ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФІЛАКТИКА ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПОЛОГОВИХ ТРАВМ ПРОМЕЖИНИ У ВАГІТНИХ З ПОРУШЕННЯМ МІКРОБІОЦЕНОЗУ СТАТЕВИХ ШЛЯХІВ



title:
ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФІЛАКТИКА ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПОЛОГОВИХ ТРАВМ ПРОМЕЖИНИ У ВАГІТНИХ З ПОРУШЕННЯМ МІКРОБІОЦЕНОЗУ СТАТЕВИХ ШЛЯХІВ
Альтернативное Название: Прогнозирование травматизма и ПРОФИЛАКТИКА Гнойно-воспалительных осложнений родовых травм промежности у БЕРЕМЕННЫХ С НАРУШЕНИЕМ МИКРОБИОЦЕНОЗА половым путем
Тип: synopsis
summary:

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі завдань проведено клініко-статистичний аналіз даних 5957 історій пологів за 5 років (2001-2005 рр.) на базі Вінницького пологового будинку №1. Під час виявлення основних факторів ризику, що впливають на виникнення пологових травм промежини, враховувався основний критерій: наявність чи відсутність перінеальної травми. Таким чином було сформовано 2 групи жінок: 1 – жінки, пологи у яких ускладнились травмою промежини; 2 – жінки, які народжували без перінеальних травм.


Комітетом з біоетики ВНМУ ім. М.І. Пирогова встановлено, що дисертаційна робота не суперечить основним біотичним нормам (протокол №15 від 1.06.2006 р.).


Для оцінювання наявності взаємозв'язків певних факторів ризику з патологією пологового травматизму промежини використовувались коефіцієнти асоціації та колігації Юла, а також коефіцієнт контингенції К.Пірсона (Г.Л. Громыко, 2000).


Зв'язок вважається підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації Юла , коефіцієнт колігації Юла, коефіцієнт контингенції Пірсона .


Для визначення імовірності частки жінок, які потенційно можуть мати розриви, використані методики визначення імовірності меж виникнення розривів у жінок (Вашків П.Г. та ін., 2001).


Клініко-лабораторне дослідження в динаміці проводилось у Вінницькому клінічному пологовому будинку №1 і складалося з двох етапів. Перший етап дослідження проводився у групі вагітних, які мали порушення мікробіоценозу статевих шляхів з метою визначення ефективності запропонованого нами методу. До цього етапу увійшло 256 жінок в третьому триместрі вагітності з порушенням мікробіценозу статевих шляхів, 156 з яких після санації одним з антимікробних препаратів отримували біопрепарати за розробленою нами методикою (основна група), 100 вагітним проводилась лише санація пологових шляхів без відновлення біоценозу (група порівняння). Суть запропонованого нами методу полягає в тому, що вагітним з дизбіозом піхви, після проведення санації пологових шляхів одним з антимікробних препаратів (тержинан №8, мікожинакс №12, мератин-комбі №10), протягом 7-10 діб проводиться орошення піхви шляхом введення тампону, просякненого водною зависсю мікробного препарату лактобактерин 2 рази на добу. Паралельно для нормалізації мікрофлори кишківника призначається  пробіотик лактовіт-форте по 2 капсули 1 раз на добу per os за 40 хвилин до їжі протягом 5-8 діб (Деклараційний патент 22974 Україна, 2007).


Контроль за клініко-мікробіологічною ефективністю біопрепаратів у вагітних проводили за термінами зникнення клінічних симптомів, результатами мікробіологічного дослідження. Результати обстеження порівнювались з показниками здорових жінок (Орлова В.С., Набережнев Ю.И., 2007).


Із 156 вагітних першого етапу дослідження, яким проводилось відновлення мікробіоценозу мікробними біопрепаратами, 60 жінок під час пологів отримали травму промежини (розрив чи розріз) і увійшли в першу (основну) групу другого етапу дослідження, який проводився у трьох сформованих групах породіль: 1-а (основна група) - 60 породіль з пологовими травмами промежини,  які під час вагітності отримували пробіотики і яким проводилась реабілітаційна терапія за розробленою нами методикою ; 2-а (група порівняння) - 60 породіль з пологовими травмами промежини, яким проводилась реабілітація традиційними методами. Результати обстеження порівнювались з аналогічними показниками у 60 здорових породіль (3-я - контрольна група).


Породіллі основної групи отримували реабілітаційну терапію із застосуванням антигомотоксичних препаратів за розробленою нами схемою та одночасним проведенням гігієнічної обробки зовнішніх статевих органів (Деклараційний патент 11522 Україна, 2005). Жінкам із загрозою розриву промежини в пологах проводилось обколювання в ділянці промежини антигомотоксичним препаратом «Траумель С» у кількості 2,2 мл в акупунктурні точки; у разі виникнення розриву, виконувалось наступне обколювання тканин промежини відразу після накладення швів. Надалі на 2 добу після пологів проводилось повторне обколювання ділянки шва на промежині препаратом “Траумель С”, після чого, процедури повторювали з інтервалом 1 раз на 2 доби до виписки жінки з пологового будинку з подальшим продовженням місцевої терапії препаратом в мазьовій формі ще протягом двох тижнів. Для стимуляції лімфатичного дренажу тканин призначається препарат «Лімфоміозот» по 10 крапель 3 рази на добу всередину за 30 хв. до прийому їжі протягом перебування породіллі в пологовому будинку та після виписки з пологового будинку ще 2 тижні. Паралельно призначались антигомотоксичні препарати «Ехінацея композитум» трьохкратно в кількості 2,2 мл внутрішньом’язево: відразу після пологів, на 3 та 6 добу після пологів, а також ректальні супозиторії “Вібуркол” щоденно на ніч протягом перебування в пологовому будинку.


Реабілітаційну терапію породіль групи порівняння проводили за традиційною схемою: призначення легкозасвоюваної їжі, проведення гігієнічної обробки зовнішніх статевих органів 1,0% спиртовим розчином брильянтового зеленого та регуляції функції кишківника.


Для вирішення поставлених мети і завдань даного наукового дослідження було проведено мікробіологічне дослідження вагітних  та клінічне, бактеріологічне, імунологічне та біохімічне (включаючи визначення ПОЛ) обстеження породіль.


Обєктивно проводився огляд рани (наявність набряку, гіперемії), визначення локальної болючості, стан рубця, характер раньового ексудату. З’ясовували такі скарги кожної породіллі, як біль, підвищення температури, порушення сечовипускання та акту дефекації.


Мікробіологічні дослідження включали бактеріоскопію вагінальних мазків, забарвлених за Грамом та Романовським-Гімзою та бактеріологічне дослідження раньового ексудату ран промежини на 1, 3 та 5 добу післяпологового періоду (Страгунский Л.С., Козлов Р.С., 2003). Інкубація проводилась на поживних середовищах МПА, кровяний МПА, середовищt Ендо, Сабуро та ін. Для виділення чистої культури анаеробів досліджуваний матеріал поміщали до середовища Кітта-Тароцці, звідки в умовах анаеростата виділяли чисті культури, ідентифікація яких проводилась за культуральними, біохімічними властивостями (Плютто А.М., 1997). Популяційний рівень визначали за кількістю колоній, що виросли при висіву 0,1 мл ексудату та з врахуванням розведення, виражали його у lg КУО/мл (Vandepitte J. et al., 1994).


Дослідження гематологічних показників периферичної крові у породіль проводилося на 1, 3 та 5 добу післяпологового періоду (Зупанец И.А. и др., 2005). За допомогою біохімічних досліджень визначали показники білкового обміну: рівень загального білка, альбумінів та глобулінів, кількісне визначення С-реактивного білка та стан перекисного окислення ліпідів по вмісту у сироватці крові кінцевого продукту перекисного окислення ліпідів - малонового діальдегіду за методом Стальної І.Д. та співавт. (1977) в реакції з тіобарбітуровою кислотою.


Дослідження імунного статусу породіль з акушерськими травмами мяких пологових шляхів проводили на 1 та 5 добу післяпологового періоду. Воно включало визначення Т- та В-лімфоцитів, СD4+- та СD8+- лімфоцитів методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана (Е-РУК) (Соко-лова Е.И., 1998). Субпопуляційну приналежність Т - клітин до Т-хелперів та Т-супресорів визначали за чутливістю цих клітин до теофіліну (Подольський В.В. та ін., 2005). Визначався фагоцитарний індекс, фагоцитарне число з культурою S. aureus (шт.209). В сироватці крові визначався рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом селективної преципітації у розчині поліетіленглі-колю (Зупанец И.А. и др., 2000).


Вміст в сироватці крові імуноглобулінів основних класів (А, M, G) визначали методом простої радіальної імунодифузії в гелі з антисироватками до окремих класів імуноглобулінів за методикою Mancini в модифікації Чернохвостової Е.В. і співавт.(1965).


Статистичний аналіз одержаних даних виконувався на ПЕОМ класу Intel Celeron 2,66 ГГц із застосуванням ліцензованих пакетів прикладних програм, розрахованих на обробку медико-біологічної інформації, зокрема «Microsoft Access 2002» та «Microsoft Excel 2002». Достовірність різниці вибіркових серед-ніх величин визначалася за критерієм Стюдента (). Графіки оформлювались за допомогою пакету програм «Microsoft Excel 2002». Текст дисертаційної роботи набирався та оформлювався у ліцензованому пакеті програм «Microsoft Word 2002». Усі прикладні програми запускались в середовищі ліцензованої операційної системи Microsoft Windows XP Home Edition.


Результати дослідження та їх обговорення. Проведений ретроспектив-ний аналіз перебігу вагітності, пологів та пуерперію у 5957 жінок, які народ-жували у Вінницькому пологовому будинку впродовж 5 років (2001-2005 рр.), показав, що за цей період часу травмування промежини (розріз чи розрив) відбулось у 2042 934,3%) випадках (епізіотомія – 1991 випадків, перінеотомія – 28, розрив промежини – 23), без травми промежини народило 3915 жінок (65,7%).


В групі з травмами промежини першороділь було 1998 (97,8 %), повторнороділь - 44 (2,2 %), а в групі без травм промежини відповідно 1571(40,1 %) та 2344 (39,9 %), тобто серед першороділь травматичні  для промежини пологи спостерігались в 2,4 рази частіше.


В групі з травмами промежини у віці до 18 років було 92 породіллі
(4,5 %), старше 30 років – 291 (14,3 %), всі інші роділлі мали вік від 18 до 30 років (81,2 %). В другій групі розподіл за віком був таким: до 18 років було 274 породіллі (7,0 %), старше 30 років - 352 (9,0 %), всі інші були у віці від 18 до 30 років.


Велике значення під час аналізу особливостей перебігу вагітності приділялось стану мікробіоценозу піхви під час вагітності та напередодні пологів. Під час вивчення чистоти піхви виявилось, що в групі без травм промежини найбільш часто виявляється II ступінь чистоти (51,2 %), а IV ступеня чистоти піхви ні у жодної жінки цієї групи не було виявлено (табл. 1). В групі жінок з травмою промежини найчастіше зустрічався III ступінь чистоти піхви (88,4%), а у 4,2% породіль був IV ступінь.


 


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины