ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОЛІПШЕННЯ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ : КАЧЕСТВО ЖИЗНИ И ПУТИ ЕГО УЛУЧШЕНИЯ У ДЕТЕЙ С НАРУШЕНИЯМИ РИТМА СЕРДЦА

summary

Об’єкт та методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених задач було розроблено програму дослідження, яка містила 4 етапи. Дослідження відповідає всім етичним нормам наукових робіт, на що був отриманий дозвіл етичного комітету Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Перед обстеженням всі діти та їх батьки були поінформовані про характер клінічного дослідження, призначення препаратів та можливі побічні ефекти. Дослідження проводилися після одержання згоди на участь у них. Роботу виконано на базі відділення дитячої кардіології й кардіохірургії Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України, СШ № 56, спеціалізованого ліцею для обдарованих дітей “Ерудит” м. Донецька, лабораторії фундаментальних досліджень ІНВХ ім. В.К. Гусака АМН України (свідоцтво про атестацію № 216-05 від 28.10.2005 р.).

Обстежено 188 дітей (90 дівчаток і 98 хлопчиків) у віці 6-18 років, що склали основну і контрольну групу. В основну групу увійшли 151 дитина (71 дівчинка та 80 хлопчиків) з різними видами порушень ритму серця (табл. 1), в тому числі 12 дітей (4 дівчинки та 8 хлопчиків) з імплантованим штучним водієм ритму серця (ШВРС). Діти з ПРС знаходилися на стаціонарному лікуванні, після якого перебували під амбулаторним наглядом протягом 2-х років. Діагноз верифікували згідно до міжнародних підходів у відповідності до МКХ Х перегляду та класифікації порушень ритму серця і провідності (наказ № 54 від 14.02.2002 р. МОЗ України “Про затвердження класифікації захворювань органів системи кровообігу”).

Контрольну групу становили 37 здорових однолітків (19 дівчаток і 18 хлопчиків).

На першому етапі проведено комплексне обстеження дітей основної та контрольної групи, розроблено методику оцінки ЯЖ дітей з ПРС, що дозволило виявити причини зниження показника й обгрунтувати доцільність включення анксіолітиків, седативних і вегетостабілізуючих препаратів до комплексу лікування дітей з аритміями.

Метою другого етапу було вивчення ефективності та безпечності анксіолітика “Адаптол” і седативного препарату з вегетостабілізуючою дією “Беласпон” у дітей з ПРС. Для досягнення зазначеного 114 хворих основної групи (55 дівчаток і 59 хлопчиків) методом адаптивної рандомізації були розділені на 3 репрезентативні групи, однорідні за віково-статевим складом.