РОЛЬ КОЭНЗИМА А В ПАТОГЕНЕЗЕ ВОЗРАСТНОЙ КАТАРАКТЫ : РОЛЬ КОЕНЗИМА А В ПАТОГЕНЕЗІ ВІКОВОЇ КАТАРАКТИ

summary

Матеріали та методи досліджень. В експерименті in vivo помутніння кришталика відтворювали у кролів породи Шиншила (всього 75 тварин) масою 1,9-2,5 кг шляхом хронічного опромінення поліхромним світлом протягом 40 тижнів за методикою, що розроблена в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (Леус М.Ф., Метелiцина І.П., Дрожжина Г.І. та ін. (Патент України №20178 "Спосiб моделювання променевої катаракти", 1997). При цьому визначали можливість наявності і ступінь виразності катарактальних властивостей препарата "Етіонін" та антикатарактальних властивостей препарата "Коензим-композитум". Етіонін і коензим-композитум починали застосовувати від початку моделювання катаракти. Кролі були разділені на 5 груп: 1 - контроль, інтактні тварини (15 кролів), 2 - тварини, у яких викликали порушення метаболічного статусу коензиму А шляхом перорального введення антиметаболіта коензима А - етіоніна по 150 мл 0,05% розчину щоденно протягом 6 місяців (15 кролів), 3 - тварини, яким відтворювали помутніння кришталика шляхом їх опромінення світлом високої інтенсивності (15 кролів), 4 - тварини, у яких моделювали світлову катаракту на фоні введення етіоніна (15 кролів), 5 - тварини, які на фоні моделювання світлової катаракти отримували трьома курсами препарат "Коензим-композитум" внутрішньом'язево дозою 0,03 мл на кг ваги три рази на тиждень з перервою між курсами 1 місяць (15 кролів). Контроль за станом кришталиків здійснювали біомікроскопічно з використанням щілинної лампи протягом всього експерименту і оцінювали на основі схеми, яка припускає 5 стадій розвитку катарактальних змін (Bhat K.S., 1986; Путиенко А.А., 1994). В динаміці експериментальних впливів було визначено вміст коензиму А методом ензиматичного аналізу в плазмі крові, а по закінченні експерименту також в камерній волозі та надосадовій рідині гомогенатів кришталиків очей кролів (Bergmeyer H.U., Be t T.E., 1989).

При дослідженнях in vitro використовували ізольовані очі кролів (всього 56 очей). Для вивчення можливості захисту білків кришталика від катарактогенної дії світлової енергії використовували коензим А та кальцію пантотенат. Об'єктивними критеріями оцінки прозорості (або ступеня помутніння) кришталика були зміни показників світлопоглинання, світлорозсіювання і флуоресценції гомогенатів, які визначали до та після опромінення. Реєстрацію результатів проводили фотометрично.

В клініці д спостереженням знаходилися пацієнти з діагнозом вікова катаракта, які перебували на диспансерному обліку в консультативній полікліниці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. Були обстежені хворі з ядерною (45 осіб), субкапсулярною (50 осіб) та змішаною (52 особи) формами катаракти на початковій стадії розвитку, з повільним прогресуванням (72 особи) і швидким розвитком патологічного процесу (75 осіб). Крім того, було проведено обстеження 30 добровольців. Середній вік обстежених становив 60 років.

Визначення вмісту коензиму А проведено в крові хворих з різними клінічними формами початкової вікової катаракти (147 осіб); в крові хворих з розвиненою катарактою та кришталиках і передньокамерній волозі (які було отримано у цих хворих при проведенні екстракції катаракти) (42 особи); в крові, камерній волозі і кришталиках хворих (12 осіб), які були прооперовані в відділенні офтальмоонкології Інституту з приводу меланоми (зі збереженням прозорості кришталика), а також в крові 30 добровольців.

На базі клініки офтальмології Головного військово клінічного госпіталю Міністерства оборони України досліджено можливість нормалізації вмісту коензиму А препаратом "Коензим-композитум" (затверджений наказом МОЗ України № 380 від 24.10.2002 р., реєстраційне посвідчення П.10.02/05443, фірма виробник - "Heel", Germany) при початковій швидкопрогресуючій віковій катаракті. Препарат призначали як геронтологічний засіб з метою підвищення рівня коензиму А. Препарат "Коензим-композитум" отримували 52 пацієнти на фоні місцевого застосування препарата "Тауфон". Група порівняння - 46 пацієнтів, які отримували тільки препарат "Тауфон" (затверджений наказом № 456 МОЗ України від 03.11.2001 р., реєстраційне свідоцтво № П.11.01/03923, фірма виробник - ДП "Експериментальний завод ДНЦЛЗ" ДАК "Укрмедпром", Харків, Україна). Лікування коензим-композитумом здійснювали трьома курсами. Препарат вводили внутрішньом'язево по 2,2 мл один раз на тиждень (5 ампул на курс) з перервою між курсами 1 місяць. Препарат "Тауфон" застосовували у вигляді інстиляцій по 2 краплі 3 рази на день трьома курсами протягом 5 тижнів кожен, з перервою між курсами 1 місяць. Комплексне обстеження хворих проводили до, та через 6, 12 і 18 місяців після лікування (офтальмологічне обстеження та оцінка ступеню помутніння кришталика прямим компенсаторним методом - 98 осіб, біохімічне дослідження крові - 49 осіб).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою пакета програм Statistica for Windows 5.1 різними методами залежно від характеру даних, що аналізуються.

Результати та їх обговорення.

Рівень коензиму А в крові та тканинах ока кролів при моделюванні катаракти в різних умовах експерименту. З метою виявлення ролі коензима А в патогенезі катаракти було вивчено особливості розвитку помутнінь кришталиків при моделюванні світлової катаракти в різних умовах експерименту, в тому числі при введенні антиметаболіту коензима А - препарата "Етіонін" на фоні опромінення тварин поліхромним світлом. Крім того, під наглядом знаходилася група інтактних тварин і кролів, яким вводили етіонін, стан кришталиків у яких контролювали протягом всього терміну моделювання катаракти (40 тижнів).

В групі інтактних тварин наприкінці експерименту, тобто через 40 тижнів, в чотирьох випадках з 30 були відмічені зміни першої стадії (поодинокі або багаточисельні дрібні задньокапсулярні вакуолі без змін в інших анатомічних зонах кришталика).

В групі тварин, які отримували антиметаболіт коензиму А, через 40 тижнів впливу в п'яти випадках було виявлено зміни кришталиків першої стадії, та на одному оці - другої стадії (дрібні, в основному задньокапсулярні, а також поодинокі дрібні вакуолі в інших зонах кришталика, огрублення заднього шва, розширення його меж).

Хронічне опромінення тварин поліхромним світлом призводить до порушення прозорості кришталиків у кролів вже через 10 тижнів експерименту (в трьох випадках було зафіксовано зміни, які характерні для першої стадії помутніння кришталика). Через 40 тижнів тільки один кришталик залишався прозорим, на трьох кришталиках помутніння першої стадії, на 13 - другої стадії, на 8 - третьої стадії (багаточисельні вакуолі різного розміру в області задньої капсули, поодинокі великі вакуолі в інших шарах кришталика, наявність незначних крапкових помутнінь в області заднього шва), а в трьох випадках помутніння характеризувалися як четверта стадія (багаточисельні вакуолі різного розміру в області задньої капсули та інших зонах кришталика, крапкові помутніння в області заднього шва, слабкі дифузні помутніння ядра кришталика).

Найбільш виразні зміни кришталиків виявлені при сумісному впливі двох досліджуваних факторів. По мірі збільшення тривалості опромінення і введення етіоніну помутніння розвивалися в більшому відсотку випадків. До 16 тижня експерименту в усіх кришталиках виявлено зміни, при цьому на 7 очах розвивалася третя стадія помутніння. Наприкінці експерименту в 30,3% очей спостерігалися ознаки 4 стадії, а на одному оці відмічені зміни характеризувалися як зміни 5 стадії (значні зливні вакуолі в субкапсулярних шарах і багаточисельні вакуолі різного розміру в інших зонах кришталика, помутніння в області заднього шва, інтенсивне дифузне помутніння ядра кришталика).

Результати, отримані в дослідах in vivo, є переконливим доказом, який свідчить про те, що порушення метаболічного статусу коензиму А сприяють посиленню дії катарактогенних факторів. Саме в умовах сумісного застосування антиметаболіту коензима А і світлової енергії патологічні зміни в кришталиках розвивалися з більшою інтенсивністю та наступали в більш ранні терміни в порівнянні зі змінами кришталиків при дії тільки світлового фактора.

Наступним етапом роботи було дослідження напрямку та ступеня виразності змін рівня коензима А у кролів в динаміці моделювання світлової катаракти в різних умовах експерименту.

Хронічне опромінення тварин поліхромним світлом викликає поступове зниження рівня коензиму А в крові кролів (рис. 1). Ці зміни складають 15,3% наприкінці експерименту.