СТАН МІНЕРАЛЬНОГО ТА ІМУННОГО ДИСБАЛАНСУ ПРИ РІЗНИХ КЛІНІЧНИХ ФОРМАХ НЕГОСПІТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЙ У ДІТЕЙ : СОСТОЯНИЕ минерального И иммуного дисбаланса при различных клинических формах внебольничной пневмоний у детей

summary

     Матеріали та методи дослідження. Робота базується на результатах комплексного обстеження 131 дитини з діагнозом НП віком від 6 до 18 років, що проходили курс стаціонарного лікування у міській та обласній дитячих клінічних лікарнях м. Сум. Контрольну групу склали 52 дитини аналогічного віку.

     З метою вивчення клінічної ефективності лікарського препарату „Цинктерал” у 36 дітей, хворих на НП проведено дослідження ефективності даного лікарського засобу, який застосовували поряд із традиційною терапією. Групу порівняння склали 35 дітей з аналогічним клінічним перебігом захворювання.  

Діагностика пневмонії проводилася на підставі інструкції про діагностику, клінічну класифікацію та лікування НП, затвердженої наказом МОЗ України за № 18 від 13.01.2005 р.

        Дослідження особливостей стану мікроелементного складу сироватки крові у дітей, хворих на НП, на основі вивчення концентрації цинку, заліза, хрому та міді проводили методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

       Вивчення стану основних показників імунологічного статусу дітей, хворих на НП, здійснювали за допомогою оцінки динаміки імуноглобулінів G, А, M, вмісту Т- і В-лімфоцитів та їх популяцій, вмісту ІЛ-8 і ІЛ-4, а також рівня ЦІК у сироватці крові, показників фагоцитозу.

       Дослідження імунологічних показників проводилося двічі: в гострий період і в період стабільного покращання стану дитини.

 Визначення кількості Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій визначали за допомогою реакції непрямої імунофлюоресценції з використанням моноклональних антитіл СD3+, CD4+, CD8+, CD22+, CD16+ (ТОВ «Укрмедсервіс», Донецьк - 2005р.) згідно з методикою виробника. Облік результатів дослідження проводили за допомогою світлового мікроскопа з імерційною системою. Вміст імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові визначали загальноприйнятим методом радіальної імунодифузії в агарі за     G. Mancini et al. (1965). Визначення ЦІК за допомогою методу преципітації 3,5% розчином поліетиленгліколю.

     Концентрацію інтерлейкінів у сироватці крові визначали твердофазним методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем для ІФА (ТОВ «Укрмедсервіс», Донецьк - 2005р.).

     Статистичне оброблення отриманих результатів проводилося за допомогою стандартної статистичної комп’ютерної системи „Microsoft Excel”, адаптованої до медико-біологічних досліджень з використанням критерію Стьюдента (t). Проведений кореляційний аналіз вивчених параметрів опірності організму з наведенням значущих відмінностей коефіцієнта кореляції (r).  

     Результати дослідження та їх обговорення. Як показали наші дослідження, НП найчастіше спостерігалася у дітей молодшого шкільного віку (р<0,05), в той же час значної різниці в розподілі пневмоній залежно від статі  в обстежених дітей нами виявлено не було. Захворюваність дітей на НП істотно збільшувалася в зимовий період.

     Серед госпіталізованих до лікарні дітей діагноз НП на амбулаторному етапі був  установлений тільки у 62% дітей. Найбільша кількість розходжень діагнозу спостерігалася у дітей, госпіталізованих до стаціонару у перші 3 доби та на 3-4-му тижні від початку захворювання.

     Переважна більшість дітей з НП (116-88,5%) була госпіталізована в терміни від 2 діб до 2 тижнів від початку захворювання. В початковому періоді захворювання (1–3-й день) прийнято 24 (18,3%) дітей, на 4–6-й день – 32 (24,4%). Найчастіше діти потрапляли до лукарні в терміни від 7 до 14 діб - 65 (49,6%) діб.    

     Нами виявлена певна залежність позитивного результату висіву мікрофлори з харкотиння у дітей з НП від строків госпіталізації: у перші дні захворювання відмічалося достовірне збільшення частоти висіву пневмокока, гемофільної палички, мікоплазми (р<0,05).

     Серед багатьох симптомів, що були виявлені у хворих на НП дітей, найхарактерніші такі: лихоманка впродовж 3 діб і більше, задишка, периферійний цианоз, втягування поступливих місць грудної клітк, кашель, локальні фізикальні зміни в легенях.

     Патологічний процес у легенях частіше виявлявся з правого боку. За характером запального процесу переважали вогнищеві та вогнищево – зливні ураження легень.