Експериментальне обґрунтування застосування глюкозаміну гідрохлориду та його комбінації з диклофенаком натрію в терапії гломерулонефритів : Экспериментальное обоснование применения глюкозамина гидрохлорида и его комбинации с диклофенаком натрия в терапии гломерулонефрита

summary

Матеріали та методи дослідження. Об’єктами досліджень були обрані глюкозаміну гідрохлорид (ГА г/х), глюкозаміну сульфат, глюкозаміну пентаацетат, D-(+)-глюкозамонієва сіль 4’-броманіліду 4,6-дихлор-2-карбоксисукцин­анілової кислоти (субстанція І), 4’-броманілід 4,6-дихлор-2-карбоксисукцин­анілової кислоти (субстанція ІІ), 2’-хлоранілід 4,6-дихлор-2-карбоксисукцин­анілової кислоти (субстанція ІІІ) та композиція на основі глюкозаміну гідрохлориду та диклофенаку натрію (ДН). Похідні 2-карбокси­сукцина­нілових кислот (субстанції І, ІІ, ІІІ) були синтезовані на кафедрі фармацевтичної хімії НФаУ під керівництвом доцента С.Г. Ісаєва. Технологія таблетованої лікарської форми на основі композиції диклофенаку натрію з глюкозаміну гідрохлоридом розроблена на ЗАТ НВЦ „Борщагівський ХФЗ” під керівництвом канд. хім. наук А.С. Шаламая.

Фармакологічні дослідження проведені на 660 білих нелінійних щурах, що були вирощені у розпліднику ЦНДЛ НФаУ та утримувались на стандартному харчовому раціоні у відповідності з санітарно-гігієнічними нормами.

Основні етапи досліджень представлені на схемі. На першому етапі було проведено вивчення динаміки вмісту ендогенного N-ацетилглюкозаміну
(N-ацГА) у тварин з мембранозною нефропатією, яку відтворювали у власній модифікації шляхом внутрішньочеревинного введення розчину доксорубіцину в дозі 10 мг/кг (І.А. Зупанець, С.К. Шебеко, 2004). Вміст аміноцукру визначали у сироватці крові та гомогенаті ниркової тканини щурів на 14 та 21 добу розвитку патології у порівнянні з інтактними тваринами.

На наступному етапі було проведено фармакологічний скринінг нефропротекторних властивостей досліджуваних засобів в умовах розвитку у тварин мембранозної нефропатії, яку моделювали за допомогою вищеописаної методики (І.А. Зупанець, С.К. Шебеко, 2004). Дослідження проводили у порівнянні з диклофенаком натрію, преднізолоном та фраксипарином з визначенням показників на 14 та 21 дні досліду.