КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ОЦЕНКА ТЕЧЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ ПРИ ГИПЕРФУНКЦИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ



title:
КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНАЯ ОЦЕНКА ТЕЧЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ ПРИ ГИПЕРФУНКЦИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Альтернативное Название: КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ОЦІНКА ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ПРИ ГІПЕРФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
Тип: synopsis
summary:

         Об'єкт і методи дослідження. Для вирішення поставлених задач обстежено 160 вагітних у віці від 20 до 39 років. Спостереження проводилося з 6 тижнів вагітності до пологів включно. Умовою включення в дослідження була відсутність вираженої екстрагенітальної патології до настання вагітності, яка передбачає призначення додаткового лікування, за винятком гіперфункції ЩЗ.


Усіх  вагітних  поділено на три групи. Контрольну групу (І) склали 40 жінок з нормальною функцією ЩЗ. 120 вагітних які мали гіперфункцію ЩЗ за клінічними даними й гіпертрофію ЩЗ за даними УЗД,  в залежності від проведеної терапії поділили на дві групи. II група порівняння – 55 вагітних з гіперфункцією ЩЗ, яким, починаючи з 7-го тижня вагітності, призначали базисну терапію - тіамазолу 15 - 20 мг на добу у 3 - 4 прийоми, а також полівітамінний препарат «Прегнавіт» по 1 драже на день. Лікування тривало до 36-го тижня вагітності.


III група (основна) – 65 вагітних, які, крім базисної терапії отримували препарат ''Мілдронат'' в дозі 500 мг на добу, ά-токоферолу ацетат 100 мг на добу, есенціалє 2 капсули 3 рази на добу, настойку валеріани по 20 крапель 3 рази на добу.    


         При становленні діагнозу тиреотоксикоз враховували такі симптоми, як зменшення маси тіла вагітної або нездатність збільшити її при нормальному апетиті, нестерпність високої температури навколишнього середовища, частий пульс, екзофтальм з ретракцією повік, збільшення розмірів ЩЗ за даними об'єктивного дослідження та зміни на ЕКГ.


Верифікація клінічного діагнозу проводилася сумісно з лікарем ендокринологом за даними УЗД ЩЗ і вмістом ТТГ, Т3 і Т4 у сироватці крові вагітних, визначеним за допомогою імуноферментного аналізатора «Multiscan».


Для УЗД жінок, які знаходилися під спостереженням, використовували ультразвуковий апарат SІEMENS SonoLіne Sі-1450 (Франція).


         Клінічну оцінку перебігу вагітності проводили за частотою: загрози викидня, прееклампсії, ПН, дистресу плода, багатоводдя, передчасних пологів, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти.


         Клінічну оцінку перебігу пологів проводили за частотою: передчасного або раннього вилиття навколоплідних вод, слабкості пологової діяльності, кровотечі в пологах та ранньому  післяпологовому періоді, а також за станом новонароджених згідно оцінки за шкалою Апгар.


         Концентрацію у крові естріолу, естрадіолу, прогестерону, ПЛ і ХГ визначали радіоімунним методом з використанням наборів фірми "CEA-ІRE SORY" (Франція). Визначення проводили у терміні 6 - 12 та 29 - 36 тижнів вагітності.


         УЗС ФПК проводили на апараті "Aloka SSD 1700" (Японія).


Вивчення стану ПОЛ та АОС здійснювали шляхом визначення рівня дієнового кон’югату, малонового діальдегіду, гідроперекисів ліпідів і супероксиддисмутази. Визначення проводили в терміах 6 - 12 та 29 - 36 тижнів вагітності.


Для вивчення морфології плаценти шматочки плаценти фіксували в 10 % нейтральному формаліні, заливали в целоїдин-парафін, після спиртової проводки виготовляли зрізи товщиною 5 - 6 мкм. Зрізи фарбували гістологічними методами: гематоксиліном й еозином, пікрофуксином за Ван-Гізон і  Маллорі. Гістохімічними методами визначали мукополісахариди (ідентифікували PAS-реакцією з контролем амілазою), РНК визначали реакцією Браше (контроль із кристалічною рибонуклеазою), ДНК визначали реакцією Фельгена-Росенбека (контроль - гідроліз із HCl).


Стереометричне дослідження плаценти проводили за методом А.П. Мілованова, А.И. Брусиловського (1986) на мікроскопі Olympus (Японія). При цьому визначали відносні об’єми основних структурних компонентів плаценти: ба­заль­на пла­стин­ка, між­вор­син­ча­стий про­стір, ма­те­рин­ський фібриноїд, стро­ма вор­син, су­дини вор­син, синцитіальний епітелій, пе­ри­фе­ри­чний тро­фоб­ласт.    


Виявлення відмінностей між показниками перебігу вагітності та пологів у жінок різних груп порівняння проводилося з використанням статистичних методів дослідження. Для виявлення зв'язку між рівнями гормонів ФПК у крові вагітних і частотою ускладнень перебігу вагітності й пологів проводили кореляційний та однофакторний дисперсійний аналіз.


         Статистичну обробку матеріалу здійснювали  на комп'ютері "Pentіum ІV" за допомогою програми "MS Excel 2003".


Результати дослідження та їх обговорення. У І триместрі вагітності у всіх жінок з гіперфункцією ЩЗ ІІ групи мало місце виражене підвищення частоти серцевих скорочень (137 ± 14,32 хв¯¹) і помірне підвищення систолічного (156 ± 13,23 мм.рт.ст.), діастолічного (95 ± 8,45 мм.рт.ст.) і пульсового (62 ± 5,28 мм.рт.ст.) тиску. При цьому в 49 % вагітних на ЕКГ виявлялася миготлива аритмія, у 65,4 % - екзофтальм і у 20 % - симптом Грефе. У результаті проведеної тиреостатичної терапії в ІІІ триместрі вагітності у всіх жінок відзначене достовірне зниження систолічного, діастолічного та пульсового тисків, які досягли нормальних значень, достовірне зменшення частоти серцевих скорочень, частоти миготливої аритмії, екзофтальму та відсутність симптому Грефе.


У І триместрі у всіх вагітних III групи також мало місце значне підвищення частоти серцевих скорочень (134 ± 12,31 п/хв) і помірне систолічного (151 ± 9,12 мм.рт.ст.), діастолічного (97 ± 7,64 мм.рт.ст.) і пульсового (59 ± 4,68 мм.рт.ст.) тиску. При цьому в 49,2 % вагітних на електрокардіограмі (ЕКГ) виявлялася миготлива аритмія, у 67,7 % - екзофтальм й у 20 % - симптом Грефе. Тиреостатична терапія в ІІІ триместрі вагітності у всіх жінок призвела до достовірного зниження систолічного, діастолічного та пульсового тисків, достовірне зменшення частоти серцевих скорочень, які досягли нормальних значень, частоти миготливої аритмії з переходом в еусистолічну форму, екзофтальму й відсутність симптому Грефе.


У вагітних ІІ групи перебіг вагітності був обтяжений такими ускладненнями, як загроза передчасного переривання вагітності, прееклампсія, ФПН, дистрес плода, багатоводдя, передчасні пологи, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти. Частота цих ускладнень у жінок ІІ групи була істотно вищою, ніж у вагітних контрольної групи (табл. 1).


Звертало на себе увагу те, що у вагітних ІІ групи переважали такі ускладнення, як загроза викидня, плацентарна недостатність (ПН) і хронічний дистрес плода. Їхня частота перевищувала в 2 - 3 рази аналогічні показники у вагітних контрольної групи.


 


Таким чином, незважаючи на те, що під впливом тиреостатичної терапії відзначалося зменшення симптомів тиреотоксикозу та клінічне поліпшення загального стану жінок, дана патологія істотно обтяжувала перебіг вагітності. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины