КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК ІЗ СИНДРОМОМ ГЕМАТУРІЇ У ДІТЕЙ : Клинико-лабораторная характеристика ЗАБОЛЕВАНИЙ ПОЧЕК с синдромом Гематурия у детей

summary

Об'єкт та методи дослідження. Для вирішення мети та завдань дослідження проведено комплексне обстеження 269 дітей віком від 5 місяців до 17 років у період з 2000 по 2006 рр. Хворі на нефропатію з гематурією перебували на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні з нефрологічними ліжками Луганської обласної дитячої клініч­ної лікарні та нефрологічному відділенні Луганської міської клінічної багатопрофільної дитячої лікарні № 4. Контрольна група складалася з 74 практично здорових дітей.

Комплексне клініко-анамнестичне, лабораторне та інструментальне обстеження проводилося за загальними методами та специфічними, запропонованими нами. Основні та супутні діагнози приведені згідно з МКХ-10.

Для визначення структури гематурії залежно від клініко-лабораторних проявів і характеру перебігу захворювання, віку та статі хворих на нефропатію з гематурією обстежено за стандартними загальноприйнятими методами (Накази МОЗ України № 365, № 436).

Для вивчення характеру нефропатії з синдромом гематурії залежно від рівня ураження сечовидільної системи 186 хворих за даними стандартного комплексу обстежень були розділені на три групи спостереження. Першу групу склали 61 хворий на негломерулярну патологію (НГП) з гематурією. Гломерулярну патологію нирок представлено двома групами спостереження (групи 2, 3): до другої групи ввійшли 120 пацієнтів із гематуричною формою гломерулонефриту (ГФГ), до третьої групи - 5 дітей зі змішаною формою гломерулонефриту (ЗФГ), підтвердженою морфологічно.

Характерні типи уропротеїнограми отримали шляхом визначення у хворих із різними типами патології нирок в активній стадії захворювання рівнів екскреції з сечею альбуміну (показник оцінювався у вигляді коефіцієнту К₂ – альбумін/креатинін, мг/ммоль), IgG (К₃ - IgG/креатинін, мг/ммоль); ІС (IgG/ альбумін); долі внеску кожної з означених білкових фракцій до загального рівня протеїнурії (рівень протеїнурії оцінювався у вигляді  К₁ – білок/креатинін) (W. Hoffman, 1991, А.С. Приходіна, 2002).

Для визначення граничних діагностичних рівнів вищезазначених показників та отримання фізіологічного типу уропротеїнограми, характерного для здорових дітей, було створено контрольну групу із 74 дітей відповідного віку та статі, що не мали функціональної й органічної патології.

Особливості характеру метаболічного розладу солей вивчали у дітей із різними типами патології нирок із гематурією за допомогою визначення показників транспорту солей (сечова кислота сироватки й сечі, добова екскреція оксалатів із сечею) в активній стадії захворювання (Н.В. Дмітрієва, 1966; В.В. Меншиков, 1987).

Нами вперше в практиці дитячої нефрології розроблено алгоритм диференційної діагностики захворювань нирок із синдромом гематурії. Особливістю запропонованого алгоритму є комплексне використання рангованої діагностичної інформативності загальноприйнятих клініко-лабораторних показників і показників екскреції із сечею альбуміну, IgG, ІС для кожного типу патології нирок із гематурією (Є.В. Гублер, 1978).

Для оцінки ренопротекторної ефективності використання ІАПФ у комплексній терапії захворювань нирок із синдромом гематурії у дітей було проведено співставлення клінічних, біохімічних та імунологічних показників у двох групах зіставлення, сформованих за методом послідовних номерів: основна (30 дітей) та контрольна (25 дітей. Хворі основної групи, окрім традиційних препаратів, отримували ренопротекторні засоби: ІАПФ (енап або моноприл) у монотерапії чи в комбінації з агоністами імідазолінових рецепторів (АІР) - фізіотенз. Хворі контрольної групи отримували лише традиційну терапію.

Для об’єктивізації результатів лікування та визначення ефективності розроблених схем лікування клініко-лабораторні обстеження хворих проводилися до лікування, упродовж лікування та через 1 рік після курсу терапії.