 (13,33%) пацієнтів. Серед обстежених було 79 (65,83%) чоловіків та 41 (34,17%) жінка, з яких 54 (45,0%) проживали в умовах міста, а 66 (55,0%) – у сільській місцевості Чернівецької області.

Тривалість псоріазу в обстежених хворих коливалася від 1 місяця до 34 років. У більшості пацієнтів дерматоз мав хронічний перебіг – у 113 (94,2%), з них довше 5 років – у 82 (68,3%), довше 10 років – у 54 (53,3%) хворих і у 7 (5,8%) осіб псоріаз був діагностований вперше. Часті рецидиви (3-4 і більше на рік) відзначали 25 (20,8%) хворих, менш часті (2 рази на рік) – 28 (24,8%) та 1 раз на рік – 60 (53,1%) пацієнтів. У 89 (74,2%) хворих рецидиви виникали переважно у холодну пору року, у 16 (13,3%) – влітку, а у 15 (12,5%) – мали позасезонний характер загострень. Серед причин виникнення псоріазу пацієнти найчастіше (у 74 випадках – 61,7%) вказували на нервово-психічні розлади, рідше (у 18 випадках – 15,0%) – на перенесені інфекційні чи соматичні захворювання, решта 28 (23,3%) пацієнтів не змогли вказати причини розвитку та рецидивів дерматозу.

За даними анамнезу, супутня патологія внутрішніх органів була у 65 (54,2%) хворих, у т.ч. захворювання шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи (гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунку чи 12-палої кишки, холецистит, панкреатит, коліт) – у 26 (21,7%), захворювання сечостатевої системи (пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, аднексит) – у 5 (4,2%), гіпертонічна хвороба – у 4 (3,3%), цукровий діабет – у 4 (3,3%), фіброміома матки – у 3 пацієнток (2,5%), бронхіальна астма – у 2 (1,7%) осіб; на часті простудні захворювання скаржився 21 (17,5%) пацієнт. На момент обстеження загострень соматичної патології у пацієнтів не виявлено.

При постановці клінічного діагнозу брали до уваги скарги пацієнтів, дані анамнезу, характер клінічної картини дерматозу, наявність ускладнень. Звичайний (вульгарний) псоріаз без ускладнень діагностовано у 101 (84,17%) хворого, у т.ч. поширена форма – у 96 (80,0%) і обмежена – у 5 (4,16%) осіб; ексудативна форма – у 8 (6,67%), поширена форма з артропатією – у 6 (5,0%), себорейна – у 3 (2,5%), еритродермічна – у 2 (1,67%) осіб. У 56 хворих (46,7%) відзначалася псоріатична оніхопатія. У 99 (82,5%) хворих діагностували прогресуючу стадію псоріазу, у 21 (17,5%) – стаціонарну.

З метою об’єктивної характеристики клінічних проявів псоріазу та оцінки ефективності розробленого методу його лікування у взятих на облік хворих було вираховано індекс ураження шкіри і тяжкості псоріатичного процесу – PASI, середнє значення якого на початку лікування у обстежених пацієнтів склало 24,4±0,23.

Для встановлення клініко-епідеміологічних особливостей псоріазу в Чернівецькій області проведено аналіз річних звітів Чернівецького ОШВД за 2003-2005 рр., який виявив збільшення (на 29,1%) абсолютного числа хворих на псоріаз (з 1351 особи у 2003 р. до 1744 – у 2005 р.), а також зростання (на 30,6%) показника його захворюваності (з 147,0 випадків на 100 тис. населення у 2003 р. до 192,0 на 100 тис. населення – у 2005 р.). У структурі госпіталізованих у Чернівецький ОШВД у 2003-2005 роках питома вага хворих на псоріаз зросла з 20,2% у 2003 р. до 24,5% – у 2005 р. Серед госпіталізованих хворих на псоріаз переважають особи чоловічої статі (у співвідношенні до осіб жіночої статі 2,0 : 1 – 2,8 : 1) та мешканці міста (55,1% – 59,8%), відзначається тенденція до збільшення (на 5,6%) кількості пацієнтів пенсійного віку. За останні      3 роки встановлено зростання (на 14,6%) частки хворих на ускладнені форми псоріазу – артропатичну, ексудативну чи  еритродермічну.

Визначення циркадіанних ритмів показників оксидантної та антиоксидантної систем крові проведено у 81 хворого на псоріаз (табл.1). У обстежених пацієнтів встановлено вірогідне зростання мезору МА в еритроцитах (у 1,52 раза, р<0,001) та мезору МСМ у плазмі (на 9,8%, р<0,001), а також збільшення мезору й амплітуди МА в плазмі (відповідно на 49,7%, р<0,001 і в 1,52 раза, р<0,05) та ОМБ Е ₃₇₀ (на 36,5% і в 2,73 рази, р<0,001) і ОМБ Е ₄₃₀ (на 40,8% і в 2,16 рази, р<0,001). У хворих на псоріаз порівняно з контрольною групою встановлено зміщення часу добових піків МСМ та фракцій ОМБ з акрофазою у нічні години (03.23 – 05.21 год) та батифазою у післяобідній час (15.23 – 17.21 год) при збереженні синхронізації циркадіанних ритмів МА.

Водночас у хворих на псоріаз встановлено (див. табл. 1) вірогідне зниження мезору й амплітуди ЦП (відповідно на 15,0% та в 2,05 рази, р<0,001) і ВГ (у 2,11 рази, р<0,001 та на 26,7%, р<0,01), а також зменшення мезору КА (на 11,4%; р<0,05) і зростання мезору ГПО (на 11,5%; р<0,05). Відзначено також зміщення акрофази ЦП, ВГ та ГПО у бік  ранкових годин (07.18-08.32 год), а КА – у напрямку другої половини ночі (05.43 год) зі зменшенням їх рівнів упродовж дня та мінімальними значеннями у післяобідній та вечірній час доби (17.43 год – 20.32 год).